Постанова

від 19.11.2020 по справі 128/330/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/330/20

Провадження № 22-ц/801/1643/2020

Категорія: 68

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 рокуСправа № 128/330/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Пултівецька сільська рада, Вінницького району, Вінницької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька районна державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 ,

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницької районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Білозора Олега Леонідовича на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2020 року постановлене в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Ганкіної І.А., дата виготовлення повного тексту рішення 13 травня 2020 року,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за участю третьої особи Вінницької районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її співмешканець - ОСОБА_3 , з яким вони проживали протягом останніх п`ятнадцяти років до дня його смерті. Вказує, що вона здійснювала за ним догляд, вела спільне господарство, мала спільні витрати із ним, купувала з ним майно для спільного користування, брала участь в утриманні житла, та здійснила його поховання.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно.

Позивачка вказує, що своєчасно прийняла спадщину, яка складається з наступних земельних ділянок: кадастровий номер 0520685500:05:004:0119 площею 0,2665 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411013, виданого 13 квітня 2009 року; кадастровий номер 0520685500:06:001:0077 площею 1,6932 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 483581, виданого 13 квітня 2009 року; кадастровий номер 0520685500:01:001:0094 площею 0,2500 га, розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 604067, виданого 29 грудня 2012 року; кадастровий номер 0520685500:01:001:0095 площею 0,2047 га, розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області і призначена для ведення особистого селянського господарства та належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 604068, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052060001009122.

Після смерті спадкодавця, своєчасно прийнявши спадщину, вона провела поховання, що підтверджується довідкою N° 897 від 13 серпня 2018 року, виданою Пултівецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області і 13 серпня 2018 звернулася до Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини, так як заповіту спадкодавець не складав. Вінницькою районною державною нотаріальною конторою було зареєстровано спадкову справу № 62842976.

На даний час вона користується та розпоряджається спадковим майном, але реалізувати свої права та належним чином оформити спадщину не може, оскільки ОСОБА_3 не було складено заповіту, вона не є спадкоємцем його майна першої, другої та третьої черги та відсутній факт постійного проживання її зі спадкодавцем на день смерті останнього. Встановити вказаний факт позивачу необхідно для реалізації її спадкових прав.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 2003 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто не менш як 5 (п`ять) років до часу відкриття спадщини.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області мотивоване тим, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт проживання однією сім`єю позивача із спадкодавцем не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 адвокат Білозор О.Л. подав апеляційну скаргу, в якій, посилався на порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні спору не встановив коло спадкоємців, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не залучив їх в якості відповідачів. Крім того, вказує, що ОСОБА_4 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , оскільки він є його сином та ним була подана заява про прийняття спадщини до Вінницької районної державної нотаріальної контори.

02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила аргументи заявника викладені в апеляційній скарзі вказавши, що суд попередньої інстанції вірно встановив факт проживання однією сім`єю позивача із спадкодавцем не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини. Крім того, вважає, що ОСОБА_4 спадщина не прийнята, оскільки останнім було пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини, а тому його права не порушені.

07 жовтня 2020 року відповідачем Пултівецькою сільською радою Вінницького району в особі сільського голови Заверухи З.Д. надіслано до суду апеляційної інстанції заяву, в якій він зазначив, що позовні вимоги визнає та просить справу вирішити на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення викладені в відзиві на апеляційну скаргу, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 серпня 2018 року (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, що складається, зокрема з наступних земельних ділянок:

- кадастровий номер 0520685500:05:004:0119 площею 0,2665 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411013, виданого 13 квітня 2009 року (а.с.9);

- кадастровий номер 0520685500:06:001:0077 площею 1,6932 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області .належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 483581, виданого 13 квітня 2009 року (а.с.8);

- кадастровий номер 0520685500:01:001:0094 площею 0,2500 га, розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 604067, виданого 29 грудня 2012 року (а.с.11);

- кадастровий номер 0520685500:01:001:0095 площею 0,2047 га, розташована на території Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області і призначена для ведення особистого селянського господарства та належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 604068, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052060001009122 (а.с.10).

Відповідно до довідки № 897 від 13 серпня 2018 року виданої Пултівецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно похоронила свого співмешканця ОСОБА_3 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Як вбачається з витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі за індексним номером № 52945564 від 13 серпня 2018 року, після смерті ОСОБА_3 Вінницькою районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа за № 349/2018 (а.с.14).

Як зазначає позивач, встановлення вказаного факту їй необхідний для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .

Cтаттею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно частин 1, 2 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно частин 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову-обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Такі висновки зробила Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду міститься в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Як встановлено вище, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначила відповідачем Пултівецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області.

Орган місцевого самоврядування залучається до участі у справі цієї категорії в якості відповідача виключно у випадку відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, а тому є неналежним відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має місце спір про право на вищевказане спадкове майно.

За таких обставин вирішуючи позов ОСОБА_1 до участі у справі слід було залучити ОСОБА_3 в якості співвідповідача.

З матеріалів справи вбачається що позивач не зверталась до суду з таким клопотанням і суд не вирішував питання про залучення до справи в якості відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до норм ЦПК України суд може встановлювати фактичні обставини справи та робити висновки щодо доведеності та обґрунтованості позову у разі до залучення до справи всіх відповідачів.

Враховуючи вище наведене суд першої інстанції помилково встановив фактичні обставини справи зробив висновки про доведеність та обґрунтованість позову ОСОБА_1 та задовольнив позов.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові з тих підстав, що до участі у справі в якості співвідповідача не був залучений ОСОБА_3 .

Поряд з цим, колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги щодо того, що суд попередньої інстанції розглянув вказану справу не встановивши коло усіх спадкоємців, які подали до Вінницької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , зокрема сина спадкодавця - ОСОБА_4 , який, у разі підтвердження зазначеного підлягав залученню до участі у справі в якості співвідповідача.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси третіх осіб, не залучивши їх до участі у справі в якості відповідачів, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на стадії перегляду справи в апеляційному порядку вирішувати питання щодо зміни процесуального статусу осіб, які беруть участь у справі та залучати співвідповідачів.

Ці недоліки не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом.

Апеляційний суд не робить висновку про обґрунтованість та доведеність позову, оскільки суд може зробити такий висновок лише за наявності належного відповідача у справі.

Разом з тим, позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом до належних відповідачів, тому і право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушеним.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Вказані обставини у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, оскільки позбавляє суд можливості об`єктивно дослідити усі обставини справи та вірно вирішити спір без участі всіх учасників справи.

Отже, враховуючи викладене та обставини на які посилається представник ОСОБА_3 адвокат Білозор О.Л. в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Неправильне застосування судом першої інстанції зазначених норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову

ОСОБА_1 еруючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 адвоката Білозора Олега Леонідовича задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницької районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді О.С. Панасюк

Т.М. Шемета