Ухвала

від 19.11.2020 по справі 2-232/2008

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-232/2008

Провадження № 6/496/138/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання за рішенням суду по цивільній справі № 2-232/2008 за її позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та поновити строк для пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання.

При цьому посилається на те, що вона звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про зобов`язання знести на її земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 частини гаражу. Під час судового розгляду, 10.04.2008 року вона виїхала на постійне місце проживання до ОСОБА_3 , а у вересні цього ж року повернулася до України для оформлення особистих документів та була присутня при ухваленні судового рішення. Не дочекавшись набрання законної сили рішення знову повернулась до ОСОБА_3 де жила до липня 2014 року. Рішення суду добровільно виконано не було у зв`язку з чим вона звернулась до суду з заявою про отримання виконавчого листа, який і отримала 17.08.2020 року. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що у неї були відсутні кошти на правову допомогу вона пропустила строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому просить суд його поновити.

Сторони в судове засідання не з`явилися, а заявниця подала до суду заяву, в якій зазначила, що на заявлених вимогах наполягає та розгляд справи просить проводити у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2008 року по цивільній справі № 2-232/2008 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, зобов`язано ОСОБА_2 знести розташовану на земельній ділянці ОСОБА_4 , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 частину гаражу, позначену в технічному паспорті на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , під літеро Е , прибравши будівельне сміття після знесення гаражу та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 16 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Біляївського районного суду Одеської області із заявою про видачу виконавчого листа та отримала виконавчий лист за вказаним рішенням 17.08.2020 року (а.с. 90). Як вбачається з копії виконавчого листа, строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання був 3 роки: з 31.10.2008 року до 31.10.2011 року.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент набрання рішенням суду по цивільній справі № 2-232/2008 законної сили) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

В силу ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової (юридичної) визначеності, які є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (зокрема, рішення у справах Єлоєв проти України , Новік проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі №3236/03 Пономарьов проти України зазначено, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Положення Закону України Про виконавче провадження , що обмежують строк на пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.

Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред`явлення його до примусового виконання.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку.

Заявниця зазначає, що за сімейними обставинами вона не мала змоги дочекатися набрання рішення суду по цивільній справі № 2-232/2008 за її позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою законної сили, оскільки їй необхідно було їхати за кордон. З вказаних підстав нею у 2008 році не було отримано виконавчий лист на виконання рішення суду по вказаній справі. До липня 2014 року вона постійно проживала у Німеччині, з огляду на що була позбавлена можливості отримати виконавчий лист та пред`явити його до виконання. Оскільки боржник за вищевказаним рішенням добровільно рішення суду не виконав вона 24.07.2020 року звернулася до Біляївського районного суду Одеської області із заявою про видачу виконавчого листа, який їй було видано 17.08.2020 року.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

До заяви ОСОБА_1 долучила чотири візи, відкриті на її ім`я для виїзду з України до Німеччини, на які вона посилається на підтвердження свого перебування за кордоном.

Проте, суд не приймає до увагу доводи заявниці про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання за рішенням суду по цивільній справі № 2-232/2008 за її позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в зв`язку із її перебування за кордоном, адже вказані обставини ніяк не перешкоджали заявниці отримати виконавчого листа та пред`явити його до виконання через свого представника - адвоката Шпагіна К.Д., який і надавав їй правову допомогу у вказаній справі, про що свідчить договір про надання юридичної допомоги від 07 квітня 2008 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 40).

Враховуючи те, що відсутні поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому в заяві слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 89, 258-260, 433 ЦПК України, ЗУ Про виконавче провадження , суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання за рішенням суду по цивільній справі № 2-232/2008 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя Л.О. Пендюра