Рішення

від 26.11.2020 по справі 640/2338/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Київ № 640/2338/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доПриватного підприємства Спеціальна Школа-Життя прозастосування заходів реагування, ВСТАНОВИВ:

31 січня 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - позивач або ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Спеціальна Школа-Життя (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень 1-го та 2-го поверху будівлі Приватного підприємства спеціальної Школи Життя (код ЄДРПОУ 21500238), яке розташоване за адресою: бульвар Ярослава Гашека, 6-А у Дніпровському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на головні розподільчі електрощити;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим, до відповідача необхідно застосувати заходи реагування, спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров`ю людей. Так, під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення будинку ПП спеціальної Школи-Життя експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема встановлено 34 порушення законодавства. Позивач звертає увагу суду на те, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Так, враховуючи виявлені порушення, що були зазначені в акті відповідача та керуючись положеннями Кодексу цивільного захисту України суб`єкт владних повноважень зобов`язаний звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування. Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації зазначених приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 (суддя - Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/2338/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

До Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача відзив не надходив. Водночас, 26 лютого 2020 року від директора ПП Спеціальна Школа-Життя надійшов лист (вих. № 413 від 16.02.2020) про відстрочку застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень у зв`язку з тим, що дане приміщення використовується дітьми та підлітками з інвалідністю, які хворі на аутизм. Так, відповідач зареєстрований як неприбуткове підприємство і функціонує на пожертви благодійників. Також відповідачем вказано, що ним з ПП Пожснаб заключений договір на обслуговування вогнегасників, придбані знаки ПБ, перевірені та перезаряджені вогнегасники, відіслана заявка на курси з ПБ. Також на прохання відповідача замінені електрощити, відремонтовано і змінено розетки та електропроводи тощо. Отже, відповідач просить дати більше часу на усунення порушень, зафіксованих в ході позапланової перевірки позивачем.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 № 02-17767/261 Головне управління ДСНС України у м. Києві видало наказ від 13.12.2019 № 1075 про проведення позапланових перевірок додержання (виконання) суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Наказ № 1075), яким наказано провести перевірку, в тому числі і об`єкту відповідача.

На підставі цього Наказу № 1075, 16 грудня 2019 року ГУ ДСНС України в м. Києві видало посвідчення № 7742 на проведення позапланової перевірки Приватного підприємства спеціальної Школи-Життя . Посвідчення видане на проведення перевірки з 16 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року. Вказано, що попередня позапланова перевірка проводилась в період з 29.05.2019 по 30.05.2019.

Так, посадовою особою позивача з 24.12.2019 по 27.12.2019 було проведено перевірку вищеназваного об`єкту відповідача. За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 27.12.2019 № 955, в якому зафіксовані такі порушення:

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів в приміщеннях дитячого закладу не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення пункту 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зі змінами (далі - ППБУ));

- в приміщеннях кухні допускається встановлення електророзеток на горючу основу (поверхню) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0,01 метра (порушення п. 1.17 розділу IV ППБУ);

- в приміщеннях де перебувають діти допускається використання побутових електронагрівальних приладів (порушення п. 1.18 розділу VI ППБУ);

- допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (порушення п. 1.18 розділу ІV ППБУ);

- приміщеннях дитячого закладу допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (порушення п. 1.18 розділу ІV ППБУ);

- відгалужувальні та з`єднувальні коробки в приміщеннях дитячого закладу не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (порушення п. 1.7 розділу IV ППБУ)

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електрощиту (порушення п. 1.18 розділу ІV ППБУ);

- в приміщеннях дитячого закладу допускається користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками (порушення п. 1.18 розділу ІV ППБУ);

- будівля дитячого закладу не захищена від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ІЕС 62305: 2006, NEQ) (порушення п. 1.21 розділу ІV ППБУ);

- допускається захаращення евакуаційних виходів з 1-го та 2-го поверхів меблями, обладнанням та різними матеріалами (порушення п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- на другому евакуаційному виході з приміщень 1-го поверху допускається розміщення підсобного (складського) приміщення (порушення п.п. 2.23, 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- допускається зберігання на шляхах евакуації в коридорах та проходах меблів, обладнання та різних матеріальних цінностей, що призводить до зменшення нормативної ширини шляху (порушення п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- двері запасних евакуаційних виходів з дитячих груп на 1-му поверсі не перенавішені з урахуванням їх відчинення в напрямку виходу (порушення п. 2.27 розділу III ППБУ);

- ширина дверей евакуаційних виходів з 1-го та 2-го поверхів менше 0,8 метра в порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 (порушення п. 2.23 розділу III ППБУ);

- висота евакуаційних дверей з приміщень 1-го поверху виконана менше 2-х метрів в порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016 (порушення п. 2.23 розділу III ППБУ);

- з частини приміщень на 2-му поверсі відсутній 2-й евакуаційний вихід, а саме демонтована зовнішня евакуаційна драбина типу СЗ, що призначена для евакуації людей (порушення п.п. 2.23, 2.37 розділу III ППБУ);

- допускається застосування на шляхах евакуації в коридорі 2-го поверху матеріалу для покриття підлог (коврових доріжок), без надання на них відповідних результатів протоколів іспитів стосовно показників на горючість, токсичність, димоутворювальну здатність та поширення полум`я поверхнею (порушення п. 2.23, п. 2.28 розділу III ППБУ);

- під сходовою кліткою допускається зберігання горючих матеріалів та різного обладнання (порушення п. 2.37 розділу III ППБУ);

- двері евакуаційних виходів з 1-го та 2-го поверхів не забезпечені (не обладнані) пристроями (замками), що легко відчиняють їх з середини (порушення п. 2.37 розділу III ППБУ)

- шляхи евакуації, а саме коридори, проходи, сходові клітки та виходи не забезпечені (обладнані) евакуаційним освітленням (порушення п. 2.31 розділу III ППБУ);

- грати на вікнах приміщень, де перебувають діти, не виконані розпашними, розсувними або легкозйомними (порушення п. 2.16 розділу III ППБУ);

- приміщення дитячого закладу не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації в порушення вимог п. 5.1, Додаток А (обов`язковий) таблиця А. 1 п. 7.2 ДБН В.2.5-56:2014 (порушення п. 1.2 розділу V ППБУ);

- приміщення дитячого закладу не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей типу CO 3 в порушення вимог п. 4.2 Додатку Б Таблиця Б.1. ДБН В.2.5-56:2014 (порушення п. 1.2 розділу V ППБУ);

- дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі дитячого закладу не оброблені вогнезахисним розчином (сумішшю) із складанням відповідного акту (порушення п. 2.5 розділу III ППБУ);

- внутрішні пожежні кран-комплекти, не пройшли технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушення п. 2.2 розділу V ППБУ);

- не забезпечений вільний підступ, доступ до засобів пожежогасіння (пожежних кран- комплектів), які розміщені в коридорах на поверхах (порушення п. 1.3 розділу III ППБУ);

- приміщення дитячого закладу в достатній кількості не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності (порушення п. 3.6 розділу V ППБУ);

- особа відповідальна за протипожежний стан приміщень дитячого закладу не пройшла спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і не отримала відповідного посвідчення у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (порушення п. 16 розділу II ППБУ);

- не заведений спеціальний журнал щодо проведення протипожежних інструктажів 3 працівниками дитячого закладу (порушення п. 15 Розділ II ППБУ);

- на об`єкті не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників (порушення п. 5 розділу II ППБУ);

- в приміщеннях дитячого закладу не встановлений відповідний протипожежний режим щодо забезпечення пожежної безпеки шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (порушення п. 4 розділу І та п.п. 1, 3 розділу II ППБУ);

- на видних місцях не вивішені відповідні встановленого зразку плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушення п. 5 розділу II ППБУ);

- приміщення дитячого закладу не забезпечені знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности та ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір (порушення п. 8 розділу II ППБУ);

- господарська діяльність в приміщеннях здійснюється без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (порушення статті 57 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ)).

Також державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері пожежної безпеки. Фототаблиці з № 1 по № 20 містяться у додатках до Акту № 955.

Згідно з актом перевірки, жодних зауважень щодо проведення перевірки та виявлених порушень з боку відповідача зафіксовано не було. Оцінка суб`єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які провели захід (від 1 до 10, де 10 - найвища схвальна оцінка) виставлена наступним чином: професійна компетентність - 9, доброчесність - 9. Також, судом встановлено, що результати цієї перевірки ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувались.

Крім того, посадовими особами позивача було складно протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 КУпАП від 27.12.2019 КИ № 047919/577 та постанову про накладання адміністративного стягнення від 27.12.2019 КИ № 042919/577.

Зважаючи на те, що дані порушення створюють, на думку позивача, реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які перебувають в приміщеннях об`єкта відповідача, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва щодо застосування заходів реагування шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію даного об`єкту до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦУ), Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - ППБУ) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами у редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V).

Відповідно до статті 4 вищезазначеного закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу, що діяла на момент спірних правовідносин) (далі - Положення) ГУ ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Головне управління підпорядковується ДСНС. Згідно з п. 3 зазначеного Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Отже, ГУ ДСНС України в м. Києві наділене відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При чому, звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, які безпосередньо, а не теоретично створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку. З огляду на це, у кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що будівля Приватного підприємства спеціалізована Школа-Життя експлуатується з порушенням вимог і норм законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, що становить загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім, того, суд зазначає, що відповідачем не подано відзиву, у якому б були б наведенні заперечення проти задоволення адміністративного позову, поданого ГУ ДСНС в м. Києві. Водночас, у листі вих. № 413 директора ПП Спеціальна Школа-Життя від 26 лютого 2020 року було фактично визнано порушення у сфері пожежної безпеки, та висловлено прохання про надання більше часу на усунення порушень, зафіксованих у ході позапланової перевірки. Також було вказано, що відповідач є неприбутковою організацією і ним здійснюються усі можливі заходи щодо усунення виявлених порушень, за кошти благодійників.

Водночас, відповідачем до суду не було подано жодного доказу, який би підтверджував те, що ним дійсно усунуто більшість порушень, а залишені порушення не є такими, що можуть створювати небезпеку життю та здоров`ю людей. Крім того, суд зазначає, що саме ГУ ДСНС в м. Києві є тим суб`єктом, який, з урахуванням обставин справи, має право відтермінування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації даних приміщень під час виконання судового рішення, водночас адміністративний суд зобов`язаний застосувати такі заходи, якщо існує реальна небезпека життю та здоров`ю осіб на момент винесення рішення.

Так, встановлені у цій справі порушення, а саме: необладнання приміщень системою оповіщення людей про пожежу, незабезпечення цих приміщень захистом від прямих попадань блискавки, захаращення евакуаційних виходів, складування горючих матеріалів на відстані менше ніж 1 метр від електрощиту, використання кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією, використання побутових електронагрівних приладів в приміщеннях, де перебувають діти, непроведення технічного обслуговування пожежних кран-комплектів, незабезпечення шляхів евакуації евакуаційним освітленням є такими порушеннями протипожежних норм, що дійсно можуть створювати загрозу життю та/або здоров`ю людей за об`єктивним критерієм.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Водночас, забезпечення конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі, де перебувають діти з інвалідністю. Такий захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю дітям з інвалідністю та працівникам даного закладу (див. Постанову Верховного Суду від 28.02.2019 по справі №810/2400/18).

Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених позивачем, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням про відновлення господарської діяльності.

Щодо позиції відповідача про те, що ним здійснюються заходи з усунення порушень у сфері пожежної безпеки, то суд зазначає, що даний факт, по-перше, не підтверджений відповідачем жодними доказами, які б він міг подати до суду, а по-друге, навіть якщо такі заходи і вчинялися, це не може свідчити про повне минування загрози життю та здоров`ю людей і як наслідок відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Так, актом позапланової перевірки від 27.12.2019 № 955 було зафіксовано 34 порушення, а на момент винесення адміністративним судом рішення по суті відповідач не надав до суду докази усунення цих порушень або ж докази того, що ним було усунуто більшість порушень, а ті порушення, що залишились є незначними і не створюють загрози життю та здоров`ю людей.

З цього питання Верховний Суд неодноразово формував правовий висновок про наявність реальної загрози саме на момент ухвалення рішення судом.

Інші доводи і аргументи відповідача висновків суду не спростовують.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність покладання обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на головні розподільчі електрощити на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Крім того, контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, необхідно покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 6, 7, 9, 19, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255, 372 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень 1-го та 2-го поверху будівлі Приватного підприємства спеціальної Школи-Життя (02160, місто Київ, Бульвар Гашека, будинок 6-А, ідентифікаційний код 21500238), яке розташоване за адресою: бульвар Ярослава Гашека, 6-А у Дніпровському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на головні розподільчі електрощити.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38620155).

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко