Рішення

від 25.11.2020 по справі 908/1792/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/127/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 Справа № 908/1792/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Степановій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/1792/20

за позовом Головного управління Національної гвардії України, ідентифікаційний код юридичної особи 08803498 (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Загальноєвропейський дім, ідентифікаційний код юридичної особи 21483244 (03151, м. Київ, вул. Васильченка,3)

до відповідача-2: Командитного товариства Українська лізингова компанія, ідентифікаційний код юридичної особи 31086575 (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20)

про визнання права власності на квартиру

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Степура Ю.М., довіреність № 27/33-888, від 24.12.2019;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Головне управління Національної гвардії України звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом № 27/33/1-5027 від 06.07.2020 до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Загальноєвропейський дім та Командитного товариства Українська лізингова компанія про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану за Командитним товариством Українська лізингова компанія.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2020 справу № 908/1792/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.07.2020 позовну заяву залишено без руху.

28.07.2020 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з описом вкладення на адресу відповідачів за позовом.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2020 у справі №908/1792/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1792/20. Присвоєно справі номер провадження 34/127/20. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Підготовче засідання призначено на 02.09.2020 о 10 год. 20 хв.

В судовому засіданні 02.09.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив підготовче засідання у справі №908/1792/20. Перевірив явку представників сторін, представники відповідачів в судове засідання не з`явилися.

За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі № 908/1792/20 на 17.09.2020 о 10 год. 00 хв.

04.09.2020 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та 14.09.2020 - клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 17.09.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд продовжив підготовче засідання у справі №908/1792/20. Перевірив явку представників сторін. Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися.

На початку судового засідання суд оголосив про надходження від позивача клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке прийняте судом до розгляду, разом із доданими документами.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд задовольнив його та витребував у Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації матеріали реєстраційної справи на квартиру №8 у будинку № 1-Б по вул. Південній у смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області.

За наслідками судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання у справі № 908/1792/20 на 06.10.2020 о 14 год. 40 хв.

29.09.2020 до господарського суду від Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації, на виконання ухвали суду від 17.09.2020, надійшов супровідний лист з викопіюванням з інвентарної справи на квартиру №8 у будинку № 1-Б по вул. Південній у смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області.

В судовому засіданні 06.10.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд продовжив підготовче засідання у справі №908/1792/20. Перевірив явку представників сторін. Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися.

На початку судового засідання суд оголосив про надходження від Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації вищезазначених документів, які приймаються до розгляду.

В судовому засіданні представником позивача надані усні пояснення по справі.

За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі № 908/1792/20 на 20.10.2020 о 10 год.00 хв.

В судовому засіданні 20.10.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд продовжив підготовче засідання у справі №908/1792/20. Перевірив явку представників сторін. Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися.

На початку судового засідання представник позивача просив суд надати час для надання додаткових доказів у справі, у т.ч. щодо відповідача-2.

Суд задовольнив клопотання представника позивача.

За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі № 908/1792/20 на 02.11.2020 об 11 год. 40 хв.

02.11.2020 до суду від позивача надійшли пояснення (з урахуванням судового засідання 20.10.2020) з доказами направлення іншим сторонам.

В судовому засіданні 02.11.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд оголосив про надходження від позивача пояснень з доказами направлення іншим сторонам у справі та прийняття пояснень до розгляду.

Представник позивача підтримав поданий позов та пояснення. Просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові та поясненнях. Зазначив про надання всіх доказів у справу та не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.11.2020 о 10 год. 20 хв.

В судовому засіданні 26.11.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання. Перевірив явку представників сторін. Представники відповідачів у судове засідання не з`явились.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач 1- Товариство з обмеженою відповідальністю Загальноєвропейський дім відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 31.10.2006 перебуває в стані припинення за судовим рішенням.

Відповідач 2 - Командитне товариство Українська лізингова компанія у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не значиться.

Судом встановлено, що в газеті «Голос України» №171 (3421) від 15.09.2004 опубліковано оголошення про те, що постановою Господарського суду м. Києва від 31.08.2004 у справі №24/132-б Командитне товариство Українська лізингова компанія (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20, код ЄДРПОУ 31086575) визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Надіслані відповідачам ухвали суду були повернуті поштовою установою до суду без вручення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи викладене, достатність матеріалів справи для розгляду спору, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів 1 і 2.

За наслідками судового засідання суд прийняв рішення, про що в судовому засіданні оголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

УСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28.03.2014 №346/2014, Головним органом військового управління Національної гвардії України є Головне управління Національної гвардії України.

Підпунктом 1 пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13.03.2014 № 876-VII «Про Національну гвардію України» головний орган військового управління Національної гвардії України є правонаступниками відповідних органів військового управління Міністерства внутрішніх справ України. При цьому акти на право постійного користування земельними ділянками та свідоцтва про право власності на нерухоме майно не потребують переоформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.1997 внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України (в якості замовника), Акціонерним товариством «Укргазпром» (в якості інвестора) було укладено договір №10/1 про інвестування (придбання) житла для військовослужбовців Міністерства Внутрішніх Справ України з виконавцем - Закритим акціонерним товариством «Загальноєвропейський дім», предметом якого є передача векселів як інвестиції для будівництва (придбання) житла військовослужбовцям та членам їх сімей в місті Києві у житловому масиві Троєщина (2-й мікрорайон), будинки №№ 1, 5 загальною площею 47960 кв.м.

За умовами пунктів 2.1 2.3 договору 07.05.1997 №10/1 інвестор бере на себе зобов`язання передати замовнику за актом прийому-передачі векселі, які будуть використовуватися як платіжний засіб з інвестування (придбання) житла для військовослужбовців після укладення даного договору; передати замовнику згідно погодженого графіка матеріально-технічні ресурси для будівництва. Замовник бере на себе зобов`язання доручити виконавцю побудувати (придбати) в межах виділених коштів житло для військовослужбовців, використовуючи як платіжний засіб вексель, при цьому взаємовідносини сторін будуть визначені окремим договором. Виконавець бере на себе такі зобов`язання: підбір конкретних житлових будинків, які потребують вкладення інвестицій, або готових квартир та вирішення усіх питань із замовником про їх будівництво або придбання, використовуючи як платіжний засіб вексель; організація фінансування будівництва будинків; участь у роботі комісії з прийому будинку в експлуатацію.

Додатковою угодою від 07.05.1997 до договору 07.05.1997 № 10/1 визначено, що житло, побудоване (придбане) за інвестиційні кошти, по закінченню будівництва (після придбання), розподіляється згідно з наказом Президента України від 01.07.1993 № 240/93 в таких пропорціях:

- 51%, що складає 24 459 кв.м. загальної площі житла, передається під заселення військовослужбовцям Внутрішніх військ МВС України;

- 20%, що складає 9 952 кв.м. загальної площі житла, передається у власність виконавцю;

- 20% що складає 9 952 кв.м. загальної площі житла, передається у власність інвестора;

- 9%, що складає 4 317 кв.м. загальної площі житла резервний фонд.

11.06.1997 внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України (в якості замовника), ДП «Полтавзазпром» (в якості інвестора) було укладено договір №10/4 про інвестування (придбання) житла для військовослужбовців Міністерства Внутрішніх Справ України з виконавцем Закритим акціонерним товариством «Загальноєвропейський дім», предметом якого є передача векселів як інвестиції для будівництва (придбання) житла військовослужбовцям та членам їх сімей в місті Києві у житловому масиві Троєщина (2-й мікрорайон), будинки №№1, 5 загальною площею 47 960 кв.м. Обов`язки замовника, інвестора та виконавця є аналогічними зазначеним вище.

31.12.1998 між замовником - внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України, виконавцем - Закритим акціонерним товариством «Загальноєвропейський дім» та орендним підприємством «Костянтинівський завод скловиробів», яке визначено як «підприємство», укладено договір № 62, предметом якого є придбання (будівництво) житла для військовослужбовців внутрішніх військ МВС України за рахунок векселів Державного казначейства України.

Відповідно до п. 2.1 цього договору замовник зобов`язується передати за актом підприємству векселі Державного казначейства України на загальну суму, визначену договором. Підприємство, згідно з п. 2.2 договору, зобов`язується фінансувати будівництво житла своїми векселями, які погашає у строк не пізніше 45-ти днів, поставкою своєї продукції пред`явнику векселів. Виконавець, згідно з п. 2.3 договору, зобов`язується за договорами зі своїми контрагентами реалізовувати вищезазначену продукцію і на отримані кошти до кінця поточного року передати житло для військовослужбовців у регіонах, визначених замовником.

У п. 3.1 договору від 31.12.1998 № 62 визначено, що загальна сума угоди складає 1 000 000,00 грн.

За умовами пунктів 5.5, 5.2 договору від 31.12.1998 № 62 технічні характеристики квартир, їх місцезнаходження, а також прізвища військовослужбовців, яким ці квартири необхідно передати, визначаються окремим документом, що направляється замовником виконавцю. Оформлення прав власності на житло здійснює виконавець встановленим порядком за списком.

14.03.2001 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноєвропейський дім» (відповідач-1 у справі) та внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України складено акт №18/5 приймання-передачі житлової площі в смт. Мирне Запорізької області, відповідно до якого передано 20 квартир по вул. Південна, 1 загальною площею 1134,1 кв.м. на загальну суму 1 385 870,20 грн згідно з договорами від 07.05.1997 № 10/1, від 11.06.1997 №10/4 та від 31.12.1998 № 62.

Протоколом засідання житлово-побутової комісії Головного управління внутрішніх військ МВС України № 2 від 04.03.2002, затвердженим 21.03.2002 командуючим внутрішніми військами МВС України Попковим С.Є., пунктом 3 вирішено задовольнити клопотання командування та ЖПК Південного ТрК стосовно надання житлової площі по вул. Південна, буд. 1 у смт. Мирний Запорізької області, а саме:

-однокімнатної квартири №88 житловою площею 16,9 кв.м. лейтенанту ОСОБА_1 ;

-трикімнатної квартири №16 загальною площею 65,7 кв.м. прапорщику ОСОБА_2 ;

- трикімнатної квартири №9 загальною площею 69,1 кв.м. прапорщику ОСОБА_3 ;

- однокімнатної квартири №10 загальною площею 33,5 кв.м. старшині ОСОБА_4 ;

- трикімнатної квартири №3 загальною площею 69,0 кв.м. прапорщику ОСОБА_5 ;

- двокімнатної квартири №8 загальною площею 54,9 кв.м. старшому лейтенанту Чекалдіну Є.В.;

- двокімнатної кватири №11 загальною площею 55,0 кв.м. прапорщику ОСОБА_6 ;

- трикімнатної квартири №12 загальною площею 68,9 кв.м. прапорщику ОСОБА_7

15.07.2002 на підставі рішення Виконавчого комітету Мирненської сільської ради народних депутатів № 38 від 21.05.2002 видано ордер №844 Чекалдіну Є.В. на право заселення двох кімнат загальною площею 54,9 кв.м. квартири АДРЕСА_1 .

Протоколом засідання центральної житлово-побутової комісії Головного управління Національної гвардії України № 8 від 26.06.2019 затверджено рішення командування житлово-побутової комісії Південного територіального управління стосовно надання житлової площі у Запорізькій області, а саме: по військовій частині НОМЕР_1 надано двокімнатну квартиру № 8 житловою площею 54,9 кв.м. по вул. Південній, 1-Б у смт. Мирне Запорізької області лейтенанту запасу Батиру А.М. з родиною складом 3 особи. Визначено, що оформлення ордеру розпочати тільки після фактичної здачі кімнат у гуртожитку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 87.

30.07.2019 на підставі рішення Виконавчого комітету Мирненської селищної ради від 18.07.2019 №50 видано ордер №976 Батиру А.М. на право заселення двох кімнат загальною площею 54,9 кв.м. квартири АДРЕСА_1 .

Протоколом засідання центральної житлово-побутової комісії Головного управління Національної гвардії України № 10 від 11.10.2019 надано дозвіл на приватизацію двокімнатної квартири АДРЕСА_2 лейтенанту запасу Батиру А.М. з родиною складом 3 особи.

Як вбачається з листа вих. № 522 від 13.02.2020 КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» на адресу Мирненського селищного голови, станом на 01.01.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за Командитним товариством «Українська лізингова компанія» на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2001 № 5/28.

На вимогу суду Комунальне підприємство «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» надало викопіювання з інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_1 .

Як вбачається з цих матеріалів, рішенням Виконавчого комітету Мирненської селищної ради від 27.03.2001 № 28 «Про оформлення права власності на квартири будинку №1-Б вулиці Південної у смт. Мирному» вирішено оформити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Спільним українсько-американським підприємством «Ірен»; Мелітопольському БТІ підготувати свідоцтва про право власності на вказані квартири і передати на затвердження селищному голові.

07.04.2001 Мирненською селищною радою видано свідоцтво про право власності, яким засвідчено, що квартира АДРЕСА_3 , яка розташована в смт. Мирному по вул. Південній №1-Б, належить Спільному українсько-американському підприємству «Ірен».

В подальшому Спільне українсько-американське підприємство «Ірен» продало вказану квартиру Командитному товариству «Українська лізингова компанія» за договором купівлі-продажу № 5/28 від 15.05.2001.

Реєстраційним посвідченням Мелітопольського міжміського бюро технічної інвентаризації, яке записано 14.07.2001 в реєстрову книгу №1ж-юр за реєстровим №01, посвідчено, що квартира № 8, розташована в смт. Мирному по вул. Південній, №1-Б в цілому зареєстрована за Командитним товариством «Українська лізингова компанія» на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2001 №5/28.

Натомість Головне управління Національної гвардії України (позивач у справі) вважає себе власником даної квартири, оскільки тривалий час на законних підставах добросовісно, відкрито та безперервно здійснює повноваження власника зазначених квартир шляхом вселення у квартири військовослужбовців Національної гвардії України та членів їх сімей, які продовжують користуватися квартирами та сплачувати комунальні послуги, однак на даний час не може належним чином реалізувати свої правомочності власника щодо цього майна.

На підставі вказаних обставин Головне управління Національної гвардії України звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Загальноєвропейський дім та Командитного товариства Українська лізингова компанія про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану за Командитним товариством Українська лізингова компанія.

Позов заявлено на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України і в обґрунтування позову позивач посилається на 14.03.2001 Головним управлінням внутрішніх військ МВС України (правонаступником якого є позивач) права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За приписами статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 920/615/16 викладена правова позиція про те, що відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у статтях 335 і 376 Цивільного кодексу України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав.

Стаття 392 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

У пунктах 77, 79, 83 постанови Великої палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 викладено висновок, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що це правило за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю), але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою. Якщо така реєстрація здійснена, то належним способом захисту є віндикаційний позов, а не позов про визнання права власності.

В даному випадку право власності на спірну квартиру № 8 по вул. Південній, 1-Б у смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області на час подання позову зареєстровано за Командитним товариством Українська лізингова компанія (відповідачем-2).

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як свідчать представлені у справі докази, право власності на спірну квартиру зареєстроване за відповідачем-2.

В матеріалах інвентарної справи Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», яке здійснювало реєстрацію права власності на спірну квартиру, відсутні відомості про реєстрацію за позивачем (або за внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України, правонаступником яких є позивач) права власності на спірну квартиру №8 у будинку 1-Б по вул. Південній у смт. Мирному Запорізької області.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами як факт втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності на спірне майно, так і те, що це право оспорюється або не визнається іншою особою, що є підставами для визнання права власності відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 відзначила, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).

Виходячи з обставин справи, позивач фактично заперечує правомірність реєстрації за відповідачем-2 (Командитним товариством Українська лізингова компанія) права власності на спірне майно, проте не довів наявність правових підстав для судового захисту прав позивача в обраний ним спосіб (шляхом визнання права власності на спірне майно).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Головного управління Національної гвардії України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Загальноєвропейський дім та Командитного товариства Українська лізингова компанія про визнання права власності на квартиру № 8 по вул. Південній, 1-Б у смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області, зареєстровану за Командитним товариством Українська лізингова компанія, не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом у розмірі 2102,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн покласти на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуютьс та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27.11.2020.

Суддя А.О. Науменко