Рішення

від 26.11.2020 по справі 910/12519/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа № 910/12519/20 За позовом Управління освіти Голосіївської районної державної адміністрації

до Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій"

про стягнення 39956,07 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління освіти Голосіївської районної державної адміністрації звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" про стягнення 39956,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором № 33-16 від 28.04.2016 та договором № 12 вд 28.04.2016.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/12519/20 від 25.08.2020 позовну заяву залишено без руху.

01.09.2020 від позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2020.

Ухвалою суду від 21.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/12519/20, вирішено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України , ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.09.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9, кабінет 516.

На рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0105475143619 міститься відмітка про отримання відправлення представником 01.10.2020. Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Отже, оскільки сам конверт, з вкладеною в нього ухвалою повернувся до суду, відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не підтверджує обставин щодо отримання відповідачем копії ухвали.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою" хоча копія судового рішення направлялась за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва в справі №910/12519/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача - Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України , зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України , підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

28.04.2016 Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація (орендодавець), та Приватне акціонерне товариство Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" ( орендар), а також Управління освіти Голосіївської районної державної адміністрації (установа-балансоутримувач) уклали договір № 33-16 про передачу майна територіальної громади міста Києва.

Відповідно до п. 1.1. - 1.2. договору, орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 22.03.2016 № 11 та розпорядження Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 26.04.2016 № 223 передає, а орендар приймає в погодинну оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об`єкт, який знаходиться за адресою: 01004, м. Київ, вул Горького, 4/6, загальною площею 196,0 кв. м, для проведення занять з інформаційних та ділових технологій. Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом оренди.

Відповідно до п. 2.1., 2.4. договору, об`єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 196,0 кв.м, яке розташовано на 3 поверсі, згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору. Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання об`єкта.

Відповідно до п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.04.2016, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 21.04.2015 року № 415/1280 і становить без ПДВ 9,85 грн за 1 годину, відповідно до графіку використання приміщення, який додається, що є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 11 рішення Київради від 21.04.2015 № 415/1280 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, застосовується в розмірі 50% встановленого обсягу до 14.07.2016 і становить без ПДВ: 4,93 грн за 1 годину.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані державною службою статистики України, розміщується на веб сайті Фонду державного майна України (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.6 в редакції додаткової угоди № 2 від 05.01.2018 орендна плата сплачується орендарем на рахунок установи балансоутримувача за якою закріплено майно на права господарського відання чи оперативного управління - Управління освіти Голосіївської районної державної адміністрації, яке знаходиться за адресою: 03127, м. Київ, проспект Голосіївський, 118-Б, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта прийняття-передачі про повернення об`єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем не залежно від наслідків господарської діяльності орендаря не пізніше 15 числа поточного місяця. Оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту та технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, в тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо, компенсацію витрат установи балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати. (п. 3.7, 3.9 договору).

Відповідно до п. 3.12 договору у разі припинення, розірвання цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції установи балансоутримувача.

Згідно п. 4.2.13 в редакції додаткової угоди № 1 від 28.04.2016 орендар зобов`язаний самостійно сплачувати на підставі договору з установою балансоутримувачем пропорційно орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електроенергії, на ремонт покрівлі, вивіз сміття, тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат установи балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Відповідно до 4.2.14 договору орендар зобов`язаний самостійно сплачувати на підставі договору з установою балансоутримувачем пропорційно орендованої площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електроенергії, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат установи балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Установа балансоутримувач зобов`язана: здійснювати контроль за виконанням орендарем умов цього договору і у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів вжити заходів щодо погашення заборгованості в тому числі проводити відповідну претензійно-позовну роботу (п. 4.3.2 договору).

Відповідно до п. 9.1, 9.4, 9.7 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28.04.2016 до 26.04.2019. Договір припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою: 01004, м. Київ, вул Горького, 4/6 від 28.04.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації та перебуває на балансі Управління освіти Голосіївської районної державної адміністрації, загальною площею 196,00 кв. м, що розташоване за адресою: 01004, м. Київ, вул Горького, 4/6

28.04.2016 між Приватним акціонерним товариством Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" (орендар) та Управління освіти Голосіївської районної державної адміністрації (установа балансоутримувач) укладено договір № 12 про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг.

Згідно п. 1.1 договору № 12 в редакції додаткової угоди № 1 від 29.12.2016 відповідно до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 33-16 від 28.04.2016 укладеного між Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, Приватним акціонерним товариством Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" та Управлінням освіти Голосіївської районної державної адміністрації орендар зобов`язується здійснювати компенсацію витрат установи по оплаті наступних комунальних послуг: теплопостачання, водопостачання, електроенергія, експлуатаційні витрати балансоутримувача: аварійне обслуговування внутрішніх сантехнічних мереж, аварійне обслуговування електромереж та електрощитових, вивіз сміття, прибирання прибудинкової території; компенсацію витрат установи за користування земельною ділянкою, відповідно до нормативно-грошової оцінки, здійсненої Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 2.1.1. договору № 12 установа балансоутримувач має право вимагати від орендаря своєчасної оплати компенсації.

Згідно п. 3.1 договору № 12 в редакції додаткової угоди № 2 від 15.01.2018 компенсація витрат установі балансоутримувачу по оплаті наданих комунальних послуг здійснюється за фактично спожиті послуги згідно з діючими тарифами у місті Києві на підставі рахунків та підписаних актів приймання-передачі наданих послуг щомісячно до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Оплата орендарем компенсації витрат установі балансоутримувачу здійснюється на підставі відповідного рахунку на оплату за оренду та комунальні послуги, який надається установою орендарю з таким рахунком, щоб зазначені рахунки були отримані орендарем не пізніше ніж до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим. Виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаним договором оформляється відповідними актами виконання робіт, які складаються і підписуються сторонами в 2 примірниках. (п. 3.4, 3.5 договору № 12).

Згідно п. 6.1 договору № 12 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 26.04.2019 (строку дії договору оренди).

До матеріалів долучено рахунки на оплату орендної плати та плати за утримання прибудинкової території: № 1637 від 31.12.2018 на суму 3952,31 грн, № 72 від 31.01.2019 на суму 3980,07 грн, № 214 від 28.02.2019 на суму 4015,05 грн, № 364 від 31.03.2019 на суму 4032,72 грн, № 537 від 30.04.2019 на суму 4064,67 грн, № 708 від 31.05.2019 на суму 4100,51 грн, № 882 від 30.06.2019 на суму 4125,84 грн, № 1023 від 31.07.2019 на суму 4107,62 грн, № 1157 від 31.08.2019 на суму 4085,87 грн, № 1277 від 30.09.2019 на суму 3196,82 грн. Загальна сума виставлених та долучених до матеріалів справи рахунків становить 39661,48 грн.

Також до матеріалів справи долучено рахунки на оплату комунальних послуг: № 1638 від 31.12.2018 на суму 2161,75 грн, № 73 від 31.01.2019 на суму 2285,52 грн, № 215 від 28.02.2019 на суму 2034,80 грн, №365 від 31.03.2019 на суму 2547,62 грн, № 538 від 30.04.2019 на суму 1746,80 грн, № 709 від 31.05.2019 на суму 1037,57 грн, № 883 від 30.06.2019 на суму 348,54 грн, № 1024 від 31.07.2019 на суму 167,91 грн, № 1158 від 31.08.2019 на суму 173,61 грн, № 1279 від 30.09.2019 на суму 202,65 грн, № 149 від 31.10.2019 на суму - 32,53 грн. Загальна сума виставлених відповідачу та долучених до матеріалів справи рахунків на відшкодування витрат на комунальні послуги та земельного податку становить 12674,24 грн.

Згідно наданих до матеріалів справи банківських виписок відповідач частково оплатив суму орендної плати та вартості утримання прибудинкової території у розмірі 7932,38 грн та суму відшкодування комунальних послуг та земельного податку у розмірі 4447,27 грн.

Отже, з урахуванням здійснених відповідачем оплат сума заборгованості з орендної плати та утримання прибудинкової території становить за період з лютого по вересень 2019 року 31729,10 грн, а сума боргу з відшкодування балансоутримувачу суми витрат на комунальні послуги та земельного податку складає за період з лютого 2019 по вересень 2019 - 8226,97 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про оплату існуючої заборгованості: № 309 від 04.04.2019 на суму 12630,19 грн, № 395 від 02.05.2019 на суму 18441,66 грн, № 502 від 06.06.2019 на суму 23579,74 грн, № 615 від 01.07.2019 на суму 28054,12 грн, № 709 від 02.08.2019 на суму 32329,65 грн. На тексті кожної з зазначених претензій міститься підпис та напис "претензію отримав 21.08.2019" (прізвище не зазначено). Позивач вказує у позовній заяві, що всі претензії були отримані саме відповідачем, вказана обставина відповідачем не заперечена та не спростована.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу було відомо про існування заборгованості перед позивачем, проте обугрунтованих заперечень на претензію подано не було, заборгованість не сплачена.

До матеріалів справи долучено лист відповідача від 22.01.2019 № 262, адресований в.о. Голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням зафіксувати в додатку до договору № 33-16 від 28.04.2016 адресу орендаря для листування: 01033, м. Київ, вул Володимирська, 71, к. 31.

Листами: від 28.01.2019 № 100-1330 відповідача повідомлено про неможливість продовження договору оренди № 33-16 від 28.04.2016, від 04.04.2019 № 307 відповідача повідомлено про неможливість продовження договору оренди та про необхідність повернути майно за актом приймання-передачі; від 09.07.2019 № 100-10345 відповідача повідомлено про необхідність повернути майно; від 05.09.2019 № 100-13460 відповідачу направлено повідомлення про відмову від договору.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву не надав, доказів в спростування наведених позивачем обставин до суду подано ним не було.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 33-16 від 28.04.2016, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції), передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції), орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 9.1-9.3, 9.4.2 Рішення Київської міської ради від 21.05.2015 № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" (далі - Положення № 415/1280) орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати та її розмір, визначені згідно з цим Положенням, зазначаються у договорі оренди. Початок нарахування орендної плати та інших платежів, пов`язаних з орендою майна, починається з дати складання акта приймання-передачі об`єкта оренди, який підписується орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. Нарахування орендної плати та інших платежів, пов`язаних з орендою майна, припиняється з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем у разі припинення договору оренди або з інших причин, передбачених законодавством України. Після закінчення або дострокового розірвання договору оренди здійснюється нарахування плати за фактичне користування майном до моменту підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем: у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди, - протягом місяця після дати закінчення (дострокового розірвання) договору оренди; у розмірі подвійної орендної плати, визначеної договором оренди, - починаючи з другого місяця після закінчення (дострокового розірвання) договору оренди. Якщо строк, на який укладено договір оренди, закінчився і орендар не звільнив приміщення до закінчення строку договору, орендар сплачує плату за фактичне використання майна за перший і наступний місяці після закінчення строку договору.

Отже припинення сплати орендної плати та інших платежів, пов`язаних з орендною платою, законодавство пов`язує не з припиненням строку дії договору між сторонами, а з поверненням майна орендодавцю (припиненням фактичного користування майном).

Згідно п. 9.5-9.7 Положення № 415/1280 балансоутримувачі є отримувачами орендної плати. Пропорції розподілу між бюджетом міста Києва і балансоутримувачем визначаються бюджетом міста Києва на відповідний рік. Частина орендної плати, що підлягає перерахуванню до бюджету міста Києва, розраховується від суми отриманої балансоутримувачем орендної плати без врахування податку на додану вартість.. Орендар за користування об`єктом оренди сплачує орендну плату, витрати підприємства-балансоутримувача на утримання орендованого майна та інші платежі, зазначені у підпункті 9.7 цього Положення, незалежно від результатів господарської діяльності. У разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує, окрім суми боргу, пеню. Розмір пені визначається в договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого законодавством України. Пеня зараховується на рахунок балансоутримувача. Крім того, орендар згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми заборгованості. Крім орендної плати, орендар сплачує: податки та збори у розмірах та порядку, визначених законодавством Україн;. компенсацію витрат підприємств-балансоутримувачів за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, та плату за комунальні послуги відповідно до договорів, які укладаються між орендарем та підприємством-балансоутримувачем та/або відповідними особами, що надають такі послуги, а у разі встановлення орендної плати у розмірі 1 гривня на рік, компенсацію таких витрат підприємства-балансоутримувача у розмірах, визначених у договорах, які укладаються між орендарем та підприємством-балансоутримувачем.

Отже матеріалами справи доведено існування у відповідача заборгованості з орендної плати та утримання прибудинкової території у розмірі 31729,10 грн та заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги та земельного податку у розмірі 8226,97 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду від 21.09.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525 , 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, приписи чинного законодавства України та умови договору оренди, а також враховуючи, що відповідачем порушені істотні умови договору оренди, зокрема щодо сплати орендних платежів, та беручи до уваги те, що відповідачем не спростовано тверджень позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, відповідачем обставини, які повідомлені позивачем, спростовано не було, доказів оплати в повному обсязі заборгованості не надано.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 74 , 76-80 , 129 , 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" (місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул Пирогова, 8, кабінет 516, ідентифікаційний код 32710866) на користь Управління освіти Голосіївської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 03127, м. Київ, проспект Голосіївський, 118-Б, ідентифікаційний код 37479398) заборгованість з орендної плати та утримання прибудинкової території у розмірі 31729 ( тридцять одна тисяча сімсот двадцять дев`ять) грн 10 грн., заборгованість з теплопостачання, водовідведення, електроенергії, плати за землю у розмірі 8226 (всім тисяч двісті двадцять шість) грн 97 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України ).

Суддя Усатенко І.В.