Рішення

від 23.11.2020 по справі 940/661/20

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.11.2020 Провадження по справі № 2/940/258/20

Справа № 940/661/20

Рішення

Іменем України

23 листопада 2020 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Столярчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та заподіяних збитків,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 35490 гривень матеріальної та 10000 гривень моральної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля, а також 2520 гривень завданих збитків у вигляді витрат на правову допомогу та сплачений судовий збір в сумі 840,80 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником автомобіля Volkswagen Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 02.03.2020 року даний автомобіль він здав в оренду ОСОБА_3 , яка 04.03.2020 року здала його в суборенду відповідачу ОСОБА_2 . Протягом часу користування автомобілем ОСОБА_2 не виконував взятих на себе обов`язків згідно договору оренди - не підтримував автомобіль в належному стані, не усував пошкодження, не проводив ремонту, в результаті чого автомобілю Volkswagen Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була заподіяна шкода, яка станом на 12.05.2020 року склала 35490 гривень. Відповідач зобов`язувався відшкодувати заподіяну шкоду, про що надав розписки, проте добровільно цього не зробив, а тому позивач просить суд стягнути її в примусовому порядку. Крім того, посилаючись на спричинений нервовий стрес та душевні страждання, позивач просить суд стягнути з відповідача 10000 гривень моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, до суду надіслав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, до суду надіслала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Volkswagen Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.13). 02.03.2020 року згідно договору оренди легкового автомобіля ОСОБА_1 даний автомобіль здав в оренду ОСОБА_3 на строк від 02.03.2020 року до дати, вирішеної шляхом переговорів сторін (копія договору - а.с. 27-29). Користуючись своїм правом, передбаченим п. 7.2 договору оренди, ОСОБА_3 автомобіль Volkswagen Touran 04.03.2020 року здала в суборенду відповідачу ОСОБА_2 на строк від 04.03.2020 року до дати, вирішеної шляхом переговорів сторін (копія договору - а.с. 24-26).

Як зазначає позивач, ОСОБА_2 , користуючись автомобілем, не виконував взятих на себе обов`язків згідно договору оренди від 04.03.2020 року - не підтримував автомобіль в належному стані, не усував пошкодження, не проводив поточного ремонту, заміну необхідних деталей, в результаті чого автомобілю Volkswagen Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була заподіяна шкода, яка станом на 12.05.2020 року склала 35490 гривень, та яку відповідач добровільно не відшкодував, а тому позивач просить стягнути її в примусовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду в сумі 10000 гривень, посилаючись на спричинений йому нервовий стрес та душевні страждання внаслідок пошкодження автомобіля.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Незважаючи на те, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме особою, до якого пред`явлено позов.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч.1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 , користуючись його автомобілем Volkswagen Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно договору оренди від 04.03.2020 року, допустив пошкодження транспортного засобу, в результаті чого вартість відновлюваного ремонту станом на 12.05.2020 року склала 35490 гривень, проте доказів цього суду не надав.

Зокрема, не підтверджено належними доказами того, протягом якого часу ОСОБА_2 користувався автомобілем Volkswagen Touran, коли повернув його власнику чи орендарю ОСОБА_3 та які пошкодження автомобіля допустив за час користування.

Із наданої копії розписки відповідача від 03.04.2020 року (а.с.23) вбачається, що, користуючись автомобілем, ОСОБА_2 пошкодив передній бампер автомобіля, решітку бамперу та підкрилок передній правий, вартість ремонту яких зобов`язався відшкодувати в повному обсязі після надання йому чеків вартості деталей та актів виконаних робіт.

Позивачем же вказується, що в автомобілі Volkswagen Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було замінено помпу, проведено діагностику ходової частини, чистку форсункі, зняття та встановлення форсункі та діагностику електрообладнання, заміну підшипника ступиці, шарової опори, сайлендблока, задніх пружин, стійки стабілізатора, задніх та передніх амортизаторів, задніх гальмівних колодок, зроблено сходження на загальну суму 8500 грн., для чого відповідно були придбані матеріали на загальну суму 26990 грн.

Проте, позивачем не доведений причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженнями, допущеними відповідачем та проведеними ремонтними роботами (доказів того, що саме в результаті пошкодження переднього бамперу автомобіля, решітки бамперу та підкрилка переднього правого необхідно було провести саме такі ремонтні роботи суду не надано).

Не підтвердженою є і протиправна поведінка відповідача та того, що між нею і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина відповідача у заподіянні шкоди - будь-якого рішення про визнання останнього винним стороною позивача не надано.

Надану позивачем в якості доказу копію акту виконаних робіт № 534 від 04.05.2020 року ФОП ОСОБА_4 на проведення ремонтних робіт в автомобілі Volkswagen Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на замовлення ОСОБА_1 (а.с.21), суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує лише те, які роботи були проведені, які матеріали для цього використані та на яку суму, проте не підтверджує того, що ОСОБА_1 оплатив всі виконані роботи та вартість матеріалів (жодної квитанції про оплату суду не надано, підпис замовника про згоду з обсягом та вартістю робіт в акті відсутній).

Копію акту-прийомки виконаних робіт від 12.05.2020 року (а.с.19) та копію видаткової накладної № 1772 від 12.05.2020 року ФОП ОСОБА_5 (а.с.20) суд також не бере до уваги як належні та допустимі докази у справі, оскільки дані документи також підтверджують лише те, які роботи були проведені, які матеріали для цього використані та на яку суму, проте не підтверджують їх оплати (жодної квитанції про оплату суду не надано). І, крім того, вказані в акті роботи та закупівля матеріалів здійснювалися на замовлення ОСОБА_3 , яка вказана і платником в даних документах.

Посилання позивача на копію розписки відповідача від 03.04.2020 року про наявність боргу (а.с.22) також не підтверджує його позовних вимог, оскільки в розписці просто зазначено, що ОСОБА_2 має борг перед ОСОБА_3 в сумі 9200 грн. і ніяким чином не підтверджує його зобов`язань перед позивачем за пошкодження автомобіля.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами заподіяння йому матеріальної шкоди відповідачем в сумі 35490 грн., а тому суд в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовляє.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 10000 грн., то слід зазначити наступне.

Ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

В пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Крім того, у відповідності до положень ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач як на підставу своїх вимог щодо стягнення моральної шкоди посилається на те, що через ситуацію, яка складалася між ним та відповідачем, він став знервованим, дратівливим, втратив сон, оскільки витратив значну суму коштів на ремонт автомобіля, які відповідач не повернув. Проте позивач не довів належними та допустимими доказами неправомірні дії відповідача та його вину у вчиненні таких дій, внаслідок яких позивачу заподіяна моральна шкода, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо спричинення моральної шкоди необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Також суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 2520 грн. заподіяних збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг, оскільки, як зазначає позивач в позовній заяві, дані витрати є витратами на професійну юридичну допомогу, а отже є судовими витратами в розумінні ст.ст. 133,137 ЦПК України, які на підставі ст. 141 ЦПК України в разі відмови у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 81,141,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та заподіяних збитків - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання повного рішення: 26.11.2020 року.

Суддя : Т.П.Косович.