Постанова

від 17.03.2021 по справі 520/8310/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 р.Справа № 520/8310/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.11.20 року по справі № 520/8310/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест"

до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1462186/39937914 від 20.02.2020 р., про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2020 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.02.2020 р., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", ІПН 399379120304, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «АГРО-ПРАЙД» , ІПН 412510820313, на суму ПДВ 20840,33 грн. датою її фактичного подання, а саме: 13.02.2020 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1462186/39937914 від 20.02.2020 р., про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2020 р.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.02.2020 р., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", ІПН 399379120304, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «АГРО-ПРАЙД» , ІПН 412510820313, на суму ПДВ 20840,33 грн. датою її фактичного подання, а саме: 13.02.2020 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" (пр. Науки, буд. 48-А, літ. І-ІІ, м. Харків, 61072, код ЄДРПО - 39937914) сплачену суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та суму витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник позивача надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", код ЄДРПОУ - 39937914, зареєстроване в якості юридичної особи.

Позивач як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області.

За видами діяльності основним видом діяльності за КВЕД є 46.21 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З метою провадження своєї господарської діяльності підприємство позивача орендується офісне приміщення за адресою 61072, м. Харків, пр. Науки (Леніна), буд. 48-А, літ. І-ІІ, що Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено як місцезнаходження юридичної особи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" в рамках здійснення власної господарської діяльності здійснено продаж (поставку) макухи соняшника.

На виконання зазначеного підприємством позивача із контрагентами були укладені договори купівлі-продажу (постачання) із Приватним підприємством «ЛІГА А» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «Агро-Прайд» .

Відповідно до умов договору поставки №2111-01Ш від 21.11.2018 року, укладеного між Приватним підприємством «ЛІГА А» , в якості постачальника, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", в якості покупця, на умовах цього договору та на підставі замовлень покупця, постачальник зобов`язується поставити товар та передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію, а саме - шрот соняшниковий, негранульований, українського походження, насипом, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар у формах та строки, визначені цим договором. У п. 1.2 договору сторонами визначено, що найменування товару, асортимент, кількість та вартість товару зазначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Сторонами у п. 2.6 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXV - склад постачальника згідно замовлень покупця. Покупець зобов`язаний забезпечити прибуття транспортних засобів в місце відвантаження в термін, зазначений постачальником. У п.3.1 договору сторонами передбачено, що приймання-передача товару здійснюється за наступною адресою (пункт поставки): ТОВ «Агроком Нова Водолага» , що знаходиться за адресою: Харківська обл., Новодолазький р-он, с. Ватутіно, вул. Станційна, 88. Відповідно до п. 4.1 договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України та вказується в специфікаціях. У п.5 .1 сторонами визначено графік оплати кожної партії товару.

На виконання умов зазначеного договору сторонами було складено та підписано специфікації №1 від 21.11.2018 року, №2 від 23.11.2018 року, №3 від 16.01.2019 року, №4 від 21.01.2019 року, №5 від 22.02.2019 року, №6 від 04.03.2019 року, №7 від 11.03.2019 року, №11 від 16.04.2019 року до договору поставки №2111-01Ш від 21.11.2018 року, в яких визначено найменування товару, кількість, ціну та загальну вартість, умови та строк поставки.

Контрагентом позивача було складено на ім`я підприємства позивача рахунок на оплату №204-0003 від 02.04.2019 року.

Вартість придбаного товару було сплачено відповідно до платіжного доручення №434 від 02.04.2019 року.

Придбання зазначеного товару відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 за період з 01.01.2020 року по 12.02.2020 року, картці рахунку 631 за квітень 2019 року.

Придбаний товар було в подальшому реалізовано в рамках здійснення господарських взаємовідносин під час реалізації договору №1002А від 10.02.2020 року купівлі -продажу.

Відповідно до умов зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", в якості постачальника, передає у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «Агро-Прайд» , яке виступає якості покупця, а покупець приймає та сплачує корма для тварин (у тому числі макуха соняшника, шрот соняшника та інше) в подальшому - товар, який зазначено в специфікації, що є додатком до цього договору та є його невід`ємною частиною. У п.2.1 договору сторонами визначено, що ціна однієї тони товару, загальна вартість та об`єм (кількість) товару визначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору на кожну партію товару, а також видаткових накладних та рахунках фактурах. Остаточна кількість та загальна вартість кожної парті товару вказується у видаткових накладних та може відрізнятися від кількості від кількості та суми, вказаній в специфікації. Відповідно до п. 2.3 договору розрахунок покупцем за товар за цим договором проводиться за кожну партію товару в безготівковій формі шляхом переказу коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: 100% від суми зазначеної у специфікації або від суми рахунку-фактури виставленого продавцем за відвантажений товар та на протязі 30-ти календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної або товарно-транспортної накладної продавця.

На виконання умов зазначеного договору сторонами було складено та підписано додаток №1 від 10.02.2020 року, а саме специфікацію №1 до договору №1002А1 від 10.02.2020 року, в якій визначено найменування товару, кількість, ціну та загальну вартість, а також порядок проведення розрахунку.

Підприємством позивача було складено на користь контрагента рахунок на оплату №1 від 12.02.2020 року.

Здійснення поставки товару підтверджується видатковою накладною №1 від 13.02.2020 року.

При здійсненні транспортування складалися учасниками господарської операції контрагентам було складено товарно-транспортну накладну №1 від 12.02.2020 року.

Наведену операцію було відображено у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 б/н від 12.02.2020 року.

У зв`язку з виконанням умов укладеного договору на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складену на користь контрагента ТОВ «Виробничий комплекс «АГРО-ПРАЙД» податкову накладну №1 від 12.02.2020 року було направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманої квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.02.2020 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.02.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник « D» = 1.9405%, «Р» = 0.

Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем 14.02.2020 було надано до податкового органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійсненої господарської операції.

Проте, за результатами розгляду поданих документів підприємством позивача отримано від податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.02.2020 №1462186/39937914 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2020 зазначено ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; а також в якості додаткової інформації вказано на відсутність первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірної у даній справі податкової накладної визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165, відповідно до пункту 8 якого критерієм ризиковості платника податку на додану вартість є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, наведене формулювання, на переконання суду, є грубим порушенням принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, адже у квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому колегія суддів виходить з того, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначеним п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Крім того, зазначена квитанція не містять інформації або ж зазначення переліку документів, які платник повинен надати до контролюючого органу для поновлення їх реєстрації. Тобто у квитанції заведена формальна пропозиція для платника надати документи без зазначення їх предметного та вичерпного переліку, надання якого є достатніми підставами для поновлення реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, відсутність у квитанціях про припинення реєстрації податкових накладних переліку документів необхідніх для підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, які платник повинен надати до контролюючого органу для поновлення їх реєстрації, при фактичному наданні платником до контролюючого органу та судового органу документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, є підставою для скасування рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Такої позиції дотримується Верховний Суд у рішеннях від 14.03.2019 по справі №813/2012/18, від 10.04.2019 №0940/1801/18.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, як вбачається з доданого до матеріалів справи, оскаржуваного спірного рішення комісії, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної, а в якості підстави визначено ненадання підприємством позивача первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також в якості додаткової інформації вказано на відсутність первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей

Разом з тим, суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Крім того, контролюючим органом не було надано належної оцінки поданим підприємством позивача, у тому числі додатково, документам. При цьому, на переконання суду, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної накладної.

Наведене є підставою для висновку про невідповідність спірного рішень критерію обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, що визначений частиною другою статті 2 КАС України.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.11.19 у справі №560/279/19.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані обставини свідчать про протиправність Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1462186/39937914 від 20.02.2020 р., про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2020 р.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.02.2020 р., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", ІПН 399379120304, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «АГРО-ПРАЙД» , ІПН 412510820313, на суму ПДВ 20840,33 грн. датою її фактичного подання, а саме: 13.02.2020 року, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.02.2020 р., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", ІПН 399379120304, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «АГРО-ПРАЙД» , ІПН 412510820313, на суму ПДВ 20840,33 грн. датою її фактичного подання, а саме: 13.02.2020 року

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року по справі № 520/8310/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 26.03.2021 року