Рішення

від 26.11.2020 по справі 460/7767/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2020 року м. Рівне №460/7767/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" доСарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС" про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") звернулося до суду з Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - Сарненський районний відділ ДВС) про:

- визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 01.10.2020 у ВП №36737642;

- зобов`язання відновити виконавче провадження;

- вчинити дії щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Червук В.М. від 25.02.2010, зареєстрованого в реєстрі за №217, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо арешту, оцінки та передачі на торги предмету іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на примусовому виконанні Сарненського районного відділу ДВС перебував виконавчий напис №217 від 25.02.2020 про звернення стягнення на житлову будівлю котельні, що належить ТОВ "Теплоенергосервіс-ТЕС" та перебуває в іпотеці ПАТ "Промінвестбанк" з метою погашення заборгованості за кредитним договором. Повідомлено, що постановою Сарненського районного відділу ДВС від 01.10.2020 виконавчий документ на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу (позивачу), оскільки стягувач перешкоджає провадженню або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження. Наголошує, що жодного перешкоджання проведення виконавчих дій не було, навпаки, позивач як стягувач неодноразово звертався із проханням вчинити виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно боржника та надав копії необхідних документів, проте виконавчі дії залишися невиконаними, звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні у порядку, визначеному законом, не відбувалося майже 7 років. Пояснив, що в 2019 році на адресу банку надійшов лист відповідача стосовно авансування витрат та присутності представника банку для проведення виконавчих дій, пов`язаних з описом та арештом нерухомого майна. У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача, що присутність представника стягувача при описі та арешті майна не є обов`язковою, а також просив відповідача надати суму авансування витрат виконавчого провадження та рахунки для оплати таких витрат. Стверджує, що листи відповідача, датовані 12.08.2020 та 21.09.2020, направлені на адресу позивача вже після винесення оскаржуваної постанови, а тому позивач не мав можливості вчасно провести авансування витрат. Вважає, що позивач не перешкоджав виконанню документа, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 16.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та у порядку ст.287 КАС України призначено судове засідання на 23.11.2020. До участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС".

Цією ж ухвалою зобов`язано Сарненський районний відділ ДВС надати суду 1) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №36737642; 2) докази направлення (вручення) на адресу позивачу листів від 12.08.2020 №25724/19.17-22 та від 21.09.2020 №28445/19.17-22; 3) інші докази, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову (а.с.50-52).

В судове засідання 23.11.2020 учасники справи не прибули, відповідач витребувані ухвалою від 16.11.2020 докази суду не надав. У зв`язку з цим, ухвалою від 23.11.2020 у відповідача повторно витребувані вказані вище докази, а розгляд справи відкладено до 25.11.2020 (а.с.56-58).

25.11.2020 на адресу суду від відповідача надійшли копії матеріалів виконавчого провадження та відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що враховуючи, що стягувачем (позивачем) не авансовано витрати виконавчого провадження для надсилання копій матеріалів виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, здійснення експертної оцінки майна та не забезпечено присутність представника при вчиненні державним виконавцем виконавчих дій, пов`язаних із прийняттям на відповідальне зберігання майна, реалізація нерухомого майна не проводилася. Також наголошено, що в період до 01.10.2020 стягувачем (позивачем) не забезпечено присутність уповноваженого представника при проведенні виконавчих дій, пов`язаних з описом та арештом будівлі котельні, не здійснено авансування витрат виконавчого провадження державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. З огляду на наведене, вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС" не скористалося своїм правом на надання пояснень щодо позову.

В судове засідання 25.11.2020 представники учасників справи не прибули, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з цим, ухвалою від 25.11.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів (а.с.82-83).

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового розгляду справи (в письмовому провадженні) за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Матеріали справи свідчать, що на виконанні Сарненського районного відділу ДВС перебувало виконавче провадження №36737642 з примусового виконання виконавчого напису №217, виданого 25.02.2010 приватним нотаріусом Червук В.М., про звернення стягнення на нежитлову будівлю - будівлю котельні, загальною площею 250,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Сарни, вул.Грушевського, 1, та належить ТзОВ "Теплоенергосервіс-ТЕС" з метою погашення заборгованості в сумі 222031,96 грн. та 2000 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису.

Так, постановою державного виконавця відділу ДВС Сарненського районного управління юстиції від 14.02.2013 року відкрито виконавче провадження №36737642 з виконання вказаного виконавчого напису (а.с.7).

01.10.2020 головним державним виконавцем Сарненського районного відділу ДВС в межах ВП №36767642 прийнято постанову про повернення виконавчого документа, саме: виконавчого напису №217 від 25.02.2010, стягувачу. Зі змісту постанови слідує, що підставою для її прийняття стало те, що стягувач перешкоджає провадженню або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, що підтверджується запитами державного виконавця, наявними в матеріалах виконавчого провадження (а.с.32).

Вважаючи постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №36767642 протиправною, ПАТ "Промінвестбанк" звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону №1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Таким чином, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст.43 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

Відповідно до ч.5 ст.50 Закону №1404-VІІІ у разі відсутності технічної документації на майно, у зв`язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов`язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.

За правилами п.4 ч.1 ст.37 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

В силу вимог ч.2 ст.37 Закону №1404-VІІІ про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.37 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Як встановлено судом зі змісту оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.10.2020, остання прийнята у зв`язку з тим, що стягувач перешкоджає провадженню або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.

Матеріали справи свідчать, що в березні 2019 року на адресу банку надійшов запит державного виконавця №4154 від 05.03.2019 з проханням повідомити про можливість забезпечення присутності уповноваженого представника банку для участі у проведенні опису та арешту майна, а саме: нежитлової будівлі, будівлі котельні, загальною площею 250,1 кв.м., адреса: Рівненська область, м.Сарни, вул.Грушевського, 1, а також у разі наявності технічної документації на предмет іпотеки - надіслати технічну документацію на адресу відділу (а.с.72).

У відповідь на вказаний запит листом №13/35/6 від 20.03.2019 ПАТ "Промінвестбанк" повідомило, що відсутність представника стягувача при описі та арешті майна боржника не є перешкодою для здійснення такого опису та арешту. Крім того, стягувачем повідомлено відповідача про відсутність технічної документації на предмет іпотеки, у зв`язку з чим запропоновано звернутися до боржника або до органу БТІ за місцем знаходження боржника та витребувати таку з інвентаризаційної справи. Також позивач просив у випадку необхідності авансування витрат на отримання технічної документації з інвентаризаційної справи повідомити йому суму та реквізити для авансування таких витрат та надати відповідний рахунок на оплату (а.с.28-29).

В матеріалах справи також наявні листи ПАТ "Промінвестбанк" від 13.02.2020, 10.07.2020, 10.08.2020, направлені відповідачу, про проведення передбачених Законом №1404-VІІІ виконавчих дій, а саме: здійснити опис та арешт будівлі котельні, а також зробити фотознімки даного майна для передачі ДП "СЕТАМ" (а.с.21-27).

Будь-які відповіді державного виконавця на вказані листи на адресу банку не надходило та в матеріалах виконавчого провадження, наданих на вимогу суду, відсутні.

Лише листами №25724/19.17-22 від 12.08.2020 та №28445/19.17-22 від 21.09.2020 Сарненським районним відділом ДВС повідомлено позивача, що відповідно до специфікації про надання послуг, пов`язаних з оцінкою майна, що є додатком №1 до договору №15-В, укладеного з Підприємством громадської організації інвалідів "Центр економіко-правового забезпечення", вартість послуги з оцінки нерухомого майна становить 2800 грн. Разом з тим, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження становить 200 грн. У зв`язку з цим, державний виконавець просив банк повідомити про можливість забезпечення уповноваженого представника при проведенні виконавчих дій, пов`язаних з описом та арештом нерухомого майна, та здійснити авансування витрат виконавчого провадження в розмірі 3000 грн. на авансовий рахунок Сарненського районного відділу ДВС: банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, ЄДРПОУ34784699, р/р IBAN №UA 708201720355179000000700445, МФО 820172. Додатково у зазначених листах проінформовано, що у випадку нездійснення авансових витрат виконавчого провадження, виконавчий документ повертається стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону №1404-VІІІ (а.с.9-10, 13-14).

Разом з тим, як свідчать копії поштових конвертів (а.с.11,15) та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, долучених відповідачем (а.с.65), вказані вище листи були відправлені на адресу позивача лише 02.10.2020 та 06.10.2020, в той час як постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з несплатою останнім авансових внесків, у сумах та на рахунки, визначених у даних листа, прийнята державним виконавцем 01.10.2020. Таким чином, позивач, отримавши у жовтні 2020 року листи державного виконавця 25724/19.17-22 від 12.08.2020 та №28445/19.17-22 від 21.09.2020 був позбавлений реальної можливості їх виконати та сплатити авансові внески до прийняття спірної постанови, оскільки прийняття такої передувало надісланню вказаних листів стягувачу.

Іншими словами, у Сарненського РВ ДВС не було жодних правових підстав стверджувати про перешкоджання стягувачем провадженню та не здійснення ним авансування витрат виконавчого провадження, позаяк на час прийняття спірної постанови від 01.10.2020 про повернення виконавчого документа відповідач не надіслав на адресу останнього ні листи з вимогою про авансування витрат із зазначенням сум та рахунків, ні попередження про повернення виконавчого документа у випадку не здійснення такого авансування. Отже, станом на 01.10.2020 року не існувало як підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, визначених п.4 ч.1 ст.37 Закону №1404-VІІІ, так і підстав для прийняття відповідачем спірної постанови. Жодних доказів зворотного ні матеріали справи, ні матеріали виконавчого провадження, долучені відповідачем, не містять; відповідачем не надано та судом не здобуто.

З огляду на викладене, на переконання суду, відповідач, приймаючи спірну постанову від 01.10.2020 та передчасно зробивши висновок про перешкоджання позивачем провадженню та нездійснення ним авансування витрат виконавчого провадження, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України.

Встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що постанова державного виконавця ВП№36737642 від 01.10.2020 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправною.

За таких обставин, суд вважає, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.10.2020 та відновленню - шляхом зобов`язання Сарненського районного відділу ДВС відновити виконавче провадження №36737642.

Разом з цим, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем після відновлення виконавчого провадження не будуть вчинені дії щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса у відповідності до вимог Закону №1404-VІІІ, а отже позовна вимога про зобов`язання вчинення дій з примусового виконання вказаного виконавчого напису приватного нотаріуса у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо арешту, оцінки та передачі на торги предмету іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку", є передчасною, такою, щодо якої відсутній на даний час спір, тобто заявленою на майбутнє, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Інші доводи та аргументи учасників справи не спростовують висновків суду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій і прийнятого рішення у спірних правовідносинах. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду цієї справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (вул.Малопідвальна, 8, м.Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 00039002) до Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (вул.Бєлгородська,31, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 34784699), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС" (34500, Рівненська область, м.Сарни, вул.Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 33723698) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.10.2020 ВП №36737642.

Зобов`язати Сарненський районний відділ державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відновити виконавче провадження №36737642.

В задоволенні позову в частині зобов`язання Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) вчинити дії з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо арешту, оцінки та передачі на торги предмету іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку" - відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" за рахунок бюджетних асигнувань Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 26 листопада 2020 року.

Суддя Н.С. Гудима