Рішення

від 27.11.2020 по справі 580/2443/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року справа № 580/2443/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення недоотриманих коштів соціального страхування на оплату допомоги по вагітності та пологах,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:

- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (код ЄДРПОУ 41321284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія (код ЄДРПОУ 30859482) недоотримані кошти соціального страхування на оплату допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 у сумі 147 949,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що 03.03.2020р. позивачем подано до Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі - ОСОБА_1 - допомоги по вагітності та пологах у розмірі 245 393,82 грн. відповідно до листка непрацездатності серії АДШ №906448, однак органом соціального страхування вказаний розрахунок не прийнято та призначено перевірку для з`ясування питання перевищення середньоденної заробітної плати, за наслідками якої складено Акт від 15.04.2020р. №13, згідно висновків якого, премія ОСОБА_1 нарахована всупереч ст.15 Закону України Про оплату праці , ст. 97 КЗпП України, та не відповідно до колективного договору, обов`язкова наявність якого визначена у Статуті товариства, то така додаткова заробітна плата не може братися для обчислення допомоги по вагітності та пологах, оскільки Фонд фінансує лише суми матеріального забезпечення, які нараховані відповідно до законодавства про загальнообов 'язкове державне соціальне страхування .

Позивач не погоджується із вказаними висновками Акту та звертає увагу, що позивач у повному обсязі виконує обов`язки страхувальника стосовно ОСОБА_2 і сплачує нарахований єдиний внесок із заробітної плати у розмірі та у строки, встановлені Законом про ЄСВ. Звертає увагу, що підстав для відмови у виплаті допомоги по вагітності та пологах, Законом не передбачено, при цьому, щодо неправомірності нарахування та виплати ОСОБА_1 премії в сумі 50 000 грн., зазначено, що позивачем, відповідно до наказу Про преміювання ОСОБА_1 від 30.01.2020р. №2-К, фінансового директора ОСОБА_1 заохочено за сумлінну працю, вчасну підготовку аналізу діяльності підприємства за 2017-2019 роки, ефективний контроль за поданням річної звітності та розробку стратегії по збільшенню прибутку Товариства. Зазначена премія нарахована і виплачена ОСОБА_1 у повному розмірі, а при виплаті був нарахований і перерахований єдиний внесок. Також зазначено про наявність Колективного договору на 2014-2024 роки, який є чинним. Вказано, що додаткове матеріальне заохочення працівника є правом адміністрації підприємства. Таким чином, висновки відповідача, при проведенні перевірки, вважає необгрунтованими, а позовні вимоги просить задовольнити.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

21.08.2020р., в межах строку встановленого судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що за наслідками розгляду заяви-розрахунку про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі - ОСОБА_1 - допомоги по вагітності та пологах, встановлено перевищення сум нарахувань ОСОБА_1 середньоденної заробітної плати по підприємству та перевищення розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у зв`язку із чим здійснено перевірку на предмет правомірності нарахування допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі. Представник відповідача зазначає, що колективний договір містить вказівку про те, що премії виплачуються на підставі положення про преміювання та звертає увагу, що у положенні про преміювання страхувальника відсутні конкретні розміри та конкретні умови, за яких здійснюється преміювання працівників позивача, в зв`язку із чим позивачем, при нарахуванні додаткової заробітної плати ОСОБА_1 , порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про оплату праці» та ст. 97 КзпП. Також вказано, що нарахування та сплата позивачем сум єдиного внеску із заробітної плати ОСОБА_1 не може слугувати достатньою підставою на підтвердження правомірності призначення та нарахування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 , яка надається за рахунок коштів Фонду. Вказано також, що ОСОБА_1 являється єдиним учасником та кінцевим бенефіціаром товариства позивача, відтак як голова Загальних зборів мала право приймати рішення, зокрема і щодо розробки стратегії по збільшенню прибутку товариства. Зазначено, що вказані обставини свідчать про формальність укладення трудового договору з ОСОБА_1 , не з метою виконання трудових обов`язків, а з метою отримання коштів Фонду у розмірі 245 393,82 грн.

Серед іншого, представником відповідача звернуто увагу, що відповідачем профінансовано суму у розмірі 87893,82 грн., згідно заяви-розрахунку позивача оскільки посадовий оклад нарахований та виплачений правомірно. Зазначено, що законодавством не передбачено можливості донарахування сум допомог, по листкам непрацездатності, які вже профінансовані органом Фонду. На підставі викладених обставин, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.09.2020р. представником відповідача подано до суду додаткові пояснення по справі, в яких серед іншого, зазначено, із посиланням на судову практику, що для обчислення матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду використовується лише заробітна плата, нарахована відповідно до законодавства про працю.

13.10.2020р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій серед іншого зазначено, що з листа Управління Держпраці у Черкаській області від 24.03.2020р. №2246/01-24/2181 вбачається, що зазначеним уповноваженим органом не встановлено порушень законодавства позивачем при використанні праці ОСОБА_1 та оплати її праці. Також звернуто увагу на положення п. 32 Порядку 1266, та вказано, що всі вимоги вказаного порядку при обчисленні середньої заробітної плати ОСОБА_1 позивачем дотримано.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано24.04.2000р. Керівник Товариства - Новицький І.В., підписант - ОСОБА_1 .

Згідно з наказом ТОВ ОСК від 10.01.2020р. № 1 ОСОБА_1 прийнята на роботу за сумісництвом з 13.01.2020 року на посаду директора фінансового з окладом згідно штатного розпису у розмірі 19000,00 грн.

Відповідно до наказу ТОВ ОСК від 30.01.2020р. №2-К, премійовано директора фінансового ОСОБА_1 за ефективну організацію роботи та сумлінну працю, вчасну підготовку аналізу діяльності підприємства за 2017-2019 роки, ефективний контроль за поданням річної звітності та розробку стратегії по збільшенню прибутку Товариства у розмірі сумі 50 000 грн.

З 22.02.2020р. ОСОБА_1 звільнено від роботи згідно Листка непрацездатності серії АДШ №906448.

03.03.2020р. позивачем подано до Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, а саме: ОСОБА_1 - допомоги по вагітності та пологах у розмірі 245393,82 грн., відповідно до листка непрацездатності серії АДШ №906448.

Наказом Тальнівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області, від 05.03.2020р. №15 призначено проведення позапланової перевірки ТОВ ОСК з питань достовірності даних заяви-розрахунку, за наслідками проведення якої 15.04.2020р. складено Акт перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування №13 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що ОСОБА_1 прийнята роботу за сумісництвом з 13.01.2020 року на посаду директора фінансового з окладом згідно штатного розпису у розмірі 19000,00 грн. та графіком роботи з 12 години до 21 години. Дана посада була вакантна до дати прийняття ОСОБА_1 , а вже з 22.02.2020р. ОСОБА_1 видано листок непрацездатності №906448 у зв`язку із вагітністю та пологами.

У січні 2020 року за 15 робочих днів ОСОБА_1 нараховано заробітну плат розмірі 63 652,69 грн., в тому числі основна заробітна плата - 13 652,69 грн. та додаткова (премія) в сумі 50 000 грн., нарахована згідно наказу "Про преміювання ОСОБА_1 » від 30.01.2020р. №2-К.

Згідно відомості з нарахування заробітної плати вбачається, що у січні 2020 року премія була виплачена тільки 2 працівникам: директору ОСОБА_3 у розмірі 19 592,75 грн. та директору фінансовому ОСОБА_1 у розмірі 50 000 грн.

За лютий 2020 року нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за 15 робочих становить 14250,00 грн.

Встановлено відсутність у товариства колективного договору, який пройшов повідомну реєстрацію у відповідному органі виконавчої влади.

Замість колективного договору, обов`язкова наявність якого визначена Статутом, товариством було надано Положення про преміювання працівників ТОВ Об`єднана сільськогосподарська компанія , затверджене директором Товариства ОСОБА_4 12.05.2014р., пунктом 1.1, якого визначено, що преміювання працівників підприємства здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати праці за підсумками роботи на розсуд керівника та за його наказом. Разом з тим таке формулювання прямо суперечить вимогам ст. 15 Закону України Про оплату праці та ст. 97 КЗпП України.

У положенні про преміювання страхувальника відсутні конкретні розміри та конкретні умови, за яких здійснюється преміювання працівників, як того вимагають приписи ст. 15 Закону України Про оплату праці , а лише зазначено, що такі виплати здійснюються за підсумками роботи на розсуд керівника.

Крім того з аналізу Статуту товариства встановлено, що єдиним учасником товариства є ОСОБА_1 та згідно розділу 5 Статуту вона володіє часткою у статутному капіталі, яка становить 100% статутного капіталу Товариства.

Пунктом 4.2 Статуту визначено, що учасники товариства можуть обирати та бути обраними в органи управління Товариством. Цим же пунктом визначено, що учасники мають право брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Пунктом 9.2 Статуту визначено, що вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників Товариства. Загальні збори мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності товариства, внесеному до порядку денного Зборів у порядку, встановленому Статутом та законодавством. А згідно п. 9.3 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів належить визначення основних напрямків діяльності підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 , як єдиний учасник товариства та голова Загальних зборів мала право приймати рішення з будь-якого питання діяльності товариства, в тому числі і щодо розробки стратегії по збільшенню прибутку товариства.

Враховуючи вищевикладене та те що премія ОСОБА_1 нарахована всупереч ст. 15 Закону України Про оплату праці , ст. 97 КЗпП України, та не відповідно колективного договору, обов`язкова наявність якого визначена у Статуті товариства, така додаткова заробітна плата не може братися для обчислення допомоги по вагітності пологах, оскільки Фонд фінансує лише суми матеріального забезпечення, які нараховані відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

29.04.2020р. позивачем подано до Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, а саме: ОСОБА_1 - допомоги по вагітності та пологах у розмірі 87893,82 грн., відповідно до листка непрацездатності серії АДШ №906448.

Як зазначено відповідачем та не заперечується позивачем, Тальнівським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області профінансовано суму у розмірі 87893,82 грн., згідно заяви-розрахунку позивача.

04.06.2020р. позивачем подано до Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, а саме: ОСОБА_1 - допомоги по вагітності та пологах у розмірі 147949,20 грн., відповідно до листка непрацездатності серії АДШ №906448.

Згідно Квитанції №3 від 09.06.2020р., заяву-розрахунок від 05.06.2020р. не прийнято згідно Акту перевірки від 15.04.2020р. №13.

Вважаючи дії відповідача щодо недоотримання коштів соціального страхування на оплату допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 у сумі 147 949,20 грн. протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №1105-ХІV загальнообов`язкове державне соціальне страхування, це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Частиною першою статті 2 Закону №1105-ХІV визначено, що законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Приписами статті 4 Закону №1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Частиною другою статті 10 Закону №1105-XIV визначено, що Фонд зобов`язаний здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів (пункт 2), а також контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування (пункт 4).

Відповідно до ст. 26 Закону №1105-XIV, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Згідно ст. 33 Закону №1105-XIV, при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001р. (далі - Порядок №1266; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

Згідно п. 32 Порядку №1266, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

Відповідно до ст. 34 Закону №1105-XIV, підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Згідно з абзацом 8 пункту 5.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду від 22.12.2010р. №29 (далі - Інструкція №29) під час проведення перевірок страхувальників посадові особи органу Фонду мають право перевіряти правильність обчислення середньої заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам.

Відповідно до п.8 Постанови правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №12, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку.

Отже, органи Фонду наділені повноваженнями, щодо проведення перевірок дотримання страхувальниками-роботодавцями норм трудового законодавства з питань, які можуть вплинути на правомірність нарахування та виплати матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається із відзиву на адміністративний позов, відповідачем профінансовано позивачу суму допомоги по вагітності та пологах у розмірі 87893,82 грн., згідно заяви-розрахунку позивача від 29.04.2020р., яка розрахована із посадового окладу ОСОБА_1 . Заяву-розрахунок від 05.06.2020р. на суму 147949,20 грн. відповідачем не прийнято з огляду на те що премія ОСОБА_1 нарахована всупереч ст. 15 Закону України Про оплату праці , ст. 97 КЗпП України, а також обставини, що ОСОБА_1 , як єдиний учасник товариства та голова Загальних зборів мала право приймати рішення з будь-якого питання діяльності товариства, в тому числі і щодо розробки стратегії по збільшенню прибутку товариства.

Оцінюючи правомірність вказаних підстав для відмови, суд зазначає, що відповідно до статті 97 Кодексу законів про працю України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Зазначеним положенням кореспондують приписи ст. 15 Закону України Про оплату праці .

З аналізу вказаних положень судом вбачається, що встановлення умов запровадження та конкретних розмірів премій належить до обов`язків роботодавця.

Відповідно до п.3.10 Колективного договору між адміністрацією товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія і трудовим колективом на 2014-2024 роки, затвердженого протоколом зборів засновників №9/1 від 12.05.2014р. (а.с.63) умови преміювання працівників викладені в Положенні про оплату праці та преміювання та являються невідкладною частиною даного Договору.

Згідно п.1.1 Положення про преміювання працівників товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія (далі - Положення про преміювання), преміювання працівників підприємства здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати праці за підсумками роботи на розсуд керівника та за його наказом. За результатами роботи для визначення розміру премій враховується: виконання важливих заходів та завдань, які мали наслідками: збільшення фінансових показників Підприємства, попередження ризиків застосування до Підприємства штрафних санкцій з боку контролюючих органів та контрагентів, збільшення обсягів виробленої та реалізованої продукції, пропозиції щодо підвищення ефективності роботи Підприємства тощо (зазначені показники не є виключними і визначаються у кожному конкретному випадку преміювання у наказі на розсуд керівника Підприємства за погодженням із уповноваженим представником трудового колективу; виконавська дисципліна, трудова дисципліна (п. 2.1 Положення про преміювання).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Положення про преміювання, преміювання працівників підприємства може здійснюватися за результатами роботи місяця, кварталу або календарного року, а також у індивідуальному порядку за рішенням генерального директора товариства.

Індивідуальний розмір премій співробітникам за виконання показників, зазначених в п.2 цього Положення, встановлюється без обмежень і визначається: - працівникові за рішенням генерального директора.

З аналізу вказаного Положення про преміювання, судом вбачається, що ним не визначено конкретних розмірів премій, які можуть надаватися позивачем своїм працівникам, що в свою чергу не відповідає приписам ст. 15 Закону України Про оплату праці , ст. 97 КЗпП України, з огляду на що суд доходить висновку, що наказ "Про преміювання ОСОБА_1 » від 30.01.2020р. №2-К прийнято позивачем не у відповідності до положень вищевказаних нормативно-правових актів.

Крім того, суд враховує, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником та підписантом Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія .

Згідно обставин встановлених Актом перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від 15.04.2020р. №13, ОСОБА_1 , відповідно до Статуту товариства являється єдиним учасником товариства та володіє часткою у статутному капіталі, яка становить 100% статутного капіталу Товариства.

Пунктом 4.2 Статуту визначено, що учасники товариства можуть обирати та бути обраними в органи управління Товариством. Цим же пунктом визначено, що учасники мають право брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Пунктом 9.2 Статуту визначено, що вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників Товариства. Загальні збори мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності товариства, внесеному до порядку денного Зборів у порядку, встановленому Статутом та законодавством. А згідно п. 9.3 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів належить визначення основних напрямків діяльності підприємства.

При цьому, як встановлено вище із матеріалів справи, ОСОБА_1 прийнята на роботу за сумісництвом з 13.01.2020 року на посаду директора фінансового з окладом згідно штатного розпису у розмірі 19000,00 грн. З 22.02.2020р. ОСОБА_1 видано листок непрацездатності №906448 у зв`язку із вагітністю та пологами.

У січні 2020 року за 15 робочих днів ОСОБА_1 нараховано заробітну плат розмірі 63 652,69 грн., в тому числі основна заробітна плата - 13 652,69 грн. та додаткова (премія) в сумі 50 000 грн., нарахована згідно наказу "Про преміювання ОСОБА_1 » від 30.01.2020р. №2-К.

Згідно відомості з нарахування заробітної плати вбачається, що у січні 2020 року премія була виплачена тільки 2 працівникам: директору ОСОБА_3 у розмірі 19 592,75 грн. та директору фінансовому ОСОБА_1 у розмірі 50 000 грн.

За результатами аналізу вказаних обставин, судом вбачається, що ОСОБА_1 , яка працювала у позивача лише 41 день та є дружиною директора товариства (згідно відмітки паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , а.с. 21) за 15 робочих днів у січні 2020р. надано премію у розмірі 50 000,00 грн., що більш як у 2,5 рази перевищує премію директора. Вказані обставини можуть слугувати на користь доводу, що ОСОБА_1 прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія задля штучного завищення заробітної плати, яка в свою чергу впливає на розмір допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду у завищених розмірах.

З урахуванням зазначеного та беручи до уваги, що ОСОБА_1 премійовано позивачем з порушенням приписів ст. 15 Закону України Про оплату праці , ст. 97 КЗпП України, а також приписи п.4 ч.2 ст. 10 Закону №1105-XIV, згідно якого Фонд зобов`язаний контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача при відмові у фінансуванні заяви-розрахунку від 05.06.2020р. на суму 147949,20 грн.

Суд також зазначає, що обставина сплати позивачем єдиного внеску із премії наданої ОСОБА_1 у розмірі 50 000,00 грн. не може слугувати беззаперечною підставою для включення даної виплати при розрахунку допомоги по вагітності та пологах з огляду на встановлене, в ході розгляду даної справи, порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України Про оплату праці , ст. 97 КЗпП України при її встановленні.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що відповідач у спірних правовідносинах діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко