Рішення

від 26.11.2020 по справі 640/24011/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Київ № 640/24011/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Канал"

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 25, ідентифікаційний код 23530545) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, ідентифікаційний код 43141471), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0010794406 від 12.08.2019, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 15130,99 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем прийнято протиправне рішення без урахування обставин неможливості вчасної реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/24011/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

У відзиві відповідач зазначив, що підстави для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних відсутні.

11.02.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про розрахунок витрат на професійну правничу допомогу з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також платіжне доручення на підтвердження сплати наданих послуг.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.03.2019 у ТОВ Новий Канал відбулась зміна керівника - призначено Генеральним директором ОСОБА_1 .

15.03.2020 ТОВ Новий Канал в особі ОСОБА_1 направлено до Офісу великих платників податків ДФС заяву про приєднання від 15.03.2019 № 1 до договору про визнання електронних документів від 29.11.2017 № 2800001 та повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису № 40320191 щодо головного бухгалтера - ОСОБА_2 .

Квитанціями № 2 від 15.03.2019 підтверджується прийняття Державною фіскальною службою України документів о 15:01 та о 15:24 відповідно - заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису ОСОБА_2 .

Того ж дня ТОВ Новий Канал направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 44 від 28.02.2019, № 45 від 28.02.2019, № 46 від 28.02.2019 та № 47 від 28.02.2019, що підтверджується квитанціями № 1, проте останні зареєстровані не були з огляду на виявлену помилку - невірний підпис, необхідно підтвердити право підпису особи - ОСОБА_2 .

Після повторного направлення заяви 18.03.2019 про приєднання до договору про визнання електронних документів та повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису зазначені податкові накладні від 28.02.2019 були зареєстровані 19.03.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Канал щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 2025/28-10-44-06/23530545 від 09.07.2019.

У вказаному Акті зазначено, що в ході перевірки було встановлено порушення п. 201.10. ст. 210 Податкового кодексу України - порушено терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних на загальну суму ПДВ 151 139,98 грн., а саме:

ПН/РК № 44 від 28.02.2019 на суму ПДВ 39687,41 грн., що зареєстрована 19.03.2019, днів затримки - 4;

ПН/РК № 45 від 28.02.2019 на суму ПДВ 4761,84 грн., що зареєстрована 19.03.2019, днів затримки - 4;

ПН/РК № 46 від 28.02.2019 на суму ПДВ 507,60 грн., що зареєстрована 19.03.2019, днів затримки - 4;

ПН/РК № 47 від 28.02.2019 на суму ПДВ 106183,13 грн., що зареєстрована 19.03.2019, днів затримки - 4.

На підставі Акту перевірки № 2025/28-10-44-06/23530545 від 09 липня 2019 року Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010794406 від 12.08.2019, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 151 139,98 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 15 130,99 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 23.10.2019 № 6670/6/99-00-08-05-05 скаргу ТОВ Новий Канал від 22.08.2019 вих. № 102/19 від 22.08.2019 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0010734406 від 12.08.2019 без змін.

Не погоджуючись з висновками фіскального органу та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За умовами, визначеними пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктами 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку № 1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктами 12-16 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку № 1246 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, 15.03.2019 позивач за допомогою програмного забезпечення, використовуючи автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів , направив в електронному форматі до Державної фіскальної служби (ДФС) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкову накладних податкові накладні № 44 від 28.02.2019, № 45 від 28.02.2019, № 46 від 28.02.2019 та № 47 від 28.02.2019, що підтверджується квитанціями № 1, отриманими позивачем 19.03.2019, що наявні у матеріалах справи.

Граничний строк реєстрації зазначених податкових накладних - 15.03.2019.

Відтак позивач, направивши на реєстрацію 15.03.2019 податкові накладні в межах операційного дня своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, судом встановлено, що до кінця операційного дня 15.03.2019 квитанції про прийняття або неприйняття вказаної податкових накладних позивачу не надходили, квитанції № 1 про неприйняття документів отримані позивачем 19.03.2019, тобто через чотири дні за днем подання документів.

При цьому, суд наголошує, що квитанція про прийняття або неприйняття вказаної податкової накладної повинна була бути надіслана позивачу в межах операційного дня, тривалість якого визначена пунктом 3 Порядку № 1246, тобто з 08:00 до 20:00 15.03.2019.

З огляду на зазначені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу, суд дійшов висновку, що податкові накладні № 44 від 28.02.2019, № 45 від 28.02.2019, № 46 від 28.02.2019 та № 47 від 28.02.2019 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх надіслання, а саме 15.03.20219.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17, від 27.03.2018 у справі № 825/2411/16, від 26.06.2018 року у справі № 806/2219/16, від 22.11.2018 у справі № 813/815/18, від 26.11.2018 у справі № 813/815/18 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Поряд з цим, суд відмічає, що позивачем вживались усі можливі заходи щодо укладення нового договору про визнання електронних документів, реєстрації електронного цифрового підпису та податкових накладних в межах визначених законодавством строків.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платника податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або не належного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

Таким чином, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності безпосередньої його вини.

Верховний Суд у постановах від 03.05.2018 по справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 по справі № 808/2127/17 та від 11.09.2018 по справі № 826/9114/16 звертає увагу, що при розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків підлягає суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

У даному випадку, порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних за період лютого 2019 року сталося не з вини платника податків, а через бездіяльність контролюючих органів, що полягала у неприйняття заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, не внесенні змін щодо електронного цифрового підпису головного бухгалтера ТОВ Новий Канал та несвоєчасному направленні електронних повідомлень про неприйняття податкових накладних, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості зареєструвати у встановлені законодавством строк податкові накладні, що і обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що діючи добросовісно і обачно, позивач в межах встановленого законом строку, ужив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації податкових накладних, а тому у відповідача відсутні правові підстави для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Канал до відповідальності відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0010794406 від 12.08.2019, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 15130,99 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення строків реєстрації окремих розрахунків коригування.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, ч. 1 ст. 132 КАС України, визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу зазначених норм вбачається, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи представником позивача на підтвердження понесених витрат надано суду наступні документи:

акт про надання правових (правничих) послуг до договору № НК від 02.05.2019 ( Договір ) та додаткової угоди № 3 від 11.11.2019 ( Додаткова угода ) від 31.12.2019;

детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

платіжне доручення № 24234 на суму 7105,86 грн за актом від 31.12.2019.

Актом про надання правових (правничих) послуг від 31.12.2019 у пункті 2 передбачено, що загальна вартість наданих у грудні 2019 послуг з правової допомоги розрахована відповідно порядку наведеному у Додатковій угоді і становить 7105,86 грн. без ПДВ. Вказану суму розраховано на формулою: СП = С/К1*К2, де

СП - вартість у гривнях за Додаткові послуги, що підлягає оплаті;

С - вартість за Додаткові послуги у гривні згідно з даними таблиці викладені у Додатковій угоді - 7350,57 грн.;

К1 - курс 24,501887 грн./ 1 долар США;

К2 - курс Національного банку України, станом на 28.12.2019 - 23,5852 грн.

7350,57*(24,501887/23,5852) = 7105,86 грн.

Згідно з пунктами 6,7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Беручи до уваги, що копію Договору № НК від 02.05.2019 та Додаткової угоди № 3 від 11.11.2019 до суду не надано, а з тих документів, що надані представником позивача встановити обґрунтованість розрахунку суми, що останній просить стягнути в порядку компенсації витрат адвоката, не можливо, суд приходить до висновку, що заявлена сума до стягнення у розмірі 7105,86 грн. є необґрунтованою та стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Канал задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0010794406 від 12.08.2019, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 15130,99 грн.

3. Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 25, ідентифікаційний код 23530545) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, ідентифікаційний код 43141471) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко