Рішення

від 18.11.2020 по справі 155/1575/19

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 155/1575/19

Провадження № 2/156/208/20

рядок статзвіту 31

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2020 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Іваничі цивільну справу № 155/1575/19 за позовом ОСОБА_1 до Горохівської міської ради про стягнення безпідставно отриманих коштів за договором оренди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Горохівської міської ради Волинської області про стягнення безпідставно отриманих коштів за договором оренди.

В своїй позовній заяві посилається на те, що у зв`язку з перемогою в земельних торгах, які проводило ТзОВ Олді він 24 червня 2019 року уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:001:0215. У зв`язку з помилкою, яка виникла при формуванні вказаної земельної ділянки (накладення її на іншу земельну ділянку) 07 листопада 2019 року договір оренди від 24 червня 2019 року з відповідачем розірвано. Через вказану накладку земельних ділянок він не міг користуватися орендованою земельною ділянкою. Під час торгів та після укладення договору оренди земельної ділянки ним було сплачено в користь відповідача 756,46 грн. (гарантійний внесок, який отримав відповідач від ТзОВ Олді ) та 16112,60 грн. (орендна плата). У зв`язку з достроковим розірванням договору та припиненням правовідносин між сторонами вбачається, що вказані кошти відповідач одержав безпідставно. На підставі викладеного, просить стягнути з Горохівської міської ради в його користь 16869,06 грн. безпідставно отриманих коштів за договором оренди та судові витрати зі сплати судового збору.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити повністю. Зазначив, що відповідачем надано йому в оренду земельну ділянку, яку він не міг використовувати, оскільки з`ясувалося про права третіх осіб на частину тієї земельної ділянки, що надана йому в оренду у зв`язку з чим договір оренди був розірваний.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечує щодо стягнення з Горохівської міської ради 756,46 грн. гарантійного внеску, який був сплачений позивачем. Щодо розміру орендної плати, то її розмір визнає частково, оскільки позивач використовував земельну ділянку в період з 24 червня 2019 року по 07 листопада 2019 року, а тому змушений був сплачувати оренду плату за вказаний період. На день укладення договору оренди на земельну ділянку не було жодних обмежень та міська рада не була обізнана про права третіх осіб на неї. Відзив на позов від відповідача не надходив.

Ухвалою від 22 січня 2020 року попереднім складом суду відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року справу прийнято до провадження суддею Федечко М.О., справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

16 листопада 2020 року ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про приєднання письмових доказів, а саме, розрахунок орендної плати за використання частини земельної ділянки, повідомлення державного кадастрового реєстратора та викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру до матеріалів справи, оскільки такі письмові докази подані в порушення термінів визначених ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов є підставним та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 24 червня 2019 року укладено договір оренди землі між орендодавцем Горохівською міською радою в особі міського голови Годика В.Л. та ОСОБА_1 . Згідно умов договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове користування земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови (землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) з кадастровим номером 0720810100:01:001:0215, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . В оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,0600 га. у тому числі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Договір укладено на 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 10,65 % 16112,60 грн. в рік відповідно до протоколу земельних торгів від 24 червня 2019 року.

Позивачем на користь відповідача 05 червня 2019 року сплачено 756,46 грн. гарантійного внеску на підтвердження укладення договору оренди землі (а.с.14). 25 червня 2019 року позивачем на рахунок відповідача сплачено 16112,60 грн. орендної плати (а.с.8). Вказаний платіж позивачем був внесений, як переможцем торгів (а.с.9). Факт надходження коштів представником відповідача підтверджено в судовому засіданні.

Рішенням Горохівської міської ради від 07 листопада 2019 року вирішено розірвати договір оренди землі від 24 червня 2019 року на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 0,0600 га., що по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0720810100:01:001:0215, який був заключений на підставі протоколу земельних торгів від 24 червня 2019 року між Горохівською міською радою та ОСОБА_1 . Припинити ОСОБА_1 право користування на умовах оренди земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0600 га., що по АДРЕСА_1 . (а.с.20).

07 листопада 2019 року між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем Горохівською міською радою укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 24 червня 2019 року (а.с.21).

Як ствердили в судовому засіданні сторони у справі, причиною розірвання договору оренди від 24.06.2019 року слугувало те, що земельна ділянка кадастровий номер 0720810100:01:001:0215 частково належить третій особі та в момент укладення договору оренди у своєму повному розмірі не належала відповідачу - Горохівській міській раді.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст. 319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України .

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно вимог ст. 12 , 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач, до кінця не пересвідчився, що земельна ділянка є вільною та не встановивши її меж на час укладення договору оренди від 24.06.2019 року не мав повноважень на укладання договору оренди щодо земельної ділянки площею 0,0600 га, при цьому при його укладенні отримав від позивача 16869,06 грн., тим самим отримав кошти поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, що вказує про те, що грошові кошти в сумі 16869,06 грн. відповідачем набуті без достатньої правової підстави.

Судом встановлено, що позивач просить повернути йому кошти, які він сплатив за зобов`язанням, а саме, оренду плату за договором оренди, який є розірваний не з вини позивача.

Відповідачем відзив на позов не подано, при цьому, представником відповідача не спростовано тверджень позивача про безпідставність отримання грошових коштів за договором оренди від 24 червня 2019 року, який розірвано 07 листопада 2019 року. В судовому засіданні представник відповідача на запитання ствердив, що на даний час відсутній механізм який би дозволяв повернути позивачу сплачені за договором кошти, підставою для повернення коштів слугуватиме рішення суду.

Відповідно до статтей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання) частково співпадає з принципом законності.

Принцип належного урядування , як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі № 10373/05 пункт 37). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною inter alia,,, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та пінк проти Чеської Республіки № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії, пункт 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу , а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки п. 58); Гаші проти Хорватії № 32457/05, пункт 40, Трго проти Хорватії № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (рішення у справі Москаль проти Польщі , пункт 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (рішення у справах Пінкова та пінк проти Чеської Республіки, пункт 53 та Тошкуце та інші проти Румунії, пункт 38).

За таких обставин позовні вимоги позивача є підставними та підлягають до повного задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768, 40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 197, 259, 265, 268, 273, 293-294, 315-319 Цивільно-процесуального кодексу України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 до Горохівської міської ради, код ЄДРПОУ 04051276, місцезнаходження м. Горохів вул. Шевченка, 17 Волинської області про стягнення безпідставно отриманих коштів за договором оренди - задоволити.

Стягнути з Горохівської міської ради Волинської області на користь ОСОБА_1 16869,06 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень шість копійок) безпідставно отриманих коштів за договором оренди.

Стягнути з Горохівської міської ради Волинської області на користь ОСОБА_1 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено 23 листопада 2020 року.

Суддя М. О. Федечко