Ухвала

від 26.11.2020 по справі 640/21720/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/21720/18

адміністративне провадження № К/9901/31279/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №640/21720/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бакалійна справа до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бакалійна справа звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2018 №0014174208, №00014931402, №0014194208, №0014184208 та від 30.11.2018 №00014941402, №00014951402 у сумі штрафів 2324,20грн за період, що перевищує 1095 днів та не підпадає під встановлений період перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2018 №00014941402, №00014931402 в частині 8657,00грн податкового зобов`язання та 2164,00грн штрафних санкцій; №00014951402 в частині штрафу у сумі 2324,20грн та від 03.12.2018 №0014184208. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бакалійна справа в цій частині задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.12.2018 №00014931402 в частині 43286,00грн податкового зобов`язання та 10822,00грн штрафних (фінансових) санкцій, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.12.2018 №0014174208 та № 0014194208. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Позивачем до апеляційного адміністративного суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення судових витрат у сумі 30162,75грн, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 10162,75грн та 20000,00грн витрат на правничу допомогу.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бакалійна справа про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бакалійна справа (03113, м. Київ, вул. Дружківська, 10, офіс 720, код ЄДРПОУ 37395287) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2933,00грн (дві тисячі дев`ятсот тридцять три грн 00 коп) та за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 1952,76грн (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві грн. 76 коп.), на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000,00грн (десять тисяч грн 00 коп) та в суді першої інстанції в розмірі 2701,00грн (дві тисячі сімсот одна грн 00 коп).

Не погодившись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 18.11.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження додаткової постанови апеляційного суду в касаційному порядку.

Так, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

Натомість Головним управлінням ДПС у м. Києві наведено перелік статей КАС України, які регулюють порядок розподілу судових витрат та витрат на правничу допомогу, що в свою чергу не узгоджується з положеннями частини четвертої статті 328 КАС України та не може вважатися належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення.

Суд окремо звертає увагу, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №640/21720/18.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №640/21720/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бакалійна справа до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер