Постанова

від 15.03.2021 по справі 320/5393/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5393/20 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Дмитренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторія на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторія до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю М`ясторія звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю М`ясторія звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області №41 від 10.01.2020 року проведена фактична перевірка ТОВ М`ясторія (ідентифікаційний код 40922953) з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва та обігу підакцизної продукції.

За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки №23/10-36-32-00-10/40922953 від 28.01.2020 року та встановлено порушення ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002193201 від 25.02.2020 року.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 226.1, пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (далі -ПК України) в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до абзаців третього-четвертого частини 4 статті 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (надалі - Закон №481), алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому під обігом, згідно зі статтею 1 Закону України Про безпечність і якість харчових продуктів , слід розуміти реалізацію та/або зберігання харчових продуктів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі.

Статтею 17 Закону №481 передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абзац 15 частина друга).

Таким чином, законодавець прямо пов`язує можливість здійснення реалізації, зберігання (обігу) алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка із строком їх придатності, а після цього їх слід вважати такими, що не містять марок акцизного податку встановленого зразка.

Водночас, реалізація та/або зберігання таких товарів зі спливом терміну їх придатності із марками акцизного податку попереднього зразка є порушенням вимог пункту 4 частини четвертої статті 11 Закону №481, що вказує на реалізацію/зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку і є підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності у вигляді штрафу за абзацом 15 частини другої статті 17 Закону.

Відповідно до акту перевірки встановлено факт реалізації вина натурального виноградного тихого червоного сухого Ува Лама Каберне Совіньйон 2010, 0,75 л., 13% об., виготовлено та розлито St. Catherine Weinhandels, Німеччина, гарантійний термін придатності 5 років, який маркований маркою акцизного податку попереднього зразка №АААИ 579012 11/10 0,008 грн., дата виготовлення алкогольного напою - 27.04.2011, по ціні 279,00 грн.

Під час огляду у судовому засіданні в суді першої інстанції вищевказаної пляшки вина, судом першої інстанції було встановлено, що марка акцизного податку без пошкоджень, старого зразка, осад не спостерігається. Відповідно до етикетки термін придатності 5 років, дата виготовлення 27.04.2011.

Посилання позивача на те, що даний алкогольний виріб придатний до вживання, судом до уваги не приймається, оскільки законодавець прямо пов`язує можливість здійснення реалізації, зберігання (обігу) алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка із строком їх придатності, а після цього їх слід вважати такими, що не містять марок акцизного податку встановленого зразка.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі №814/1861/16.

Таким чином, факт зберігання та реалізації алкогольного напою зі спливом терміну його придатності із маркою акцизного податку попереднього зразка підтверджено матеріалами справи, що, в свою чергу, свідчить про правомірність рішення податкового органу щодо застосування фінансових санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторія залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 18 березня 2021 року.