Рішення
від 24.11.2020 по справі 640/13657/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Київ № 640/13657/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дзга

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дзга (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №00002580502, №00002570502.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту від 12 лютого 2020 року №93/26-15-05-02-04/39544112 Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дзга є безпідставними та спростовуються наявними первинними бухгалтерськими документами, з огляду на те, що відсутність підпису уповноважених представників позивача у підсумкових звітах виконавця не може бути підставою для невизнання таких звітів як первинних бухгалтерських документів, оскільки такі підписи не є обов`язковим реквізитом, а звіти підписані представниками Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЗЕГА Холдінг Україна .

При цьому позивач наголошує, що відповідач ставить під сумнів реальність лише незначної частини послуг, що надавалися позивачем за договором про надання консультаційних послуг, оскільки в акті перевірки проаналізовано лише підсумкові звіти виконавця від 31 жовтня 2016 року та 28 лютого 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказує, що фактично позивачем здійснено документальне оформлення господарської операції з одержання (придбання) товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) і складено первинні документи всупереч норм статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, а саме: звіти виконавця не містять підписів представників осіб, які безпосередньо приймали виконані роботи (надані і послуги) та засвідчували їх фактичне надання та такі звіти містять ряд неточностей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року в задоволенні клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дзга про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін відмовлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 ст.атті78 Податкового кодексу України на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 09 грудня 2019 року №4196 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дзга з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 17 грудня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 17 грудня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11 грудня 2014 року по 17 грудня 2019 року та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 23 грудня 2019 року №257/26-15-05-02-04/39544112.

Позивачем на акт перевірки від 23 грудня 2019 року №257/26-15-05-02-04/39544112 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві подано заперечення, за результатами розгляду якого Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві листом від 22 березня 2020 року №9953/10/26-15-05-02-04 прийнято рішення про проведення позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження, відповідно до вимог підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 21 січня 2020 року №591 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дзга з питань, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт перевірки від 12 лютого 2020 року №93/26-15-05-02-04/39544112 (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем:

-підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на загальну суму 712 929,0 грн;

-підпункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 539 433,0 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року:

№00002580502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 605 513,0 грн (за основним платежем 484 410,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 121103,0 грн),

№00002570502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 359 304,0 грн (за основним платежем 287 443,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 71 861,0 грн).

Рішенням Державної податкової служби України від 27 квітня 2020 року №14444/6/99-00-08-05-01-06 скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №00002580502, №00002570502 - без змін.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно підпункту 200.1 і 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі по тексту - Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частини 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами Податкового кодексу України.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наведеними нормами передбачено, по-перше, обов`язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, а також надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДЗГА (Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕЗЕГА Холдінг Україна (Виконавець) укладено договір про надання послуг консультативного характеру №п/н від 01 жовтня 2015 року.

Зокрема, відповідно до пункту 6.3 договору від 01 жовтня 2015 року за надання послуг Виконавцем, передбачених пунктом 1.1. договору, Виконавцю виплачується винагорода (щомісячний платіж за фактично надані послуги) у розмірі 150 000 грн. у місяць, у тому числі 25 000 грн. ПДВ.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДЗГА та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕЗЕГА Холдінг Україна укладено:

-додаткову угоду №1 від 07 грудня 2015 року до договору про надання послуг консультативного характеру від 01 жовтня 2015 року, якою пункт 6.3. договору викладено у новій редакції, а саме з 01 січня 2016 року збільшено щомісячний платіж Виконавцю за надані послуги до 200 000 грн , у тому числі 33 333,33 грн. ПДВ;

- додаткову угоду №2 від 30 грудня 2016 року до договору про надання послуг консультативного характеру №б/н від 01 жовтня 2015 року, якою пункт 6.3. договору викладено у новій редакції, а саме з 01 січня 2017 року збільшено щомісячний платіж Виконавцю за надані послуги до 250 000 гри., у тому числі 41 666,67 грн. ПДВ.

З акту перевірки вбачається, що станом на 30 червня 2018 року дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинах по вищевказаному договору відсутня, на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДЗГА отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЗЕГА Холдінг Україна та підписано акти виконання робіт (надання послуг) на загальну суму 4 760 060,61 грн., у тому числі 793 343,44 грн. ПДВ.

На підтвердження факту виконання зазначеного вище договору позивачем надано суду копії: розрахунків понесених витрат та підсумкові звіти виконавця, податкові накладні, акти наданих послуг та рахунків на оплату, наказів на відрядження працівників, звітів про використання коштів виданих на відрядження, платіжних доручень.

Так, відповідач вказує, що звіти виконавця містять ряд неточностей та помилок, а саме:

-у підсумковому звіті виконавця від 31 жовтня 2016 року (далі - Звіт) зазначено, що в жовтні 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕЗЕГА Холдінг Україна були надані консультації, пов`язані з укладенням договорів, які вже було укладено у вересні 2016 року і консультації, пов`язані з укладенням договорів, могли надаватись лише до дати укладення таких договорів (пункти 1.1, 2.2);

-у пункті 2.4. Звіту зазначено, що проведено презентацію товарів в Італії, Болонья, для представників SPASCIФNI S.P.A.; Колумбії, Богота, та Чілі, Сантьяго, для представників SAFETY INSTRUMENTS Ltda, JS INDUSTRIAL S.A.C.: ІМ . Проте, відповідно до даних АІС Податковий блок , інформації програми Митниця бази даних АІС Податки не встановлено постачання товарів у 2016 році;

-у пункті 2.4. Звіту зазначено, що було проведено презентацію товарів в Польщі, Тихи, для представників BSP Polska Sp. z. о.о. щодо пробного включення саморятівників шахтних 1РУМ . Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДЗГА не поставляло на BSP Polska Sр z.о.о. саморятівники шахтних 1РУМ , встанолено, що саморятівники шахтні 1РУМ для BSP Polska Sp. z о.о експортувало у 2016 році ПАТ Донецький завод гірничорятувальної апаратури (Публічне акціонерне товариство ДЗГА ), яке являється виробником даної моделі саморятівника.

Також відповідач вказує, що щодо проведення презентацій товарів у Польщі, Люблін, для представників KGHM Polska Miedz, у Чехії, Острава, для представників ОКО, у Словакії для представників Slovak Mine Rescue, у Сербії для представників Resavkstа РФ, Москва для представників AO СУЗК , про що вказано в підсумковому звіті виконавця від 31 жовтня 2016 року, то слід зазначити, що за перевіряємий період взаємовідносин з даними підприємствами не встановлено.

Крім того, відповідач вказує, що у підсумковому звіті виконавця від 28 лютого 2017 року зазначено такі недоліки:

- у пункті 1 зазначено, що в лютому 2017 року були надані консультації, пов`язані з укладенням договорів по Публічному акціонерному товаристві Центральна збагачувальна фабрика Росія , Публічному акціонерному товариству Шахтоуправління Покровське , Приватному акціонерному товариству ДТЕК Павлоградвугілля , Товариству з обмеженою відповідальністю ДТЕК Дніпровугілля , Товариству з додатковою відповідальністю Шахта Вшозерська , Держаному підприємству Науковий центр превентивної і превентивної, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України . Проте, відповідно до АІС Податковий блок встановлено, що з даними контрагентами здійснювались взаємовідносини з 2015 року;

-у пункті 2.1. зазначено про супроводження проведення випробувань саморятівника виробництва Публічного акціонерного товариства ДЗГА в лабораторії DGUV Pruflabor Leipzig, Дюссельдорф, проте відповідачем не встановлено здійснення взаємовідносин з DGUV Pruflabor Leipzig, Дюссельдорф;

- у пункті 2.2. зазначено про організацію та супроводження кампаній з просування товарів, що реалізуються Замовником, на міжнародних виставках, семінарах, конференціях з роздачою рекламних буклетів та описом технічних характеристик продукції, пошуком потенційних покупців: виставка SME ANNUAL CONFERENCE & EXPO 2017 США, Денвер з 19 по 22 лютого 2017 року, конференція Workshop for SM Es on ISO standarts for Respiratory Ptrotectivg Devices Польща, Варшава, 23 лютого 2017 року.

Крім того, відповідач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДЗГА реалізує обладнання гірничорятувального обладнання під торговою маркою DEZEGA . Організація та супровід компаній по просуванню товарів фактично являється рекламою торгової марки DEZEGA , а витрати на її рекламу належать власнику торгової марки, а не Товариству з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДЗГА .

Крім того, щодо проведення презентацій товарів в Індії, Калькутта, для представників InTech Safeti, Словенії, Веленсія, для представників Premogovnik Velenje d.d., Сербії, і представників TerraGold, у РФ, Москва, для представників ВГСЧ, про що вказано в підсумковому звіті виконавця від 28 лютого 2017 року, то слід зазначити, що за перевіряємий період взаємовідносин з даними підприємствами не встановлено.

Судом встановлено, що відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Підсумкового звіту виконавця від 31 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕЗЕГА ХОЛДІНГ Україна фактично надало позивачу у період з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року наступні юридичні послуги: консультації, пов`язані із укладенням господарських договорів, по питанням договірної роботи з контрагентами: ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ВОЄНІЗОВАНИЙ ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНИЙ (АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН - підготовка договірної документації за вхідними даними Замовника (договір поставки №158 від 05 жовтня 2016 pоку); Публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська ЦЗФ - супровід процесу оформлення специфікацій (договір поставки №3044-СД-УМТС-16/РЕ від 30 вересня 2016 pоку); Публічне акціонерне товариство ДТЕК Октябрьска ЦЗФ - супровід процесу оформлення специфікацій (договір поставки №ЗР45-ЦО-УМТС-16/РЕ ВІД 30 вересня 2016 pоку); PROTECTING TECHNOLOGY LP - підготовка договірної документації, надання супутніх роз`яснень по e-mail (контракт №2010/16 від 20 жовтня 2016 pоку); Приватне акціонерне товариство Інститут розвитку передових технологій - аналіз договірної документації наданій контрагентом, надання консультацій та роз`яснень стосовно договору оренди, що укладається (договір оренди приміщень №60-16 від 25 жовтня 2016pоку).

З системного аналізу викладеного вбачається, що позивачу було надано послуги юридичного характеру, які пов`язані з укладенням господарських договорів та/або з питань договірної роботи з контрагентами.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕЗЕГА ХОЛДІНГ Україна надало Позивачу послуги щодо супроводу процесу оформлення специфікацій до Договорів поставок від 30 вересня 2016 року з контрагентами, що є послугами з питань договірної роботи.

Суд погоджується з доводами позивача, що процес оформлення це послуги з питань договірної роботи.

Так, 12 жовтня 2016 року укладено Специфікацію № 1 до Договору з Публічним акціонерним товариством ДТЕК Добропільська ЦЗФ та Додаткової угоди № 1 до Договору з цим контрагентом № 3044-СД-УМТС-16/РЕ від 30 вересня 2016 року.

Також 12 жовтня 2016 року укладено Специфікацію №1 до Договору з Публічним акціонерним товариством ДТЕК Октябрьська ЦЗФ та Додаткову угоду № 1 до Договору з цим контрагентом № 3045-ЦО-УМТС-16/РЕ від 30 вересня 2016 року.

З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними висновки відповідача, що позивачу надано послуги щодо укладення договорів по контрагентам, з якими договори було укладено в вересні 2016 року.

Також, відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 підсумкового звіту виконавця від 28 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕЗЕГА ХОЛДІНГ Україна фактично надало позивачу наступні консультаційні послуги: консультації, пов`язані із укладенням господарських договорів з питань договірної роботи з контрагентами: Публічне акціонерне товариство ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА РОСІЯ - підготовка договірної документації за вхідними даними Замовника (договір поставки №302-07/002 від 03 лютого 2017року); Публічне акціонерне товариство ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ - підготовка договірної документації за вхідними даними Замовника, представлення інтересів Замовника при обговоренні умов договору з юридичною службою Покупця (договір купівлі-продажу №2017п від 07 лютого 2017року); Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля - підготовка договірної документації за вхідними даними Замовника, представлення інтересів Замовника при обговоренні умов договору з юридичною службою Покупця (договір поставки №3948-ПУ-УМТС-16/РЕ від 15 лютого 2017pоку); Товариство з додатковою відповідальністю ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА - підготовка договірної документації за вхідними даними Замовника, представлення інтересів Замовника при обговоренні умов договору з юридичною службою Покупця (договір поставки №3950-ШБЗ-УМТС-16/РЕ від 15 лютого 2017року); Державне підприємство НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСІКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАМЕДІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ 'Я УКРАЇНИ - аналіз договірної документації, представленої контрагентом, надання консультації та роз`яснень стосовно договору, що укладається (договір на проведення випробувань №610 від 28 лютого 2017pоку).

Зі змісту вищенаведеного вбачається, що підсумковий звіт виконавця від 28 лютого 2017 року засвідчує факт надання позивачу юридичних послуг, зокрема послуги щодо підготовки договірної документації до договорів, що були укладені виключно в лютому 2017 року.

Водночас суд погоджується з доводами позивача, що навіть якщо договірні відносини з контрагентами існували раніше, укладення нового договору з цим же контрагентом у 2017 році потребує юридичного супроводу.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачу було надано наступні маркетингові послуги (дослідження): Маркетингове дослідження на тему: Аналіз аварійності на шахтах в Україні та світі , Огляд ринку: Пристрої для перевірки дихальної апаратури , Аналіз ринку: Кисневі дотискаючі компресори: Місткість ринку і аналіз продукції конкурентів , Огляд ключових рекламних заходів для виробників і дистриб`юторів ЗІЗОД (Засоби індивідуального захисту органів дихання) на 2017 рік, Дослідження ринку: Шахтні головні світильники: Супутній товар і варіант розширення присутності на ринку (копії матеріалів досліджень долучено до матеріалів справи).

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими посилання позивач на те, що останній мав чітку господарську мету щодо укладення Договору про надання консультаційних послуг в частині закупівлі маркетингових послуг.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу надано маркетингові послуги щодо презентації товарів, які реалізуються позивачем наступним контрагентам-нерезидентам: KGHM Polska Miedz (Польща, м. Люблін); ОКО (Чехія, м. Острава); Slovak Mine Rescue (Словаччина, м. Прівідза); Resavica (Сербія, м. Ресавіца); AT СУЕК (РФ, м. Москва); Premogovnik Valenje d.d.i (Індія, м. Калькутта); TerraGold (Сербія, м. Белград); ВГСЧ (РФ м. Москва); SPASCIANI S.P.A. (Італія, м. Болонья); SAFETY INSTRUMENTS Ltda (Колумбія, м. Багота);JS INDUSTRIAL S.A.C. (Чилі, м. Сантьяго); BSP Polska Sp. Z.o.o. (Польща, м. Тихи), оскільки постачання товару здійснював не позивач, а Публічне акціонерне товариство ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ .

По-перше, податкове законодавство України не пов`язує право позивача на формування витрат господарської діяльності та податкового кредиту ПДВ з наявністю негайного економічного ефекту (отримання доходу) від здійснюваних господарських операцій.

По-друге, відповідач аналізує лише маркетингові послуги, надання яких засвідчується Підсумковими звітами виконавця від 31 жовтня 2016 року та 28 лютого 2017 року, при цьому відповідач зняв витрати господарської діяльності та податковий кредит з ПДВ за весь період перевірки, а не лише за періоди жовтня 2016 року та лютого 2017 року.

За таких обставин, на думку суду, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2020 року №00002580502, №00002570502 протиправними та таким, що підлягає скасуванню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дзга задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №00002580502, №00002570502 прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дзга (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 81А, код ЄДРПОУ 39544112) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) судовий збір в сумі 14472 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн 30 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Дата ухвалення рішення24.11.2020
Оприлюднено27.11.2020

Судовий реєстр по справі —640/13657/20

Ухвала від 30.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 18.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 14.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Єгорова Наталія Миколаївна

Ухвала від 14.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Єгорова Наталія Миколаївна

Ухвала від 18.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Єгорова Наталія Миколаївна

Ухвала від 18.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Єгорова Наталія Миколаївна

Ухвала від 21.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Єгорова Наталія Миколаївна

Ухвала від 18.09.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Ухвала від 12.09.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Рішення від 07.12.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні