КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
справа № 369/13713/19
провадження № 22-ц/824/15351/2020
26 листопада 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Г. М. Кирилюк, вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року в складі судді Пінкевич Н. С.,
встановив:
18.11.2020 ОСОБА_2 подала безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року.
Одночасно порушує питання відстрочення сплати судового збору, оскільки вона працює вчителем дошкільного закладу, самостійно утримує неповнолітню дитину, її майновий стан не дозволяє сплатити відразу судовий збір у встановленому розмірі.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік ; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору заявником не надано доказів, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 136 ЦПК України.
Таким доказом може бути, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.
У рішенні від 26.07.2005 у справі Kniat v. Poland Європейський суд з прав людини вказав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_2 має квартиру в м. Вишневе, яку наразі вона здає в оренду.
Крім цього, на порушення вимог ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано копії скарги та письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року залишити без руху, надавши заявнику десять днів з дня вручення копії ухвали для надання документів про сплату судового збору, або доказів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В разі невиконання ухвали суду апеляційна скарга може бути визнана судом неподаною та повернута особі, що її подала.
Витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу369/13713/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 27.11.2020 |
Номер документу | 93116310 |
Судочинство | Цивільне |
Суть | поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року в складі судді Пінкевич Н. С |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кирилюк Галина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні