Рішення

від 03.11.2020 по справі 907/258/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/258/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Мешко Р.В

розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «МП ТРАНС» , м. Ужгород про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном

За участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні нерухомим майно, посилаючись на ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 27, 31, 42, 162 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області віл 29.04.2020 позов залишено без руху та встановлено строк позивачу для усунення недоліків.

12.05.2020 позивачем на виконання ухвали суду подано суду заяву №05.05.2020/3-вих від 05.05.2020 про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/258/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.06.2020 було відкладено підготовче засідання на 08 липня 2020 р. в режимі відео та ухвалою суду від 15.06.2020 задоволено клопотання акціонерного товариства КРИСТАЛБАНК , м. Київ від 16.04.2020 у справі № 907/258/20 про витребування доказів.

01.07.2020 від ТзОВ Закарпаттяенергозбуд надійшла письмова відповідь щодо надання інформації по витребуваних документах з відповідними додатками.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2020 було відкладено підготовче засідання у зв`язку з перебуванням судді Ремецькі О.Ф. у щорічний основній відпустці згідно Наказу №02.4-08/13-к від 23.07.2020 року на 08.09.2020 року.

Ухвалою суду від 08.09.2020 відкладено підготовче засідання по справі на 06 жовтня 2020 року.

В судовому засіданні 06.10.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 листопада 2020 р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88900713 від 06.06.2017р., номер запису про право власності: 20770924 позивач є власником майна, що розташоване за адресою м. Ужгород, вул.Огарьова, 15.

За доводами позивача ТОВ МП ТРАНС , здійснює фактичне користування приміщеннями за адресою: м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 15 та веде там безпосередньо господарську діяльність. Позивач звертає увагу на те, що відповідач не виконує вимоги про звільнення об`єкту, безпідставно користується ним, та не допускає представників позивача до своєї власності.

В сукупності вказане, свідчать про наявність перешкод у користуванні власником своїм майном.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче провадження судом відкладалося. Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, який завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2017 року АТ КРИСТАЛБАНК на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, (аукціонів), (серія та номер: 851), виданого 06.06.2017р. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Деяк К.К. набуло право власності на: будівлі, будівлі та споруди, загальною площею 4 126,1 кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 15, в тому числі: адмінбудинок (літ. АА) площею 651,9 кв.м.; басейн (літ. Б) площею 50,2 кв.м.; побутові приміщення (літ. В, Н) площею 396,9 кв.м.; гараж (літ. Г) площею 250,1 кв.м.; цех (літ. Д) площею 427,4 кв.м.; теплопункт (літ. Е) площею 17,0 кв.м.; столярний цех (літ. Ж ) площею 215,5 кв.м.; склади (літ. 3, Л) площею 480,8 кв.м.; прохідна (літ. М ) площею 12,5 кв.м.; ремонтні майстерні (літ. О) площею 1 391,9 кв.м.; бензозаправка (літ. П) площею 6,1 кв.м.; цех (літ. Р) площею 225,8 кв.м.; споруда Ш, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:204320121101.

Право власності підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88900713 від 06.06.2017р., номер запису про право власності: 20770924.

Вказане майно належало боржнику ТОВ МП ТРАНС (код З8415178), як майновому поручителю (іпотекодавцю) та виступало забезпеченням за кредитним договором № КЛ/13/11 від 06.11.2013 року, укладеним з ТОВ МП ГРУП 2000 (код 36132332).

За доводами позивача ТОВ МП ТРАНС , здійснює фактичне користування приміщеннями за адресою: м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 15 та веде там безпосередньо господарську діяльність.

01.02.2018 року АТ КРИСТАЛБАНК було направлено листа ТОВ МП ТРАНС з вимогою про звільнення приміщень та повідомлення ними інформації про інших користувачів (орендаторів). Вказаний лист товариство отримало 01.03.2018 року.

Матеріали справи містять Акти про не допуск працівників Банку до спірного об`єкту, від 15.02.2018, від 07.10.2019, від 24.02.2020.

З заяви приєднання до умов договору постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 року, та з банківської картки підприємства за період від 01.01.2019 ро 01.04.2020 вбачається, що відповідач здійснює регулярні платежі за рахунками по електроенергії відповідно до укладеного договору за адресою м. Ужгород, вул.Огарьова, 15.

Також матеріалами справи встановлено, що з 01.01.2019р. по 17.03.2020р., за адресою м. Ужгород, вул. Огарьова, 15., ПрАТ Закарпаггяобленерго надавались послуги з розподілу електричної енергії, оплату якої було здійснено ТОВ МП ТРАНС .

Невиконання відповідачем вимоги позивача про звільнення приміщень за адресою м. Ужгород, вул.Огарьова, 15 та вищенаведені обставини свідчать про існування у власника майна перешкод у користуванні своїм майном, що і зумовило звернення позивачу до суду з метою усунення таких.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст.316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права. За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на час звернення до господарського суду; визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

За своєю правовою природою позов, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, є негаторним. При цьому, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що особливістю негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном; факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, від 27 травня 2020 року по справі № 909/392/19.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь-якому випадку, в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном.

Таким чином, під час розгляду позову про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном позивач насамперед має підтвердити право власності на спірне майно та надати суду відповідні докази.

06.06.2017 позивачем зареєстровано право власності на спірний об`єкт, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88900713 від 06.06.2017р., номер запису про право власності: 20770924, що підтверджує право власності позивача на спірне майно.

Факт існування перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей щодо розпорядження або (та) користування належним йому майном підтверджується Актами про не допуск працівників Банку до спірного об`єкту від 15.02.2018, від 07.10.2019, від 24.02.2020, а також відомостями наданими ПАТ Закарпаттяобленерго та ТОВ Закарпаттяенергозубт . Такі обставини мають триваючий характер і не заперечені відповідачем.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, а частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Ці способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим, зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (Верховний Суд України, "Аналіз практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України").

Передбачений статтею 391 Цивільного кодексу України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Між сторонами по справі відсутні договірні орендні правовідносини, що свідчить про можливість застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом усунення перешкод у здійсненні ним права користування (негаторний позов).

З наведеного в сукупності суд констатує, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів правомірності користування спірним майном, що належить позивачу. В свою чергу, позивач, вправі вимагати усунення перешкод, які чинить відповідач, користуючись майном без достатніх правових підстав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «МП ТРАНС» , м. Ужгород про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «МП ТРАНС» (61000, місто Харків, вулиця Ковальська, будинок 9, код ЄДРПОУ 38415178) усунути перешкоди акціонерному товариству «КРИСТАЛБАНК» , (04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 2, код ЄДРПОУ 39544699) у користуванні майном шляхом звільнення будівель та споруд, загальною площею 4 126,1 кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 15, в тому числі: адмінбудинок (літ. АА) площею 651,9 кв.м.; басейн (літ. Б) площею 50,2 кв.м.; побутові приміщення (літ. В, Н) площею 396,9 кв.м.; гараж (літ. Г) площею 250,1 кв.м.; цех (літ. Д) площею 427,4 кв.м.; теплопункт (літ. Е) площею 17,0 кв.м.; столярний цех (літ. Ж ) площею 215,5 кв.м.; склади (літ. 3, Л) площею 480,8 кв.м.; прохідна (літ. М ) площею 12,5 кв.м.; ремонтні майстерні (літ. О) площею 1 391,9 кв.м.; бензозаправка (літ. П) площею 6,1 кв.м.; цех (літ. Р) площею 225,8 кв.м.; споруда ІІІ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:204320121101.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МП ТРАНС» (61000, місто Харків, вулиця Ковальська, будинок 9, код ЄДРПОУ 38415178) на користь акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» , (04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 2, код ЄДРПОУ 39544699) суму 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.11.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі