Постанова

від 17.11.2020 по справі 380/3334/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/3334/20 пров. № А/857/9941/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Галаз Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу комунального закладу ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року в справі №380/3334/20 (суддя Сподарик Н.І., м. Львів) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до комунального закладу ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області звернулося в суд з позовом до комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» , в якому просило зупинити експлуатацію будівлі (яка використовується як навчальний корпус) комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Огієнка,18а та будівлі гуртожитку комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Тиктора, 5 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішенням від 23 липня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, комунальний заклад Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що після проведення перевірки відповідач негайно розпочав усунення виявлених порушень та станом на дату прийняття рішення у справі частково усунув порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які були виявлені позивачем від час перевірки з 04 по 10 лютого 2020 року та, відповідно, зафіксовані в акті перевірки №16 від 10.02.2020.

Наведене вказує на добросовісність відповідача як суб`єкта господарювання, а отже такий захід реагування як зупинення роботи будівлі комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» та будівлі гуртожитку комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення не є співмірним із наявними порушеннями та означає не професійне реагування на порушника, а покладення на нього додаткового тягаря, який не забезпечує справедливого балансу між порушенням та санкцією.

Апелянт також зазначає, що порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які залишилися не усунутими відповідачем, не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що в даному випадку є ключовим моментом при визначенні санкції, а застосування судом обраного заходу державного реагування повинно ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив за їх безпідставністю, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що комунальний заклад Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 02139736.

У період з 04 по 10 лютого 2020 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області в особі провідного інспектора Галицького РВ ГУ ДСНС України у Львівській області майора служби цивільного захисту Кравченка А.В. та провідного інспектора Галицького РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області старшого лейтенанта Дністрянського М.М., у присутності в.о. директора комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» , було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлях комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» , за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Огієнка,18 А, та адресою :79007, Львівська область, м. Львів, вул. Тиктора,5.

Під час проведення позапланового заходу на об`єкті відповідача було виявлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні № 1417), Кодексу цивільного захисту України, Правил техногенної безпеки (далі - ПТБ) та низки інших нормативних актів.

Значну кількість з виявлених порушень пропонувалося відповідачу усунути за попереднім приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 124 від 13.08.2019 року. Однак, станом на 10.02.2020 року вони не були усунуті.

Так, актом від 10.02.2020 за № 16 за результатами перевірки зафіксовано наступні порушення:

У будівлі (яка використовується як навчальний корпус):

1. Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей);

2. Система пожежної сигналізації, яка змонтована в мансардному поверсі та даховій котельні, знаходиться у несправному стані.

3. Евакуаційне освітлення сходових кліток, внутрішніх відкритих сходів, коридорів (проходів) та інших шляхів евакуації знаходиться у несправному стані.

4. На першому та другому поверхах в коридорах на шляхах евакуації розташовано меблі (дивани).

5. Не визначено показники пожежної небезпеки (токсичність продуктів горіння, димоутворювальна здатність, група поширення полум`я) для покриття підлоги в коридорах.

6. Під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері котельні (паливної) не замінено на протипожежні).

7. Приміщення котельні (паливної) захаращено сторонніми предметами.

8. Лінії живлення до кондиціонерів у кабінетах 308,505,506 не забезпечено автономними пристроями електричного захисту.

9. У кабінетах допускається використання саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ.

10. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

11. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

12. Захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до нормованих вимог.

13. Електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту.

14. В приміщенні конференц-зали допускається використання електричних продовжувачів які не відповідають вимогам ПУЕ (з`єднання кабелів різного поперечного перерізу).

15. Працівниками інституту для опалення приміщень допускається використання нагрівальних приладів із відкритими нагрівальними елементами.

16. Керівник підприємства не визначив обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих приміщень, а також за утримання й експлуатацію засобів вЂ� протипожежного захисту.

17. Для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

18. Не відкориговані схеми евакуації людей на випадок пожежі, а також не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників.

19. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 ,,Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ,,ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» .

20. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснюються відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників.

21. Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта.

У будівлі гуртожитку:

1.Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей).

2. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

3. Під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері виходу на горище не замінено на протипожежні).

4.Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, й умови освітлення не відповідають нормованим вимогам (п. 7.2.4 Розділ 7 ДБН В.1.1-7:2016 «Із будинку, з кожного поверху, протипожежного відсіку, приміщення, а також з частини поверху, відокремленої суцільними стінами (перегородками), слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів по самостійних (окремих) шляхах евакуації, які ведуть назовні).

5. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.

6. Не визначено показники пожежної небезпеки (токсичність продуктів горіння, димоутворювальна здатність, група поширення полум`я) для покриття підлоги в коридорах.

7. На другому та третьому поверхах в коридорах на Шляхах евакуації розташовано холодильники.

8. Захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до нормованих вимог.

9. На випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал будинків (крім житлових), де у вечірній та нічний час можливе перебування людей, не забезпечений електричними ліхтарями.

10 З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

11. Електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту.

12. Допускається експлуатація світильників з електричними лампами розжарювання зі знятими ковпаками (розсіювачами).

13. Прокладання електричних кабелів на горищі виконано відкрито по горючих основах (конструкціях, деталях) горища, без відокремлення від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

14. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

15. Не відкориговані схеми евакуації людей на випадок пожежі, а також не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників.

16. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 ,,Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ,,ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» .

17. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснюються відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників.

18. Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта.

Порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені у всіх будівлях відповідача, які перевірялися Галицьким РВ м. Львова, ГУДМС України у Львівській області.

З огляду на встановлені порушення, зафіксовані в акті від 10.02.2020 № 6, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, позивач звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі (яка використовується як навчальний корпус) комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Огієнка,18а та будівлі гуртожитку комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Тиктора,5 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду цієї справи в суді не усунуті, такі можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та усунути такі порушення неможливо без зупинення роботи будівлі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України ,,Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V .

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Також відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частини 1, 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України передбачають, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Проаналізувавши зміст наведених вище норм законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, колегія суддів зазначає, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Тобто законодавство пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

При цьому, колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як правильно встановив суд першої інстанції, описані в акті перевірки виявлені порушення, яких відповідач не заперечив і не спростував, безумовно становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

Зокрема, таку небезпеку очевидно створює: не оброблення відповідачем дерев`яних елементів горищного покриття (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, оскільки без цього вказані елементи є легкозаймистими; незабезпечення евакуаційним освітленням шляхів евакуації, що може суттєво ускладнити евакуацію людей під час пожежі; споруди не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 ,,Системи протипожежного захисту» (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей) , технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, що може завадити оперативному і своєчасному реагуванню на виникнення пожежі, що, свою чергу, може негативно вплинути на її гасіння, евакуацію людей та ліквідацію наслідків пожежі; не визначено обов`язків посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих приміщень, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту, зважаючи, що людський фактор суттєво впливає на запобігання та виникнення пожеж та належну ліквідацію її наслідків та ін.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що виявлені в ході перевірки порушення законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки не становлять загрозу життю і здоров`ю людей, а отже , відсутні підстави для зупинення роботи будівлі, передбачені ст. 7 Закону № 877-V та ст. ст. 67 , 68 , 70 Кодексу цивільного захисту України .

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області у спірному випадку на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, звернулося до суду з позовом про застосування заходів реагування щодо повного зупинення роботи будівлі (яка використовується як навчальний корпус) комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Огієнка,18а та будівлі гуртожитку комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Тиктора,5 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Також колегія суддів наголошує, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо може бути зумовлене лише наявністю тих порушень вимог правил техногенної та пожежної безпеки, які становлять загрозу життю та здоров`ю людей, тобто даний захід спрямований виключно на захист людей та усунення такої небезпеки, а застосовуватись такий захід реагування може лише за рішенням суду. При цьому, слід також зазначити, що спірний захід державного нагляду направлений саме на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо усунення комунальним закладом Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» частини порушень, виявлених в ході проведеної позивачем перевірки, колегія суддів зазначає, що це свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів, однак на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які власне створюють загрозу життю та здоров`ю людей, останнім не надано і судом не встановлено, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати таку загрозу.

Отже, у спірному випадку не усунута загроза життю та здоров`ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 року у справі № 826/7292/18.

Крім того, колегія суддів вважає доцільним зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загрози життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якою, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.01.2020 року у справі № 640/4506/19.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, комунальний заклад Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» у разі усунення в повному обсязі зафіксованих в актах планової та позапланової перевірок порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, має право звернутися до органу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яке ініціювало зупинення, із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Враховуючи описані вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, враховуючи встановлені позивачем факти порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що становлять загрозу життю та здоров`ю людей, наявні правові підстави для зупинення роботи будівлі (яка використовується як навчальний корпус) комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Огієнка,18а та будівлі гуртожитку комунального закладу Львівської обласної ради ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Тиктора, 5 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, оскільки вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Так, знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання не є співрозмірним між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, оскільки зазначені дії призведуть до знеструмлення всієї будівлі, неможливості встановлення, тестування та роботи пожежної сигналізації, ускладнення для відповідача усунення порушень вимог пожежної безпеки, зафіксованих відповідачем.

Вказані обставини не враховані судом першої інстанції, що призвело до ухвалення ним помилкового рішення про задоволення адміністративного позову про зупинення будівель навчального корпусу та гуртожитку комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» шляхом, зокрема, знеструмлення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову проте без врахування принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. А тому колегія суддів визнає правильним змінити рішення суду першої інстанції, виключивши з резолютивної частини: та відімкнення від джерел живлення .

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу комунального закладу ,,Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» задовольнити частково.

Змінити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року в справі №380/3334/20, виключивши з резолютивної частини: ,,та відімкнення від джерел живлення» .

У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 27.11.2020.