Постанова

від 25.11.2020 по справі 200/4376/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року справа №200/4376/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 р. (у повному обсязі складено 11 серпня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/4376/20-а (головуючий І інстанції суддя Стойка В.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.04.2020 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 16.04.2020 року № 0012275004, яким визначено суму штрафу за затримку сплати податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 226 425,30 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 16.04.2020 року № 0012285004, яким визначено суму штрафу за затримку сплати податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 350 382,19 грн.; вирішити питання відшкодування судових витрат (а.с. 1-5).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 200/4376/20-а позов Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Скасовано частково податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.04.2020 року за № 0012275004, яким нараховано штрафну фінансову санкцію на суму 225 962,00 грн.

Скасовано частково податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.04.2020 року за № 0012285004, яким нараховано штрафну фінансову санкцію на суму 349 362,19 грн.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Вирішено питання відшкодування судових витрат (а.с. 193-195).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у частковому задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що під час розгляду справи судом не повно з`ясовано усі обставини справи, не надано вірної оцінки обставинам справи та судове рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування обставин, що мають суттєве значення.

Вказує, що 05.12.2019 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року у справі № 200/2464/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 року, здійснено коригування облікових показників інтегрованої картки платника ПДВ шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання ПАТ МЗМК з податку на додану вартість за 2014-2019 роки на суму неправомірно нарахованої пені у розмірі 450 992,48 грн.

Відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі № 200/10713/18-а за позовом ПАТ МЗМК до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2018 року № 0023684203, № 0023704203 за затримку сплати податкового зобов`язання з ПДВ було зазначено, що позивач відмовився від своїх позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 0023684203 в частині штрафу у розмірі 169 972,75 грн. Тобто, платник визнає факти несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість у попередніх періодах.

Також зазначає, що періоди, охоплені актом перевірки № 206, не підпадають під дію форс-мажорних обставин, зазначених платником, з серпня 2014 року по квітень 2017 року.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог судове рішення не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Головним державним інспектором відділу податків і зборів Бахмутського управління Головного управління ДПС Донецької області було проведено камеральну перевірку та складено акт № 206/05-99-50-04-18/01412265 від 02 квітня 2020 року з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року -грудень 2018 року, січень 2019 - грудень 2019 року, уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість травень 2018 року, березень 2019 року, січень 2019 року, червень 2019 року, податкових повідомлень-рішень форми Н від 03.10.2018 року № 000024684203, від 11.12.2018 року № 0035914203, від 21.02.2019 року № 0005674203, від 13.05.2019 року № 0021484203, податкового повідомлення рішення форми ПС від 22.02.2019 року № 0006304203 (а.с. 11-15).

У висновках акту камеральної перевірки № 206/05-99-50-04-18/01412265 від 02 квітня 2020 року вказано на порушення позивачем пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п. 50.1 ст. 50, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2018 року - грудень 2018 року, січень 2019 - грудень 2019 року, уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за: травень 2018 року, березень 2019 року, січень 2019 року, червень 2019 року, податкових повідомлень-рішень форми Н від 03.10.2018 року № 000024684203, від 11.12.2018 року № 0035914203, від 21.02.2019 року № 0005674203, від 13.05.2019 року № 0021484203, податкового повідомлення рішення форми ПС від 22.02.2019 року № 0006304203 (а.с. 11-15).

На підставі висновків акту камеральної перевірки № 206/05-99-50-04-18/01412265 від 02 квітня 2020 року податковим органом 16.04.2020 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: № 0012275004 про застосування штрафної фінансової санкції в розмірі 226 425,30 грн. та № 0012285004 про застосування штрафної фінансової санкції в розмірі 350 382,19 грн. (а.с. 16-20).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2020 року № 0012275004, № 0012285004.

За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За унормуванням пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений у статті 76 ПК України, відповідно до положень якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу приписів п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 ст. 54 ПК України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1).

Пунктами 203.1.-203.2 ст.203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За унормуванням підпункту 54.3.5. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України) .

За правилами п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зі змісту акту перевірки № 206/05-99-50-04-18/01412265 від 02 квітня 2020 року вбачається, що перевірка була проведена з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року - грудень 2018 року, січень 2019 - грудень 2019 року, уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість травень 2018 року, березень 2019 року, січень 2019 року, червень 2019 року, податкових повідомлень-рішень форми Н від 03.10.2018 року № 000024684203, від 11.12.2018 року № 0035914203, від 21.02.2019 року № 0005674203, від 13.05.2019 року № 0021484203, податкового повідомлення рішення форми ПС від 22.02.2019 року № 0006304203.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі № 200/2464/19-а, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дії по визначенню (нарахуванню) в інтегрованої картці платника ПДВ Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій пені за період дії форс-мажорних обставин з 01.08.2014 року по 27.04.2017 року, зобов`язання Головного Управління ДФС у Донецькій області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника ПДВ шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій з ПДВ за 2014-2019 роки на суму неправомірно нарахованої пені за цей період - задоволено.

Визнано неправомірними дії Головного Управління ДФС у Донецькій області по визначенню (нарахуванню) в інтегрованої картці платника ПДВ Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій пені за період дії форс-мажорних обставин з 01.08.2014 року по 27.04.2017 року. Зобов`язано Головне Управління ДФС у Донецькій області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника ПДВ шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій з ПДВ за 2014-2019 роки на суму неправомірно нарахованої пені у розмірі 450992,48 грн. (а.с. 104-113).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 200/10713/18-а, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевий конструкцій до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 0023684203, яким визначено суму штрафу за затримку сплати податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 54510,45 грн., податкового повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 0023704203, яким визначено суму штрафів за затримку сплати податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 100 078,26 грн. - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 0023684203, яким визначено суму штрафу за затримку сплати податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 54510,45 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 0023704203, яким визначено суму штрафу за затримку сплати податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 100078,26 грн. Вирішено питання про відшкодування судових витрат (а.с. 88-103).

За змістом частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За унормуванням статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України:

1. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

2. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. .

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що 05.12.2019 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року у справі № 200/2464/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 року, здійснено коригування облікових показників інтегрованої картки платника ПДВ шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання ПАТ МЗМК з податку на додану вартість за 2014-2019 роки на суму неправомірно нарахованої пені у розмірі 450 992,48 грн.

За унормуванням ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалося вище, рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року та 17.02.2020 року були визнано неправомірним нарахування позивачу недоїмки у вигляді штрафних санкцій та зобов`язано зменшити податкове зобов`язання Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій з ПДВ за 2014-2019 роки на суму неправомірно нарахованої пені у розмірі 450992,48 грн. та відповідно скасовані податкові повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 0023704203, № 0023684203, якими визначено суму штрафу за затримку сплати податкового зобов`язання з ПДВ.

Податковим органом всупереч вимог діючого законодавства було неправомірно зараховано своєчасно сплачені податкові зобов`язання на погашення недоїмки та пені до часу набрання наведеними судовими рішеннями законної сили.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі № 200/10713/18-а було зазначено, що позивач відмовився від своїх позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 0023684203 в частині штрафу у розмірі 169 972,75 грн., що, на думку податкового органу, свідчить про те, що платник визнає факт несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість у попередніх періодах.

Колегія суддів вважає такий довід неприйнятним, оскільки в даному випадку вказане податкове повідомлення-рішення від 26.09.2018 року № 0023684203 не є предметом розгляду справи.

Щодо твердження податкового органу стосовно того, що періоди з серпня 2014 року по квітень 2017 року охоплені актом перевірки № 206 і не підпадають під дію форс-мажорних обставин.

Колегія суддів вважає, що наведені обставини були предметом розгляду справ № 200/10713/18-а та № № 200/2464/19-а і в силу ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 р. у справі № 200/4376/20-а -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко