Постанова

від 29.03.2021 по справі 923/846/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/846/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання : Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон - адвокат Гончаренко А.Ю. за ордером від 14.12.2020 року серія ВТ № 1007571;

від Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон - не з`явився;

від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м.Херсон - адвокат Білецький О.В. за довіреністю від 11.06.2020 року № б/н; адвокат Берьозка Ю.В. за ордером від 29.03.2021 року серія ХС № 100305; голова Бабенко І.М. за паспортом серія № МО574567 від 28.09.1998 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м. Херсон

на рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року, м. Херсон, суддя Литвинова В.В., повний текст рішення складено та підписано 27.11.2020 року

у справі № 923/846/20

за позовом Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон

до відповідача Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м. Херсон

про визнання незаконним та скасування п. 2, 3, 6 рішення XXXІV сесії Херсонської міської ради VII скликання № 2348 від 27.05.2020 року «Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки» ,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

В серпні 2020 року Приватне підприємство «РС-Дніпро» , м. Херсон звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м. Херсон, в якій просило суд визнати незаконним та скасувати п. 2, 3, 6 рішення XXXIV сесії Херсонської міської ради VІІ скликання № 2348 від 27.05.2020 року "Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки", а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення міської ради було прийнято, зокрема на підставі листа Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон, без номера та дати, з проханням розірвати укладений між ним та Херсонською міською радою Херсонської області, м. Херсон договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року, який підписано колишнім директором позивача, який на момент прийняття спірного рішення вже не був директором, з огляду на що останній вважає, що міською радою порушено процедуру прийняття спірного рішення, оскільки позивачем згода на розірвання договору не надавалась. Також позивач зазначив, що передача в постійне користування третій особі земельної ділянки, що була предметом договору оренди від 30.09.2008 року, фактично не можлива, оскільки житловий будинок, що на ній зводиться наразі в експлуатацію не прийнятий, у зв`язку з чим право власності на квартири або нежитлові приміщення не оформлено.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі №923/846/20 (суддя Литвинова В.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згода на розірвання Договору позивачем, у розумінні ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі , у належний спосіб надана не була, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії" не є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку у розумінні Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , а є житлово-будівельним кооперативом у розумінні Закону України Про кооперацію , з огляду на що суд дійшов висновку, що рішення Херсонської міської ради про припинення договору за згодою сторін, оформлене п. 2, 3 та 6 оскаржуваного рішення, є таким, що не ґрунтується на вимогах закону. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що договір оренди землі, укладений між позивачем та міською радою був чинним до 21.08.2020 року і після настання вказаної дати - припинився, з огляду на що суд дійшов висновку, що прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не вплинуло на реалізацію позивачем свого права на користування земельною ділянкою кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038, із 27.05.2020 року (дати його прийняття) і до 21.08.2020 року - тобто до дати закінчення дії вказаного договору.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Приватне підприємство РС-Дніпро , м. Херсон з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі № 923/846/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства РС-Дніпро , м. Херсон задовольнити, а також відшкодувати скаржнику за рахунок відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновків про відсутність порушених прав та інтересів позивача, оскільки саме позивач був стороною договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року, укладеного між ним та Херсонською міською радою, який 01.07.2009 року зареєстрований в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 040971300174, за яким Приватному підприємству РС-Дніпро , м. Херсон передано в оренду земельну ділянку, площею 0,1700 га по вул. Перекопській, 171-а у м.Херсоні кадастровий номер 6510136300:29:006:0038 під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку із влаштуванням підземного паркінгу, що був достроково розірваний відповідачем.

При цьому порушення прав позивача, як орендаря земельної ділянки, відповідачем відбулось у період дії договору оренди земельної ділянки шляхом прийняття оскаржуваного рішення і це було єдиною підставою для відмови відповідачем у поновленні договору оренди земельної ділянки, що підтверджується листом відповідача від 21.07.2020 року № 8-5944-17/15.

Також скаржник зауважив, що суд першої інстанції, зауваживши в оскаржуваному рішенні, що переважне право орендаря не є порушеним, оскільки він не дотримався процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право, вийшов за межі судового розгляду цієї справи, оскільки перевірка процедури поновлення договору оренди земельної ділянки не входить у предмет доказування у справі, а також суперечать листу відповідача від 21.07.2020 року № 8-5944-17/15, в якому зазначено, що єдиною підставою не продовження дії договору слугувало розірвання такого договору за рішенням від 27.05.2020 року. Крім того, на сьогодні, між позивачем і відповідачем відсутній предмет спору щодо поновлення договору оренди земельної ділянки або процедури його поновлення. А висновки суду першої інстанції про те, що відповідач не мав наміру поновлювати договір оренди з позивачем ні на яких умовах, не ґрунтуються на досліджених доказах та не відповідають обставинам справи, і є припущенням.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 року за апеляційною скаргою Приватного підприємства РС-Дніпро , м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі № 923/846/20 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду.

11.01.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м.Херсон також надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі № 923/846/20, в якій третя особа просила суд змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі № 923/846/20, виклавши в ній доводи для відмови у задоволенні позовних вимог, зазначені Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м. Херсон в апеляційній скарзі, оскільки мотиви, з яких суд відмовив в задоволенні позовних вимог є неповними та помилковими.

Зокрема, скаржник зазначає, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено з тих підстав, що права позивача оскаржуваним рішенням не порушені, так як він добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, а тому оскаржуване рішення Херсонської міської ради є законним та обґрунтованим, а для правильного вирішення спору необхідно з`ясувати яке реальне право має та як реалізовувало своє право Приватне підприємство РС-Дніпро , м. Херсон щодо користування земельною ділянкою площею 0,170 га по вул. Перекопській, 171-а, у м. Херсоні під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку і чи можливо реальне поновлення права Приватного підприємства РС-Дніпро , м. Херсон на вказану земельну ділянку у випадку задоволення позовних вимог.

Стосовно права Приватного підприємства РС-Дніпро , м. Херсон щодо земельної ділянки площею 0,170 га по вул. Перекопській, 171-а, у м. Херсоні скаржник зазначає, що дійсно, у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року, орендодавець - Херсонська міська рада надав, а орендар - Приватне підприємство РС-Дніпро прийняв в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку з влаштуванням підземного паркінгу, яка знаходиться ум. Херсоні, по вул. Перекопській, 171, а. Отже, поновлення чи не поновлення права землекористування позивача у справі (задоволення чи не задоволення позовної заяви), на думку скаржника, залежить від того, чи має право Приватне підприємство РС-Дніпро використовувати земельну ділянку згідно умов використання земельної ділянки за договором оренди від 30.09.2008 року для будівництва багатоповерхового будинку, тобто чи є Приватне підприємство РС-Дніпро забудовником вказаної земельної ділянки.

Скаржник зазначає, що Приватне підприємство РС-Дніпро ще 17.05.2011 року уклало договір про спільну діяльність № 29, згідно якого фактично передало право на забудову земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Південенерго , відповідно до якого сторони домовились про спільну діяльність з метою будівництва дев`ятиповерхового житлового будинку по вул. Перекопській, 171 а в м. Херсоні. Разом з тим, п. 2.1. та 2.2. Договору про сумісну діяльність сторони погодили, що вкладом Приватного підприємства РС-Дніпро в спільну діяльність є передача будівельного майданчика під будівництво об`єкта, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 171а що знаходиться в користуванні ПП РС Дніпро на підставі Договору оренди від 30.09.2008 року, а вкладом Товариства з обмеженою відповідальністю Південенерго в спільну діяльність є виконання функцій замовника будівництва, організація будівництва та повне фінансування будівництва та введення в експлуатацію об`єкта (по вул. Перекопська, 171а). Також, 17.05.2011 року сторони уклали акт прийому-передачі до договору про сумісну діяльність, згідно якого Приватне підприємство РС-Дніпро передало Товариству з обмеженою відповідальністю Південенерго будівельний майданчик під будівництво дев`ятиповерхового житлового будинку по вул. Перекопській, 171а в м. Херсоні. Отже, фактично всі права на забудову земельної ділянки перейшли від позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю Південенерго ще з 17.05.2011 року в результаті укладення договору про спільну діяльність № 29 від 17.05.2011 року та підписання на його основі інших документів (акту приймання-передачі від 17.05.2011 року будівельного майданчика, тощо).

Отже, як вважає скаржник, фактично Приватне підприємство РС-Дніпро відмовилось від забудови земельної ділянки за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 171-а і забудовником земельної ділянки стало Товариство з обмеженою відповідальністю Південенерго , яке залучило кошти фізичних осіб для будівництва за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 171-а, шляхом укладення з ними договорів дольової участі, які і створили Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» . Те, що Приватне підприємство РС-Дніпро відмовилось від забудови земельної ділянки і фактично передало право власності на майно, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, до Товариства з обмеженою відповідальністю Південенерго (не повідомивши про це в місячний строк, як передбачено п. 30 договору оренди, Херсонську міську раду), підтверджується також тим, що всі документи на будівництво, зокрема, декларація про початок виконання будівельних робіт від 14.09.2011 року № 08311041608 на об`єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 171-а", оформлені саме на Товариство з обмеженою відповідальністю Південенерго .

Наявність листа за підписом керівника Приватного підприємства РС-Дніпро про розірвання договору оренди земельної ділянки, на думку скаржника, є логічним завершенням процесу відмови від права оренди земельної ділянки, яке здійснило Приватне підприємство РС-Дніпро .

Також скаржник зазначає, що для можливості фізичним особам - засновникам кооперативу самостійно, за власний кошт, попри вже сплачені грошові кошти за договорами дольової участі, добудувати багатоповерховий житловий будинок за адресою м.Херсон, вул. Перекопська 171-а, будівництво якого було припинено, новостворений кооператив звернувся до Херсонської міської ради із заявою про надання земельної ділянки для будівництва і земельна ділянка була надана.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 року за вказаною апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження у справі №923/846/20, об`єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м. Херсон з раніше поданою апеляційною скаргою Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі №923/846/20.

Херсонська міська рада Херсонської області, м. Херсон своїм правом відповідно до ч.1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалась, відзив на апеляційні скарги не надала, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представники скаржників підтримали доводи та вимоги своїх апеляційних скарг з мотивів, що викладені письмово.

Херсонська міська рада Херсонської області, м. Херсон в судове засідання не з`явилась, будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надала, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м. Херсон не потребують задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі № 923/846/20 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню за мотивами, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

30.09.2008 року між Херсонською міською радою Херсонської області, м. Херсон (орендодавець) та Приватним підприємством «РС-Дніпро» , м. Херсон (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який 01.07.2009 року , зареєстрований в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії ДІЇ Центр ДЗК за №040971300174.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.08.2008 року № 921 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку з влаштуванням підземного паркінгу, яка знаходиться по вул. Перекопській, 171-а у м. Херсоні, загальною площею 0,1700 га.

Пунктом 8 договору було визначено, що він укладений на 5 (п`ять) років строком до 21.08.2013 року.

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до договору оренди землі, зокрема, додаткові угоди від 31.12.2013 року та від 21.02.2018 року, якими, в тому числі, вносились зміни щодо строку дії договору: додатковою угодою до договору від 31.12.2013 року термін дії вказаного договору продовжено до 21.08.2016 року; додатковою угодою від 21.02.2018 року термін дії договору продовжено до 21.08.2020 року.

27.05.2020 року на пленарному засіданні XXXIV сесії міської ради VII скликання Херсонською міською радою прийнято рішення за № 2348 Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки , яким Херсонська міська рада, м. Херсон вирішила розірвати договір оренди земельної ділянки, що укладений Херсонською міською радою та Приватним підприємством «РС-Дніпро» , м. Херсон, зареєстрований в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 01.07.2009 року за № 040971300174, площею 0,1700 га по вул. Перекопській 171-а у м. Херсоні під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку із влаштуванням підземного паркінгу, за згодою сторін.

Відповідно до п. 3 вказаного рішення вирішено передати Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив (ЖБК) Перлина Скіфії (код ЄДРПОУ - 43292088) в постійне користування земельну ділянку площею 0,1700 га із земель комунальної власності, що перебували в оренді Приватного підприємства РС-Дніпро , по вул. Перекопській, 171-а, під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території (категорія земель - землі житлової та громадської забудови). Кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038.

Пунктом 6 вказаного рішення вирішено - Приватному підприємству «РС-Дніпро» , м.Херсон укласти угоду про розірвання договору оренди та зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки.

07.07.2020 року Приватне підприємство «РС-Дніпро» , м. Херсон звернулось до Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 0,1700 га, по вул. Перекопській, 171-а у м.Херсоні, під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку з влаштуванням підземного паркінг, у відповідь на яку листом Департаменту містобудування та землеустрою Херсонської міської ради від 21.07.2020 року № 8-5944-17/15 позивача було поінформовано, що поновлення договору оренди земельної ділянки неможливе у зв`язку із прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення .

Також матеріали справи містять:

- рішення Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон від 19.07.2018 року № 6, зареєстроване в реєстрі за № 909 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шулік А.О., яким вирішено звільнити Кожем`яка В.Л з посади директора Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон з 19.07.2018 року та покласти повноваження директора на Навроцького І.М.;

- Статут Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон в редакції станом на 2018 рік;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 06.09.2018 року щодо Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон, з якого вбачаться, що керівником підприємства є Навроцький І.М.;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 25.06.2020 року щодо Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон, з якого вбачаться, що т.в.о. керівника підприємства є Навроцька Г.П.;

- витяг з Державного земельного кадастру від 15.07.2020 року про земельну ділянку з кадастровим номером 6510136300:29:006:0038, площею 0,1700 га, землі житлової та громадської забудови;

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2020 року, з якого вбачається, що земельна ділянка площею 0,1700 га з кадастровим номером 6510136300:29:006:0038 зареєстрована за Приватним підприємством «РС-Дніпро» , м.Херсон (право оренди);

- копію листа без номера та дати Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон на адресу Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон, підписану Кожем`якою В.Л., яким підприємство просить міську раду розірвати договір оренди.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржниками в апеляційних скаргах, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (ст. 80 Земельного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час підписання Договору та його державної реєстрації).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України у вказаній редакції, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 20 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час підписання Договору та його державної реєстрації).

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України Про оренду землі у вказаній редакції).

Так, матеріалами справи підтверджено, що 30.09.2008 року між Херсонською міською радою Херсонської області, м. Херсон (орендодавець) та Приватним підприємством «РС-Дніпро» , м. Херсон (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який 01.07.2009 року зареєстрований в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії ДІЇ Центр ДЗК за № 040971300174, та відповідно до якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.08.2008 року № 921 надав,а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку з влаштуванням підземного паркінгу, яка знаходиться по вул. Перекопській, 171-а у м.Херсоні, загальною площею 0,1700 га.

Згідно додаткових угод до цього договору строк дії договору закінчується 21.08.2020 року.

Разом з тим, під час дії договору, а саме 27.05.2020 року на пленарному засіданні XXXIV сесії міської ради VII скликання Херсонською міською радою було прийнято рішення за № 2348 Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки , яким Херсонська міська рада, м. Херсон вирішила розірвати договір оренди земельної ділянки, що укладений Херсонською міською радою та Приватним підприємством «РС-Дніпро» , м.Херсон, зареєстрований в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 01.07.2009 року за № 040971300174, площею 0,1700 га по вул. Перекопській 171-а у м. Херсоні під будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку із влаштуванням підземного паркінгу, за згодою сторін (п. 2 рішення); передати Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив (ЖБК) Перлина Скіфії (код ЄДРПОУ - 43292088) в постійне користування земельну ділянку, площею 0,1700 га, із земель комунальної власності, що перебували в оренді Приватного підприємства РС-Дніпро , по вул. Перекопській, 171-а, під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території (категорія земель - землі житлової та громадської забудови). Кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038 (п. 3 рішення); Приватному підприємству «РС-Дніпро» , м. Херсон укласти угоду про розірвання договору оренди та зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Змісту даної норми Конституції України відповідає ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", якою визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти.

За приписами ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування (нормативні та інші акти) з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі та можливість за результатами розгляду позову відновити порушене право позивача. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 року у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 року у справі № 910/21404/17, від 23.12.2020 року у справі № 914/2057/18, від 02.03.2021 року у справі № 918/335/17 (918/411/20) та від 09.03.2021 року у справі № 910/11359/19 .

Позивачем у справі оспорюється законність п. 2, 3 та 6 рішення Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон від 27.05.2020 року № 2348 Про передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки , з урахуванням чого перш за все, як про то було вірно зазначено судом першої інстанції, необхідно встановити відповідність/невідповідність оспорюваного рішення вимогам закону.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у тому числі належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, Херсонська міська рада Херсонської області, м. Херсон мала право розглядати і приймати рішення щодо розпорядження землями територіальної громади міста Херсон, до яких, зокрема належить і земельна ділянка кадастровий номер 6510136300:29:006:0038, площею 0, 1700 га, яка була об`єктом Договору.

Що стосується підстав для прийняття відповідних пунктів рішення, то судова колегія зазначає.

Так п. 2 вищевказаного рішення було вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки, що укладений Херсонською міською радою та Приватним підприємством «РС-Дніпро» , м. Херсон, зареєстрований в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 01.07.2009 року за № 040971300174, при цьому, з вказаного пункту рішення вбачається, що рішення про розірвання прийнято за взаємною згодою сторін, тоді як позивач проти такої згоди заперечує.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить ч. 3 , 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Такі ж приписи містить і укладений між сторонами договір оренди, зокрема, п. 38 якого передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; відповідно до п. 39 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Тобто, виходячи з викладених норм права та умов укладеного між сторонами договору оренди землі, розірвати його в позасудовому порядку було можливо лише за умови наявності згоди обох сторін.

При цьому, з доказів, наявних у матеріалах справи вбачається, що підставою для розірвання договору став лист директора Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон за підписом ОСОБА_1 без номера та дати, із проханням розірвати договір та передати земельну ділянку кадастровий номер 6510136300:29:006:0038, площею 0,1700 га, власникам недобудованого житлово-адміністративного будинку з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 171-а. Відповідач вказав, що зазначений лист був у складі пакету документів, доданих до клопотання обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Перлина Скіфії від 13.11.2019 року № 8-99553-23/15.

Дослідивши вказаний лист, який наявний в матеріалах справи, а також доводи позивача, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказаний лист не може бути належним доказом наявності згоди позивача на розірвання договору, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м.Херсон від 19.07.2018 року № 6, зареєстрованим в реєстрі за № 909 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шулік А.О., вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон з 19.07.2018 року та покласти повноваження директора на Навроцького І.М.;

Державна реєстрація змін до установчих документів та до відомостей про юридичну особу щодо вказаних змін керівника юридичної особи Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон відбулась 03.09.2018 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 06.09.2018 року щодо Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон, з якого вбачаться, що керівником підприємства є ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_1 самостійно у заяві свідка, яка містить у матеріалах даної справи, підтвердив обставини свого звільнення з посади директора Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон починаючи з 19.07.2018 року.

Отже, як вірно зауважено місцевим господарським судом, уповноваженою особою на виконання дій від імені Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон, зокрема, на підписання договорів, угод про розірвання договорів, додатків до них та додаткових угод згідно чинного законодавства України та витягу з ЄДРПОУ, починаючи з 19.07.2018 року ОСОБА_1 не був.

При цьому, лист, який підписано вищевказаною особою дати його складання та номеру не має, що суперечить вимогам, що висуваються законом до оформлення офіційних документів, з огляду що встановити обсяг повноважень особи, яка його підписала, неможливо.

Крім того, такий лист було подано міській раді у складі пакету документів, доданих до клопотання Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Перлина Скіфії від 13.11.2019 року № 8-99553-23/15, а не позивачем безпосередньо.

Вказане свідчить про те, що міською радою не було належним чином перевірено наявність згоди позивача на розірвання договору, оскільки лист без номера та дати, підписаний особою, повноваження якої не були належним чином перевірені, та поданий не ініціатором розірвання, а третьою особою, не може беззаперечно свідчити про наявність згоди Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон на розірвання договору оренди землі у розумінні ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі , також з огляду й на те, що інших належних та допустимих доказів наявності такої згоди матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення Херсонської міської ради про припинення договору за згодою сторін, оформлене п. 2 оскаржуваного рішення, є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Що стосується п. 3 оспорюваного рішення міської ради, яким вирішено передати Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив (ЖБК) Перлина Скіфії (код ЄДРПОУ - 43292088) в постійне користування земельну ділянку, площею 0,1700 га, із земель комунальної власності, що перебували в оренді Приватного підприємства РС-Дніпро , по вул. Перекопській, 171-а, під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), колегія суддів зазначає таке.

Статтею 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 2 вказаної статті визначено конкретний перелік осіб, які мають право набути право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, а саме: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г)публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку ; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно із п.п. 1 і 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Стаття 380 Цивільного кодексу Украйни визначає, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Цивільного кодексу України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Стаття 385 Цивільного кодексу України встановлює, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Тобто, відповідно до приписів вказаних норм, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється тільки власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку

При цьому, в матеріалах справи наявний Статут Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії" (т. 1 а.с. 52-73), згідно з 1.1. якого, вказаний кооператив утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб, які є власниками майнових прав та/або прав власності на недобудовані нежитлові і житлові приміщення, що складають об`єкт незавершеного будівництва - багатоповерхового житлово-адміністративного будинку за адресою м. Херсон, вулиця Перекопська, будинок 171а, з метою добудови зазначеного будинку та надання послуг членам та асоційованим членам Кооперативу з обслуговування багатоповерхового житлово-адміністративного будинку.

Відповідно до п. 4.1. Статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії", метою діяльності Кооперативу є забезпечення захисту прав членів Кооперативу, які є власниками майнових прав та/або прав власності на недобудовані нежитлові і житлові приміщення, що складають об`єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий житлово-адміністративний будинок за адресою м. Херсон, вул.Перекопська, 171, а саме - добудова багатоповерхового житлово-адміністративного будинку за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 171а, шляхом розірвання з попередніми підрядниками договорів про участь у будівництві та укладення з іншими підрядними організаціями відповідних договорів підряду для об`єкту за рахунок вільних площ, майнові права на які залишилися не проданими та через залучення інвесторів в Іншому порядку. В тому числі, метою створення кооперативу є реєстрація права власності на незавершене будівництво багатоповерхового житлово-адміністративного будинку за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 171а.

Тобто, особи, що створили Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії" не є власниками квартир або нежитлових приміщень в розумінні Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , оскільки є лише власниками майнових прав на майбутні квартири.

Крім того, матеріали справи не містять доказів прийняття в експлуатацію будинку, що будується за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 171-а на земельній ділянці кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038.

За викладеного вище, судова колегія зазначає, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії" не є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку у розумінні Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , доказів того, що вказана особа має інший статус, який у відповідності до положень ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України надає право на отримання земельної ділянки в користування матеріали справи також не містять, з огляду на що колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний п.3 рішення прийнято Херсонською міською радою Херсонської області, м. Херсон із порушенням вимог законодавства України, оскільки земельна ділянка передана в постійне користування юридичній особі, яка не має права на отримання її саме на підставі вказаного речового права.

Щодо п. 6 рішення Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон, яким вирішено Приватному підприємству «РС-Дніпро» , м. Херсон укласти угоду про розірвання договору оренди та зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що така вимога є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування п. 2 оспорюваного рішення, яким розірвано відповідний договір, а тому вказаний пункт рішення прийнято Херсонською міською радою Херсонської області, м. Херсон також із порушенням вимог чинного законодавства України.

Таким чином, судом першої інтонації, що перевірено колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, належним чином встановлено обставини невідповідності оспорюваних позивачем пунктів рішення вимогам законодавства .

Разом з тим, як вже зазначалось вище за текстом, для того щоб визнати в судовому порядку незаконним та скасувати, зокрема, правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, окрім встановлення його невідповідності законам, необхідно також встановити обставини порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі та обставини можливості за результатами розгляду позову відновити порушене право позивача.

Вказане, за переконанням судової колегії, має розглядатись в межах дослідження належності та ефективності обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В контексті зазначеної норми звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері господарсько-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

З аналізу вищезазначених норм, вбачається, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача.

Судова колегія зазначає, що цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 Цивільного кодексу України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

З урахуванням наведеного надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з`ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

За таких обставин, для того щоб в судовому порядку захистити порушене право або законний інтерес особи, яка звертається за захистом такого права до суду, по-перше, право такої особи має бути порушено, по-друге, обраний позивачем спосіб захисту має поновити порушені права (законні інтереси) позивача.

При цьому, з огляду на обставини даної справи, з урахуванням предмету та підстави позову, а також на вимогу щодо ефективності судового рішення, тобто умову, яка передбачає, що прийняте за результатами розгляду відповідної позовної заяви рішення відновить належним чином порушені права позивача, судова колегія також вважає за необхідне наголосити на необхідності з`ясування наявності порушення спірним рішенням прав позивача, як на момент його прийняття, так і на даний час.

Так, спірним рішенням вирішено розірвати укладений між сторонами у справі договір оренди землі.

При цьому слід наголосити, що приписами ст. 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пункт 36 укладеного між сторонами договору також передбачав, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Тобто, необхідною умовою для розірвання договору за згодою сторін та відповідно для реалізації оспорюваного рішення, було укладання відповідної додаткової угоди, разом з тим, матеріали справи не містять доказів оформлення сторонами договору належним чином розірвання вказаного договору за згодою сторін, державної реєстрації припинення права оренди Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038 до 21.08.2020 року (кінцевий строк дії договору) проведено не було, тобто оспорюване рішення в частині розірвання договору реалізовано так і не було.

При цьому, як вже зазначалось раніше, додатковою угодою від 21.02.2018 року термін дії договору оренди землі від 30.09.2008 року за номером № 040971300174 визначено строк дії договору - до 21.08.2020 року.

Доказів, які б підтверджували поновлення сторонами договору щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038 після 21.08.2020 року або доказів оскарження позивачем відмови або зволікання у поновленні такого договору в судовому порядку (тобто, звернення до суду зі способом захисту, який реально би відновлював порушене право позивача) матеріали справи не містять, з огляду на що судова колегія вважає, що починаючи з 21.08.2020 року відповідний договір припинив свою дію шляхом закінчення строку, на який його було укладено, а тому, починаючи з вказаної дати, позивач фактично втратив своє речове право на земельну ділянку.

Вказане свідчить про те, що оспорюване позивачем рішення хоч і прийнято із порушенням законодавства та в період (між датою прийняття оспорюваного рішення по дату закінчення строку дії договору), коли у позивача існувало речове право на земельну ділянку, тобто позивач мав юридичну заінтересованість, проте на його права, законні інтереси чи обов`язки не вплинуло, оскільки у вказаний проміжок часу реалізовано шляхом укладання додаткової угоди так і не було, а відмову в її укладенні відповідач до суду не оскаржив.

Що стосується порушення оспорюваним рішенням права позивача в подальшому, тобто після закінчення строку дії договору, судова колегія повторно зауважує, що доказів, які б підтверджували поновлення сторонами договору щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6510136300:29:006:0038 після 21.08.2020 року або доказів оскарження позивачем відмови або зволікання у поновленні такого договору в судовому порядку матеріали справи не містять.

Крім того, як вірно зауважив суд першої інстанції, позивач на даний час не є ані забудовником, ані орендарем земельної ділянки, що була предметом зазначеного договору, не має права користування щодо цієї земельної ділянки, а тому оскаржуване рішення не порушує його права та законні інтереси ані на момент розгляду справи судом першої інстанції, ані на момент її перегляду в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що, звернувшись із позовом до суду з визначеними ним самостійно предметом та підставою позову, та, не реалізувавши переважне право на продовження строку дії договору (оскільки доказів реалізації такого права матеріали справи не містять, як і не містять доказів намагання позивача поновити договір оренди у судовому порядку), позивач заявив вимоги, які самі по собі не можуть забезпечити поновлення його права користування відповідною земельною ділянкою.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне констатувати, що в даному випадку з огляду на предмет, підстави позову та всі обставини справи в її сукупності, позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки рішення суду у разі задоволення позову не поновить будь-якого речового права позивача на земельну ділянку, яке у нього наразі відсутнє, а тому судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Що стосується доводів апеляційної скарги Приватного підприємства РС-Дніпро , м.Херсон щодо його переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та міською радою та обставин з`ясування судом першої інстанції дотримання процедури його реалізації, судова колегія зазначає, що з`ясування дотримання позивачем процедури реалізації переважного права на оренду не входить в предмет доказування у даній справі, а тому судова колегія вважає безпідставним дослідження судом першої інстанції цих обставин, оскільки в даному випадку суд мав встановити факт здійснення позивачем дій, які б свідчили про існування порушеного права або охоронюваного інтересу щодо спірної земельної ділянки або надали б змогу позивачу реалізувати рішення суду першої інстанції у даній справі у випадку задоволення самостійно обраного ним предмету позовних вимог при відсутності доказів його зміни у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Разом з тим, дослідження судом вищевказаних обставин не призвело до прийняття невірного висновку у справі, з огляду на що доводи позивача в цій частині до уваги не приймаються.

Що стосується доводів апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м. Херсон, то вони повністю спростовуються висновками та мотивами суду апеляційної інстанції, викладеними вище.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства РС-Дніпро , м. Херсон, при цьому вимоги скаржників, викладені в апеляційних скаргах, є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, з огляду на що судова колегія вважає, що апеляційні скарги Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м. Херсон не потребують задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі № 923/846/20 відповідає обставинам справи та вимогам закону за мотивами, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції, з огляду на що достатніх правових підстав для його скасування, не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «РС-Дніпро» , м. Херсон та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Перлина Скіфії» , м.Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі №923/846/20 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 року у справі № 923/846/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України .

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 29.03.2021 року.

Повний текст постанови складено 30 березня 2021 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош