Рішення

від 24.11.2020 по справі 750/7469/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/7469/20

Провадження № 2/750/1735/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді секретар за участюСупруна О.П., Дяченко К.О., представника позивача - адвоката Леонова О.Є., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №750/7469/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

28 серпня 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача (заява про зменшення позовних вимог від 30.09.2020) на його користь 7 581,20 коп. заборгованості.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено для розгляду по суті на 30.09.2020.

29.09.2020 відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимог позивача.

30.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.10.2020, у зв`язку з клопотанням представника позивача. Також, протокольною ухвалою суду від 30.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

05.10.2020 позивачем подана заява про зменшення позовних вимог до 2 981,39 грн.

Ухвалою суду від 06.10.2020 відмовлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 у поновленні пропущеного процесуального строку. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 про зменшення позовних вимог - залишено без розгляду.

06.10.2020 відповідач подала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову.

06.10.2020 продовжено перерву в судовому засіданні до 07.10.2020, у зв`язку з необхідністю складання представником позивача розрахунку витрат.

07.10.2020 продовжено перерву в судовому засіданні до 19.10.2020, у зв`язку з необхідністю надання представником позивача розрахунків.

19.10.2020 продовжено перерву в судовому засіданні до 09.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

09.11.2020 продовжено перерву в судовому засіданні до 23.11.2020, у зв`язку з неявкою представника позивача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 8-9).

Згідно протоколу №1 від 16 квітня 2016 року установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку було прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 (а.с. 10-19).

25.04.2016 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається, що дане об`єднання є юридичною особою та діє відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статуту (а.с. 32-33).

Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 , затвердженого рішенням Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку №92, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством (а.с. 20-31).

Згідно протоколу №2 від 30 червня 2016 року Загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 затверджено кошторис, визначено порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників. Також затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,95 грн на 1 кв.м власників квартир (а.с. 34-39).

Протоколом №2 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 від 29.10.2019 змінено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком на суму в розмірі 4,39 грн. Також вказаним протоколом затверджено Порядок сплати внесків співвласниками (а.с. 42-46).

Протоколом №13 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 від 24.06.2020 змінено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком на суму в розмірі 5,00 грн (а.с. 47-50).

Як убачається з довідки №12 від 03.08.2020, виданої Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 , станом на 03.08.2020, власник квартири в„–НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , має заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 6370,18 грн (а.с. 56).

З довідки №13 від 03.08.2020, виданої Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 вбачається, що загальний борг по несплаті внесків відповідача за період з 01.07.2016 по 03.08.2020 становить 6 370,18 грн (а.с. 57-58), у зв`язку з чим, позивачем було направлено претензію відповідачу з проханням погасити наявну заборгованість (а.с. 59-60).

24.06.2020 відповідач надіслала позивачу заяву, в якій заборгованість по сплаті внесків у сумі 4 583 грн 88 коп. просила зарахувати як відшкодування понесених нею витрат у зв`язку з виконанням посадових обов`язків головного бухгалтера Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 з січня 2017 року по листопад 2019 (а.с. 61).

Листом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 №К-9 від 11.07.2020 відповідачу знову було запропоновано погасити борг або оформити договір реструктуризації, уклавши його з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 (а.с. 62-64).

29.09.2020, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач сплатила заборгованість у розмірі 6 370,18 грн за період з вересня 2017 року по вересень 2020 року (дублікат квитанції № 0.0.1852897477.1 на а.с. 85).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

За приписами ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно зі ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 затверджено порядок сплати внесків і платежів співвласників - з 10 по 20 число кожного місяця (протокол №2 від 30 червня 2016 року).

Отже, право вимоги у позивача за вказаний у позові період виникло з 21 серпня 2017 року, тобто з наступного дня після 20 серпня 2017 року - календарної дати, не пізніше якої споживач повинен була здійснити внесок.

Отже, враховуючи встановлену статтею 257 ЦК України тривалість позовної давності у три роки, суд дійшов висновку, що відповідач, сплативши заборгованість за період вересня 2017 року по вересень 2020 року, порушила свій обов`язок по сплаті заборгованості за серпень 2017 року у сумі 134,82 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями частин першої та другої статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком пені з врахуванням облікової ставки Національного банку України, оскільки такий її розмір не встановлений ані договором, ані актом цивільного законодавства.

Натомість, частиною першою статті 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 18.03.2020, до 1 липня 2020 року зупинено дію пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Отже, розмір пені з розрахунку заборгованості відповідача в межах позовної давності в сумі 5 561,26 грн, яка визнана нею в ході судового розгляду, та з врахуванням зупинення дії частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 18 березня до 1 липня 2020 року, підлягає стягненню в межах позовної давності в один рік (з 28.08.2019 по 17.03.2020 та з 02.07.2020 по 27.08.2020) та становить: 5 561,26 грн х 260 днів х 0,01 % = 144,59 грн.

Суд часткового погоджується з розрахунком позивача 3 % річних та вважає за необхідне стягнути з відповідача в межах позовної давності з 28 серпня 2017 року (день подачі позову) по 27 серпня 2020 року 500,51 грн (5 561,26 грн х 3 % х 1095 днів : 365 днів).

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат від 23.11.2020 в розмірі 1 214,74 грн та відхиляє заперечення відповідача щодо неправомірності застосування індексу інфляції за вересень 2017 року, оскільки остання порушила свій обов`язок щодо сплати внесків позивачеві у серпні 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 1 994,66 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) пов`язаність зі справою; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідач в ході судового розгляду заперечувала проти стягнення з неї витрат на правничу допомогу на користь позивача, мотивуючи це відсутністю доказів понесення останнім таких витрат саме у зв`язку з розглядом даної справи.

У постанові від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що позивач не надав доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом саме даної справи у заявленому розмірі, з огляду на відсутність у додатковій угоді, яку позивач вважав доказом понесення таких витрат, посилань на даний судовий спір.

Суд погоджується з доводами відповідача, оскільки умовами договору про надання правничої допомоги від 07.08.2020 (а.с. 67-69) не передбачений розмір витрат на правничу допомогу адвоката Леонова О.Є. Крім того, ані виписка по рахунку (а.с. 70), ані ордер (а.с. 71), ані акт здачі-приймання послуг № 1 віл 10.08.2020 не містять в собі доказів зв`язку понесених витрат позивача на правничу допомогу з розглядом саме цієї справи.

За таких обставин, у відшкодуванні витрат на правничу допомогу позивачеві належить відмовити.

Відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи сплату відповідачем заборгованості лише після звернення позивача з позовом, пропорційність судових витрат позивача до предмета спору з урахуванням ціни позову, поведінку сторони позивача (подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка не прийнята судом; врахував заперечення відповідача щодо пропущення позовної давності, надавши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат із суми заборгованості в межах позовної давності) з відповідача належить стягнути судовий збір в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 134 грн 82 коп., пеню в сумі 144 грн 59 коп., 3 % річних в сумі 500 грн 51 коп. та інфляційні втрати в сумі 1 214 грн 74 коп., а всього 1 994 грн 66 коп. (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 66 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 2 102 грн 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрілецька 92 , місцезнаходження: вул. Стрілецька, 92, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 40447015.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 26.11.2020.

Суддя