Рішення

від 26.11.2020 по справі 380/6755/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року справа №380/6755/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства АВ-ексім до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство АВ-ексім (далі - позивач, ПП АВ-ексім ) звернулось до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Галицька митниця), в якому просить визнати не чинним рішення відповідача про зміну коду товару від 12.06.2020 № КТ-UA209000-0100-2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним рішенням протиправно змінено код товару, визначеного за митною декларацією від 09.06.2020 №UA209300/2020/004591 із зазначеним кодом у відповідності до УКТ ЗЕД 8428909000 на код 8479899790. Вказує, що класифікатор коду товару у відповідності до УКТ ЗЕД за № 8428909000 в повній мірі визначає, що ввезений позивачем товар відноситься до групи товарів, які визначені за вказаним кодом. Тоді як визначений митним органом класифікатор коду 8479899790 за УКТ ЗЕД ніяким чином не ідентифікує такий товар. Більше того, такий товар неодноразово був пропущений відповідачем без заперечень саме за зазначеним позивачем кодом, що підтверджується долученими до матеріалів справи митними деклараціями. Покликаючись на норми Митного кодексу України, вказує, що у разі якщо нормами законів України чи інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари через митний кордон України, або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що заявлений позивачем до митного оформлення товар за кодом 84289090000 УКТ ЗЕД (ставка мита 0%) мобільна сталева рампа (трап) з гідравлічним механізмом регулювання по висоті, без можливості підіймання вантажів розглядається у товарній позиції 8479 згідно з УКТ ЗЕД, як Машини та механічні пристрої спеціального призначення в іншому місці не зазначені . Враховуючи вимоги УКТ ЗЕД, Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 №401), технічну інформацію, фотокартки, відділом кодування та класифікації товарів УКМВКПТ та ПН було винесено рішення про визначення коду товару від 12.06.2020 №KT-UA209000-0100-2020 за кодом 8479899790 УКТ ЗЕД (ставка мита 0%). Вказує, що в АСМО Інспектор-2006 відсутні відомості при прийняття митними органами рішення про визначення коду товару УКТ ЗЕД 8428909000. Разом з тим, навіть у випадку якщо б таке рішення про визначення коду товару і виносилося митними органами, то законодавство з питань митної справи не містить обмежень щодо неможливості митними органами скасування свого попереднього рішення та винесення нового з метою дотримання вимог щодо класифікації товарів у відповідності до вимог чинного законодавства. Додатково зазначив, що експертний висновок Київської торгово-промислової палати СК-59 від 21.07.2015 не є належним доказом у даній справ, оскільки у Торгово-промислової палати відсутні повноваження щодо проведення експертизи по встановленню коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Ба більше, заявлений позивачем у митній декларації код 8428909000 УКТЗЕД та визначений код митним органом в оскаржуваному рішенні, жодним чином не впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті за митне оформлення імпортованого позивачем товару.

Ухвалою суду від 25.08.2020 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишалася без руху, позивачу надавався час на усунення недоліків позовної заяви. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою судді від 07.09.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 29.09.2020.

Відповідачем 25.09.2020 (вх.№48680) подано відзив на позовну заяву.

Підготовче засідання, призначене на 29.09.2020, відкладено на 20.10.2020.

Представником позивача 30.09.2020 (вх.№49596) подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача та 20.10.2020 (вх.№9336ел) подано клопотання про проведення судового засідання без участі позивача.

Підготовче засідання, призначене на 29.09.2020, відкладено на 17.11.2020.

Представником позивача 17.11.2020 (вх.№10364ел) подано клопотання про проведення судового засідання без участі позивача.

Ухвалою суду від 17.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 17.11.2020 суд заслухав вступну промову представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

На адресу суду 18.11.2020 (вх. №61191) надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПП АВ-ексім для ввезення на митну територію України товару мобільна гідравлічна рампа бувша в користуванні, 2012 року випуску, максимальне навантаження - 6000 кг, довжина 8600 см - 1 шт., використовується для навантажувально-розвантажувальних робіт за допомогою навантажувача країна виробництва України UA подало попередню митну декларацію від 05.06.2020 №1801/UA209300/2020/004502.

Позивачем 09.06.2020 на ім`я В.о. начальника Галицькій митниці Держмитслужби М/п Калуш направлено заяву з проханням відповідно до статті 260 Митного кодексу України надати дозвіл на подання тимчасової декларації з метою вирішення спірних питань при визначенні класифікації товарів згідно з УКТЗЕД мобільна гідравлічна рампа бувша в користуванні, 2012 року випуску, максимальне навантаження - 6000 кг, довжина 8600 см - 1 шт., використовується для навантажувально-розвантажувальних робіт за допомогою навантажувача країна виробництва України UA , код товару згідно УКТ ЗЕД 8428909000.

ПП АВ-ексім до Галицької митниці подано митну декларацію від 09.06.2020 №UA209300/2020/004591, у якій до митного оформлення заявлено такий товар мобільна гідравлічна рампа бувша в користуванні, 2012 року випуску, максимальне навантаження - 6000 кг, довжина 8600 см - 1 шт., використовується для навантажувально-розвантажувальних робіт за допомогою навантажувача країна виробництва України UA .

В графі 33 митної декларації позивачем визначено код товару згідно УКТ ЗЕД 8428909000, відповідно до якого ставка ввізного мита встановлена на рівні 0%.

Керівником митного поста Калуш Галицької митниці направлено до управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень відділу кодування та класифікації товарів та прогнозування надходжень відділу кодування та класифікації товарів Галицької митниці запит від 09.06.2020 №004591, який стосувався класифікації вказаного товару.

У відповідь на вказаний запит Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень відділу кодування та класифікації товарів та прогнозування надходжень відділу кодування та класифікації товарів Галицької митниці службовою запискою від 10.06.2020 №1640/7.4-15/44 повідомило про необхідність надання достовірної технічної інформації про наявність, потужність та місцезнаходження гідравлічних силових компонентів машини.

На виконання вимог листа від 10.06.2020 №1640/7.4-15/44 ПП АВ-ексім надано технічний паспорт від 25.06.2012 б/н на модель AUSBAU-SHT6-2SL (otp4) та Інструкцію експлуатації мобільної рампи AUSBAU .

У розділі Призначення технічного паспорту від 25.06.2012 б/н на модель AUSBAU-SHT6-2SL (otp4) вказано, що мобільна рампа є сполучним елементом між рівнем землі і кузовом вантажного автомобілю/платформи залізодорожнього вагону.

У розділі Застосування зазначено, що така є допоміжним спорудження при здійсненні завантажувальних і розвантажувальних робіт.

Відповідно до пункту 1 Інструкції експлуатації мобільної рампи AUSBAU , в якій визначено призначення мобільної рампи як міст між рівнем землі і кузовом автомобіля, забезпечує прямий доступ навантажувача до кузова. Використовується для здійснення завантажувальних і розвантажувальних робіт з допомогою навантажувача.

Пункт 11 вказаної Інструкції містить заборону використання рампи для підіймання вантажу.

Галицькою митницею Держмитслужби прийнято рішення від 12.06.2020 № КТ-ПА209000-0100-2020 про зміну коду товару, згідно з яким ввезений за митною декларацією від 09.06.2020 №UA209300/2020/004591 товар із зазначеним кодом УКТ ЗЕД 8428909000, не відповідає УКТ ЗЕД, та зроблено висновок про те, ще вказаний товар має код УКТ ЗЕД 8479899790.

Предметом оскарження у даній справі є рішенням відповідача про зміну коду товару від 12.06.2020 № КТ-ПА209000-0100-2020 з підстав протиправності.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначена статтею 67 МК України.

Згідно з вказаною статтею Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Частиною першою статті 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частин першої - п`ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (далі - Постанова № 428).

Пунктом 2, 3 Постанови № 428 передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Митний тариф України на час виникнення спірних правовідносин був встановленим Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 № 584-VII.

Статтею 1 даного закону визначено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Додатком до Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 № 584-VII визначено основні правила інтерпретації УКТЗЕД, якими передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Отже, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

З метою забезпечення виконання Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 року № 584-VIII та постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 428 наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які були чинними на час винесення спірного рішення.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо класифікації товару, заявленого до митного оформлення, а саме позивач вказує, що такий віднесено до товарної позиції 8428 згідно з УКТ ЗЕД, а відповідачем віднесено такий товар до товарної позиції 8479 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з поясненнями до товарної позиції 8428 згідно з УКТ ЗЕД, до цієї товарної позиції включається широкий ряд машин для механічного переміщення матеріалів, товарів і т.п. (підіймання, переміщення по конвеєру, навантаження, розвантаження і т.п.).

8428909000 згідно з УКТ ЗЕД є товарна позиція - інше.

Згідно з поясненнями до товарної позиції 8428 згідно з УКТ ЗЕД, до цієї товарної позиції включається машини та механiчнi пристрої спецiального призначення, в iншому мiсцi не зазначенi.

847989790 згідно з УКТ ЗЕД є товарна позиція - інше.

До митного оформлення було заявлено мобільна гідравлічна рампа бувша в користуванні, 2012 року випуску, максимальне навантаження - 6000 кг, довжина 8600 см - 1 шт., використовується для навантажувально-розвантажувальних робіт за допомогою навантажувача країна виробництва України UA .

У розділі Призначення технічного паспорту від 25.06.2012 б/н на модель AUSBAU-SHT6-2SL (otp4) вказано, що мобільна рампа є сполучним елементом між рівним землі і кузовом вантажного автомобілю/платформи залізодорожного вагону.

У пункті 11 Інструкції експлуатації мобільної рампи AUSBAU зазначено, що гідравлічна система призначена лише для підйому рампи, використовувати рампу для підйому вантажу не можна.

Вказане свідчить, що заявлена до митного оформлення мобільна гідравлічна рампа не є машиною, яка призначена для переміщення матеріалів, а є сполучним елементом, який допомагає здійснювати дії по переміщенню товарів.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що така відповідно до вимог УКТ ЗЕД розглядається у товарній позиції 8479 згідно з УКТ ЗЕД як Машини та механічні пристрої спеціального призначення, в іншому місці не зазначені .

Вказане свідчить про правомірність класифікації митним органом експортованого позивачем товару за кодом УКТЗД 847989790.

Суд також звертає увагу, що зміна коду товару спірним рішенням ніяк не вплинула на розмір митних платежів, які підлягають до сплати за митне оформлення такого товару, оскільки як заявлений позивачем код товару 8428909000 згідно з УКТ ЗЕД, так і визначений митним органом код товару 847989790 згідно з УКТ ЗЕД, передбачають ставку ввізного мита 0%.

Таким чином, зміна митним органом заявленого до митного оформлення товару жодним чином не вплинула на права позивача як декларанта такого товару.

Окрім цього, позивач не оскаржує ні картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск у товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209300/2020/00034, ні рішення про коригування митної вартості товарів № UA209300/2020/000016/2 від 10.06.2020.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Ураховуючи викладене в сукупності та виходячи з того, що спірним рішенням не порушено права позивача щодо митного оформлення товару, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що Галицькою митницею вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність свого рішення виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Вказане зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору .

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову Приватного підприємства АВ-ексім (вул. Артема, буд. 21, оф. 406, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 33695734) до Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома