Рішення

від 11.11.2020 по справі 910/4700/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2020Справа № 910/4700/20

Господарський суд міста Києва, у складі судді Баранов Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/4700/20

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" (61123, обл. Харківська, м. Харків, пр.-т Гагаріна, 177; ідентифікаційний код: 31439339)

до 1. Харківської обласної ради (61200, обл. Харківська, м. Харків, вул. Сумська, 64; ідентифікаційний код: 24283333)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" (61022, обл. Харківська, м. Харків, пров. Криничний, 10; ідентифікаційний код: 42486957)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний медичний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І.Шаповала" (61037, обл. Харківська, м. Харків, пр.-т. Московський, 195; ідентифікаційний код: 31437719)

про застосування правових наслідків недійсності правочину та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1, 2: не з`явилися

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" задоволено частково, застосовано двосторонню реституцію між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" у зв`язку з недійсністю договору оренди № 368Н комунального майна від 05.03.2019, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 28,0 кв.м., у тому числі місць спільного користування 7,3 кв.м, будівлі літ. "Б-7", що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Московський, 195, укладеного між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" шляхом повернення переданого за недійсним правочином в оренду майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 28,0 кв.м., у тому числі місць спільного користування 7,3 кв.м, будівлі літ. "Б-7", що знаходиться за адресою м. Харків, просп . Московський, 195 Харківській обласній раді.

Крім того, даним рішенням вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" з нежитлових приміщень загальною площею 28,0 кв.м., у тому числі місць спільного користування 7,3 кв.м, будівлі літ. "Б-7", що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Московський, 195. В іншій частині позову відмовлено.

12.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/4700/20 призначено до розгляду на 11.11.2020.

10.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" про відкладення розгляду заяви, а також надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат.

11.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розгляд справи за відсутності представника.

У судове засідання 11.11.2020 представники сторін не з`явилися, про місце дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" про відкладення розгляду заяви, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки, юридична особа не обмежена колом осіб, що можуть представляти її інтереси в суді, зокрема, й у даному судовому засідання.

Крім того, судом взято до уваги, що ні відповідачі, ні третя особа не з`явились в жодне судове засідання під час розгляду даної справи не зважаючи на те, що всі повідомлялись належним чином.

Так, з огляду на те, що сторони повідомлялися належним чином про проведення судового засідання та враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" скористалося своїх правом та подало до суду заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат, то за таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" за відсутності представників сторін.

У поданій заяві заявник вказує, що сума витрат на професійну правничу допомогу у даній справі становить 60 000, 00 грн. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" просить суд долучити до матеріалів справи докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі та стягнути належну позивачу суму судових витрат з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що у судовому засіданні 30.09.2020 представник позивача, адвокат Баранов Т.О. до закінчення судових дебатів зробив усну заяву про розподіл судових витрат.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат в сумі 60 000, 00 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" було надано договір про надання професійної правничої допомоги б/н від 04.01.2019, додаткову угоду № 3-04 від 20.03.2020 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 04.01.2019, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги пов`язаних із розглядом справи у суді першої інстанції, акт виконаних робіт № 1 за додатковою угодою № 3-04 від 20.03.2020 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 04.01.2019, платіжне доручення № 3129 від 05.10.2020 на суму 60 000, 00 грн.

У поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" запереченнях останнє вказує, що гонорар за правничу допомогу є значно завищеним у порівнянні із аналогічними послугами на ринку професійних послуг м. Харкова та Рекомендаціями щодо застосування рекомендованих ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" зазначає, що згідно з даними Рекомендаціями гонорар за складання позовної заяви у справах по ГПК складає від 4 000, 00 грн, в той час, як описом робіт виконаних адвокатом Барановим Т.О., дана послуга оцінена в 6 раз більше у сумі 24 000, 00 грн, при тому, що позовна заява підписана та подана до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222", що на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" ставить під сумнів фактичні обсяги наданої правової допомоги саме адвокатом Барановим Т.О. під час складання позовної заяви у справі № 910/4700/20. Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" зазначає, що в наданому описі робіт ціна за одну годну послуг адвоката складає 4 000, 00 грн, що також є завищеним у порівнянні з вартістю аналогічних послуг навіть у м. Києві та більшості європейських країн. У зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" просить відмовити у задоволенні заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" від 01.10.2020 вимог у справі № 910/4700/20 про розподіл судових витрат.

Однак, суд не погоджується з такими запереченнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" з наступних підстав.

Так, в п. 6.1. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 закріплено, що за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, як про це уже вказувалося вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" у підтвердження понесених витрат в сумі 60 000, 00 грн надано, зокрема, договір про надання професійної правничої допомоги б/н від 04.01.2019, додаткову угоду № 3-04 від 20.03.2020 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 04.01.2019, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги пов`язаних із розглядом справи у суді першої інстанції.

Крім того, заявником був наданий акт виконаних робіт № 1 за додатковою угодою № 3-04 від 20.03.2020 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 04.01.2019, який у свою чергу був підписаний обома сторонами без будь яких зауважень щодо якості, кількості, часу та відповідно ціни за надані Адвокатським об`єднанням "Правота" в особі Голови Баранова Т.О. послуг саме на суму 60 000, 00 грн.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, суд вказує, що підписуючи акт виконаних робіт № 1 уповноваженими сторонами та скріплюючи їх печатками установ, сторони дійшли згоди, що виконавцем надано, а відповідно клієнтом прийнято послуги у визначеній Адвокатським об`єднанням "Правота" в особі Голови Баранова Т.О. ціновій категорії.

Відтак, оскільки в даному випадку виконавець з клієнтом дійшли взаємної домовленості щодо визначених в акті виконаних робіт № 1 видів послуг та відповідно погодили гонорар та відповідно загальну вартість наданих послуг, крім того, враховуючи, що надання таких послуг не суперечить положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", то за таких обставин суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" не доведено вірогідними засобами доказування завищення гонорару з надання послуг правничої допомоги.

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального законодавства та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/4700/20 є обґрунтованою, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000, 00 грн. є документально підтвердженими, співмірними із складністю справи та наданих послуг, а також часом витраченим на надання таких послуг та відповідно їх обсягом.

Водночас, з огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" задоволено частково, зокрема, з трьох вимог немайнового характеру, задоволено одну, а саме, застосовано двосторонню реституцію між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" у зв`язку з недійсністю договору оренди № 368Н комунального майна від 05.03.2019, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 28,0 кв.м., у тому числі місць спільного користування 7,3 кв.м, будівлі літ. "Б-7", що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Московський, 195, укладеного між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" шляхом повернення переданого за недійсним правочином в оренду майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 28,0 кв.м., у тому числі місць спільного користування 7,3 кв.м, будівлі літ. "Б-7", що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Московський, 195 Харківській обласній раді, то за таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 20 000, 00 грн саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека".

Керуючись ст. 123, 129, 221, 237 та 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/4700/20 - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна соціальна аптека" (61022, обл. Харківська, м. Харків, пров. Криничний, 10; ідентифікаційний код: 42486957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" (61123, обл. Харківська, м. Харків, пр.-т Гагаріна, 177; ідентифікаційний код: 31439339) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.11.2020

Суддя Д.О. Баранов