Постанова

від 11.02.2021 по справі 440/2396/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 р.Справа № 440/2396/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Гіглава О.В., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.11.20 року по справі № 440/2396/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002601305, №0002611305, №0002621305, №0002631305, рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.03.2019 №0002581305, №0002591305 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про помилковість висновків акту перевірки, на підставі яких податковим органом прийнято оскаржувані рішення.

Протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 замінено відповідача з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №440/2396/19 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 призначено у справі судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів такої експертизи.

23.06.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 №53.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.03.2019 №0002601305, №0002611305, №0002621305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.03.2019 №0002581305 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.03.2019 №0002631305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.03.2019 №0002591305 - відмовлено.

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1078,12 грн (одна тисяча сімдесят вісім гривень дванадцять копійок) та по сплаті вартості судової економічної експертизи в розмірі 8379,33 грн (вісім тисяч триста сімдесят дев`ять гривень тридцять три копійки).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначено, що судом першої інстанції надано невірну правову оцінку обставинам справи та наявним у справі доказам.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у період з 16.01.2019 по 05.02.2019 фахівцями Головного управління ДФС у Полтавській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 (строк проведення перевірки продовжувався з 30.01.2019 по 05.02.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 29.01.2019 №255).

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 32-51), у висновках якого зафіксовані порушення:

- п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 35244,06 грн, а саме, за 2016 рік в сумі 9736,63 грн та за 2017 рік в сумі 25507,43 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 30118,79 грн, в тому числі за 2016 рік в сумі 7966,33 грн та за 2017 рік в сумі 22152,46 грн;

- пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.4, пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по військовому збору в сумі 2509,90 грн, а саме, за 2016 рік в сумі 663,86 грн та за 2017 рік в сумі 1846,04 грн;

- пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) у результаті чого: 1) занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 19007 грн, у тому числі по періодах: за грудень місяць 2017 року; 2)завищено від`ємне значення в сумі 1100 грн за грудень місяць 2017 року;

- абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум єдиного внеску за 2017 рік в сумі 3243,30 грн, граничний термін сплати до 10.02.2018, фактично сплачено 12.02.2018 - 8448,00 грн, тобто із затримкою на 3 дні;

- абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, прострочено терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкової накладної №31, дата складання - 15.12.2017, дата реєстрації - 08.01.2018, кількість днів затримки - 8, сума ПДВ накладної - 676,79 грн, звітний період - 31.12.2017;

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (зі змінами та доповненнями), а саме, неналежне ведення обліку доходів та витрат за 2016-2017 роки, що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи перекручених даних.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002601305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 37648,49 грн, в тому числі 30118,79 грн - за податковими зобов`язаннями та 7529,70 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 9); податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002611305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 3137,38 грн, в тому числі 2509,90 грн - за податковими зобов`язаннями та 627,48 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 10); податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002621305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 23758,75 грн, в тому числі 19007,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 4751,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 11); податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002631305, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 67,68 грн (т. 1, а.с. 12); рішення від 05.03.2019 №0002581305 про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 8022,48 грн (т. 1, а.с. 13); рішення від 05.03.2019 №0002591305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 648,66 грн (т. 1, а.с. 14); вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 35244,06 грн (т. 1, а.с. 15).

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження прийнятих контролюючим органом податкових-повідомлень рішень, проте рішенням ДФС України від 07.06.2019 №2633716/99-99-11-05-01-25 скарга ФОП залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 17-22).

Не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням ДФС у Полтавській області рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Як свідчать матеріали справи, самозайнята особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 здійснювала на загальній системі оподаткування та була платником податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності, єдиного внеску, військового збору, податку на додану вартість, акцизного податку, код ВЕД 47.30 - роздрібна торгівля пальним.

Згідно з п. «ж» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 (надалі - Порядок №481) затверджено форму та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування.

Згідно з п.1 Порядку №481, відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розділу ІV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Відповідно до п.п. 5-7, 9 Порядку №481, записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати; 4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); 5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг; 6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня; 7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці; 8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв`язку, орендних та комунальних платежів тощо; 9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт та послуг).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Зі змісту акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 встановлено, що правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності у сумі 6022035,63 грн, а саме, за 2015 рік у сумі 2705452,67 грн, за 2016 рік у сумі 1144357,12 грн та за 2017 рік у сумі 2172225,84 грн, відображених в додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2015-2017 роки, встановлено їх завищення у сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 44257,39 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн за рахунок включення до складу витрат вартості пального (бензину марки А-92) у сумі 44257,39 грн, яким сформовано собівартість ПММ, за яке отримано попередньо оплату від ТОВ «Надєжда Рітейл» у сумі 44257,99 грн та яке фактично не відпущено контрагенту у 2016 році (рахується як кредиторська заборгованість по розрахунку з ТОВ «Надєжда Рітейл» станом на 01.01.2017), чим порушено п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Завищення суми вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, пов`язаних з отриманням доходу за 2017 рік на суму 123069,23 грн відбулося у зв`язку з включенням вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що не реалізовані та перебувають на залишках станом на 31.12.2017 та не підтвердження первинними та платіжними документами суми витрат, які фактично понесені за рахунок придбання конкретного виду товару (встановлено пересортування товару та включення до складу витрат однієї групи товарів, замість вартості фактично реалізованої продукції) в розмірі 123069,23 грн на порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

Вказані висновки податкового органу стали предметом дослідження під час проведення судової економічної експертизи, проведеної Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, результати якої оформлені відповідним висновком від 21.04.2020 №53.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

За змістом висновку експерта 21.04.2020 №53, ФОП ОСОБА_1 на дослідження надано податкові декларації про майновий стан і доходи (з додатками Ф2 та Ф4) за 2015-2017 роки та Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за періоди січень 2014 року - грудень 2016 року та грудень 2016 року - грудень 2018 року.

В додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік ФОП ОСОБА_1 зазначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, в сумі 1144357,12 грн у тому числі: 149407,30 грн - витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату; 922522,28 грн - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; 72427,54 грн - інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг.

В додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 зазначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, в сумі 2172225,84 грн у тому числі: 234240,00 грн - витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату; 1884775,21 грн - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; 53210,63 грн - інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг.

В наданій на дослідження експерту Книзі обліку доходів і витрат за 2016-2017 роки ФОП ОСОБА_1 в розрізі місяців та груп витрат відображено витрати, пов`язані з господарською діяльністю.

Так, в Книзі обліку доходів і витрат за 2016 рік ФОП ОСОБА_1 зазначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю в сумі 1254284,03 грн у тому числі: 149407,30 грн - витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату; 1032450,19 грн - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; 72427,54 грн - інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг.

В Книзі обліку доходів і витрат за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 зазначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, в сумі 2399529,71 грн у тому числі: 234240,00 грн - витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату; 2120127,08 грн - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; 45162,63 грн - та інші витрати, включаючи вартість виконаних. робіт, наданих послуг.

За даними додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки та Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки, витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату складають: у 2016 році - 149407,30 грн, у 2017 році - 234240,00 грн.

За даними додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки та Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки за показником вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції, містяться розбіжності (заниження витрат у податковій декларації про майновий стан і доходи), а саме: у 2016 році - 109927,91 грн (922522,28 грн - 1032450,19 грн); у 2017 році - 235351,87 грн (1884775,21 грн - 2120127,08 грн).

За даними додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки та Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 за 201б-2017 роки за показником інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг містяться розбіжності (завищення витрат у податковій декларації про майновий стан і доходи), а саме: у 2017 році - 8048,00 грн (53210,63 грн - 45162,63 грн).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (надалі - Положення №88), зазначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Положення №88).

Відповідно до п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, на дослідження експерту надані оригінали первинних документів, виписані на адресу ФОП ОСОБА_1 у 2016-2017 роках, щомісячні виписки по рахунку № НОМЕР_2 за січень 2016 року - грудень 2017 року.

Зі змісту висновку експерта встановлено, що оформлення наданих на дослідження видаткових накладних, актів про прийняття-передачу виконаних робіт відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Загальна вартість документально підтверджених витрат (вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; вартість ТМЦ, придбаних за готівку; інші витрати (електроенергія, технічне обслуговування РРО), пов`язаних із здійсненням діяльності ФОП ОСОБА_1 у 2016-2017 роках, складає 3252963,32.грн без ПДВ: за 2016 рік - 1084605,34 грн без ПДВ; за 2017 рік - 2168357,98 грн без ПДВ.

Документальне підтвердження оплати документально підтверджених витрат ФОП ОСОБА_1 у 2016-2017 роках складає 3155720,77 грн без ПДВ: за 2016 рік - 1089868,78 грн без ПДВ; за 2017 рік - 2065851,99 грн без ПДВ.

Між даними податкової декларації про майновий стан і доходи, акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , первинних документів, що документально підтверджують витрати, пов`язані зі здійсненням діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки містяться невідповідності.

Так, загальна сума документально підтверджених витрат, пов`язаних зі здійсненням діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки, перевищує дані податкової декларації про майновий стан і доходи та акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 .

Тобто, відповідно до вимог п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України та наданих ФОП ОСОБА_1 первинних документів, що документально підтверджують витрати, пов`язані зі здійсненням діяльності за 2016-2017 роки, документально не підтверджуються висновки акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 щодо завишення витрат у загальній сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 44257,39 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн.

Таким чином, встановлене перевіряючим у акті перевірки заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 123069,23 грн по причині завищення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, документально не підтверджується.

Як слідує зі змісту акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб у сумі 14230,10 грн за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, що підлягає сплаті до бюджету самозайнятою особою ОСОБА_2 у розмірі 14230,10 грн, а саме, за 2015 рік у сумі 5067,45 грн, за 2016 рік у сумі 3533,41 грн та за 2017 рік у сумі 5629,24 грн, встановлено його заниження у сумі 30118,79 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 7966,33 грн та за 2017 рік 22152,46 грн.

За висновками експертизи від 21.04.2020 №53, відповідно до вимог п.177.2, п.177,4 ст.177 Податкового кодексу України та наданих первинних документів, що документально підтверджують витрати, пов`язані із здійсненням діяльності за 2016-2017 роки, заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 44257,39 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн, по причині завищення витрат безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів документально не підтверджується. Тому, встановлення заниження ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 30118,79 грн, в тому числі за 2016 рік у сумі 7966,33 грн та за 2017 рік у сумі 22152,46 грн не підтверджується.

Вказаними вище висновками експерта спростовуються доводи контролюючого органу, викладені в акті перевіркики від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , щодо заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 30118,79 грн, в тому числі за 2016 рік у сумі 7966,33 грн та за 2017 рік у сумі 22152,46 грн.

Крім того, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором відповідачем встановлено його заниження в сумі 2509,90 грн, а саме за 2016 рік у сумі 663,86 грн та за 2017 рік у сумі 1846,04 грн внаслідок порушень, а саме, не утримання та не перерахування військового збору від чистого оподатковуваного доходу, який отримала ФОП ОСОБА_2 у 2016-2017 роках, чим порушено п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.

Однак, за висновком судової економічної експертизи колегією суддів встановлено, що відповідно до вимог п. 177.2, п. 177,4 ст. 177 Податкового кодексу України та наданих первинних документів, що документально підтверджують витрати, пов`язані із здійсненням діяльності за 2016-2017 роки, заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 167326,62 грн, а саме за 2016 рік у сумі 44257,39 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн по причині завищення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів документально не підтверджено, тому встановлення заниження ФОП ОСОБА_1 військового збору у загальній сумі 2509,90 грн, в тому числі за 2016 рік у сумі 663,86 грн та за 2017 рік у сумі 1846,04 грн також не підтверджується

Отже, висновки акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Полтавській області щодо заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках податкового зобов`язання по військовому збору у сумі 2509,90 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 663,86 грн та за 22017 рік у сумі 1846,04 грн не знайшли свого документального підтвердження.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , єдиний внесок, зокрема, нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Матеріали справи містять звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за 2015-2017 роки, відповідно до яких нараховано єдиний внесок: - за 2015 рік - 11722,68 грн, - за 2016 рік - 4318,56 грн, - за 2017 - 8448,00 грн.

Відповідачем в акті перевірки зроблені висновки, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску у розмірі 24489,24 грн із суми доходу за 2015-2017 роки, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, задекларованого ФОП ОСОБА_1 встановлено його заниження у розмірі 35244,06 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 9736,63 грн та за 2017 рік у сумі 25507,43 грн.

Зазначене заниження суми нарахування єдиного внеску пов`язане з встановленим в акті від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 заниженням ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік в сумі 44257,69 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн.

При цьому, як вже зазначалося вище, заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 44257,69 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн документально не підтвердилося та є спростованим в ході експертного дослідження, відтак, встановлення заниження ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 35244,06 грн, а саме за 2016 рік у сумі 9736,63 грн та за 2017 рік у сумі 25507,43 грн також не знаходить свого документального підтвердження.

Отже, з урахуванням вищевказаних висновків про недопущення позивачем порушень вимог п. 44.1 ст. 44, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.4, пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність та необґрунтованість винесення контролюючим органом відносно позивача податкових повідомлень-рішень від 05.03.2019 №0002601305, №0002611305, рішення від 05.03.2019 №0002581305 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань у грудні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20107,00 грн, що відбулося по причині включення до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 зазначеної суми ПДВ по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «СВГ Плюс» (ЄДРПОУ 36396839) згідно податкових накладних на придбання пального, а саме, бензину марки А-92 Євро у кількості 3,605 т (податкова накладна №314 від 22.11.2017 на загальну суму 120640,80 грн, у тому числі ПДВ 20106,75 грн), використання якого не підтверджено у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , оскільки відсутня реалізація зазначених товарів та вони не перебувають на залишках ТМЦ, чим порушено пп.«г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

Так, одним з питань, поставлених експерту за наслідками призначення судової економічної експертизи було питання, чи підтверджуються документально висновки акту перевірки №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 від 12.02.2019 ГУ ДФС у Полтавській області щодо заниження ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 19007,00 грн, у тому числі по періодах: за грудень 2017 року; завищення від`ємного значення у сумі 1100,00 грн за грудень 2017 року.

За змістом експертного висновку від 21.04.2020 №53, згідно наданих на дослідження первинних документів ФОП ОСОБА_1 у листопаді 2017 року від ТОВ «СВГ Плюс» за видатковою накладною №22-11-5 від 22.11.2017 отримано бензин марки А-92 Євро у кількості 4845 л (3,605 т) на загальну суму 120640,80 грн, у тому числі ПДВ 20106,75 грн.

За наданими виписками по рахунку № НОМЕР_2 оплата по накладній №22-11-5 від 22.11.2017 на адресу ТОВ «СВГ Плюс» здійснена на загальну суму 120640,80 грн, у тому числі: - 28.11.2017 на суму 9000,0 грн; - 04.12.2017 на суму 110000,00 грн; - 06.12.2017 на суму 1640,00 грн.

Відповідно до наданого витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №69 на запит від 17.12.2019, на адресу ФОП ОСОБА_1 04.12.2017 за реєстраційний номером №9256284846 зареєстровано податкова накладну №314 від 22.11.2017 (ІПН 363968313014) на суму ПДВ - 20106,75 грн.

За наданими на дослідження податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад - грудень 2017 року, ФОП ОСОБА_1 податкова накладна №314 від 22.11.2017 (ІПН 363968313014) на суму ПДВ - 20106,75 грн включена до складу податкового кредиту за грудень 2017 року, що відображено у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» .

В акті перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 та додатку 2 до нього зазначено: 1) за даними ФОП ОСОБА_1 , зазначеними в акті перевірки, наявність на залишках бензину марки А-92 євро становить: станом на 01.01.2017 - 3112,77 л; станом на 31.12.2017 - 7234,3 л; 2) за даними акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 наявність на залишках бензину марки А-92 Євро становить: станом на 01.01.2017 - 3112,77 л; станом на 31.12.2017 - 12139,06 л. Розбіжність складає 4904,76л (12139,06 л - 7234,3 л).

Відповідно до накладних на отримання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ «СВГ Плюс» у 2016-2017 роках, ФОП ОСОБА_1 у 2017 році було одержано бензину марки А-92 Євро у кількості 51005 л на загальну суму 1150779,05 грн, у тому числі ПДВ - 191796,52 грн.

На дослідження експерту надано КОРО та Z-звіти ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 24.12.2017, за якими реалізовано кінцевому споживачу бензину марки А-92 Євро у кількості 36323,92 л, в тому числі за: січень 2017 року - 247,69 л; лютий 2017 року - 267,69 л; березень 2017 року - 534,48 л; квітень 2017 року - 445,40л; - травень 2017 - 1719,20 л; червень 2017 року - 2846,26 л; липень 2017 року - 3649,59 л; серпень 2017 року - 3349,92 л; вересень 2017 року - 4753,68 л; жовтень 2017 року - 7440,0 л; листопад 2017 року - 6727,45 л; грудень 2017 року - 4342,56 л.

Відповідно до додатків до акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , кінцевому споживачу реалізовано бензину марки А-92 Євро у кількості 37662,99 л, в тому числі за грудень 2017 року - 5681,63 л.

Тобто, залишок бензину марки А-92 Євро станом на 31.12.2017 з врахуванням наданих на дослідження первинних документів та відомостей про реалізацію за період 25.12.2017-31.12.2017 (відображених в додатку до акту перевірки) може складати 16454,78 л: 3112,77 л (залишок на 01.01.2017) + 51005 л (надходження за 2017 рік) - 37662,99 л (реалізація кінцевому споживачу).

З огляду на відсутність в матеріалах дослідження даних бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 щодо руху пального, а саме, бензину марки А-92 Євро, за 2015-2017 роки, експерту не представилося можливим дослідити відображення в обліку наявності бензину марки А-92 Євро на 31.12.2017 та підтвердити його використання не у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Відтак, експерт вказав на неможливість підтвердити чи спростувати проміжні висновки акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 щодо заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань у грудні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20107,00 грн по причині включення нею до складу податкового кредиту придбання бензину марки А-92 Євро у кількості 3,605 т (податкова накладна №314 від 22.11.2017 на загальну суму 120640,80 грн, у тому числі ПДВ 20106,75 грн), використання якого не підтверджено у господарській діяльності, оскільки відсутня реалізація зазначених товарів та вони не перебувають на залишках ТМЦ.

З доводами позивача встановлено, що на перевірку контролюючому органу, а також, у подальшому, на дослідження експерту надавалися ідентичні бухгалтерські та первинні документи.

Тобто, досліджуючи ідентичний пакет первинних та бухгалтерських документів ФОП ОСОБА_1 , відповідач, як і експерт, за відсутності у цих бухгалтерських та первинних документах даних, що стосуються реалізації бензину марки А-92 Євро, даних бухгалтерського обліку щодо руху цього бензину, а також даних щодо перебування такого бензину на залишках ТМЦ, фактично був позбавлений можливості встановити заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань у грудні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20107,00 грн.

З урахуванням вказаного вище, висновки податкового органу про порушення позивачем пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 19007 грн, у тому числі по періодах: за грудень місяць 2017 року, та завищено від`ємне значення у сумі 1100 грн за грудень місяць 2017 року документально недоведеними та належно необґрунтованими.

Відтак, контролюючим органом безпідставно прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002621305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 23758,75 грн, в тому числі 19007,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 4751,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 11), з урахуванням вказаного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002621305.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, правомірно здійснено розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року по справі №440/2396/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 19.02.2021 року