Рішення

від 24.11.2020 по справі 280/6787/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 листопада 2020 року (17 год. 40 хв.)Справа № 280/6787/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агролюкс (72541, Запорізька область, Якимівський район, с. Червоне, вул. Привольна, буд. 49, код ЄДРПОУ 22131346) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агролюкс (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 19.03.2020 №17834/10/08-01-57-4 про анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку четвертої групи;

зобов`язати відповідача поновити позивачу реєстрацію платника єдиного податку четверної групи у відповідному реєстрі з 19.03.2020.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач листом від 19.03.2020 повідомив позивача, що ним не виконані умови щодо переходу на спрощену систему оподаткування четвертої групи та прийнято рішення про позбавлення статусу платника єдиного податку четвертої групи. Позивач зазначає, що надав відповідачу всі необхідні документи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2020 році, проте допустив технічну помилку, а саме: не проставив відмітку Х у графі Загальна у загальній звітній декларації. Тому така декларація не була врахована відповідачем як загальна звітна податкова декларація. Зазначає, що така декларація містить всю необхідну інформацію. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 30.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче засідання на 26.10.2020.

19.10.2020 до суду найшов відзив на позовну заяву (вх. №49605), у якому відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначає, що під час перевірки встановлено, що позивачем не виконано умови щодо переходу на спрощену систему оподаткування четвертої групи в частині надання неповного пакету документів на поточний рік у визначений законодавством термін, а саме: не надано до податкового органу загальну звітну декларацію. Тому відповідачем прийнято рішення, що ТОВ Агролюкс з 01.01.2020 сплачує податки на загальних підставах. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 26.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 16.11.2020.

У зв`язку із відсутністю судді Калашник Ю.В. у період часу з 07.11.2020 по 21.11.2020 на роботі, відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду вих. № 02-35/20/90 від 23.11.2020, судове засідання перенесено на 23.11.2020.

У судовому засіданні 23.11.2020 учасники справи заявили суду клопотання про розгляд справи у письмову провадженні.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Позивач починаючи з 2015 року мав статус платника єдиного податку четвертої групи.

19.02.2020 позивач надав відповідачу документи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи (8-22), а саме:

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік № 9029509453 від 19.02.2020;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік №9029377441 від 19.02.2020;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік № 9029376426 від 19.02.2020;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік №9029375497 від 19.02.2020;

- відомості (довідка) про наявність земельних ділянок.

Вказані документи отримані відповідачем 19.02.2020, про що свідчать квитанції (а.с.23-27).

19.03.2020 листом №№17834/10/08-01-57-4 Про надання інформації відповідач повідомив позивачу, що ним невиконанні умови переходу на спрощену систему оподаткування в частині надання неповного пакету документів та зазначив, що з 01.01.2020 позивач сплачує податки на загальних підставах (а.с.5-6).

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню через наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із п.291.3 ст. 291 ст.291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст.291 Податкового кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема,

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

Судом встановлено та учасниками справи підтверджено, що позивач з 2015 року мав статус платника єдиного податку четвертої групи та мав намір підтвердити цей статус у 2020 році.

Відповідно до пп. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Судом встановлено, що позивачем відповідачу надані документи, перелік яких відповідає приписам пп. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового кодексу України. Проте, як зазначається позивачем ним допущена технічна помилка, а саме, не проставлена відмітка Х у графі Загальна у загальній звітній декларації (а.с.8).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки з 01 січня 2020 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов`язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку).

Суд зазначає, що у спірних взаємовідносинах йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Суд зазначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Відповідачем під час вирішення даного спору судами попередніх інстанцій, не було надано акт перевірки, на підставі якого було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 06.05.2020 №812/1137/16.

Таким чином, відмова відповідача щодо підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи є протиправною.

Суд також зазначає, що надання позивачем відповідачу загальної звітної декларації із технічною помилкою не створює перешкод для ідентифікації такої декларації саме як загальної звітної податкової декларації. Суд вважає, що відповідач, з урахуванням своєї обізнаності міг дійти висновку, що позивачем подана саме загальна звітна декларація.

Крім того, у листі від 19.03.2020 №17834/10/08-01-57-4 відповідач відмовив позивачу у переході на спрощену систему оподаткування. Проте суд зазначає, що у даному випадку не здійснювався перехід на спрощену систему оподаткування, а позивач підтверджував свій статус платника єдиного податку.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В матеріалах справи наявні докази свідчать про наявність можливості у відповідача прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача, то відповідно, для відновлення порушеного права позивача суд вважає, що належним способом поновлення прав позивача є зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку четвертої групи.

Суд також вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, позивач просить суд зобов`язати відповідача поновити позивачу реєстрацію платника єдиного податку четверної групи у відповідному реєстрі з 19.03.2020.

При цьому, як зазначено судом вище, з 01 січня 2020 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов`язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку).

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2020.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності оскаржуваного рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору у розмірі 2102,00грн. мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агролюкс (72541, Запорізька область, Якимівський район, с. Червоне, вул. Привольна, буд. 49, код ЄДРПОУ 22131346) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області, оформлене листом від 19.03.2020 №17834/10/08-01-57-4.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Агролюкс реєстрацію платника єдиного податку четверної групи у відповідному реєстрі з 01.01.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агролюкс за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.11.2020.

Суддя Ю.В. Калашник