Ухвала

від 25.11.2020 по справі 815/2200/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 815/2200/18

адміністративне провадження № К/9901/29754/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергогарант" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергогарант" задоволено у повному обсязі.

21 вересня 2018 року Головне управління ДФС в Одеській області вперше подало апеляційну скаргу на рішення суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області залишено без руху та надано відповідачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки останнім не було усунуто недоліки, встановлені ухвалою від 17 жовтня 2018 року.

2 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області повторно було подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, а також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою відмовлено.

6 вересня 2019 року відповідач втретє подав апеляційну скаргу на рішення суду разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, яка ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року залишена без руху через її невідповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, через пропуск строку на апеляційне оскарження та несплату судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вимог зазначеної ухвали, 7 жовтня 2019 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду Головне управління ДФС в Одеській області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку скаржник посилався на ненадходження відповідного фінансування на рахунки державного органу. Крім того, відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору. Відмовлено у задоволенні клопотання контролюючого органу про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року та у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.

За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 12 листопада 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги та причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник мотивує відсутністю фінансування на сплату судового збору.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Будь-яких доводів в обґрунтування невиконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник в касаційній скарзі не наводить.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергогарант" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх