Постанова

від 18.11.2020 по справі 336/5320/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.11.2020 Справа № 336/5320/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/5320/20 Головуючий у 1 інстанції Галущенко Ю.А.

Провадження № 22-ц/807/3294/20 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Крилової О.В.

Бєлки В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2020 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позову,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно до подання позову, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Приватний нотаріус міського нотаріального округу Чепкова О.В.

В заяві зазначає, що 18.01.2019 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 позику в розмірі 60000 доларів США, що на день передачі грошей еквівалентно 1681800,00 грн., строком до 20.01.2020 р.

Станом на 03.09.2020 р. зобов`язання за вказаним договором позики не виконані.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

04.09.2020 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. із заявою щодо наявності невиконаних боргових зобов`язань за договором позики від 18.01.2019 року відповідно 1281,1282 ЦК України.

Спадкоємцем після померлого є ОСОБА_1 , із позовом до якої заявник має намір звернутися пред`явивши вимоги, як до правонаступника.

Просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо юридичних осіб співвласником яких був ОСОБА_3 , а також шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, від 10.09.2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А, а також на нежитлове приміщення XXI, 90, 111, кафе літ. А-5, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , від 12.12.2001 року яке видано Запорізькою міською радою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2020 року задоволено заяву про забезпечення позову до подання позову.

Заборонено вчиняти певні дії щодо юридичних осіб:

- ПП Тома ЄДРПОУ 30368236, власником 1/2 частини якого є ОСОБА_3 ;

- ТОВ Вега автосервіс , власником 1/2 частини якого є ОСОБА_3 ;

- ТОВ Діапазон центр , власником 1/2 частини якого є ОСОБА_3 .

Накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме:

на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, від 10.09.2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А,

на нежитлове приміщення XXI, 90, 111, кафе літ. А-5, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , від 12.12.2001 року видане Запорізькою міською радою.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норми процесуального права, просить ухвалу скасувати.

ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача,пояснення учасників процесу,перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною десятою статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ч.4 ст.152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (п.п. 4, 10) роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, заінтересована особа ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позову.

З вказаної заяви вбачається, що позов має бути пред`явлений до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення заборгованості за договором позики від 18.01.2019 року, укладеним з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріали заяви не містять відомостей про те, що є ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_3 .

Проте, судом першої інстанції вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке не належить ОСОБА_1 , а належало ОСОБА_3 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав вбачається, що майно, на яке накладено арешт, належить іншим, відмінним від ОСОБА_1 особам.

Положеннями статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Проте, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 не зазначає яким чином ОСОБА_1 може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову.

Крім того, заява ОСОБА_2 не містить доказів та вказівок щодо вартості майна, яке підлягає обтяженню за його заявою, а тому у цій частині заява та прийнята судом ухвала так само належним чином не вмотивовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, ні заява про забезпечення позову, ні оскаржувана не містять доказів про намір або можливість відчужити майно, що також свідчить про безпідставність вжитих судом заходів.

Таким чином, визначених процесуальним законом і наведених вище підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, немає, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2020 року у цій справі скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2020 року.

Головуючий

Судді: