ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
23 листопада 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 738/534/20
Головуючий у першій інстанції - Парфененко О. Я.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1271/20
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Скрипки А.А., Харечко Л.К.
секретар: Позняк О.М.
Позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
Відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Особи, які подали апеляційну скаргу: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 26 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (суддя Парфененко О.Я.), ухвалене о 8 год. 00 хв. у м.Мена, повний текст рішення складено 04 вересня 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просили визнати позивачів спадкоємцями п`ятої черги за законом після їх двоюрідної тітки - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Гусавка Менського району Чернігівської області; встановити факт родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Гусавка Менського району Чернігівської області ОСОБА_5 була бабусею (двоюрідною бабусею) по відношенню до ОСОБА_1 (онука/двоюрідна онука), ОСОБА_2 (онук/двоюрідний онук); визначити їм додатковий строк тривалістю у два місяці для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Позов мотивовано тим, що позивачі є між собою рідними братом і сестрою, а по відношенню до ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони є п`ятою чергою спадкоємців за законом. Позивачі вказують, що факт родинних відносин з померлою підтверджується їхніми свідоцтвами про народження, згідно з якими батьком ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є ОСОБА_6 , який в свою чергу є сином ОСОБА_7 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5 . За доводами позивачів, після смерті двоюрідної тітки відкрилась спадщина, яку ОСОБА_1 фактично прийняла у встановлений законом термін - 6 місяців у вигляді особистих речей померлої. Встановлення факту родинних відносин необхідно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 для прийняття спадщини у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельних ділянок площею 3,0793 га і 0,7414 га, що розташовані на території Локнистенської сільської ради Менського району. За доводами позивачів, вищевказане майно успадковано ОСОБА_8 (троюрідна сестра ОСОБА_5 ), після смерті якої вступають у спадщину її діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивачі вважають, що вони є ближчими родичами ОСОБА_5 за ступенем спорідненості, отже мають право на спадкове майно. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилаються, що не можуть одержати або відновити документи, що посвідчують факт родинних відносин, оскільки у документах, які підтверджують факт того, що ОСОБА_7 є рідною сестрою ОСОБА_5 , містяться розбіжності, які на даний час неможливо усунути в позасудовому порядку. Також позивачі вказують, що вони своєчасно не звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з необізнаністю про наявність іншого спадкового майна, крім особистих речей, та відсутністю документів на підтвердження родинних відносин з померлою.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2020 року позовну заяву про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спадкоємцями п`ятої черги після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також позовну вимоги до Локнистенської сільської ради Менського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 26 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачі із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, тобто з дня її смерті, не зверталися, а також не надали доказів, що є спадкоємцями за законом ОСОБА_5 , окрім цього поважність причин пропуску зазначеного строку позивачі обґрунтовують лише необізнаністю щодо наявності спадкового майна. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_8 , як спадкоємець за законом п`ятої черги, оформила спадщину після смерті ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що факт родинних зв`язків між позивачами та покійною ОСОБА_5 , ступінь їхньої спорідненості, а також про обставини піклування та поховання останньої в суді підтвердили односельці, допитані як свідки під присягою, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Позивачі вважають, що висновок суду щодо ненадання ними доказів, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є двоюрідними онуками ОСОБА_5 , є суб`єктивним і не ґрунтується на доказах, які містяться в матеріалах справи. За доводами позивачів, їм лише в процесі розгляду справи достовірно стало відомо, що ОСОБА_8 померла і все майно будуть успадковувати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказують, що на сьогоднішній день їхні права порушені внаслідок того, що спадщину прийнято нібито троюрідною сестрою ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , в той час як позивачі також мають право на прийняття спадщини. Позивачі вважають, що поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини витікає із встановлення факту родинних відносин.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
По справі встановлено, що згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.178 т.1).
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , вважаючи померлу ОСОБА_5 своєю двоюрідною бабусею, звернулись до суду із позовом про встановлення юридичного факту (родинних відносин між фізичними особами) та визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження своїх вимог позивачі надали до суду копію посвідки про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12 т.1), згідно з якою батьками вказаної особи є ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .
Згідно із копією свідоцтва про народження, оформленим російською мовою, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 є батьками ОСОБА_16 (а.с.13 т.1), яка у листопаді 1947 року вийшла заміж за ОСОБА_17 і взяла прізвище ОСОБА_18 (а.с.14 т.1) .
Відповідно до копій свідоцтв про народження сином ОСОБА_17 і ОСОБА_19 є ОСОБА_6 , який у свою чергу є батьком позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с.15-20 т.1).
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_8 , що підтверджується матеріалами справи.
Так, рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 19 грудня 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 04 березня 2019 року про виправлення описки, встановлено факт родинних відносин, а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Гусавка Менського району Чернігівської області ОСОБА_5 була троюрідною сестрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.119-121 т.1).
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 15 липня 2019 року про роз`яснення рішення, визначено ОСОБА_8 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.77 зворот-78 зворот т.1).
У липні 2019 року ОСОБА_8 звернулась до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Гребенюк С.М. із заявою про прийняття спадщини (а.с.77 т.1), а у вересні 2019 року - до приватного нотаріуса Менського районного нотаріального округу Богдановської О.М. (а.с.91 зворот т.1).
10 вересня 2019 року ОСОБА_8 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 : на земельну ділянку площею 3,0793 га, що розташована на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22 т.1); на земельну ділянку площею 0,7414 га, що розташована на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.23 т.1); на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.24 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.124 т.1).
Ще за життя, 9 грудня 2009 року, ОСОБА_8 склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_4 та ОСОБА_20 (а.с.195 зворот т.1). Остання у зв`язку з укладенням шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_21 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.а.191 зворот т.1).
Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу звернулися донька і син померлої - ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (а.с.184, 184 зворот т.1).
З метою отримання спадщини, вважаючи себе ближчими родичами по відношенню до ОСОБА_5 за ступенем спорідненості, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у червні 2020 року звернулися до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу.
Згідно з відповіддю приватного нотаріуса заявникам запропоновано надати документ, що підтверджує факт постійного проживання з померлою ОСОБА_5 на день її смерті або звернутися з позовною заявою до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяв про прийняття спадщини (а.с.216 т.1). При цьому нотаріусом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини пропущено, а факту прийняття спадщини не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Статтею 318 ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно зі ст.ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На підтвердження своїх доводів щодо родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та спадкодавцем ОСОБА_5 позивачі надали копію посвідки про народження останньої. Відповідачі заперечували достовірність вказаної посвідки, а її оригіналу позивачі не надали. При цьому в уточненій позовній заяві представник позивачів - адвокат Сагаль С.В. вказував, що оригінал посвідки існував на час подачі позову у квітні 2020 року, проте був втрачений позивачами після подачі первісного позову за невідомих обставин. Також адвокат вказував, що ним направлено запит до Державного архіву Чернігівської області про надання інформації та документів відносно ОСОБА_22 , якими підтверджується дата і місце народження останньої. Однак, як повідомив у судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Сагаль С.В., він отримав відповідь на свій запит, що таких документів не знайдено.
Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачі не надали належних, достатніх доказів, які б підтверджували те, що вони є двоюрідними онуками ОСОБА_5 , і обґрунтовано не взяв до уваги наданий позивачами письмовий доказ (копію посвідки про народження) у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження відповідності копії оригіналу.
Доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що факт родинних зв`язків підтвердили в суді першої інстанції свідки, не заслуговують на увагу, оскільки свідки підтвердили лише факт спілкування між сім`єю позивачів та ОСОБА_5 , проте не підтвердили достовірно факт родинних відносин між ними, зокрема не надавали показання стосовно батьків ОСОБА_5 .
Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що їхні права порушено внаслідок того, що спадщину прийнято іншою особою, враховуючи, що позивачами не підтверджено належними доказами їхнє право на отримання спадщини.
Апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визначення позивачам додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Обставини, які входять до предмета доказування (стаття 81 ЦПК України) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, тощо.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 562/713/18, який в силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України повинен враховуватися апеляційним судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачі посилалися на необізнаність про наявність іншого спадкового майна, крім особистих речей, і відсутності документів на підтвердження родинних зв`язків.
Проте, вказані підстави не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визначення позивачам додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги, що лише в процесі розгляду справи позивачам достовірно стало відомо, що ОСОБА_8 померла і все її майно будуть успадковувати її діти, жодним чином не підтверджують поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене в сукупності, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Менського районного суду Чернігівської області від 26 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 25 листопада 2020 року.
Головуючий: Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 27.11.2020 |
Номер документу | 93131735 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Онищенко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні