Рішення

від 19.11.2020 по справі 520/858/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. № 520/858/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

представника позивача - Бикової О.Ю.,

представника відповідача - Лантушенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Палада" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК "Палада" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000690517 від 20.12.2019 на суму ПДВ 777624,32 грн, суми штрафних (фінансових) санкцій 194406,08 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00000690517 від 20 грудня 2019 року на суму 89597,10 грн, з яких сума ПДВ 71677,68 грн та сума штрафних санкцій 17919,42 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00000700517 від 20 грудня 2019 року на зменшення суми від`ємного значення ПДВ у 2017 році 11272 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00000710517 від 20 грудня 2019 року на суму 510 грн;

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 21.11.2019 № 850/20-40-05-17-06/38494679. Позивач зазначив, що ним надано усі первинні документи у підтвердження господарської діяльності із контрагентами, а тому, контролюючий орган дійшов помилкового висновку, стосовно порушення товариством статті 85, 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 13.02 2020 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 14.04.2020 клопотання представника відповідача про об`єднання справ в одне провадження задоволено. Об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 520/858/20 та № 520/1019/2020. Присвоєно об`єднаним справам загальний № 520/858/20. Розгляд справи розпочати спочатку в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14 травня 2020 року о 15:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 08.09.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав через канцелярію суду відповідь на відзив на позов, у якому підтримав вимоги та доводи заявленого позову.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.

Фахівцем Головного управління ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СК "Палада" (податковий номер 38494679) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками: ТОВ "Трейд-Грант" за березень 2017 року, ТОВ "Интер Трейд Агро" за грудень 2016 року, ТОВ "Будівельна група "Вавілон" за серпень 2017 року, ТОВ "Буд Груп Технолоджи" за грудень 2017 року, ТОВ "Мегаполіс Буд" за червень 2017 року, ТОВ "Саміт Юкрейн" за серпень 2017 року, ТОВ "Олексія Про" за грудень 2018 року, ТОВ "Альфа Білдінг" за грудень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації/придбання та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів.

Результати перевірки оформлені актом від 21.11.2019 №850/20-40-05-17-06/38494679, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме:

- п.п. "а" п. 198.1 ст. 198, абзаців першого - третього п.198.2, абзаців першого - другого п.198.3 та абзацу третього п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200, абзаців другого - третього п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього на суму 860574,32 грн, в тому числі за грудень 2016 року у сумі 12000,00 грн., за березень 2017 року у сумі 2450,00 грн, за червень 2017 року у сумі 18500,00 грн, за серпень 2017 року у сумі 26000,00 грн, за грудень 2017 року у сумі 24000,00 грн., за грудень 2018 року на суму 777624,32 грн. В результаті чого: завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 11272,00 грн, в тому числі за червень 2017 року у сумі 1658,00 грн., серпень 2017 року у сумі 9614,00 грн; занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, на загальну суму 849302,00 грн, в тому числі за грудень 2016 року у сумі 12000,00 грн, за березень 2017 року у сумі 2450,00 грн, за червень 2017 року у сумі 16842,00 грн, за серпень 2017 року у сумі 16386,00 грн, за грудень 2017 року у сумі 24000,00 грн, за грудень 2018 року на суму 777624,00 грн.;

- п.п.20.1.6 п.20.1 ст. 20, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме ненадання платником податків посадовим (службовим) особам контролюючих органів всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками, а саме за звітні періоди декларування ПДВ: ТОВ "Трейд-Грант" за березень 2017 року у сумі ПДВ 450,00 грн, ТОВ "Интер Трейд Агро" за грудень 2016 року у сумі ПДВ 12000,00 грн, ТОВ "Будівельна група "Вавілон" за серпень 2017 року у сумі ПДВ 13000,00 грн, ТОВ "Буд Груп Технолоджи" за грудень 2017 року у сумі ПДВ 24000,00 грн, ТОВ "Мегаполіс Буд" за червень 2017 року у сумі ПДВ 18500,00 грн, ТОВ "Саміт Юкрейн" за серпень 2017 року у сумі ПДВ 13000,00 грн, ТОВ "Олексія Про" за грудень 2018 року у сумі ПДВ 360957,65 грн, ТОВ "Альфа Білдінг" за грудень 2018 року у сумі ПДВ 416666,67 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 21.11.2019 №850/20-40-05-17-06/38494679 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00000690517 від 20 грудня 2019 року на загальну суму 1061627,5 грн, з яких за податковим зобов`язаннями 849302 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 212325,5 грн.

- №00000700517 від 20 грудня 2019 року на зменшення суми від`ємного значення ПДВ у 2017 році 11272 грн;

- №00000710517 від 20 грудня 2019 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 510 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарських операцій (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правонаступності учасників господарських операцій; зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

Таким чином у межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) спірних господарських операцій позивачем з його контрагентами; мету придбання та обставини використання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Щодо застосування контролюючим органом штрафної (фінансової) санкції (штрафу) до позивача на суму 510 грн за неподання до перевірки первинних документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Таким чином, здійснення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ДПІ як податкового органу.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначений перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з п.п. 85.2, 85.4, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірки платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з ним. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов`язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач перебував у господарських взаємовідносинах із контрагентами ТОВ "Трейд-Грант", ТОВ "Интер Трейд Агро", ТОВ "Будівельна група "Вавілон", ТОВ "Буд Груп Технолоджи", ТОВ "Мегаполіс Буд", ТОВ "Саміт Юкрейн".

Так, контролюючим органом 13.11.2019 у відповідності до вимог п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України вручено позивачу лист "Про надання документів для перевірки" про надання додаткових документів щодо взаємовідносин ТОВ "СК "Палада" з контрагентами - постачальниками, що підтверджується підписом директора ОСОБА_1 на запиті (а.с. 175-176 т. 1) і фактично не заперечується представником позивача у судовому засіданні.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, жодних документів на запит контролюючого органу ним не надавалось.

Згідно даних зафіксованих в акті перевірки від 21.11.2019 №850/20-40-05-17-06/38494679 позивачем на офіційний лист контролюючого органу жодних документів до перевірки щодо контрагентів: ТОВ "Трейд-Грант", ТОВ "Будівельна група "Вавілон", ТОВ "Буд Груп Технолоджи", ТОВ "Мегаполіс Буд", ТОВ "Саміт Юкрейн" надано не було, про що відповідачем складено акти про ненадання документів від 12.11.2019 №1201/20-40-05-17-06/38494679, від 13.11.2019 №1223/20-40-05-17-06/38494679, від 14.11.2019 №1250/20-40-05-17-06/38494679, що також не спростовано позивачем під час судового розгляду справи.

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За правилами п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення №00000710517 від 20 грудня 2019 року, яким до ТОВ "СК "Палада" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 510 грн.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту, в результаті чого завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 11272,00 грн, в тому числі за червень 2017 року у сумі 1658,00 грн., серпень 2017 року у сумі 9614,00 грн; занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, на загальну суму 849302,00 грн, в тому числі за грудень 2016 року у сумі 12000,00 грн, за березень 2017 року у сумі 2450,00 грн, за червень 2017 року у сумі 16842,00 грн, за серпень 2017 року у сумі 16386,00 грн, за грудень 2017 року у сумі 24000,00 грн, за грудень 2018 року на суму 777624,00 грн, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що перервіряємому періоді позивач перебував у господарських взаємовідносинах із ТОВ "Олексія Про".

20 грудня 2018 року між позивачем та позивача з ТОВ "Олексія Про" укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до п.п.1.1 п.1 вищевказаного договору продавець (ТОВ "Олексія Про") зобов`язується доставити і передати у власність покупця (TOB "СК "Палада") товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його за умовами даного договору.

Згідно до п.2 договору купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року продавець зобов`язаний після підписання договору в строк, не пізніше 3 днів передати покупцеві названий товар у заявці товар із сертифікатом якості.

Сертифікати якості та заявку на товар позивачем ані до перевірки, ані до суду надано не було.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем надано прибуткові накладні №50 від 21.12.2018, №51 від 21.12.2018, №52 від 22.12.2018, №53 від 21.12.2018, №54 від 22.12.2018, відповідно до яких основний товар доставлено на склад.

Згідно товарно-транспортних накладних №50 від 21.12.2018, №51 від 21.12.2018, №52 від 22.12.2018, №53 від 21.12.2018 доставка товару здійснювалась транспортним засобом продавця, ТОВ "Олексія Про".

Судом з акту списання товарів №1 від 31.12.2018 встановлено, що з основного складу списано товар на суму 1804788,14 грн.

Разом з тим, позивачем не надано до суду документи, що підтверджують наявність у TOB "СК "Палада" складського приміщення, на яке відповідно до договору купівлі - продажу від 20.12.2018 та складених до нього прибуткових накладних доставлявся товар.

Також, матеріали справи не містять документів, як саме оприбутковувався придбаний товар на складі, відсутні дані складського обліку, не зазначено відповідальну особу за збереження товарно - матеріальних цінностей, відсутні оборотно - сальдові відомості.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що наявність податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН не є беззаперечним доказом реальності здійснення господарських операцій.

Також, в перевіряємому періоді між TOB "СК "Палада" (замовник) та ТОВ "Альфа Білдінг" (підрядник) укладено договір підряду №21/12/18 від 21.11.2018.

За умовами вищевказаного договору підрядник зобов`язується виконати за плату роботу по капітальному ремонту покрівлі.

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6, п.п. 10.1 п. 10 Договору підряду №21.12.18 від 21.11.2018 встановлено, що даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року.

Згідно до п.п. 7.1, п. 7 договору підряду від 21.11.2018 здавання-приймання виконаної роботи здійснюється сторонами за актом здавання - приймання протягом 3-х календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета підряду до приймання.

Згідно підсумкової відомості ресурсів - будівельні матеріали, вироби і конструкції надано замовником.

Як зазначив відповідач під час розгляду справи, що також зафіксовано в акті, позивачем під час перевірки не надавались акти приймання передачі матеріалів, інших документів до перевірки позивачем також надано не було.

Наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних робіт за грудень 2018 року (капітальний ремонт покрівлі будівлі №39/54 (казарма), №40/48 (склад), капітальний ремонт покрівлі Військового інституту танкових військ ФВП НТУ "ХПІ", капітальний ремонт покрівлі Військового інституту танкових військ ФВП НТУ "ХПІ" №39/13а (лазня), капітальний ремонт покрівлі будівлі №13 (склад з опаленням) військове містечко №175), довідка про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2018 року (капітальний ремонт покрівлі будівлі №39/54 (казарма), №40/48 (склад), капітальний ремонт покрівлі Військового інституту танкових військ ФВП НТУ "ХПІ", капітальний ремонт покрівлі Військового інституту танкових військ ФВП НТУ "ХПІ" №39/13а (лазня)), договірна ціна за грудень 2018 року (капітальний ремонт покрівлі будівлі №39/54 (казарма), №40/48 (склад), капітальний ремонт покрівлі Військового інституту танкових військ ФВП НТУ "ХПІ", капітальний ремонт покрівлі Військового інституту танкових військ ФВП НТУ "ХПІ" №39/13а (лазня), капітальний ремонт покрівлі будівлі №13 (склад з опаленням) військове містечко №175), не містять посилань на номер договору, відповідно до якого надавались послуги та відсутня дата укладання даних документів.

Разом з тим, підсумкова відомість ресурсів за грудень 2018 року, відомість витрачених ресурсів витрат замовника, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (капітальний ремонт покрівлі будівлі №39/54 (казарма), №40/48 (склад), капітальний ремонт покрівлі Військового інституту танкових військ ФВП НТУ "ХПІ" №39/13а (лазня), капітальний ремонт покрівлі будівлі №13 (склад з опаленням) військове містечко №175), локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2 (капітальний ремонт покрівлі будівлі №40/48 (склад)) не містять підписів осіб, які її склали та перевірили, також відсутні відтиски печатки підприємств.

Таким чином, суд доходить висновку, що вище зазначені документи не можуть свідчити про реальність вчинених дій та наданих послуг за договору підряду №21/12/18 від 21.11.2018.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази на оплату робіт за договором із ТОВ "Альфа Білдінг", також не надано доказів того, що надавались стойматеріали для виконання робіт за договором.

Суд зауважує, що за умови післяплати за надані послуги/виконані роботи згідно з п.п. б п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в - електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Отже, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг за договором від 21.11.2018 є 17.12.2018 та 22.12.2018 і на зазначену дату ТОВ "Альфа Білдінг" зобов`язано скласти податкову накладну.

Виконання робіт за вищезазначеним договором відбувалось у період з 21.11.2018 (дата підписання договору) по 22.12.2018 (дата складання податкових накладних) включно, тобто 31 календарний день, з них робочих - 22 днів, вихідних - 8 днів.

Таким чином для виконання об`єму роботи з такою трудомісткістю необхідно: 5877,16 (трудомісткість у прямих витратах або нормативна трудомісткість) / 22 (робочих днів за період виконання робіт) / 8 (тривалість 1 нормованого робочого дня 1 робітника) = 33,39 чол.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України щодо ТОВ "Альфа Білдінг" встановлено, що згідно з даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма ГДФ) за IV квартал 2018 року, прийнятого 07.02.2019 №9309896582, на ТОВ "Альфа Білдінг" 10 осіб: отримували доходи за 101 ознакою доходу, відсутні виплати за ознакою 102, а тому у контрагента позивача були відсутні достатні ресурси для виконання його зобов`язань за договором підряду №21/12/18 від 21.11.2018.

Таким чином, враховуючи що первинні документи складені з дефектами, з яких неможливо встановити на виконання якого договору надавались послуги, суд доходить висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "Альфа Білдінг" та TOB "СК "Палада" за період грудень 2018 року, відтак позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту до декларацій з ПДВ за звітний період декларування грудень 2018 року сум ПДВ - 416666,67 грн.

Крім того, в перевіряємому періоді між позивачем (замовник) та ТОВ "Интер Трейд Агро" (підрядник) укладено договір підряду №01/11 від 01.11.2016, предметом якого є ремонт приміщення за адресою по вул. Гуданова, буд. 18, м. Харків.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано до суду довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2016 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, податкову накладну, платіжне доручення №192 від 28.12.2016.

Проте, вищевказаних документів позивачем під час перевірки контролюючому органу не надано, у зв`язку із чим відповідачем були складені акти про від 12.11.2019 №1201/20-40-05-17-06/38494679, від 13.11.2019 №1223/20-40-05-17-06/38494679, від 14.11.2019 №1250/20-40-05-17-06/38494679.

Виходячи з положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, суд вважає, що вищевказані документи складені на виконання умов договору підряду №01/11 від 01.11.2016 були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача викладеними у позові і під час судового засідання, та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій за участю позивача та контрагентів, виходячи з наступного.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податковий кодекс України встановлюють, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частиною першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" врегульовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак критерієм формування фінансового результату є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що вчинені операції спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження реальності спірних послуг позивач повинен надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги окремо.

Необхідно враховувати, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Аналогічна правова позиції викладена в постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №0870/3891/12.

Суд також звертає увагу, що під час перевірки позивача за даними автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС, між сумами податкових зобов`язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "СК "Палада" та ТОВ "Интер Трейд Агро" рахуються відхилення суми ПДВ за період грудень 2016 року, внаслідок не декларування ТОВ "Интер Трейд Агро" податкових зобов`язань по взаємовідносинам із ТОВ "СК "Палада".

Так, при дослідженні контролюючим органом ланцюга постачання, згідно зареєстрованих податкових накладних у ЄРПН встановлено придбання ТОВ "Интер Трейд Агро" товарів: цукор, сушіння (послуги), кукурудза 3 клас, товарно-експедиційне обслуговування ст. Солоницька. Поряд із тим, не встановлено придбання послуг "ремонт приміщення за адресою по вул. Гуданова, 18, м. Харків" по ланцюгу постачання.

Крім того, суд звертає увагу, що по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ "Саміт Юкрейн", позивачем ані під час перевірки, ані до суду документів первинного та бухгалтерського обліку надано не було, а наявність податкових накладних по взаємовідносинах із контрагентами ТОВ "Трейд-Грант", ТОВ "Будівельна група "Вавілон", ТОВ "Буд Груп Технолоджи", ТОВ "Мегаполіс Буд" не є беззаперечним доказом реальності здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а тому висновки контролюючого органу щодо відсутності права на формування податкового кредиту з підстав недотримання ним положень статей 185, 198 Податкового кодексу України є правомірними та не спростовані матеріалами справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзаців 1-2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системно аналізуючи вищевказані норми права, суд доходить висновку, що у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту. Тобто, право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Одночасно суд звертає увагу на отриману відповідачем інформацію за результатами здійснення податкового контролю контрагентів позивача, яка свідчить про неможливість реального здійснення ними фінансово-господарських операцій та ведення діяльності у порядку, передбаченому законодавством.

Положеннями підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеній у постанові від 26.06.2018 у справі №816/1422/17, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової "доброчесності" контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової "надійності" такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Суд зазначає, що позивачем не було надано будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі контрагентів, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у даній справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ "Трейд-Грант", ТОВ "Интер Трейд Агро", ТОВ "Будівельна група "Вавілон", ТОВ "Буд Груп Технолоджи", ТОВ "Мегаполіс Буд", ТОВ "Саміт Юкрейн", ТОВ "Олексія Про", ТОВ "Альфа Білдінг".

При цьому, відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на врахування цих витрат. Це відповідає самому змісту наведених норм ПК України, які надають платнику податку право зменшити податкові зобов`язання на суму податку, сплаченого ним у зв`язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презюмує здійснення господарських операцій, що є об`єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку суми податкового кредиту.

Завідома для платника податків відсутність розумної економічної причини щодо певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке у більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як притаманної риси господарської діяльності.

Так, суд зазначає, що позивачем надано до суду договори укладені зі Східним територіальним квартирно - експлуатаційним управлінням, ТОВ "Науково - дослідний інститут профілактичної медицини", ТОВ "ЕЛЕФАНТ-М", на виконання зобов`язань, за якими ТОВ СК "Палада" укладено договори з контрагентами ТОВ "Трейд-Грант", ТОВ "Интер Трейд Агро", ТОВ "Будівельна група "Вавілон", ТОВ "Буд Груп Технолоджи", ТОВ "Мегаполіс Буд", ТОВ "Саміт Юкрейн", ТОВ "Олексія Про", ТОВ "Альфа Білдінг".

Однак, суд звертає увагу, що господарські взаємовідносини із Східним територіальним квартирно - експлуатаційним управлінням, ТОВ "Науково - дослідний інститут профілактичної медицини", ТОВ "ЕЛЕФАНТ-М" не були предметом перевірки, та відповідно контролюючим органом не перевірялись зазначені товариства, що в свою чергу не спростовує висновки відповідача викладені в акті перевірки від 21.11.2019 №850/20-40-05-17-06/38494679 щодо не підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ "Трейд-Грант", ТОВ "Интер Трейд Агро", ТОВ "Будівельна група "Вавілон", ТОВ "Буд Груп Технолоджи", ТОВ "Мегаполіс Буд", ТОВ "Саміт Юкрейн", ТОВ "Олексія Про", ТОВ "Альфа Білдінг", та як наслідок відсутність у позивача права на формування податкового кредиту.

При цьому, суд зауважує, що якщо між суб`єктами господарювання була підписана уся первинна документація (договори, акти, видаткові накладні тощо), а також була зареєстрована податкова накладна, то це не є беззаперечним фактом реальності господарської операції між контрагентом та платником податків. Будь-яка господарська операція повинна, перш за все, мати ділову мету та економічну вигоду. З цього приводу, Суд зазначив: "за певних інших обставин названі документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В іншому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку".

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у поставі від 19 травня 2020 року по справі №826/10104/16.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 826/9368/15 вказано, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: "неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку".

Верховний Суд в постанові від 21.05.2019 у справі 2а-10440/10/2670 підкреслив, що про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд зазначає, що документи бухгалтерської звітності, надані позивачем, не можуть вважатись такими, що відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що в сукупності з іншими доводами контролюючого органу свідчить про не підтвердження фактичного виконання зобов`язань за договорами між позивачем та його контрагентами.

Приймаючи до уваги вищенаведене та з огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про правомірність завищення податкового кредиту та зменшення суми від`ємного значення ПДВ у 2017 році, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 20.12.2019 № 00000690517, № 00000700517, № 00000710517.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність вчинених ним дій та прийнятих рішень, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Палада" (вул. Валентинівська, буд. 29, кв. 105, м. Харків, 61146, код 38494679) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2020 року.

Суддя С.О.Чудних