Ухвала

від 23.11.2020 по справі 360/5196/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа №360/5196/19

провадження №К/9901/28312/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 360/5196/19 за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

у с т а н о в и в:

09.12.2019 Державна служба геології та надр України звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля , в якому просила анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами від 06 грудня 2011 року № 5430.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 31.10.2019, яке Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 07.07.2020 залишив без змін, відмовив Державній службі геології та надр України в позові.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Державна служба геології та надр України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Дослідивши зміст касаційної скарги Державної служби геології та надр України, Верховний Суд дійшов висновку, що вказану скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.

За правилами, встановленими частина першою, другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявник просить Верховний Суд поновити йому строк на касаційне оскарження, мотивуючи свої вимоги тим, що в серпні 2020 року працівник відділу представництва в судових органах Юридичного департаменту Державної служби геології та надр України - ОСОБА_1 мала період тимчасової непрацездатності через підозру на захворювання коронавірусною хворобою (СОVID-19). Стверджує, що для недопущення поширенню хвороби інші працівники відділу змушені були певний час до отримання ОСОБА_1 негативного висновку ПЛР-тесту перебувати на самоізоляції.

Також вказує, що надалі в цьому відділі захворів інший працівник ОСОБА_2 , у якого підтвердився діагноз короновірусна хвороба (СОVID-19) . Через це працівники відділу змушені були знову піти на самоізоляцію, що унеможливило підготовку процесуальних документів та забезпечення відвідувань судових засідань.

Зазначає, що через велике навантаження на відділ представництва інтересів Держгеонадр в судових органах Державна служба геології та надр України пропустила строк на касаційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020.

З огляду на це заявник просить поновити йому процесуальний строк для звернення до суду з касаційною скаргою.

Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 44 КАС України передбачений обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведені положення КАС України чітко окреслюють характер процесуальної поведінки учасників справи, за яким особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку на касаційне оскарження, а також стосовно належного оформлення касаційної скарги. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Верховний Суд зважає на те, що Державна служба геології та надр України подала касаційну скаргу 20.10.2020, тобто після спливу строку касаційного оскарження судового рішення, визначеного статтею 329 КАС України.

Водночас Державна служба геології та надр України зазначає про наявність підстав для поновлення їй строку на подання касаційної скарги з огляду на приписи пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Відповідаючи на цей аргумент, Верховний Суд наголошує, що приписи пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України не свідчать про наявність підстав для автоматичного поновлення заявникові строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки положення зазначеної норми пов`язують можливість поновлення процесуального строку на подання відповідної заяви саме з наявністю об`єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Тобто між дією карантинних обмежень та неспроможністю заявника подати касаційну скаргу протягом передбаченого законом строку має бути причиновий зв`язок.

З огляду на зазначене покликання скаржника на положення зазначеної норми самі собою не можуть бути безумовною підставою для поновлення йому процесуального строку на подання відповідної заяви, тому що він повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд своєю чергою має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.

Колегія суддів зазначає, що, заявник, покликаючись на ту обставину, що в серпні 2020 року працівник відділу представництва в судових органах Юридичного департаменту Державної служби геології та надр України - ОСОБА_1 мала період тимчасової непрацездатності через підозру на коронавірусну хворобу (СОVID-19), не надає доказів того, що працівник ОСОБА_1 (1) дійсно була тимчасово непрацездатною, (2) протягом якого саме періоду (3) та що така непрацездатність була спричинена саме коронавірусною інфекцією СОVID-19.

Водночас вказуючи на те, що у працівника відділу ОСОБА_2 був підтверджений діагноз короновірусна хвороба (СОVID-19) , через що працівники відділу також змушені були піти на самоізоляцію, і це, як стверджує заявник, унеможливило підготовку процесуальних документів та забезпечення відвідувань судових засідань, скаржник не подав до суду жодних документальних підтверджень наведеним обставинам.

Отже, заявник у своєму клопотанні про поновлення строку не надав належних доказів, які б свідчили про те, що він не мав можливості подати касаційну скаргу протягом встановленого законом проміжку часу саме через дію карантинних заходів, вжитих державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Не свідчать про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження судового рішення доводи відповідача щодо значного обсягу роботи та істотного навантаження на його працівників, оскільки питання організації претензійно-позовної роботи працівниками відповідного структурного підрозділу останнього мають розв`язуватися з огляду на цей чинник та в жоден спосіб не можуть впливати на процесуальний обов`язок скаржника дотримуватися строку касаційного оскарження судових рішень.

Щодо покликань заявника на щорічну відпустку двох працівників скаржника як на підставу для поновлення строку на звернення до суду касаційної інстанції, слід зазначити, що до касаційної скарги не додані докази, що тільки ці працівники є уповноваженими представниками Державної служби геології та надр України, які можуть здійснювати представництво інтересів відповідача у судах України.

У цьому контексті також слід зазначити, що неухильне виконання обов`язків суб`єкта владних повноважень не може узалежнюватися від організації належного виконання працівниками структурних підрозділів Державної служби геології та надр України своїх службових обов`язків, оскільки цей процес належить до сфери управлінської діяльності начальника цього органу, який, з-поміж іншого, уповноважений визначати потрібну кількість осіб, які можуть представляти інтереси цього органу, зокрема й у судах України.

Зважаючи на те, що наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку на подання касаційної скарги, колегія суддів вважає за можливе визнати їх неповажними та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення такого процесуального строку.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої третьої 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначеного вище недоліку, а саме: подати заяву, в якій навести інші підстави та надати відповідні докази для поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись положеннями статей 169, 329, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Визнати неповажними причини пропуску Державною службою геології та надр України строку на касаційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 360/5196/19.

2 . Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 360/5196/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя І.В. Желєзний

Суддя В.М. Кравчук