Рішення

від 19.11.2020 по справі 920/1248/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.2020 Справа № 920/1248/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1248/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (40002, м. Суми, вул. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 26270240)

до відповідача: колективного управління механізації будівництва (УМБ) об`єднання "Сумиоблагробуд" (40007, м. Суми, вул.. Воєводіна, 12, код ЄДРПОУ 05454792)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізичної особи-підприємця Кузьменка Миколи Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); фізичної особи-підприємця Гаврилова Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 247748,52 грн.,

представники сторін:

позивача - Підопригора А.М.,

відповідача - адвокат Ломака Ю.М.;

третіх осіб - 1. ОСОБА_1 ,

2. не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить суд стягнути 232118,52 грн. збитків, 15630,00 грн. збитків (вартість технічного звіту), а також судовий збір в сумі 3716,23 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 21.01.2020.

У судовому засіданні 21.01.2020 оголошено перерву до 04.02.2020.

Ухвалою суду від 04.02.2020 відкладено підготовче засідання на 27.02.2020 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізичну особу-підприємця Кузьменка Миколу Юрійовича.

21.02.2020 третя особа подала до суду письмові пояснення по справі.

27.02.2020 представник відповідача подав до суду відзив, в якому зазначив, що повністю не визнає позовні вимоги, правову оцінку обставин, яку зробив позивач, а також незгоден з наявністю збитків.

У судовому засіданні 27.02.2020 оголошено перерву до 05.03.2020.

Ухвалою суду від 05.03.2020 відкладено підготовче засідання на 19.03.2020.

Однак, 19.03.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився на лікарняному, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 23.03.2020 призначено підготовче засідання на 31.03.2020.

31.03.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання до завершення карантину.

Ухвалою суду від 31.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2020.

Однак, 28.04.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 05.05.2020 призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2020.

Відповідно до ухвали суду від 21.05.2020 розгляд справи по суті відкладено на 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відкладено розгляд справи по суті на 21.07.2020.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4.6. Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, затвердженого головою Державної судової адміністрації України 25.09.2015, територіальне управління організовує та фінансує будівництво і ремонт будинків та приміщень місцевих загальних судів Сумської області, їх технічне оснащення та укладає відповідні договори згідно із законодавством.

27.11.2018 між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області (позивач - замовник) та колективним управлінням механізації будівництва об`єднання Сумиоблагробуд (відповідач - підрядник) укладено договір підряду № 385, відповідно умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання додаткових будівельних робіт по об`єкту: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція будівлі Шосткинського міськрайонного суду Сумської області за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, 63 (додаткові роботи) (за кодом СРV за ДК 021:2015-45454000-4. Реконструкція), визначених договором підряду від 11.12.2017 № 1-Р.

Відповідно до п. 2.1. договору підрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 календарних днів з укладення договору підряду.

Дата закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду повинна бути не пізніше 01.05.2018. (п. 2.2. додаткової угоди № 2 до договору підряду).

Згідно з п. 8.3. договору повідомлення про пошкодження об`єкта будівництва, відповідальність за виникнення якого несе підрядник, надсилається замовнику протягом 10 днів після його виявлення. Пошкодження підлягає усуненню підрядником у строки, узгоджені сторонами із урахуванням його складності та обсягів. Підрядник повідомить замовника про вжиті заходи протягом 10 днів після усунення пошкодження.

Відповідно до пунктів 9.4, 9.5, 9.6, 9.7. договору у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Усунення недоліків виконується підрядником за власний рахунок. Наявність недоліків і строки їх усунення фіксуються двостороннім актом сторін. Якщо підрядник на протязі строку, вказаного в акті виявлених недоліків, не усуне недоліки в виконаних роботах, замовник має право усунути недоліки силами іншого виконавця з оплатою вказаних робіт підрядником. При відмові підрядника від складання або підписання акту виявлених недоліків, для їх підтвердження замовник має право призначити кваліфіковану експертизу, яка і складає відповідний акт про фінансування недоліків і їх характер. Висновки експертизи не лишають сторін права звертатися в господарський суд по даному питанню. Витрати на проведення експертизи несе підрядник.

Згідно з п.11.2 роботи виконуються з будівельних матеріалів та ресурсів Підрядника.

Згідно з п. 11.5. договору у разі виявлення невідповідності виконаних робіт встановленим вимогам, замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків за рахунок та силами підрядника або про зупинення виконання робіт.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (у разі наявності) і до 31.12.2019 (п. 10.1. договору).

Відповідно до укладеного договору підряду від 27.11.2018 № 385 були підписані акти виконаних робіт № 1 від 04.12.2018, № 2 від 13.12.2018 про підтвердження виконання будівельних робіт в зазначених обсягах станом на дату їх підписання.

Проте згодом, як зазначає позивач, протягом дії договору підряду частина виконаних робіт прийшла в непридатність, були пошкоджені та зруйновані через порушення підрядником технології виконання робіт, зокрема: не облаштування вимощення навколо будівлі, неякісне виконання робіт, крім того частина матеріалів та конструкції, що були наявні на об`єкті та оплачені відповідно до актів виконаних робіт в подальшому зникли (вивезені підрядником), що підтвердилося після їх огляду експертом та зазначено у технічному звіті.

30.01.2019 була проведена виробнича нарада у складі: представника ТУ ДСА України в Сумській області заступника начальника територіального управління ДСА України в Сумській області Петренка І.В.; особи відповідальної за технічний нагляд Кузьменка М.Ю.; представника Шосткинського міськрайонного суду Сумської області в.о. керівника апарату суду Пихтар І.В.; представників ТОВ Архбуд директора Шилової І.В.; головного інженера проекту Василенко В.Г.; представників Колективного управління механізації будівництва об`єднання Сумиоблагробуд Росіна Е.К.; виконроба Ганази О.В. з приводу готовності до експлуатації та якості робіт на об`єкті Реконструкція будівлі Шосткинського міськрайонного суду Сумської області . Присутніми були встановлені недоліки виконання робіт, про що складений акт виявлених недоліків від 30.01.2019 № 1, підписаний присутніми представниками. За результатами обстеження присутніми було досягнуто згоди про усунення підрядником допущених та зазначених у акті недоліків на об`єкті за рахунок та силами підрядника до 14.02.2019.

08.02.2019 представник підрядника Росін Е.К. листом повідомив, що частково не згоден з наявністю недоліків.

31.01.2019 від Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов лист від 31.01.2019 № 421/19/01-58/19 щодо неякісного виконання робіт на об`єкті з переліком недоліків.

31.01.2019 позивачем була направлена та вручена відповідачу претензія від 31.01.2019 № 02-241/19 про те, що договором підряду від 27.11.2018 № 385 передбачено, що у разі виявлення невідповідності виконаних робіт встановленим вимогам, замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків за рахунок та силами підрядника або про зупинення виконання робіт. У претензії повідомлялось про те, що позивачем прийнято рішення про усунення підрядником допущених недоліків за рахунок та силами підрядника та повідомити позивача письмово до 14.02.2019.

01.02.2019 позивачем була повторно направлена претензія підряднику до якої було додано лист ФОП Кузьменка М.Ю. від 31.01.2019 № 1 з переліком недоліків, проте недоліки до 14.02.2019 не усунуті.

15.02.2019 була проведена виробнича нарада з приводу готовності до експлуатації та якості робіт на об`єкті Реконструкція будівлі Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, 63 . Присутніми були встановлені недоліки виконання робіт, про що складений акт виявлених недоліків від 15.02.2019 № 2. Представники підрядника акт не підписали, проте в подальшому під час наради Росін Е.К. здійснив підпис та запис получил 26.02.2019).

Оскільки підрядником не були усунуті недоліки в наданий строк до 14.02.2019, позивачем була направлена претензія від 26.02.2019 про те, що прийнято рішення про усунення підрядником допущених недоліків за рахунок та силами підрядника про що повідомити у строк до 01.03.2019, проте недоліки не було усунуто.

22.03.2019 була проведена виробнича нарада з приводу готовності до експлуатації та якості робіт на об`єкті Реконструкція будівлі Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, 63 . Присутніми були встановлені недоліки виконання робіт, про що складений акт виявлених недоліків від 22.03.2019 № 3. Представники підрядника акт не підписали.

13.06.2019 до позивача листом звернувся підрядник щодо зміни договірної ціни.

18.06.2019 замовник повідомив листом про те, що договірна ціна є додатком до договору підряду та змінюватися не буде, зобов`язання повинні виконуватися відповідно до умов укладених раніше договорів підряду.

02.07.2019 від інженера з технічного нагляду ФОП Кузьменка М.Ю. надійшов лист щодо відсутності матеріалів та конструкцій на об`єкті будівництва.

05.07.2019 позивач претензією № 02/949/19 звернувся до відповідача з вимогою терміново повернути матеріали та конструкції на об`єкт та розпочати роботи з виготовлення боксу для заїзду спецтранспорту, облаштування цоколю та пандуса головного входу з послідуючим опорядженням. Проте вимога підрядником виконана не була.

Оскільки підрядником не були усунуті недоліки, замовником було замовлено технічний звіт (експертний висновок) щодо стану об`єкта будівництва виготовлений 08.08.2019 та відповідно розірвати договір підряду з підрядником, який фактично зник з будівельного майданчика без офіційного повідомлення, залишивши його без охорони.

За результатами візуально-інструментального обстеження конструкцій будівель ФОП Гавриловим С.В. та керівником групи обстеження експертом Косик В.М., які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати, було складено технічний звіт 08.08.2019, відповідно до якого головний інженер проекту Гаврилов С.В. дійшов висновку про необхідність повернення коштів, перерахованих у зведеній таблиці згідно актів на суму 645752,95 грн., в т.ч. 477035,00 грн. у прямих витратах.

Підрядника повідомлено листом про те, що через невиконання ним умов договору та не усунення недоліків у встановлені строки, замовник відмовляється від договору підряду від 27.11.2018 № 385, договір відповідно є розірваним з 08.08.2019.

Відповідно до приписів ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Вимогами ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 232118,52 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання підрядником будівельних робіт передбачених договором підряду, що підтверджується технічним звітом та збитків у сумі 15630,00 грн. (вартість технічного звіту).

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

У частинах 1-4 ст. 853 ЦК України закріплено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Значення огляду при прийнятті робіт полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання.

В акті сторона, яка приймає роботи, має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-приймання об`єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об`єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.

Як наслідок, перевірка фактичного обсягу виконаних робіт, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також, те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем роботи, обумовлені договором підряду, суд приходить до висновку, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Отже, співробітник технічного нагляду замовника перевірив відповідність зазначених в актах приймання виконаних робіт даних фактичним даним і тільки після цього, акти підписувалися уповноваженими особами замовника.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Зазначене свідчить про те, що законодавчо встановленим способом підтвердження виконання робіт за договором є складання акта виконаних робіт.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем були прийняті виконані відповідачем роботи, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними позивачем, та про це зазначає позивач у позовній заяві. За наслідками прийнятих позивачем підрядних робіт останнім були здійснені оплати.

Зазначене свідчить про те, що підрядні роботи були здійснені відповідно до умов договору підряду.

Частиною 1 статті 858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

З огляду на вказані норми, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем виконані підрядні роботи прийнято після огляду шляхом підписання актів виконаних робіт без зауважень та заперечень щодо їх кількості, якості та вартості, обумовленою сторонами у договорі, роботи оплачені позивачем після їх прийняття, позивач, не здійснивши заяви про відступи в роботі та інші недоліки при прийнятті робіт, відповідно до положень ст. ст. 853, 882 ЦК України, втратив право у подальшому посилатись на відступи від умов договору або недоліки у виконаних роботах та несе ризики пошкодження або знищення робіт.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня.

При цьому судом зазначається, що недоліки, викладені у технічному звіті, на який посилається позивач як на підставу визначення збитків, не є прихованими, та не були зазначені позивачем перед прийняттям робіт як недоліки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в актах виявлених недоліків та технічному звіті різняться частини робіт, що невиконані або виконані неякісно та/або з порушеннями будівельних норм.

Матеріально-правовою підставою заявленого позивачем позову є збитки, заподіяні внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, виникнення дефектів, якості робіт.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Пунктом 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту заподіяння шкоди саме відповідачем, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність вини та причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Це кореспондує загальним положенням процесуального законодавства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем не надано документів, які містять відомості щодо порушень підрядником під час виконання ним робіт, про оплату їх відповідно до актів виконаних робіт за договором підряду від 27.11.2018 № 385, що перешкоджає визначенню протиправної поведінки відповідача (несвоєчасне, неякісне та неповне виконання робіт або їх невиконання, недодержання будівельних вимог, норм, недотримання черговості етапів виконання робіт, що призвело до конкретних наслідків) і визначенню наявності збитків (їх реальність, конкретні види, розмір за кожною категорією).

Так, позивач, обґрунтовуючи збитки, вказує, зокрема на відсутність замощення навколо об`єкту будівництва, внаслідок чого талі та дощові води неодноразово затоплювали підвальні приміщення, ремонт в яких був пошкоджений, з`явилися пліснява та грибок. Поряд з цим позивачем належними засобами доказування не доведено, що цей етап не виконано повністю чи частково, або неякісно та/або з певними порушеннями, в т.ч. календарного графіку, що потягло наявність збитків, саме з вини підрядника, коли це відбулося чи не відбулося, зв`язок затоплення з діями чи бездіяльністю відповідача.

Також судом не можуть бути прийняті доводи позивача про завдання збитків у зв`язку з більшою витратою декоративних сумішей ніж за визначеними їх виробником нормами, тому що ці роботи прийняті позивачем без зауважень і за поясненнями ФОП Кузьменко М.Ю., який здійснював технічний нагляд, така витрата передбачена певним програмним забезпеченням під час оформлення та прийняття підрядних робіт, є загальноприйнятою. Позивачем не доведено, що більша витрата суміші ніж визначив завод-виробник є порушенням умов договору, чинного законодавства, будівельних норм, та взагалі вона мала місце, оскільки відсутні докази щодо кількості оплаченого та переданого замовником підряднику матеріалу, обсягу робіт.

Крім того з вищевикладених мотивів суд вважає недоведеним факт вивезення відповідачем матеріалів. Справа не містить доказів щодо незабезпечення підрядником охорони будівельного майданчику, відсутності доступу до нього третіх осіб.

Позивач не довів наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, як і не доведено факт спричинення шкоди відповідачем, що виключає можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 232118,52 грн.

Докази, які містяться в матеріалах справи не підтверджують те, що саме дії відповідача під час виконання договірних зобов`язань призвели до пошкодження та знищення майна, що свідчить про недоведеність вини відповідача у заподіяній позивачу шкоді та прямого причинного зв`язку із заподіяною шкодою та поведінкою відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 232118,52 грн. не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю та недоведеністю вини відповідача в їх спричиненні.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 15630,00 грн. (вартість технічного звіту).

Як зазначає позивач, оскільки після отримання неодноразових повідомлень про виявлені недоліки, відповідач не вчинив жодних дій, направлених на усунення недоліків об`єкта будівництва, позивач, враховуючи виникнення між замовником та підрядником спору з приводу недоліків виконаних робіт або їх причин замовив експертизу, про що був складений технічний звіт (експертний висновок) щодо стану будівництва від 08.08.2019.

Згідно з п. 9.7. договору при відмові підрядника від складання або підписання акту виявлених недоліків, для їх підтвердження замовник має право призначити кваліфіковану експертизу, яка і складає відповідний акт про фіксування недоліків і їх характер. Висновки експертизи не лишають сторін права звертатися в господарський суд по даному питанню. Витрати на проведення експертизи несе підрядник.

Так, у якості доказів на обґрунтування вищевказаного розміру додаткових витрат позивач надає договір № 02-266 від 29.10.2019 на створення технічної документації, кошторис на виконання послуг та акт здачі-приймання документації до договору № 02-266 від 29.10.2019. Проте, позивачем не надано підтверджень того, що послуги по створенню технічної документації оплачено. Наданий позивачем договір свідчить про наявність цивільних та господарських правовідносин між позивачем та іншим суб`єктом господарювання, але до нього не долучено жодних первинних документів бухгалтерського обліку (платіжні доручення, фіскальні чеки, квитанції тощо), які б могли підтвердити факт здійснення господарських операцій за договором і слугували доказом реальних фінансових витрат, пов`язаних із створенням технічної документації.

За таких обставин у суду відсутня можливість надати належну правову оцінку здійсненим позивачем витратам на створення технічної документації.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 15630,00 грн. також задоволенню не підлягають з підстав недоведеності.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 27.11.2020.

Суддя В.В. Яковенко