Рішення

від 25.11.2020 по справі 945/1842/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2216/2020 Справа № 945/1842/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого судді Гуденко О.А.

при секретарі Дудник Г.С.

за участі представника позивача адвокатки Демченко Н.В., представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи - ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації, Служба у справах дітей Центрального району Миколаївської міської ради про усунення перешкод у вільному спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні онука, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) у жовтні 2019 року звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка, ОСОБА_2 ), треті особи - Служба у справах дітей Центрального району Миколаївської міської ради (далі - третя особа 1), ОСОБА_3 (далі - третя особа 2, ОСОБА_3 ), Служба у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації (далі - третя особа 3), в якому з урахування уточнень, просив зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з його онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити такі способи його участі у вихованні онука:

спілкуватися з онуком кожного четвертого тижня місця з 18-00 п`ятниці до 18-00 неділі, святкові дня за домовленістю сторін, в тому числі за місцем проживання позивача, можливістю прогулянок по місту і відвідування культурних закладів та з ночівлею онука за місцем проживання позивача;

спільно з онуком відвідувати святкування днів народження, інших свят родичів дитини по лінії батька з 12-00 до 20-00 год, незалежно від дня тижня;

мати побачення із онуком у святкові та неробочі дні при можливості присутності інших осіб з числа родичів дитини, в тому числі за місцем проживання позивача з 16-00 до 20-00 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачка, яка є його невісткою, чинить йому перешкоди у спілкуванні з його онуком, на телефонні дзвінки та поштові листи не відповідає. У зв`язку із цим позивач звертався до Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації стосовно вирішення питання спілкування з онуком. З огляду на це, позивач посилаючись на приписи статті 7, 257, 263, 159 Сімейного кодексу України, просить зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з онуком та визнати порядок такого спілкування.

Представник відповідачки неодноразово подавала заяви про перенесення розгляду справи, однак відзиву на позов від ОСОБА_2 подано не було.

У судове засідання, призначене на 13 листопада 2020 року з`явилися представник позивача - адвокатка Демченко Н.В. та представник третьої особи ОСОБА_5

Відповідачка та інші треті особи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, місце та час слухання справи, про причини неявки суду не повідомили.

Суд заслухавши думку учасників судового процесу, які з`явилися, та враховуючи необхідність дотримання встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі відповідачки та третіх осіб, які не з`явилися за наявними у матеріалах справи доказами.

Представник позивача - адвокатка Демченко Н.В. позовні вимоги, зазначені у першому та другому пунктах заяви про уточнення позовних вимог підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові, на третьому пункті цих вимог - не наполягала.

Представник третьої особи ОСОБА_5 позов підтримала, просила його задовольнити.

Вивчивши доводи позову та заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є рідним дідом малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (3 роки), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про народження дитини та свідоцтва про народження ОСОБА_3 (батька дитини).

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Правовідносини, які є предметом спору у даній справі, врегульовані нормами Сімейного кодексу України.

Частиною першою статті 257 Сімейного кодексу України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 Сімейного кодексу України).

Відповідно до статті 263 Сімейного кодексу України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Приписи статті 159 Сімейного кодексу України вказують на те, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Із наведених норм слідує, що відповідно до чинного законодавства дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пріоритети основного піклування держави та батьків закріплені у статтях 8 та 27 Конвенції. Такими пріоритетами є - найкращі інтереси дитини.

На необхідність врахування найкращих інтересів дитини під час вирішення спорів, пов`язаних з правами дітей, вказано і в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, Kearns v. France, заява № 35991/04.

Частина перша статті 8 Конвенції визначає, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року № 635/2771/17).

Чинним законодавством України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у частині восьмій статті 7 СК України та у статті 11 Закону України Про охорону дитинства , згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року № 635/2771/17 вказав на те, що під час вирішення спорів щодо визначення порядку спілкування діда з онуком наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їх участь у судових засіданнях є обов`язковою, а також необхідним є встановлення з ким із батьків проживає дитина.

Судом встановлено, що на час розгляду справи малолітній онук позивача - ОСОБА_4 проживає разом з його матір`ю ОСОБА_2 , батько дитини проживає окремо. У зв`язку з неприязними стосунками позивача та його невістки ОСОБА_2 , остання чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною. На його звернення та прохання, як телефонні, так і письмові, відповідачка не реагує.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 30 квітня 2020 року №2406/02,02,01-22/25/14/20, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі позивача ОСОБА_1 у вихованні онука: щопонеділка та щосереди з 16-00 до 19-00 год; оздоровлення та свята за домовленістю з матір`ю. Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 , складеного працівниками Веснянської сільської ради, умови проживання позивача належні. ОСОБА_1 цікавиться здоров`ям та розвитком онука, прагне брати участь в житті дитини, але через неприязні стосунки із ОСОБА_2 спілкування з малолітнім є дуже обмеженим. У зв`язку із цим він звернувся до суду з позовом про визначення способу його участі у вихованні онука.

Щодо характеризуючих даних позивача, то суд зазначає таке.

З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що позивач ОСОБА_1 працює в Надбузькому професійному аграрному ліцеї на посаді майстра виробничого навчання з практичного водіння автомобілем з 19 березня 1980 року по даний час. За місцем роботи характеризується позитивно, як фахівець високого класу. Ділові якості проявив на найвищому рівні, відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходяться в межах його компетенції. Працьовитий, має високу працездатність. За характером спокійний та врівноважений, жодної скарги від учнів та колег ліцею не надходило, тільки позитивні відгуки. В колективі користується повагою та авторитетом. У порушенні техніки безпеки помічений не був.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає. Ця квартира є квартирою посімейного заселення розташованою на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку та складається із 3 кімнат, коридора, вбиральні, кухні, ванни, лоджії та балкону, житловою площею 44 кв.м., загальною площею 67,2 кв.м. За місцем проживання характеризується позитивно, у побуті завжди вічливий, тактовний, дотримується і поважає всі права своїх сусідів , активно бере участь в житті вулиці (населеного пункту). Добровільно допомагає у благоустрої вулиці і майданчиків, робить внески на поточні потреби. Завжди вчасно оплачує свої комунальні рахунки, не допускаючи великих прострочень. Алкоголем не зловживає, відомості про притягнення до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. За час проживання скарг від сусідів не надходило.

Таку ж характеристику надали позивачу і його сусіди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , письмові пояснення яких наявні в матеріалах справи. На диспансерному обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах МЦРЛ не перебуває та раніше не лікувався.

Враховуючи наявність перешкод у спілкуванні позивача з його онуком, позитивну характеристику позивача за місцем проживання та роботи, наявність висновку органу опіки та піклування про доцільність визначити порядку визначити порядку спілкування позивача з онуком, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідачку ОСОБА_2 слід зобов`язати не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити участь ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний порядок участі у вихованні дитини:

- щопонеділка з 16.00 до 19 .00 годин без присутності матері, в тому числі і за місцем проживання позивача з можливістю прогулянок по місту і відвідування закладів культури;

- спільно з онуком відвідувати святкування днів народження позивача та інших близьких родичів по лінії батька з 12.00 годин по 18.00 годин незалежно від дня тиждня - за попередньою домовленістю між сторонами;

- побачення з онуком у святкові дні - за попередньою домовленістю з матір`ю.

Надати право ОСОБА_1 змінювати порядок побачень з неповнолітнім ОСОБА_4 за їх взаємною згодою, в тому числі і в святкові та вихідні дні, завчасно попередивши один одного.

При визначенні відповідного графіку суд також враховує віддаленість місця проживання позивача від місця проживання дитини, малолітній вік онука, необхідніий час на спілкування дитини з іншими родичами, переважне значення матері у житті дитини малолітнього віку.

При цьому суд вважає за доцільне зобов`язати сторони надавати інформацію про місцезнаходження дитини та не пізніше, ніж за два дні до зустрічі з ним, повідомляти про наявність об`єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку спілкування з дитиною.

Відповідно до статті 1 Закону України Про охорону дитинства контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини. Таким чином, зобов`язання відповідачки як матері дитини повідомляти дідуся про обставини життя дитини , які перешкоджають побаченню з дідусем у встанволений час, не пізніше ніж за два дні - не є діянням, спрямованим на обмеження волевиявлення особи, і входить до поняття надання інформації про дитину, що є складовою контакту з дитиною, в розумінні статті 1 Закону України Про охорону дитинства . При цьому, на думку суду, повідомлення дідусеві про важливі факти із життя дитини не можна розцінювати як обтяжливе зобов`язання.

На думку суду такий порядок спілкування відновить порушене право позивача на участь у вихованні онука, відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини та сприятиме збереженню сімейного зв`язку ОСОБА_4 з родичами по лінії батька.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним за подачу позовної заяви у сумі 517 грн.

Керуючись ст. ст. 12,13,79-81,141, 259-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити участь ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний порядок участі у вихованні дитини:

- щопонеділка з 16.00 до 19 .00 годин без присутності матері, в тому числі і за місцем проживання позивача з можливістю прогулянок по місту і відвідування закладів культури;

- спільно з онуком відвідувати святкування днів народження позивача та інших близьких родичів по лінії батька з 12.00 годин по 18.00 годин незалежно від дня тиждня - за попередньою домовленістю між сторонами;

- побачення з онуком у святкові дні - за попередньою домовленістю з матір`ю.

Надати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - змінювати порядок побачень з неповнолітнім ОСОБА_4 за їх взаємною згодою, в тому числі і в святкові та вихідні дні, завчасно попередивши один одного.

Зобов`язати сторони надавати інформацію про місцезнаходження дитини та не пізніше, ніж за два дні до зустрічі з ним, повідомляти про наявність об`єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку спілкування з дитиною.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 517 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлено 23 листопада 2020 року.

СУДДЯ Гуденко О.А.