Рішення

від 16.11.2020 по справі 914/1647/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 Справа № 914/1647/20

місто Львів

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства В+К , м.Львів

про стягнення 90474,08грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі: Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Черняк Ю.І. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд .

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства В+К про стягнення 90474,08грн., з яких 90077,07грн. заборгованість з орендної плати за період з березня 2020 року по травень 2020 року включно та 397,04грн. компенсації земельного податку.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 13.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 03.08.2020.

У зв`язку з неявкою відповідача та у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений Кабінетом Міністрів України, та встановлені Урядом обмеження пасажирських перевезень та кількості учасників масових заходів, а також, листа Ради суддів України від 16.03.2020 року №9/рс-186/20, розгляд справи неодноразово відкладався. Хід судового процесу відображено у відповідних ухвалах суду.

Зокрема, ухвалою суду від 30.10.2020 справу, у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді, призначено до розгляду в судовому засіданні 16.11.2020.

Представник позивача в судове засідання 16.11.2020 з`явився, подав додаткові пояснення (вх.№2078/20), з врахуванням яких просив суд стягнути з відповідача 45252,81грн. заборгованості по орендній платі за період з березня по травень 2020 року включно та 397,04грн. компенсації земельного податку за квітень-травень 2020 року.

Вказані пояснення, які за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, прийнято судом, подальший розгляд справи відбувається з їх врахуванням.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 16.11.2020 не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Позовні вимоги, з врахуванням позовної заяви, додаткових пояснень (вх.№27664/20 від 23.09.2020) та пояснень (вх.№2078/20), обґрунтовано тим, що у строковому платному користуванні відповідача перебуває нерухоме майно прийняте ним за актом приймання-передачі на підставі договору оренди нерухомого військового майна, укладеного між КЕВ м.Львова та відповідачем - ПП В+К в грудні 2015 року (з подальшими змінами та доповненнями). Проте, взяті на себе за договором зобов`язання із оплати відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі за період з березня по травень 2020 року включно в розмірі 45252,81грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) та 397,04грн. компенсації земельного податку за квітень-травень 2020 року. Зазначене зумовило звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Аргументи відповідача

У поданому відзиві (вх.№27524/20 від 22.09.2020) ПП В+К просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем витрат із оплати земельного податку та беручи до уваги перерахунок розміру орендної плати, проведений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину .

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

24.12.2015 між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (позивач по справі, орендодавець за договором) та Приватним підприємством В+К (відповідач по справі, орендар за договором) укладено договір оренди №61/2015/К2В нерухомого військового майна, розташованого в Львівському гарнізоні за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул. Театральна, 22, військове містечко №55, буд.1, до якого в подальшому внесено зміни та доповненнями додатковими угодами №61-1/2018/КЕВ від 13.02.2018 та №61-2/2019/КЕВ від 29.01.2019.

На виконання умов вказаного Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення в будівлі №1 військового містечка №55 (далі - Майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22. Зазначене підтверджується актом приймання-передачі нерухомого військового майна інв.№1 в/м №55 від 24.12.2015.

Як визначено у п.1.3 Договору, таке нерухоме майно передано для використання під розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (вересень 2018 року) на рівні 22873,42грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Так, на оплату орендної плати за березень 2020 року позивачем вставлено відповідачу рахунок №381 від 13.03.2020 на суму 29569,46грн., за квітень 2020 року - рахунок №622 від 21.04.2020 на суму 30133,25грн. та за травень 2020 року - рахунок №771 від 18.05.2020 на суму 30374,33грн.

Відповідно до п.3.6 Договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

У п.п. 5.3, 5.9 Договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, а також щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної платиза попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого

банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

Згідно з п.5.15 Договору, орендар також зобов`язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти в розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,01га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди. З метою компенсації земельного податку за березень 2020 року позивачем виставлено відповідачу рахунок №382 від 13.03.2020 на суму 198,52грн., та за травень 2020 року - рахунок №772 від 18.05.2020 на суму 198,52грн. До матеріалів справи також долучено докази сплати земельного податку КЕВ м.Львова за вказаний період, зокрема квитанції, податкові декларації, реєстри платіжних доручень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем взяті на себе за Договором зобов`язання зі сплати орендної плати належним чином не виконувались, відтак, КЕВ м.Львова звернулось до ПП В+К із претензією від 02.06.2020 за №2036 про погашення заборгованості по Договору на суму 90474,08грн. (в т.ч. 397,04грн. з компенсації земельного податку).

Оскільки вказану претензію залишено без відповіді та задоволення, КЕВ м.Львова звернулось до суду із позовом про стягнення зазначеної суми з ПП В+К .

Проте, після відкриття провадження у справі відповідачем частково погашено заборгованість з оренди за квітень та травень 2020 року на загальну суму 5000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №6257 та №6258 від 30.07.2020, а також казначейськими виписками про рух коштів по рахунку позивача.

Окрім того, КЕВ м.Львова проведено перерахунок плати за оренду нерухомого військового майна на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину за період з 12.03.2020 по 31.07.2020. Відповідно до вказаного перерахунку визначено суму до зменшення орендної плати, в т.ч. ПДВ, за 20 днів березня - 9643,86грн., за квітень - 15067,58грн. та за травень - 15112,79грн.

Беручи до уваги вищенаведене, позивачем зменшено позовні вимоги. Так, у поясненнях (вх.№2078/20 від 16.11.2020) до стягнення з відповідача заявлено 45252,81грн. заборгованості по орендній платі за період з березня по травень 2020 року включно та 397,04грн. компенсації земельного податку.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами 24.12.2015 договір №61/2015/К2В є договором найму (оренди) майна.

Як визначено ст.759, ч.1 ст.760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 238 ГК України визначено особливості оренди майна у сфері господарювання, зокрема встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6).

Так, у відповідності до ч.ч. 1-3 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

У ч.5 ст.762 ЦК України зазначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Суд звертає увагу на те, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину , нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2, серед яких, зокрема, орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Відтак, КЕВ м.Львова проведено перерахунок та зменшено орендну плату, нараховану ПП В+К за спірний період з врахуванням положень зазначеної Постанови.

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До матеріалів справи долучено докази на підтвердження часткового виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань, а саме сплати на користь позивача орендної плати за спірний період в розмірі 5000,00грн. Водночас, документи на підтвердження компенсації відповідачем в порядку встановленому Договором земельного податку, сплаченого КЕВ м.Львова, суду не надано.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КЕВ м.Львова до ПП В+К стягнення 45252,81грн. заборгованості по орендній платі за період з березня по травень 2020 року включно та 397,04грн. компенсації земельного податку за квітень-травень 2020 року (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 2102,00грн. покладається на відповідача в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Приватного підприємства В+К (79052, м. Львів, вул. Чупринки, буд. 59, кв. 10; ідентифікаційний код 36873942) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, буд. 2; ідентифікаційний код 07638027) 45252,81грн. заборгованості, 397,04грн. компенсації земельного податку та 2102,00грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 26.11.2020

Суддя О.І. Щигельська