Рішення

від 16.11.2020 по справі 922/2807/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2807/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 33, ідентифікаційний код 16285602) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Транс" (61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, ідентифікаційний код 39307187) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 263 385,00 грн за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - адвоката Бородіна Т.В., ордер серія ВІ №1020441 від 21.09.2020;

3-ї особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Транс" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 263 385,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 03 лютого 2020 в Харківській області с. Докучаєвське, автомобілем марки "Рено" д/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ "СБ ТРАНС" під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП, у результаті якої застрахований страховою компанією (позивач) автомобіль марки "ДАФ" д/н НОМЕР_2 , (поліс №200585410.19 від 15.02.2019р.), що належить ТОВ "Агротеп" під керуванням водія ОСОБА_2 , отримав механічні ушкодження.

Відповідно до довідок Національної поліції Харківської області про ДТП та постанови Харківського районного суду Харківської області від 13.02.2020 у справі №635/990/20 ДТП мала місце з вини водія ОСОБА_1 .

На умовах договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв`язку з чим було сплачено страхове відшкодування на підставі рахунку - фактури №ГТ-0007586 від 18.02.2020 ТОВ "Гроцький Транс" у розмірі 361 385,00 грн.

Відповідно до полісу МТСБУ автомобіль марки "Рено" д/н НОМЕР_1 , був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент ДТП, була застрахована в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна " (поліс № АМ/009311562) з лімітом відповідальності 100 000 грн та франшиза - 2 000,00 грн. за договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом виплати страховою компанією складає 361385,00 грн -100 000,00 грн (франшиза 2 000,00 грн) (ліміт за шкоду майну) = 263 385,00 грн.

Позивач звертався в досудовому порядку до ТОВ "СБ Транс" з претензією №1612 від 08.07.2020, про що свідчить повідомлення про вручення даної претензії 27.07.2020 та підпис на рекомендованому повідомленні, однак ніякої відповіді не було отримано та на час звернення позивача до суду, кошти від відповідача не були одержані.

Враховуючи вищезазначене позивач звернувся до суду з даним позовом на підставі ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 35, 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2807/20. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 вересня 2020 р. об 11:00 год.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

25.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №22228), який приєднаний судом до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що у скоєнні ДТП наявна вина не лише водія ОСОБА_1 , а і вина водія ОСОБА_2 .

Також, відповідач зазначає, що рахунок-фактура №ГТ-0007586 від 18.02.2020, який надано позивачем до позовної заяви, жодним чином не підтверджує розміру завданої шкоди (збитків) власнику автомобіля DAF, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті ДТП, яке сталось 03.02.2020. Цей рахунок відображає тільки номенклатуру робіт, які жодним чином не пов`язані з наслідками зазначеної ДТП, а є лише передумовою для здійснення платежу. Відомості в ньому є суб`єктивними та не відображають дійсної шкоди, завданої автомобілю DAF, д.н.з. НОМЕР_2 .

Також, відповідач зазначає, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема: звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами), проте в матеріалах справи немає навіть такого звіту, який би підтверджував розмір матеріального збитку.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 29 вересня 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 13.10.2020 о 11:20 год.

07.10.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №23386), яка приєднана судом до матеріалів справи.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача щодо наявності вини водія ОСОБА_2 у скоєнні ДТП та звертає увагу, що відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 13.02.2020 у справі № 635/990/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУПАП і накладено адміністративне стягнення. Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 246719 від 03.02.2020, схемою місця дорожньо - транспортної пригоди від 03.02.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що відносно водія ОСОБА_2 адміністративного протоколу не існує та апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бородіна Т.В., а постанову Харківського районного суду Харківської області від 13.02.2020 у справі № 635/990/20 у відношенні ОСОБА_1 без змін.

Також, позивач зазначає, що страхова виплата здійснювалася на підставі рахунка-фактури №ГТ-0007586 від 18.02.2020, в якому зазначено, які матеріали використані та які роботи були проведені щодо відновлювального ремонту автомобіля, при цьому звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу. Отож, на думку позивача доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який додано ним до позовної заяви, а підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжне доручення № 3609 від 13.03.2020.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 13 жовтня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.11.2020 року об 10:00 год.

У судовому засіданні 03.11.2020 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 03.11.2020 про оголошення перерви до 16.11.2020 об 10:00 год.

27.10.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача (вх. №25006).

Розглянувши клопотання представника позивача, ураховуючи висновки Європейського суду з прав людини у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії , те, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та розгляд справи за відсутності його представника в даному судовому засіданні.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

15.02.2019 року між позивачем (у тексті договору - страховик) та ТОВ "Агротеп" (у тексті договору - страхувальник) було укладено договір страхування №200585410.19, предметом якого є страхування транспортного засобу, зокрема "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2019 року випуску (згідно Додатку 1 до договору).

У п.п.п. 10.2.1.2. п.п. 10.2.1. п. 10.2 договору сторони цього договору погодили умови здійснення страхової виплати по п.2 Договору (АВТОКАСКО), зокрема передбачили, що відшкодування передбачених договором страхування витрат Страхувальника, пов`язаних з страховим випадком здійснюється Страховиком Страхувальнику/Вигодонабувачу, якщо виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі акта автотоварознавчого дослідження/експертизи чи рахунків СТО, при цьому сума ПДВ не відшкодовується, якщо виплата здійснюється безпосередньо Страхувальнику - фізичній особі або Вигодонабувачу готівкою або на банківський рахунок Сума ПДВ відшкодовується Страхувальнику або Вигодонабувачу після надання Страховику відремонтованого ТЗ та платіжно - касових документів по ремонту ТЗ, які підтверджують факт сплати суми ПДВ.

Також, у розділі 11 договору сторони цього договору визначили перелік документів для виплати відшкодування, та відповідно до п.11.10 договору документами, що підтверджують розмір збитків, понесених витрат є акт автотоварознавчого дослідження або експертизи, калькуляція та оригінали рахунків за ремонт ТЗ, довідки медичних закладів, рецепти лікарів та ін.

Отож, за умовами договору сторони цього договору досягли згоди, що розмір страхового відшкодування може визначатися без проведення оцінки та еспертизи пошкодженого майна, зокрема на підставі рахунків за ремонт ТЗ (рахунків СТО).

03 лютого 2020 року в Харківській області с. Докучаєвське, автомобілем марки "Рено" д/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ "СБ ТРАНС" під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП, у результаті якої застрахований позивачем автомобіль марки "ДАФ" д/н НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Агротеп" під керуванням водія ОСОБА_2 , отримав механічні ушкодження.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 13.02.2020 по справі №635/990/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21.04.2020 по справі №635/990/20 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бородіна Тараса Володимировича залишено без задоволення, а постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 13.02.2020 у відношенні ОСОБА_1 без змін.

У вказаній постанові судом встановлено, що посилання про наявність також в діях водія ОСОБА_2 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України заслуговують на увагу, проте, оскільки відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не складався, апеляційний суд не має процесуальної можливості вирішити питання про його вину, що не позбавляє права ОСОБА_1 ініціювати питання про складання такого протоколу.

Отже, судом встановлено, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України.

В той же час судом не встановлено вини водія ОСОБА_2 у ДТП, що сталася 03 лютого 2020 року в Харківській області с. Докучаєвське.

Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення не складався відносно ОСОБА_2 , а тому суд не має процесуальної можливості вирішити питання про його вину.

При цьому, відеозапис з місця ДТП та висновок експертного автотехнічного дослідження № 16 від 01.04.2020 досліджувалися судом апеляційної інстанції, проте Харківським апеляційним судом апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бородіна Тараса Володимировича залишено без задоволення, а постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 13.02.2020 у відношенні ОСОБА_1 без змін.

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування.

На умовах договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв`язку з чим було сплачено страхове відшкодування на підставі рахунку - фактури №ГТ-0007586 від 18.02.2020 ТОВ "Гроцький Транс" у розмірі 361 385,00 грн.

Відповідно до полісу МТСБУ автомобіль марки "Рено" д/н НОМЕР_1 , був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент ДТП, була застрахована в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна " (поліс № АМ/009311562) з лімітом відповідальності 100 000 грн та франшиза - 2 000,00 грн за договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом виплати страховою компанією складає 361385,00 грн -100 000,00 грн (франшиза 2 000,00 грн) (ліміт за шкоду майну) = 263 385,00 грн.

Згідно з рахунком - фактурою №ГТ-0007586 від 18.02.2020, складеною ТОВ "Гроцький Транс", вартість ремонтних робіт склала 361385,00 грн.

У вказаному рахунку - фактурі №ГТ-0007586 від 18.02.2020 зазначено, які матеріали використані та які роботи були проведені щодо відновлювального ремонту автомобіля.

Відповідно до Страхового акту №2384666 від 28.02.2020 та Розпорядження №2384666 позивач визнав до відшкодування та перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Гроцький Транс" грошові кошти в сумі 361385,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3609 від 13.03.2020.

Позивач звертався в досудовому порядку до ТОВ "СБ Транс" з претензією №1612 від 08.07.2020, про що свідчить повідомлення про вручення даної претензії 27.07.2020 та підпис на рекомендованому повідомленні, однак ніякої відповіді не було отримано.

Враховуючи те, що на момент звернення до суду відповідач не здійснив перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, останній був вимушений, з метою ефективного захисту своїх прав і законних інтересів, звернутись до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 263 385,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, згідно ст. 993 ЦК України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Матеріалами справи встановлено, що ДТП було скоєно саме за участю автомобіля марки "Рено" д/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ "СБ ТРАНС" під керуванням водія ОСОБА_1 , вина особи, яка керувала зазначеним автомобілем встановлена у судовому порядку.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ Транс" є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "ДАФ" д/н НОМЕР_2 , в результаті пошкодження останнього при ДТП.

До матеріалів справи долучено на підтвердження вартості відновлювального ремонту та виплати суми страхового відшкодування страховику на суму 361385,00 грн, акт огляду транспортного засобу від 18.02.2020, страховий акт № 2384666 від 28.02.2020, рахунок - фактура № ГТ-0007586 від 18.02.2020 та платіжне доручення про сплату страхового відшкодування № 3609 від 13.03.2020.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Стаття 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених вище обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 263 385,00 грн підлягають задоволенню як такі, що ґрунтуються на законі та доведені належними та допустимими доказами у справі.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що у скоєнні ДТП наявна вина двох осіб, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, Постановою Харківського районного суду Харківської області від 13.02.2020 по справі №635/990/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21.04.2020 по справі №635/990/20 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бородіна Тараса Володимировича залишено без задоволення, а постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 13.02.2020 у відношенні ОСОБА_1 без змін.

У вказаній постанові судом встановлено, що посилання про наявність також в діях водія ОСОБА_2 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України заслуговують на увагу, проте, оскільки відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не складався, апеляційний суд не має процесуальної можливості вирішити питання про його вину, що не позбавляє права ОСОБА_1 ініціювати питання про складання такого протоколу.

Отже, судом встановлено, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже доводи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовані матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля DAF, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до положень Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів в межах, передбачених договором, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що рахунок-фактура №ГТ-0007586 від 18.02.2020 жодним чином не підтверджує розміру завданої шкоди (збитків) власнику автомобіля DAF, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті ДТП, яке сталось 03.02.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами ч. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

В силу приписів ст.ст. 22, 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми вказаного Закону є спеціальними.

Зі змісту положень п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та експертизи пошкодженого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, страхувальник за договором добровільного страхування не заперечував проти розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування та порядку його виплати, що свідчить про досягнення відповідної згоди між сторонами договору.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлено імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

При цьому, складання акту виконаних робіт не є обов`язковим.

Отож, суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжне доручення та рахунок на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, а звіт про оцінку автомобіля є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.

Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

При цьому, суд в силу ч. 4. ст. 236 ГПК України враховує аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.

Також суд звертає увагу, що проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до ст. 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) (надалі в тексті - Методика) відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Згідно з п. 7.38 Методики значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.

Відповідно до п. 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля DAF, д.н.з. НОМЕР_2 вбачається, що рік випуску автомобіля - 2019, а отже, на момент дорожньо-транспортної пригоди строк його експлуатації не перевищував строку, встановленого у п. 7.38 Методики. Доказів наявності обставин, зазначених в п.7.39 Методики матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено.

За таких обставин, проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності в даному разі не є обов`язковим.

З огляду на викладене, суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу. У даному випадку, наявні в матеріалах справи рахунок-фактура та платіжне доручення № 3609 від 15 листопада 2018 року на суму 361385,00 грн, із призначенням платежу: "Опл. рем. а/м DAF XF НОМЕР_2 Агротеп ТОВ рах. №7586 від 18.02.2020, в рах.спл.страх.відшк. пол.200585410.19_005 Без ПДВ" є належними доказами фактично здійснених позивачем витрат, зумовлених ДТП, по виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; статей 512, 514, 979, 985, 993, 999, 1172, 1187, 1191, 1192 Цивільного кодексу України, та керуючись статтями 73, 74, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Транс" (61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, ідентифікаційний код 39307187) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 33, ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування в розмірі 263 385,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

3. Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 3950,77 грн. покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ Транс" (61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, ідентифікаційний код 39307187).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Транс" (61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, ідентифікаційний код 39307187) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 33, ідентифікаційний код 16285602) судовий збір у розмірі 3950,77 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 33, ідентифікаційний код 16285602).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ Транс" (61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, ідентифікаційний код 39307187).

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "26" листопада 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова