ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2020 року Справа № 923/846/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Приватного підприємства "РС-Дніпро", м. Херсон
до : Херсонської міської ради, м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача , - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії", м. Херсон
про визнання незаконним та скасування п. 2, 3, 6 рішення XXXIV сесії Херсонської міської ради VІІ скликання № 2348 від 27.05.2020 "Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки"
за участю представників:
позивача - Гончаренко А.Ю;
відповідача - Фокін А.А;
третьої особи - Білецький О.В., керівник ОСОБА_1
Приватне підприємство "РС-Дніпро" (позивач) звернулось до суду з позовом до Херсонської міської ради (відповідач), за участю третьої особи - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії", про визнання незаконним та скасування п. 2, 3, 6 рішення XXXIV сесії Херсонської міської ради VІІ скликання № 2348 від 27.05.2020 "Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки".
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020 року, справу розподілено судді ОСОБА_2 .
Від позивача 19.08.2020 до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь-яким особам вчинювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 6510136300:29:006:0038, площею 0, 1700 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 905175865101 (т. 1 а.с. 45-50).
Суд ухвалою від 20.08.2020 відмовив у задоволенні заяви ПП "РС-Дніпро" про забезпечення позову.
Ухвалою від 20.08.2020 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.09.2020 року.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, 09.09.2020 до суду надійшли пояснення щодо позову (т. 1 а.с. 97-100), згідно із якими, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії" просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
До суду 10.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 148-152), відповідно до якого, Херсонська міська рада просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Від громадян: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , 14.09.2020 до суду надійшли заяви (т. 2 а.с. 1-61) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача.
Господарський суд ухвалою від 15.09.2020 відмовив у задоволенні вищевказаних заяв.
Ухвалою суду від 15.09.2020 підготовче засідання у справі відкладено до 06.10.2020 року.
Від гр. ОСОБА_20 22.09.2020 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача (т. 2 а.с. 75).
Ухвалою суду від 27.10.2020 у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, 05.10.2020 до суду подані додаткові пояснення (т. 2 а.с. 122-123), до яких додано заяву свідка гр. ОСОБА_21 (т. 2 а.с. 124).
Від представника Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії" 05.10.2020 до суду надійшла заява (т. 2 а.с. 129) про відкладення підготовчого судового засідання у справі, призначеного на 06.10.2020 року, у зв`язку з його пребуванням на лікарняному.
Приватним підприємством "РС-Дніпро" 05.10.2020 до суду подано додаткові пояснення (т. 2 а.с. 133-134) щодо предмету позову.
Підготовче судове засідання призначене на 06.10.2020 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року, у зв`язку з виходом судді з лікарняного, призначено дату та час підготовчого засідання, а саме - 27.10.2020 року.
Суд ухвалою від 21.10.2020 з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, розгляду у підготовчому засіданні питань, визначених ст. 182 ГПК України, із власної ініціативи, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
До суду 27.10.2020 від представника позивача надійшла заява (т. 2 а.с. 155), відповідно до якої, він просив підготовче засідання, призначене на 27.10.2020 року, проводити за відсутності представників Приватного підприємства "РС-Дніпро", проти закриття підготовчого провадження не заперечував.
Ухвалою суду від 27.10.2020 року: підготовче провадження у справі закрито; призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 24.11.2020 року.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників сторін, суд
встановив:
Між Приватним підприємством РС-Дніпро (код СДРПОУ 34906499, далі - Позивач) та Херсонською міською радою (далі - Відповідач) 30.09.2008 укладено договір оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 29-31, далі - Договір), який 01.07.2009 зареєстрований в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії ДІЇ Центр ДЗК за №040971300174.
Відповідно до п. 1 Договору, ПП РС-Дніпро передано в оренду земельну ділянку, площею 0,1700 га по вул. Перекопській, 171-а у м. Херсоні, кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038 під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку із влаштуванням підземного паркінгу.
Пунктом 8 Договору було визначено, що він укладений на 5 (п`ять) років, строком до 21.08.2013 року (т. 1 а.с. 29).
У подальшому до вказаного договору укладались додаткові угоди, у тому числі в частині продовження строку оренди землі.
Додатковою угодою до Договору від 31.12.2013 термін дії вказаного Договору продовжено до 21.08.2016 року (т. 1 а.с. 32)
Додатковою угодою від 21.02.2018 (т. 1 а.с. 34) термін дії Договору продовжено до 21.08.2020 року.
На пленарному засіданні XXXIV сесії міської ради VII скликання Херсонською міською радою за № 2348 прийнято рішення Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 14-15, далі - Рішення).
Відповідно до п. 2 Рішення, вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки, що укладений Херсонською міською радою та ПП РС-ДНІПРО , зареєстрований в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 01.07.2009 за №040971300174, площею 0,1700 га по вул. Перекопській 171-а у м. Херсоні під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку із влаштуванням підземного паркінгу, за згодою сторін.
Згідно із п. 3 Рішення, вирішено передати обслуговуючому кооперативу (ОК) Житлово-будівельний кооператив (ЖБК) Перлина Скіфії (код ЄДРПОУ - 43292088) в постійне користування земельну ділянку, площею 0,1700га, із земель комунальної власності, що перебували в оренді ПП РС-Дніпро , по вул. Перекопській, 171-а, під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території (категорія земель - землі житлової та громадської забудови). Кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038.
Пунктом 6 Рішення вирішено ПП РС-Дніпро укласти угоду про розірвання договору оренди та зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки.
ПП РС-Дніпро 07.07.2020 звернулось до Херсонської міської ради із заявою про поновлення договору земельної ділянки, площею 0,1700 га, по вул. Перекопській, 171-а у м. Херсоні, під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку з влаштуванням підземного паркінгу (т. 1 а.с. 35).
Листом Департаменту містобудування та землеустрою Херсонської міської ради від 21.07.2020 №8-5944-17/15 позивача було поінформовано, що поновлення договору оренди земельної ділянки неможливе, у зв`язку із прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення (т.1 а.с. 37).
Вважаючи п.п. 2, 3, 6 Рішення відповідача неправомірними, та такими, що порушують його права та законні інтереси, ПП РС-Дніпро звернулося до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (частина друга статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час підписання Договору та його державної реєстрації).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
Згідно із статті 125 ЗК України у вказаній редакції, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час підписання Договору та його державної реєстрації).
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі у вказаній редакції).
Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі , Договір оренди землі припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
- ліквідації юридичної особи-орендаря;
- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148 -1 Земельного кодексу України.
На підставі встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що між сторонами даного спору склалися правовідносини з оренди земельної ділянки, зміст яких визначається відповідно до умов договору, положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", а юридичними фактами, з якими пов`язується припинення цих правовідносин, зокрема припинення обов`язків сторін, що випливають з договору, в силу статті 31 Закону України "Про оренду землі", є, зокрема припинення дії договору оренди за згодою сторін або закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно із з п. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частиною 2 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У частині 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Приписами п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.
З огляду на вищевикладене, застосування судом певного способу судового захисту вимагає наявності сукупності наступних умов:
- наявність у Позивача певного суб`єктивного права/інтересу; - порушення цього права/інтересу з боку Відповідача;
- адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту.
Отже, особа, звертаючись до суду, повинна довести наявність суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто довести, що особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі є належним позивачем. Лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утримуватись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
У даній справі, виходячи із аналізу вказаних положень законодавства України, вбачається, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.
Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17.
Надаючи оцінку оскаржуваному Рішенню відповідача, суд виходить із таких міркувань.
Пунктом 2 оскаржуваного Рішення, Херсонська міська рада вирішила розірвати Договір за згодою сторін. Надаючи оцінку таким діям відповідача, суд виходить із такого.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із преамбулою Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Абзацем 1 ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у тому числі належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Отже, Херсонська міська рада мала право розглядати і приймати рішення щодо розпорядження землями територіальної громади міста Херсон, до яких, зокрема належить і земельна ділянка кадастровий номер 6510136300:29:006:0038, площею 0, 1700 га, яка була об`єктом Договору.
Щодо підстави прийняття відповідачем рішення про розірвання Договору за угодою сторін, то суд зазначає таке.
Відповідно до ст.ст. 525, 626, 629 ЦК України і ст. 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.
Пунктом 38 Договору передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до п. 39 Договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Приписами статті 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Пункт 36 Договору вказує, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
Отже, враховуючи вищевикладені положення Цивільного та Господарського кодексів України та вимог Закону України Про оренду землі, правочини (договори) (які вчиняються у письмовій формі юридичною особою), а також правочини про їх розірвання, повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін, лише за письмовою домовленістю юридичних осіб та скріплені печаткою.
Підставою для розірвання Договору, як вказує Херсонька міська рада, став лист директора ПП РС-Дніпро Кожем`якіна В.Л. (т.1 а.с. 39, 40) із проханням розірвати Договір та передати земельну ділянку кадастровий номер 6510136300:29:006:0038, площею 0, 1700 га, власникам недобудованого житлово-адміністративного будинку з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 171-а.
Судом встановлено, що вказаний лист не містить дати його підписання та вихідних даних.
Відповідач вказав, що зазначений лист за підписом директора ПП РС-Дніпро ОСОБА_21 був у складі пакету документів, доданих до клопотання обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Перлина Скіфія від 13.11.2019 № 8-99553-23/15 (т. 1 а.с. 42).
Рішенням власника засновника ПП РС-Дніпро від 19.07.2018 року (т.1 а.с. 16): звільнено ОСОБА_21 з посади директора ПП РС-Дніпро з 19.07.2018 року; повноваження директора на громадських засадах (безоплатно) з 20.07.2019 покладено на засновника ПП РС-Дніпро - Навроцького Івана Михайловича.
Державна реєстрація змін до установчих документів та до відомостей про юридичну особу щодо вказаних змін керівника юридичної особи ПП РС-Дніпро відбулась 03.09.2018 року (т. 1 а.с. 24).
Отже, уповноваженою особою на виконання дій від імені ПП РС-Дніпро , зокрема, на підписання договорів, угод про розірвання договорів, додатків до них та додаткових угод згідно чинного законодавства України та витягу з ЄДРПОУ станом на 13.11.2019 гр. ОСОБА_21 не був.
Окрім того, щодо форми вказаного листа, то суд наголошує на такому.
Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55 затверджено Національний стандарт України Державна уніфікована система документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 (далі - Стандарт).
Відповідно до пунктів 1.1. і 1.2. Стандарту, він поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: - органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; - підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій). Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Так, пунктом 4.4. Стандарту встановлено, що документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації, назва виду документа (не зазначають на листах), дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.
За таких обставин, суд виходить з того, що згода на розірвання Договору позивачем, у розумінні ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі , у належний спосіб надана не була.
Надаючи оцінку заяві свідка гр. ОСОБА_21 стосовно даних фактів, наданого третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, до матеріалів справи, то суд виходить із таких міркувань.
Свідок вказує, що був звільнений з посади директора ПП РС-Дніпро 19.07.2018 року та не зазначає точної дати складення листа із заявою до Херсонської міської ради про розірвання Договору. Окрім того, із заяви свідка випливає, що вказаний лист їм особисто до відповідача направлений не був.
Таким чином, суд констатує, що показання свідка жодним чином не спростовують вищезазначених висновків, до яких прийшов суд, і, навпаки, лише їх підтверджують.
Суд критично ставиться до аргументів Херсонської міської ради про те, що жодним чином законодавством України не передбачено обов`язку відповідача з`ясовувати повноваження представника ПП РС-Дніпро .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення Херсонської міської ради про припинення Договору за згодою сторін, оформлене п. 2 оскаржуваного рішення, є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Щодо пункту 3 Рішення, яким вирішено передати обслуговуючому кооперативу (ОК) Житлово-будівельний кооператив (ЖБК) Перлина Скіфії (код ЄДРПОУ - 43292088) в постійне користування земельну ділянку, площею 0,1700 га, із земель комунальної власності, що перебували в оренді ПП РС-Дніпро , по вул. Перекопській, 171-а, під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території (категорія земель - землі житлової та громадської забудови). Кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, суд зазначає наступне.
Про повноваження Херсонської міської ради розглядати і приймати рішення щодо розпорядження землями територіальної громади міста Херсон, до яких, зокрема належить і земельна ділянка кадастровий номер 6510136300:29:006:0038, площею 0, 1700 га, суд вже висловився з цього питання вище.
Оскаржуване Рішення містить найменування: Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки .
Одночасно, приймаючи п. 3 Рішення про передачу у постійне користування обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Перлина Скіфії (код ЄДРПОУ - 43292088) в постійне користування земельної ділянки, площею 0,1700 га, із земель комунальної власності, що перебували в оренді ПП РС-Дніпро , по вул. Перекопській, 171-а, під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), відповідач посилався, у тому числі на ст.ст. 92, 125 Земельного кодексу України.
Так, статтею 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.
Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
Відповідно до матеріалів справи, зокрема Статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії" (т. 1 а.с. 52-73), даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаного обслуговуючого кооперативу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, не відноситься до категорії суб`єктів, які, відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України, можуть набути право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно із п.п. 1 і 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Стаття 380 ЦК Украйни визначає, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Стаття 385 ЦК України встановлює, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Докази прийняття в експлуатацію будинку, що будується за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 171-а, на земельній ділянці кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, у матеріалах справи відсутні.
Згідно із п. 1.1. Статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії", вказаний кооператив утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб, які є власниками майнових прав та/або прав власності на недобудовані нежитлові і житлові приміщення, що складають об`єкт незавершеного будівництва - багатоповерхового житлово-адміністративного будинку за адресою м. Херсон, вулиця Перекопська, будинок 171а, з метою добудови зазначеного будинку та надання послуг членам та асоційованим членам Кооперативу з обслуговування багатоповерхового житлово-адміністративного будинку.
Одночасно, відповідно до п. 4.1. Статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії", метою діяльності Кооперативу є забезпечення захисту прав членів Кооперативу, які є власниками майнових прав та/або прав власності на недобудовані нежитлові і житлові приміщення, що складають об`єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий житлово-адміністративний будинок за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 171, а саме - добудова багатоповерхового житлово-адміністративного будинку за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 171а, шляхом розірвання з попередніми підрядниками договорів про участь у будівництві та укладення з іншими підрядними організаціями відповідних договорів підряду для об`єкту за рахунок вільних площ, майнові права на які залишилися не проданими та через залучення інвесторів в Іншому порядку. В тому числі, метою створення кооперативу є реєстрація право власності на незавершене будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 171а.
Стаття 1 Закону України Про кооперацію визначає, що кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.
Відповідно до абзаців 1, 2 і 4 Закону України Про кооперацію , кооперативна організація - кооператив або кооперативне об`єднання. кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України Про кооперацію , відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Суд констатує, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії" не є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку у розумінні Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , а є житлово-будівельним кооперативом у розумінні Закону України Про кооперацію .
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Пунктом 21 Договору було встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому в порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду (т.1 а.с. 29-30).
Згідно із п. 31 Договору, до обов`язків орендаря відносилося, у тому числі повернути орендодавцю у належному санітарному та придатному для подальшого використання стані земельну ділянку після закінчення строку дії договору (т.1 а.с. 30).
Матеріали справи не містять доказів оформлення сторонами Договору належним чином розірвання вказаного договору за згодою сторін, державної реєстрації припинення права оренди ПП РС-Дніпро земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, та повернення вказаної земельної ділянки від позивача відповідачу станом на 27.05.2020 року, тобто на дату винесення Херсонською міською радою спірного рішення.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч. ч. 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору; повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Аналогічна правова позиція викладена, у тому числі у постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16.
Як вже було зазначено, судом встановлено, що позивач 07.07.2020 звертався до Херсонської міської ради із заявою про поновлення договору земельної ділянки, площею 0,1700 га, по вул. Перекопській, 171-а у м. Херсоні, під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку з влаштуванням підземного паркінгу.
Листом Департаменту містобудування та землеустрою Херсонської міської ради від 21.07.2020 №8-5944-17/15 заявника було поінформовано, що поновлення договору оренди земельної ділянки не можливе, у зв`язку із прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення.
Із аналізу вказаного листа ПП РС-Дніпро вбачається, що ним не було додано проекту додаткової угоди до Договору.
Суд звертає увагу сторін, що позивачем не було належним чином дотримано порядку повідомлення орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038 на новий строк, передбаченого ч. 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі .
Враховуючи викладене, суд констатує, що переважне право орендаря не є порушеним, оскільки він не дотримався процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право.
На думку суду, прийняття Херсонською міською радою п. 3 Рішення про передачу земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, ще під час дії Договору у постійне користування іншій особі (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії") свідчить про те, що відповідач не мав наміру поновлювати вказаний Договір з позивачем ні на яких умовах.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема в постанові від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16.
З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що оскаржуваний п. 3 Рішення прийнято Херсонською міською радою із порушенням вимог законодавства України.
Щодо пункту 6 Рішення відповідача, яким вирішено ПП РС-Дніпро укласти угоду про розірвання договору оренди та зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, то суд виходить із того, що воно є похідним від п. 2 Рішення, оцінка якому надана вище. Отже, п. 6 Рішення прийнято Херсонською міською радою із порушенням вимог законодавства України.
Щодо порушення, у зв`язку з прийняттям Херсонською міською радою пунктів 2, 3 і 6 оскаржуваного Рішення, прав та охоронюваних законом інтересів ПП РС-Дніпро , то суд зазначає таке.
Згідно із позовною заявою, ПП РС-Дніпро посилається на те, що п.п. 2,3 і 6 Рішення спрямовані на припинення правовідносин, пов`язаних із реалізацією ним суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів на землекористування (т. 1 а.с. 6).
Пунктом 8 Договору було визначено, що він укладений на 5 (п`ять) років, строком до 21.08.2013 року. У подальшому до вказаного договору укладались додаткові угоди, у тому числі в частині продовження строку оренди землі. Так, додатковою угодою від 21.02.2018 термін дії Договору продовжено до 21.08.2020 року.
Відповідно до матеріалів справи, зокрема Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с. 25), строк дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038 між сторонами від 30.09.2008 року, визначено до 21.08.2020 року.
Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 02.07.2019 у справі № 48/340).
Згідно із умов Договору, орендар був зобов`язаний повернути орендодавцю у належному санітарному та придатному для подальшого використання стані земельну ділянку після закінчення строку дії договору.
У матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі повернення орендованої земельної ділянки за Договором та звернення Херсонської міської ради до ПП РС-Дніпро з відповідною вимогою.
Також матеріали справи не містять доказів оформлення сторонами Договору належним чином розірвання вказаного договору за згодою сторін, державної реєстрації припинення права оренди ПП РС-Дніпро земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, до 21.08.2020 року.
Окрім того, до суду не надано доказів, які б підтверджували поновлення сторонами Договору щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, після 21.08.2020 року.
Отже, суд виходить з того, що Договір між ПП РС-Дніпро та Херсонською міською радою був чинним до 21.08.2020 року і після настання вказаної дати - припинився.
За таких обставин, суд виходить з того, що прийняття оскаржуваного Рішення відповідачем не вплинуло на реалізацію позивачем свого права на користування земельною ділянкою кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, із 27.05.2020 (дати його прийняття) і до 21.08.2020 року - тобто до дати закінчення дії вказаного договору.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).
За змістом наведених приписів, способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).
Суд зазначає, що, звернувшись із позовом до суду 19.08.2020 року (т. 1 а.с. 1), тобто за два дні до спливу строку дії Договору, та, не реалізувавши переважне право на продовження строку його дії у передбачений ним строк, позивач заявив вимоги, які не могли забезпечити поновлення його права користування відповідною земельною ділянкою.
Окрім того, ПП РС-Дніпро звернулося до суду тоді, коли з огляду на встановлені процесуальним законом строки воно завідомо не могло мати чинного права оренди земельної ділянки на момент набрання законної сили судовим рішенням про задоволення відповідного позову.
Суд виходить з того, що він може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Виликої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Договір про спільну діяльність №29 від 17.05.2011 р., укладений між ПП РС-Дніпро (сторона 1) та ТОВ Південьенерго (сторона 2), з 15.02.2016 р. припинив свою дію (т.1 а.с.129).
Виходячи із вищевикладеного, позивачем не доведено, що внаслідок прийняття оскаржуваного Рішення відповідачем, були порушені права ПП РС-Дніпро як орендаря на користування земельною ділянкою кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, зокрема з 27.05.2020 (дати прийняття оскаржуваного Рішення) і до 21.08.2020 (дати закінчення строку, на який Договір було укладено).
Станом на момент розгляду справи строк дії договору оренди від 30.09.2008 року, укладеного між ПП РС-Дніпро і Херсонською міською радою закінчився. Позивач на даний час не є ані забудовником, ані орендарем земельної ділянки, що була предметом зазначеного договору, не має права користування щодо цієї земельної ділянки, а тому оскаржуване Рішення не порушує його права та законні інтереси.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначених законодавством, встановлене при розгляді справи по суті є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПП РС-Дніпро до Херсонської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 2, 3, 6 рішення XXXIV сесії Херсонської міської ради VІІ скликання № 2348 від 27.05.2020 "Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки".
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. покладається на позивача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено 27.11.2020 р.
Суддя В.В.Литвинова
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2020 |
Оприлюднено | 30.11.2020 |
Номер документу | 93149366 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Литвинова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні