Рішення

від 18.11.2020 по справі 320/5393/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року Чернігів Справа № 320/5393/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Іваницької О.П.,

представника відповідача Лук`янчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясторія" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясторія" звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002193201 від 25.02.2020 прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

Свої вимоги мотивує тим, що товариство має право зберігати та реалізовувати зазначену пляшку з маркою акцизного податку попереднього зразка, останнім не вчинено порушення вимог ст.11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а отже підстави для притягнення товариства до відповідальності згідно абз.19 ч. 2 ст. 17 цього Закону відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що законодавцем дозволено реалізація маркованими марками акцизного податку алкогольних напоїв, однак, у межах терміну придатності. Тобто, дія такої марки обмежується терміном придатності алкогольного напою для споживання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

На підставі Наказу Головного Управління ДПС у Київській області від 10.01.2020 № 41 проведена фактична перевірка ТОВ М`ясторія (ідентифікаційний код 40922953) з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва та обігу підакцизної продукції.

За результатами перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки №23/10-36-32-00-10/40922953 від 28.01.2020 та встановлено порушення ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481 /95-ВР Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

На підставі висновків Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0002193201 від 25.02.2020.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 226.1, пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до абзаців третього-четвертого частини 4 статті 11 Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому під обігом, згідно зі статтею 1 Закону України Про безпечність і якість харчових продуктів , слід розуміти реалізацію та/або зберігання харчових продуктів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі.

Статтею 17 Закону передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абзац 15 частина друга).

Таким чином, законодавець прямо пов`язує можливість здійснення реалізації, зберігання (обігу) алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка із строком їх придатності, а після цього їх слід вважати такими, що не містять марок акцизного податку встановленого зразка.

Водночас, реалізація та/або зберігання таких товарів зі спливом терміну їх придатності із марками акцизного податку попереднього зразка є порушенням вимог пункту 4 частини четвертої статті 11 Закону, що вказує на реалізацію/зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку і є підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності у вигляді штрафу за абзацом 15 частини другої статті 17 Закону.

Відповідно до акту перевірки, встановлено факт реалізації вина натурального виноградного тихого червоного сухого Ува Лама Каберне Совіньйон 2010, 0,75 л., 13% об., виготовлено та розлито St. Catherine Weinhandels, Німеччина, гарантійний термін придатності 5 років, який маркований маркою акцизного податку попереднього зразка № АААИ 579012 11/10 0,008 грн., дата виготовлення алкогольного напою - 27.04.2011, по ціні 279,00 грн.

Під час огляду у судовому засіданні вищевказаної пляшки вина, встановлено, що марка акцизного податку без пошкоджень, старого зразка, осад не спостерігається. Відповідно до етикетки термін придатності 5 років, дата виготовлення - 27.04.2011.

Посилання позивача на те, що даний алкогольний виріб придатний до вживання, судом до уваги не приймається, оскільки законодавець прямо пов`язує можливість здійснення реалізації, зберігання (обігу) алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка із строком їх придатності, а після цього їх слід вважати такими, що не містять марок акцизного податку встановленого зразка.

Анологічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №814/1861/16.

Таким чино, факт зберігання та реалізації алкогольного напою зі спливом терміну його придатності із маркою акцизного податку попереднього зразка підтверджено матеріалами справи, що, в свою чергу, свідчить про правомірність рішення про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 листопада 2020 року.

Суддя О.В. Заяць