Постанова

від 24.11.2020 по справі 300/288/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 300/288/20 пров. № А/857/11761/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 300/288/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рентеко до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови від 23.01.2020, припису від 10.01.2020 (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Біньковська Н.В. в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області 28.07.2020 року згідно з протоколом судового засідання о 14:36 год., повне судове рішення складено 07.08.2020), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рентеко (далі - позивач, ТОВ Рентеко ) звернулося з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Управління ДАБІ в Івано-Франківській області), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 23.01.2020 № 4/1009/m.5/2020 про притягнення ТОВ Рентеко до відповідальності за правопорушення, передбачене абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон № 208/94-ВР) у вигляді штрафу в розмірі 189180,00 грн.; визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020, винесений щодо ТОВ Рентеко головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ в Івано-Франківській області Шимонівським А.В.

Ухвалою суду першої інстанції від 09.04.2020 року залучено до участі у справі як другого відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - ДАБІ України).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що при прийнятті оскаржуваних постанови та припису відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність ряду порушень вимог законодавства, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, а також розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями (занижено клас наслідків до CC1).

Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За правилами, визначеними частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 11.12.2019 за реєстраційним номером № ІФ061193512215 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками СС1 на об`єкті до експлуатації Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі по вул. Незалежності, 77-Б, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області .

З метою перевірки достовірності даних, наведених у вказаному повідомленні про початок виконання будівельних робіт, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами від 20.12.2019 за № 530/1009-1.17, відповідачем видано наказ від 20.12.2019 № 572-П/1009/1.5/2019 про проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі по вул. Незалежності, 77-Б, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області , а також видано направлення від 20.12.2019 № 572/1009/m.7/2019.

08.01.2020 на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Шимонівського А.В. від 08.01.2020 № 13/1009-1.17, відповідачем винесено наказ № 15-П та видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 15/1009/m.7/2020.

Відповідно до зазначених наказів від 20.12.2019 № 572-П/1009/1.5/2019, від 08.01.2020 № 15-П та направлень від 20.12.2019 № 572/1009/m.7/2019, від 08.01.2020 № 15/1009/m.7/2020, в період з 20.12.2019 по 10.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду Шимонівським А.В. проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі по вул. Незалежності, 77-Б, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області , за результатами якої складено акт від 10.01.2020 № 15/1009/m.8/2020, в якому зафіксовано, серед іншого, порушення вимог частини 1 статті 31, частини 6 статті 32 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI), абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України від 20.05.1999 року № 687-XIV Про архітектурну діяльність , додатку В, Е ДБН А.2.2-3:2014, ДБН А.2.2-1-2003, пункту 9, підпункту 4.2 пункту 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, пункту 3.5 ДБН А.2.2-3:2014, а саме: передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, зокрема у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу Оцінка впливів на навколишнє середовище ; на завданні на проектування не зазначено дату його затвердження; розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями, а саме занижено клас наслідків до CC1.

За наслідками вказаної позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ в Івано-Франківській області Шимонівським А.В. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2020, а також винесено оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт перевірки від 10.01.2020, припис про усунення порушення вимог законодавства від 10.01.2020 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2020, головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову від 23.01.2020 № 4/1009/m.5/2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТзОВ Рентеко визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону № 208/94-ВР та застосовано до ТзОВ Рентеко штраф у розмірі 189180,00 грн..

Позивач, вважаючи постанову від 23.01.2020 № 4/1009/m.5/2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також припис від 10.01.2020 протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що були порушений законодавчо визначений порядок перевірки, а відображені в акті перевірки від 10.01.2020 № 15/1009/m.8/2020 порушення не знайшли свого підтвердження.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позапланова перевірка на об`єкті будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі по вул. Незалежності, 77-Б, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області здійснювалась згідно наказів від 20.12.2019 № 572-П/1009/1.5/2019, від 08.01.2020 № 15-П та направлень від 20.12.2019 № 572/1009/m.7/2019, від 08.01.2020 № 15/1009/m.7/2020.

Підставою для проведення позапланового заходу в даному випадку слугувала, в тому числі й необхідність проведення перевірки достовірності даних, відображених в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Відмітки чи відомостей про вручення представнику позивача посвідчення і направлення на перевірку в матеріалах справи відсутні. Крім того, відсутні відомості про вручення позивачу чи його посадовій особі акту перевірки.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553; дія Порядку № 553 зупинена з 18.03.2020 року, був чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно пункту 9 Порядку 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Аналіз викладених норм Порядку № 553 дає підстави для висновку про обов`язкове повідомлення суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, про дату та час проведення перевірки з метою забезпечення їхньої присутності на об`єкті будівництва.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.07.2018 за результатом розгляду справи № 464/7844/16-а, на яку обґрунтовано послався в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про проведення позапланового заходу в період з 20.12.2019 по 10.01.2020. Так, згідно акта від 10.01.2020 № 15/1009/m.8/2020 захід державного нагляду проводився з 12:00 год. 20.12.2019 по 15:00 год. 08.01.2020 та з 11:00 год. 09.01.2020 по 17:00 год. 10.01.2020. При цьому, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.12.2019 № 572/1009/m.7/2019 вручено уповноваженій посадовій особі позивача 26.12.2019, тобто через 6 днів після початку перевірки.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу чи його уповноваженій особі направлення від 08.01.2020 № 15-П.

Оскільки, відповідачем не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження повідомлення суб`єкта містобудування про призначення позапланового заходу контролю в період з 20.12.2019 по 10.01.2020, позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства.

Доводи позивача про зазначені порушення в ході перевірки, висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем правової процедури, яке свідчить про незаконність висновків перевірки, не були спростовані апелянтом жодними доказами.

Стосовно підстав притягнення позивача до відповідальності, апеляційний суд зазначає наступне.

Підставою для проведення позапланового заходу в спірному випадку слугувала необхідність проведення перевірки достовірності даних, відображених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Згідно з ч 1 ст. 32 Закону № 3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Відповідно до частин 2, 3 вказаної статті Закону № 3038-VI клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Частиною 5 статті 32 Закону № 3038-VI передбачено, що всі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:

1) характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

- рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

2) пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини ;

3) нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

4) об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ;

5) житлові будинки понад чотири поверхи.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону (частини 6, 7 статті 32 Закону № 3038-VI).

Із 01.12.2019 почав діяти ДСТУ 8855:2019 Визначення класу наслідків (відповідальності) будівель і споруд (надалі також - ДСТУ 8855:2019), який установлює вимоги до визначення класів наслідків (відповідальності) об`єктів - будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови) під час їх проектування та будівництва.

Відповідно до пункту 4.1. ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводиться у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі якщо розраховані під час розроблення проектної документації класи наслідків (відповідальності) об`єктів не співпадають із зазначеними у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Згідно пункту 4.2. ДСТУ 8855:2019, проектування комплексу (будови), до складу якого входить кілька об`єктів, здійснюється на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на комплекс (будову) в цілому. При цьому, клас наслідків (відповідальності) такого комплексу (будови) не визначається.

Пунктом 4.3. ДСТУ 8855:2019 встановлено, що клас наслідків (відповідальності) може бути визначений для частини (відокремленої частини) об`єкта.

У даному випадку будівництво сонячної електростанції (СЕС) складається з двох окремих об`єктів будівництва: сонячна електростанція до точки приєднання та лінійна частина об`єкта.

Проектування лінійної частини об`єкта (зовнішніх мереж) покладається на електропередавальну організацію, а не на замовника об`єкта - СЕС до точки приєднання.

Пунктом 4.4 ДСТУ 8855:2019 передбачено, що класи наслідків (відповідальності) об`єктів визначаються незалежно за кожною характеристикою можливих наслідків відмови об`єктів, наведеною у таблиці 1:

- можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті;

- можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які періодично перебувають на об`єкті;

- можлива небезпека для здоров`я і життя людей (життєдіяльності), які перебувають зовні об`єкта;

- обсяг матеріальних збитків і (або) соціальних втрат;

- можливість припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж.

Класи наслідків (відповідальності) об`єктів встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

За рішенням замовника може бути прийнято більш високий клас наслідків (відповідальності) об`єкта ніж визначений за розрахунком, окрім об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Відповідно до розділу 5 пояснювальної записки 01.12.19/1 ПЗ робочого проекту Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі в с. Живачів урочище Копанки , Тлумацького району Івано-Франківської області клас наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта будівництва визначено за такими критеріями:

- кількість осіб, які перебувають постійно на об`єкті (знаходяться на об`єкті не менше 8 годин на добу та 150 днів на рік);

- кількість осіб, які періодично перебувають на об`єкті (перебувають на об`єкті не більше 3 годин на добу);

- кількість осіб, які перебувають поза об`єктом;

- обсяг можливого економічного збитку;

- втрата об`єктів культурної спадщини;

- припинення функціонування комунікацій транспорту, зв`язку, енергетики, інших інженерних мереж.

Згідно з Таблицею 1 ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) об`єкта СС1 (незначні наслідки) передбачає наступні характеристики можливих наслідків відмови об`єкта: можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті - до 50 осіб включно; можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які періодично перебувають на об`єкті - до 100 осіб включно; можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які перебувають зовні об`єкта - до 100 осіб включно; обсяг можливого економічного збитку - до 2500 мінімальних розмірів заробітної плати включно; припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж, рівень - об`єктовий.

При цьому, відповідно до пункту 4.6 ДСТУ 8855:2019 під відмовою розуміється стан об`єкта, за якого його неможливо використовувати за функціональним призначенням.

Пунктом 4.7 ДСТУ 8855:2019 передбачено, що під час визначення характеристик можливих наслідків відмови об`єкта враховують також можливі наслідки, які можуть бути заподіяні об`єктам, території або населенню, що знаходяться у зоні їх впливу.

Згідно з пунктом 5.3 розділу 5 пояснювальної записки 01.12.19/1 ПЗ робочого проекту Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі в с. Живачів урочище Копанки , Тлумацького району Івано-Франківської області , враховуючи, що СЕС не є прямим постачальником виробленої енергії споживачам, то можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають поза об`єктом (наприклад знеструмлення споживачів більше ніж на три доби) відсутня.

Також згідно пункту 5.6 розділу 5 даної пояснювальної записки припинення функціонування об`єктів комунікацій, транспорту, зв`язку, енергетики, інших інженерних мереж на будь-якому рівні неможливе, оскільки сонячна електростанція не є прямим постачальником виробленої енергії споживачам.

В даному районі електропостачання споживачів в тому числі транспорту, зв`язку, здійснюється від ПС 110/35 кВ. Знеструмлення сонячної електростанції не призводить до знеструмлення ПС, оскільки СЕС підключається як відгалуження таким чином, за цим показником об`єкт будівництва згідно пункту 4.13 та таблиці 1 ДСТУ 8855:2019 Класи наслідків (відповідальності) об`єкта характеристики можливих наслідків припинення функціонування лінійного об`єкта інженерно транспортної інфраструктури рівень об`єктовий відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Відповідно до додатку А.3 ДСТУ 8855:2019 до об`єктів енергопостачання потрібно відносити: загальнодержавного рівня - споруди магістральних ліній електропередавання (повітряних та кабельних) та електропідстанцій напругою 330 кВ і вище; регіонального та місцевого рівнів - споруди ліній електропередавання (повітряних та кабельних) та електропідстанцій, які не віднесені до загальнодержавного та об`єктового рівнів.

Відтак, апелянт помилково вказує на пункт 4.6 ДСТУ 8855:2019 без взаємозв`язку з пунктом 4.7 та додатком А3 цього ДСТУ щодо визначення класу по припиненню функціонування.

В даному випадку, головним інженером проекту зроблено висновок, що відповідно до пункту 4.4. стандарту ДСТУ 8855:2019 та виконаним розрахункам проектована СЕС відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1, що відображено в копії пояснювальної записки до робочого проекту.

Відповідно до експертного звіту від 11.12.2019 № 471/12-19, виконаного приватним підприємством Тернобудтехексперт , проведено експертизу проектної документації об`єкта будівництва за робочим проектом Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі в с. Живачів, урочище Копанки , Тлумацького району, Івано-Франківської області та даний об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків відповідальності об`єкта будівництва - СС1.

Відповідачем не надано жодних доказів, в тому числі будь-якого експертного висновку, які би вказували на протилежне та які би могли слугувати підставою для формування висновків відповідача під час проведення позапланової перевірки.

Щодо долученого відповідачем експертного звіту від 16.08.2019 № 09-0409-19, складеного філією ДП Укрдержбудекспертиза в Івано-Франківській області стосовно робочого проекту Нове будівництво сонячної електростанції Гермес-2 с. Живачів, урочище Рівнички , Тлумацького району, Івано-Франківської області та віднесення даного об`єкта до класу наслідків (відповідальності) - СС2 (а.с. 151) суд першої інстанції вірно зазначив, що такий звіт стосується іншого об`єкта, критерії віднесення до певного класу наслідків якого з даного звіту встановити не можливо, звіт складений до 01.12.2019, а тому не може братися до уваги для визначення класу наслідків (відповідальності) сонячної електростанції, що є предметом дослідження у цій справі.

Також, відповідно до приписів частини 8 статті 32 Закону № 3038-VI під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відтак, у відповідача відсутні повноваження на визначення класу наслідків на об`єктах будівництва, за виключенням об`єктів самочинного будівництва. При цьому, доказів здійснення позивачем самочинного будівництва об`єкту Нове будівництво сонячної електростанції ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , відповідачем не надано.

Отже, об`єкт будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі по вул. Незалежності, 77-Б, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області є частиною комплексу (будови) та окремим об`єктом будівництва, клас наслідків якого визначається окремо як для частини (відокремленої частини) комплексу (будови), який не відноситься до Об`єднаної енергетичної системи України і не класифікується згідно з ДСТУ 8855:2019 як регіональний/місцевий рівень припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж.

Як наслідок, суд першої інстанції вірно зазначив, що розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації позивачем розроблено з дотриманням норм чинного законодавства та не занижено клас наслідків до CC1.

При цьому, відповідачем не наведено належних доводів на спростування відомостей, наведених у проектній документації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) спірного об`єкта CC1.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що твердження відповідача про неможливість віднесення до об`єктів з незначними наслідками (СС1) об`єкту будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівекоенерджі по вул. Незалежності, 77-Б, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області є помилковими та виключно суб`єктивним припущенням особи, яка проводила позаплановий захід, не підтверджений жодними доказами.

Щодо покликань апелянта про те, що у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу Оцінка впливів на навколишнє середовище , апеляційний суд зазначає, що у статті 3 Закону України від 22.05.2017 року № 2059-VIII Про оцінку впливу на довкілля визначено вичерпний перелік об`єктів будівництва, стосовно яких розробка розділу проектної документації Оцінка впливу на навколишнє середовище є обов`язковою.

Так, об`єкт будівництва Нове будівництво сонячної електростанції ІНФОРМАЦІЯ_1 по вул. Незалежності, 77-Б, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області не входить до об`єктів, визначених вказаною нормою законодавства та, як наслідок, у позивача відсутній обов`язок розробки такого розділу.

Щодо доводів апелянта про те, що ПП Тернобудтехексперт як експертна організація має право здійснювати експертизу виключно у Тернопільській області, а відтак не мала права здійснювати експертне дослідження щодо спірного об`єкта, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 7 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від п травня 2011 року № 560 (далі - Порядок № 560), експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям і відомості про які внесені Мінрегіоном або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності до переліку експертних організацій. Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щокварталу подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій.

Згідно з п. 8 Порядку формування та ведення переліку експертних організацій, що здійснюють експертизу проектів будівництва, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2017 № 204 (далі - Порядок № 204), у Переліку щодо кожної експертної організації зазначаються, крім іншого, регіони, на території яких реалізуються проекти будівництва об`єктів.

Відповідно до оприлюдненого на офіційного сайті Мінрегіону Переліку експертних організацій, що відповідають Критеріям, встановленим наказом Мінрегіону від 15.08.2017 року № 204 та можуть проводити експертизи (далі - Перелік), в графі Регіони, в яких експертна організація здійснює експертизу , щодо ПП Тернобудтехексперт зазначено - Тернопільська область.

У Переліку, відповідно до Порядку № 204, зазначаються регіони, на території яких реалізуються проекти будівництва об`єктів, однак чинним законодавством не встановлено заборони здійснення експертною організацією експертизи проектів будівництва і в інших регіонах України.

Так, у кваліфікаційному сертифікаті експерта відсутні будь-які територіальні обмеження здійснення експертизи. Сертифікат єдиного взірця чинний на всій території України та занесений до реєстру Мінрегіону.

Відповідно до п. 8 Порядку № 560 експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що замовник вправі обрати будь-яку експертну організацію, таке право не обмежується регіонами, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Да того ж, апеляційний суд зазначає, що спірні рішення відповідача не були обґрунтовані невідповідністю ПП Тернобудексперт вимогам чинного законодавства і відсутністю у нього відповідних повноважень на проведення експертизи об`єкта, що будується. Тому і обґрунтовувати порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності іншими підставами, ніж зазначені у таких спірних рішеннях, відповідач не може, оскільки це обмежує право позивача на належний судовий захист від конкретних, викладених в уже сформованих документах, протиправних рішень відповідача.

Таким чином, покликання апелянта на те, що ПП Тернобудтехексперт не мав повноважень здійснювати експертизу на території Івано-Франківської області є необґрунтованими.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 300/288/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 26.11.2020