Рішення

від 26.11.2020 по справі 420/5888/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5888/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Бойко О.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ВКФ «Огруд» у вигляді ТОВ до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 09.06.2020 р. №123, вирішив у задоволенні адміністративного суду відмовити.

І. Суть спору

Позивач, ВКФ «Огруд» у вигляді ТОВ звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просив:

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 09 червня 2020 року №123 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів .

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на АЗС ВКФ Огруд у вигляді ТОВ, яка розташована за адресою: Одеська обл., Савранський району, смт. Саврань, вул. Миру, 178 Ж.

За результатом проведеної перевірки складений Акт перевірки №636/05. В акті перевірки зазначено порушення, яке виразилось у реалізації продукті, який є вибухонебезпечним та вогненебезпечним товаром (паливо автомобільне - Газ вуглеводний скраплений марки Євро для двигунів внутрішнього згорання) без інформації про правила та умови ефективного та безпечного використання палива, відповідальність за таке порушення передбачено п.6 ч.1 ст.23 Закону України Про захист прав споживачів .

За результатами перевірки складено припис №21 від 28.02.2020 року із зобов`язанням усунити порушення зазначені в розділі VI Акту перевірки №636/05 від 28.02.2020 року протягом 14-календарних днів з моменту отримання) зазначеного припису.

Позивач зазначив, що посадовими особами відповідача акт перевірки не вручався, а був у день його складення (складався не за місцем проведення перевірки) направлений поштою одразу з відміткою про відмову від підписання, що підтверджується також листом заступника начальника Круковської Л. вих -4045/05.2/25-20 від 26.05.2020 року, що позбавило позивача можливості висловити свої зауваження та пояснення до акту.

Крім того, в листі заступника начальника Круковської Л. вих -4045/05.2/25-20 від 26.05.2020 року зазначено, що акт перевірки та припис отримано суб`єктом господарювання на наступний день після їх складення (та на наступний день після її відправлення засобами поштового зв`язку) - 29.02.2020 року. Таке твердження також не відповідає дійсності оскільки вказаний акт перевірки надійшов звичайним листом без повідомлення про вручення пізніше ніж вказує на те відповідач.

Постановою від 09.06. 2020 року за №123 заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Круковська Л. наклала на ВКФ Огруд у вигляді ТОВ стягнення у виді штрафу розміром 12 201,85 гривень, за порушення п.6 ч. 1 ст.23, п 7 ч. 1 ст.2 ЗУ Про захист прав споживачів та невиконання припису посадових осіб нейтрального органу виконавчої влади.

Позивач вважає, що постанова від 09.06. 2020 року за №123 винесена з грубим порушенням чинного законодавства та належить до скасування.

(б) Позиція Відповідача

Відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву. Однак надав витребувані судом докази по справі, а саме докази про вручення поштового відправлення позивачу (акт перевірки №636/05 та припис №21) та отримання документів позивачем саме 29.02.2020 р.

ІІІ. Процедура та рух справи

28.07.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

25.09.2020 р. суд здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та призначив судове засідання на 09.11.2020 р. та витребувано у відповідача докази по справі, а саме: докази про вручення поштового відправлення позивачу (акт перевірки №636/05 та припис №21) та отримання документів позивачем саме 29.02.2020 р.

09.11.2020 р. суд, ухвалою закрив підготовче провадження та продовжив розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі направлення №614 від 19.02.2020 р. проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на АЗС ВКФ Огруд у вигляді ТОВ, яка розташована за адресою: Одеська обл., Савранський району, смт. Саврань, вул. Миру, 178 Ж.

За результатом проведеної перевірки складений Акт перевірки №636/05.

Перевіркою оглянуто та встановлено: реалізація палива автомобільного, а саме: Газ вуглеводний скраплений марки Євро для двигунів внутрішнього згоряння, виробник: Україна, ПП компанія Надежда , дата виготовлення: 22.01.2020 року, паспорт якості №04 від 24.01.2020 року, сертифікат відповідності (зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності Міжнародні стандарти і системи за №UА.РN.066.0073-19), товарно-транспортна накладна від 08.02.2020 року №Р3972, видаткова накладна від 08.02.2020 року №3972, товарно- транспортна накладна від 20.02.2020 року №Р5374 та видаткова накладна від 20.02.2020року №5374 з відсутністю інформації про правила та умови ефективного та безпечного використання палива, транспортування та утилізації, відомості про умови зберігання, необхідні дії споживача після закінчення гарантійного терміну зберігання, а також можливі наслідки в разі не вчинення таких дій, можливість виникнення небезпеки для життя, здоров`я, споживача та його майна, навколишнього природного середовища у разі порушення правил пожежної та екологічної безпеки під час поводженню зазначеним паливом.

Вищезазначена інформація відсутня у супровідній документації, додається до продукції (товарно- транспортна накладна видаткова накладна, паспорт якості, сертифікат відповідності), не розміщена у місці де вона реалізується та не була доведена до відома перевіряючих будь-яким іншим способом, зокрема у доступній наочній формі, чим відмовлено споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка є вибухонебезпечним та вогненебезпечним товаром.

Також встановлено незабезпечення суб`єктом господарювання наявності на видному та доступному місці на АЗС інформації про місцезнаходження органів, що забезпечують захист прав споживачів інформації про режим роботи АЗС та інформації про місце розташування найближчих АЗС.

За результатами перевірки складено припис №21 від 28.02.2020 року із зобов`язанням усунити порушення зазначені в розділі VI Акту перевірки №636/05 від 28.02.2020 року протягом 14-календарних днів з моменту отримання) зазначеного припису.

Постановою від 09.06.2020 року за №123 відповідач застосував до позивача стягнення у виді штрафу розміром 12 201,85 гривень, за порушення п.6 ч. 1 ст.23, п 7 ч. 1 ст.2 ЗУ Про захист прав споживачів та невиконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до статей 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року, Україна взяла зобов`язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів, зокрема, через удосконалення інформації, що надається споживачам.

Відповідно до статті 4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Статтею 5 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 21 Закону України Про захист прав споживачів крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, крім іншого, якщо споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.

За змістом статті 26 Закону України Про захист прав споживачів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право:

1) давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів;

3) відбирати у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб`єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;

5) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;

13) накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Результати перевірок суб`єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів.

Суд встановив, що відповідач здійснив планову перевірку щодо дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно пункту 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту оскаржуваною постанови від 19.06.2020 р. №123 суд встановив, що підставою накладання на позивача стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" слугувала відсутність достовірної інформації про правила та умови ефективного та безпечного використання палива.

Відповідно до п.16 Наказу Міністерства економіки України Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами від 19.04.2007 р. №104 встановлено, що під час продажу непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва працівники суб`єкта господарювання зобов`язані надати споживачам необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, щодо: назви товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; основних властивостей товару, номінальної кількості (маси, об`єму тощо), умов використання; вмісту шкідливих для здоров`я речовин, що встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; наявності у складі продукції генетично модифікованих організмів; ціни (тарифу), умов та правил придбання товару; дати виготовлення; умов зберігання; гарантійних зобов`язань виробника (виконавця); правил та умов ефективного і безпечного використання товару; строку придатності (строку служби) товару, необхідних дій споживача після його закінчення, а також можливих наслідків в разі невиконання цих дій.

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров`я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов`язаний довести до відома споживача інформацію про такі товари і можливі наслідки їх споживання (використання).

Нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію.

Інформація споживачу має надаватися згідно із законодавством про мови.

Виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про товар (якщо він не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цей товар з продажу та приводить інформацію про нього до відповідності.

Інформація про товар може бути розміщена в місцях, де його реалізують, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Позивач в позовній заяві не зазначив, та не надав відповідних доказів, коли саме він отримав акт перевірки та припис №21 віл 28.02.2020 р.

Однак відповідач надав суду, докази що відповідач направив акт перевірки, та припис позивачу 28.02.2020 р., а позивач отримав зазначені документи 29.02.2020 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового переказу, службовим чеком та описом (а.с.78-80).

Суд зазначає, що в постанові №123 від 09.06.2020 р. про накладення стягнення на позивача зазначено, несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів, а саме: по Припису №21 від 28.02.2020 р., з терміном виконання до 15.03.2020 р., інформацію про усунення виявлених перевіркою порушень надано листом від 05.06.2020 р. за вхід. №5883/25-20 (а.с.59).

Однак суд зазначає, що позивач не надав суду відповідних доказів усунення порушень у строк зазначений у приписі.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 26.05.2020 р., який направлений позивачу з інформацією про те, що розгляд справи по матеріалам проведеної планової перевірки відбудеться 09.06.2020 р. о 11 год.00 хв, за адресою м. Одеса, вул. Старопортофранківська,8.

Суд звертає увагу, що відповідачем додержаний порядок проведення як планової перевірки, за результатами якої складений припис на усунення порушень вимог законодавства позивачем, так і позапланової перевірки стану виконання вимог припису, позивачем не оскаржений припис, результати планової або позапланової перевірки та про не згоду з висновками актів перевірки позивач в позові не зазначає.

Оскільки позивачем не були усунуті порушення, які виявлені під час планового заходу, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції постановою від 09.06.2020 року №123.

З огляду на вищевикладене суд робить висновок про необґрунтованість та недоведеність відповідними доказами доводів позивача щодо протиправності накладення стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ВКФ Огруд у вигляді ТОВ необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступила його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ВКФ Огруд у вигляді ТОВ адреса: 66200, Одеська обл., Савранський район, селище міського типу Саврань, вул. Миру, буд. 178 Ж, код ЄДРПОУ: 23862483.

Відповідач: Головне управління Держспоживслужби в Одеській області, адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська,6.

Головуючий суддя Бойко О.Я.

.