Рішення

від 12.11.2020 по справі 520/8310/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12 листопада 2020 року № 520/8310/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Бевзюк О.О.,

представника відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області - Павленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1462186/39937914 від 20.02.2020 р., про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2020 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.02.2020 р., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", ІПН 399379120304, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "АГРО-ПРАЙД", ІПН 412510820313, на суму ПДВ 20840,33 грн. датою її фактичного подання, а саме: 13.02.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що спірним у даній справі рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкової накладної, направленої позивачем до реєстрації, до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірне рішення є незаконними та такими, що порушує його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарської операції, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірному рішенні вказано на ненадання позивачем всіх первинних документів щодо здійсненої операції, однак зазначене не відповідає обставинам справи, оскільки податкову накладну було направлено на реєстрацію у зв`язку зі здійсненням господарської операції, що було зафіксовано суб`єктами господарювання у первинних документах, та всі необхідні документи для реєстрації було надано податковому органу разом з поясненнями. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Представником відповідача Головного управління ДПС у Харківській області через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що підприємством позивача не надано необхідного обсягу документів, а саме: податкових документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів, необхідних для ухвалення рішення про реєстрацію. Вказані обставини свідчать про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а отже, останні задоволенню не підлягають.

Представник відповідача Державної податкової служби України правом подання відзиву на позов не скористався, заяв або клопотань до суду не подавав.

Представник позивача в судове засідання прибув, про дату, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача Головного управління ДПС у Харківській області в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Представник відповідача Державної податкової служби України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", код ЄДРПОУ - 39937914, зареєстроване в якості юридичної особи.

Позивач як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області.

За видами діяльності основним видом діяльності за КВЕД є 46.21 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з метою провадження своєї господарської діяльності підприємство позивача орендується офісне приміщення за адресою 61072, м. Харків, пр. Науки (Леніна), буд. 48-А , літ. І-ІІ, що Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено як місцезнаходження юридичної особи.

Судовим розглядом справи зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" в рамках здійснення власної господарської діяльності здійснено продаж (поставку) макухи соняшника.

Отже, матеріали справи свідчать, що на виконання зазначеного підприємством позивача із контрагентами були укладені договори купівлі-продажу (постачання) із Приватним підприємством ЛІГА А та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Агро-Прайд .

Відповідно до умов договору поставки №2111-01Ш від 21.11.2018 року, укладеного між Приватним підприємством ЛІГА А , в якості постачальника, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", в якості покупця, на умовах цього договору та на підставі замовлень покупця, постачальник зобов`язується поставити товар та передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію, а саме - шрот соняшниковий, негранульований, українського походження, насипом, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар у формах та строки, визначені цим договором. У п. 1.2 договору сторонами визначено, що найменування товару, асортимент, кількість та вартість товару зазначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Сторонами у п. 2.6 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXV - склад постачальника згідно замовлень покупця. Покупець зобов`язаний забезпечити прибуття транспортних засобів в місце відвантаження в термін, зазначений постачальником. У п.3.1 договору сторонами передбачено, що приймання-передача товару здійснюється за наступною адресою (пункт поставки): ТОВ Агроком Нова Водолага , що знаходиться за адресою: Харківська обл., Новодолазький р-он, с. Ватутіно, вул. Станційна, 88. Відповідно до п. 4.1 договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України та вказується в специфікаціях. У п.5 .1 сторонами визначено графік оплати кожної партії товару.

На виконання умов зазначеного договору сторонами було складено та підписано специфікації №1 від 21.11.2018 року, №2 від 23.11.2018 року, №3 від 16.01.2019 року, №4 від 21.01.2019 року, №5 від 22.02.2019 року, №6 від 04.03.2019 року, №7 від 11.03.2019 року, №11 від 16.04.2019 року до договору поставки №2111-01Ш від 21.11.2018 року, в яких визначено найменування товару, кількість, ціну та загальну вартість, умови та строк поставки.

Контрагентом позивача було складено на ім`я підприємства позивача рахунок на оплату №204-0003 від 02.04.2019 року.

Вартість придбаного товару було сплачено відповідно до платіжного доручення №434 від 02.04.2019 року.

Придбання зазначеного товару відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 за період з 01.01.2020 року по 12.02.2020 року, картці рахунку 631 за квітень 2019 року.

Зі змісту наданих представником позивача під час розгляду справи пояснень встановлено, що придбаний товар було в подальшому реалізовано в рамках здійснення господарських взаємовідносин під час реалізації договору №1002А від 10.02.2020 року купівлі -продажу.

Відповідно до умов зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", в якості постачальника, передає у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Агро-Прайд , яке виступає якості покупця, а покупець приймає та сплачує корма для тварин (у тому числі макуха соняшника, шрот соняшника та інше) в подальшому - товар, який зазначено в специфікації, що є додатком до цього договору та є його невід`ємною частиною. У п.2.1 договору сторонами визначено, що ціна однієї тони товару, загальна вартість та об`єм (кількість) товару визначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору на кожну партію товару, а також видаткових накладних та рахунках фактурах. Остаточна кількість та загальна вартість кожної парті товару вказується у видаткових накладних та може відрізнятися від кількості від кількості та суми, вказаній в специфікації. Відповідно до п. 2.3 договору розрахунок покупцем за товар за цим договором проводиться за кожну партію товару в безготівковій формі шляхом переказу коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: 100% від суми зазначеної у специфікації або від суми рахунку-фактури виставленого продавцем за відвантажений товар та на протязі 30-ти календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної або товарно-транспортної накладної продавця.

На виконання умов зазначеного договору сторонами було складено та підписано додаток №1 від 10.02.2020 року, а саме специфікацію №1 до договору №1002А1 від 10.02.2020 року, в якій визначено найменування товару, кількість, ціну та загальну вартість, а також порядок проведення розрахунку.

Підприємством позивача було складено на користь контрагента рахунок на оплату №1 від 12.02.2020 року.

Здійснення поставки товару підтверджується видатковою накладною №1 від 13.02.2020 року.

При здійсненні транспортування складалися учасниками господарської операції контрагентам було складено товарно-транспортну накладну №1 від 12.02.2020 року.

Наведену операцію було відображено у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 б/н від 12.02.2020 року.

Судовим розглядом справи встановлено, що у зв`язку з виконанням умов укладеного договору на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складену на користь контрагента ТОВ Виробничий комплекс АГРО-ПРАЙД податкову накладну №1 від 12.02.2020 року було направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманої квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.02.2020 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.02.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник D = 1.9405%, Р = 0.

Під час судового розгляду справи зі змісту наданих представником позивача у позові пояснень судом встановлено, що після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем 14.02.2020 було надано до податкового органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійсненої господарської операції.

Проте, за результатами розгляду поданих документів підприємством позивача отримано від податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.02.2020 №1462186/39937914 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2020 зазначено ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; а також в якості додаткової інформації вказано на відсутність первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Зернодар-Інвест зареєстровано за адресою: пр. Науки, буд. 68-А, літ. І-ІІ, м. Харків, 61072.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: п.8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, суд зазначає, що згідно з вимогами п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, з аналізу наведених вище норм слід дійти висновку, що враховуючи встановлення відповідності позивача критеріям ризиковості платника податків, Комісія була зобов`язана розглянути питання про включення такого платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на засіданні Комісії та прийняти за його результатами рішення про відповідність підприємства позивача п. 8 критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням підстави, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В той же час, суд зазначає, що в квитанції № 9024179751 не міститься жодної інформації стосовно того, що комісією ГУ ДПС у Харківській області було прийнято відповідне рішення, згідно з яким підприємство позивача віднесене до ризикових платників податків.

При цьому, як встановлено судом рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 року по справі №520/1217/2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18356 комісії Головного управління ДФС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області - залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 року по справі № 520/1217/2020 - залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції у справі №520/1217/2020 дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, є правомірним.

Відтак, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем як суб`єктом владних повноважень наявності достатніх правових підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

Водночас, зазначена квитанція не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, оскаржуваним спірним рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а в якості підстави визначено неподання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірної податкової накладної на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 8 Критеріїв, без наведення відповідних недоліків, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

При цьому, як встановлено судом, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, що стали підставами для складання та реєстрації спірної податкової накладної.

Однак, комісією було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи зупинення реєстрації спірної податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено посилання на критерії ризиковості.

Крім того, суд зазначає, що зі змісту вказаної квитанції вбачається, що вона містить в собі посилання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В той же час, у спірному у даній справі рішенні комісії вказано на ненадання підприємством позивача первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також в якості додаткової інформації вказано на відсутність первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей.

З приводу вказаного суд зазначає, що контролюючий орган фактично не врахував надані йому підприємством позивача разом із поясненнями документи, відповідно до яких підприємством позивача було подано на реєстрацію податкову накладну.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішення Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1462186/39937914 від 20.02.2020 р., про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2020 р.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.02.2020 р., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", ІПН 399379120304, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "АГРО-ПРАЙД", ІПН 412510820313, на суму ПДВ 20840,33 грн. датою її фактичного подання, а саме: 13.02.2020 року, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.02.2020 р., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "АГРО-ПРАЙД" на суму ПДВ 20840,33 грн. датою її фактичного подання, а саме: 13.02.2020 року.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача витрат на оплату судового збору та на правничу допомогу (правову допомогу) за даною справою в сумі 5000,00 грн.

Суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз долучених представником позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що в обґрунтування заявленого клопотання до суду подано копії договору про надання правової допомоги (правових послуг) від 03.06.2020 р., укладеного між позивачем та адвокатом Бевзюк О.О., ордер ПТ №078059 на надання правової допомоги.

Відповідно до зазначених доказів та зі змісту позовної заяви судом встановлено, що адвокатом надано позивачу послуги (правову допомогу) у справі, а саме: зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення - 1 година - 500,00 грн.; вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів - 2 години - 1000,00 грн.; визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта - 1 години - 500,00 грн.; складання, оформлення, подання адміністративного позову та інших процесуальних документів (в тому числі складання та направлення відповіді на відзив, заяв, клопотань тощо), складання документів в апеляційної та касаційної інстанції, контроль за рухом справи - 3 години - 1500,00 грн.; участь у судових засіданнях першої, апеляційної, касаційної інстанціях - 1500,00 грн., що в загальному складає 5000,00 грн.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу та стягнення на користь позивача 5000,00 грн.

Також відповідно до положень КАС України стягненню на користь позивача також підлягають судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" (пр. Науки, буд. 48-А, літ. І-ІІ, м. Харків, 61072) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1462186/39937914 від 20.02.2020 р., про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2020 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.02.2020 р., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", ІПН 399379120304, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "АГРО-ПРАЙД", ІПН 412510820313, на суму ПДВ 20840,33 грн. датою її фактичного подання, а саме: 13.02.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" (пр. Науки, буд. 48-А, літ. І-ІІ, м. Харків, 61072, код ЄДРПО - 39937914) сплачену суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та суму витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.