Рішення

від 27.11.2020 по справі 300/1597/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2020 р. справа № 300/1597/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна Земля" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Рідна Земля" (надалі також - позивач, ПСП "Рідна Земля") 03.07.2020 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці (далі - відповідач, Управління Держпраці в Івано-Франківській області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в сумі 47 230, 00 грн №ІФ7293/1677/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 25.03.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті відповідача №ІФ 7293/1667/АВ від 17.02.2020 є необґрунтованими, внаслідок чого постанова про накладення штрафу за №ІФ678/1667/АВ/П/ТД-ФС від 11.04.2019, винесена за результатами інспекційного відвідування, підлягає до скасування.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що актом перевірки не заперечується належне працевлаштування ПСП "Рідна Земля" продавця продовольчих товарів ОСОБА_1 , а навпаки, фіксується такий факт. Вважає, що несвоєчасне повідомлення територіального органу ДПС про прийняття працівника ОСОБА_1 не свідчить про неналежне оформлення такого працівника. Так, висновки відповідача про порушення позивачем ч. 3 ст.24 Кодексу законів про працю України зроблено у зв`язку з відсутністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Проте, абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України не передбачає застосування штрафу до суб`єкта господарювання у зв`язку з відсутністю такого повідомлення та не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов`язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення. Звернув увагу суду на те, що постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області посадову особу підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, як за інші порушення законодавства про працю , а не за ч. 3 ст. 41 КУпАП, яка передбачає відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Представник позивача вказав на те, що після втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295, тобто з 14.05.2019, використання акта інспекційного відвідування та постанови про накладення штрафу у формах, затверджених наказом № 1338, не ґрунтується на законі. Також представник позивача зазначив, що відповідач не повідомив позивача про розгляд справи щодо застосування такого акту, та оскаржувану постанову винесено без участі повноважного представника підприємства, що свідчить про порушення права позивача бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), надавати пояснення щодо суті правопорушень та застосованого штрафу, скористатись правовою допомогою. Таким чином, рішення про накладення штрафу відповідача підлягає до скасування.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на адміністративний позов, який надійшов на адресу суду 27.07.2020, відповідно до якого позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. Вказав на те, що під час інспекційного відвідування позивача, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області відібрані пояснення у ОСОБА_1 , яка зазначила, що приступила до роботи 03.02.2020. Однак, адміністрація ПСП "Рідна Земля", прийнявши на роботу ОСОБА_1 на посаду продавця продовольчих товарів з 03.02.2020 згідно наказу № 10 від 31.01.2020, повідомлення про прийняття працівника на роботу до ГУ ДПС в Івано-Франківській області надіслала 17.02.2020. Таким чином, в даному випадку позивачем повідомлення про прийняття працівника надіслано до територіального органу ДПС не до початку роботи працівника, а після початку його роботи, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу", що свідчить про використання праці неоформлених працівників. За вищевказане правопорушення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу, яка прийнята з урахуванням усіх обставин та на підставі норм чинного законодавства. Також, в частині повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про накладення фінансових санкцій, представник позивача звернув увагу суду на те, що на виконання норм порядку № 509, листом від 12.03.2020 № 05-07/15-10/2262, який вручено позивачу 14.03.2020, повідомлено останнього про те, що уповноваженою особою Управління Держпраці отримано акт інспекційного відвідування від 17.02.2020 № ІФ7293/1677/АВ та інші матеріали інспекційного відвідування, під час якого встановлено факт використання праці неоформлених працівників, що є підставою для накладення штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Вказана обставина, на думку представника позивача свідчить про дотримання відповідачем процедури повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи та підтверджується правовою позицією Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12566/18. Вважає, що обставини порушення позивачем трудового законодавства, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування підтверджуються постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області за результатом розгляду справи № 352/503/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , директора ПСП "Рідна Земля", за ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Вказане підтверджує підставність та законність прийняття оскаржуваної постанови. Сторона відповідача також вказала на не підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу(а.с.36-47).

13.08.2020 сторона позивача скористалася правом на подання відповіді на відзив, у якій вказала, що у повідомленні відповідача від 12.03.2020 не міститься інформація про дату, час та місце розгляду справи про накладення фінансових санкцій за порушення норм законодавства про працю, натомість міститься посилання про загальний строк розгляду. Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова не відповідає критеріям правомірного та законного рішення суб`єкта владних повноважень, а тому підлягає скасуванню. Додатково вказує на понесення витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 4 000 грн(а.с.83-85).

Позивачем вищенаведена відповідь на відзив 11.08.2020 була надіслана відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком АТ Укрпошта (а.с.86). Однак, заперечення у строк, встановлений судом відповідач не подав, поважних причин його ненадання не повідомив.

Суд, відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Судом встановлено, що 16.01.2020 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області звернулася ОСОБА_3 із заявою, в які вказала, що з 30.09.2012 по 18.10.2018 вона неофіційно працювала на посаді продавця продовольчих товарів у ПСП Рідна Земля та просила провести перевірку такого підприємства з метою зобов`язання останнього сплатити ЄСВ та ПДФО для зарахування вказаного періоду до трудового стажу(а.с.53).

У період з 14.02.2020 по 17.02.2020, на підставі п.п. 1 п. 5 Порядку 834, відповідно до наказу від 05.02.2020 № 166-Д Про проведення інспекційного відвідування ПСП Рідна Земля та направлення №997 від 05.02.2020, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування ПСП Рідна Земля (а.с. 56,57).

Також 13.02.2020 відповідач сформував вимогу № ІФ7293/1677/ПД про надання позивачем до документів у строк до 09:00 год. 17.02.2020, яку вручено уповноваженому представнику підприємства 14.02.2020(а.с. 59).

За результатами здійсненої перевірки складено акт № ІФ7293/1677/АВ від 17.02.2020, відповідно до якого, інспекторами праці виявлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме, в порушення вимог ч. 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу", ПСП Рідна Земля повідомлення про прийняття працівника на роботу надіслано до територіального органу ДФС не до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а після приступлення працівником до виконання своїх обов`язків. Так, під час проведення позапланового інспекційного відвідування встановлено, що ПСП Рідна Земля прийнявши на роботу ОСОБА_1 на посаду продавця продовольчих товарів з 03.02.2020 згідно наказу № 10 від 31.01.2020, повідомлення про прийняття працівника на роботу до ГУ ДПС в Івано-Франківській області(Галицький район) надіслала 17.02.2020, тобто пізніше дня допуску працівника до роботи. Зазначений акт 17.02.2020 підписано уповноваженою особою позивача з відміткою "Зауважень до акту немає" та підтвердженням про отримання одного примірника акту(а.с.60-63).

Відповідно до наданих 14.02.2020 ОСОБА_1 пояснень така приступила до роботи продавцем у ПСП Рідна Земля 03.02.2020(а.с.58)

17.02.2020 надано письмові пояснення головного бухгалтера ПСП Рідна Земля в яких, вказано, що ОСОБА_1 прийнято на роботу продавцем продовольчих товарів з 03.02.2020, однак повідомлення про прийняття працівника на роботу нею подано із запізненням 17.02.2020 через завантаженість у зв`язку із подачею річної звітності(а.с. 65).

Також, директором та головним бухгалтером ПСП Рідна Земля надано письмові пояснення від 17.02.2020 в яких вказано про не перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах із підприємством(а.с.64, 66).

Цього ж дня, 17.02.2020 позивачу внесено припис про усунення виявлених порушень № ІФ 7293/1677/АВ/П від 17.02.2019, яким зобов`язано усунути виявлене під час інспекційного відвідування порушення законодавства про працю у строк 27.02.2020 (а.с.70-71).

17.02.2020 інспектором управління Держпраці в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення № ІФ 7293/1677/АВ/П/ПТ, згідно якого ОСОБА_2 , директор ПСП Рідна Земля , вчинив адміністративне правопорушення вимог законодавства про працю, зокрема, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови КМУ № 413 від 17.06.2015(а.с.73-74).

Листом за № 04-12/15-10/1544 від 20.02.2020 направлено справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно директора ПСП Рідна Земля ОСОБА_2 до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області (а.с.75).

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2020 № 352/503/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становило 510 грн. Цим рішенням суду директора ПСП Рідна Земля ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП, оскільки він допустив порушення вимог законодавства про працю, викладені в акті інспекційного відвідування № ІФ 7293/1677/АВ від 17.02.2020 (а.с.76).

13.03.2020 Управління Держпраці в Івано-Франківській області направило позивачу повідомлення № 05-07/15-10/2262 від 12.03.2020, в якому вказано, що уповноваженою особою Управління Держпраці отримано акт інспекційного відвідування від 17.02.2020 № ІФ7293/1677/АВ та інші матеріали інспекційного відвідування, під час якого встановлено факт використання праці неоформлених працівників, що є підставою для накладення штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Також, повідомлено про те, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою Управління вищезазначених документів(а.с. 77).

Таке повідомлення було надіслано на адресу ПСП Рідна Земля , вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: с.Дитятин, Галицький район, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вказане поштове відправлення за штриховим ідентифікатором 7601865456998 вручено позивачу 14.03.2020 (а.с.78-79)

За результатами розгляду справи про накладення штрафу, на підставі акта інспекційного відвідування № ІФ7293/1677/АВ від 17.02.2020 та доданих до нього матеріалів, за порушення законодавства про працю, а саме: ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413, відповідальність за які передбачена абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, начальником Управління Держпраці винесено постанову №ІФ7293/1677/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 25.03.2020 про накладення штрафу на ПСП Рідна Земля в розмірі 47 230, 00 грн (а.с. 27).

Позивач, вважаючи протиправною постанову відповідача №ІФ7293/1677/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 25.03.2020, звернувся в суд за захистом порушених прав із вимогою про визнання її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо виявленого порушення, а саме використання праці неоформлених працівників передбаченого частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, яке виявилось у несвоєчасному повідомленні органів ДПС про працевлаштування ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В акті відповідача зазначено, що в порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України ПСП Рідна Земля здійснено фактичний допуск працівника ОСОБА_1 до роботи без повідомлення територіального органу ДПС про прийняття працівника.

Відповідно до наказу ПСП Рідна Земля № 10 від 31.01.2020 ОСОБА_1 прийнято на роботу з 03.02.2020 продавцем продовольчих товарів (а.с. 69).

У наданих відповідачу письмових поясненнях від 14.02.2020 ОСОБА_1 підтвердила, що приступила до роботи 03.02.2020.

17.02.2020 ПСП Рідна Земля повідомила про прийняття на роботу ОСОБА_1 ЗУ ДПС в Івано-Франківській області (Галицький район), що підтверджується відповідним повідомленням та квитанцією № 2 про прийняття пакету із зазначенням ати - 17.02.2020 та часу 14:37(а.с. 68, зворотній бік аюсю68).

Таким чином повідомлення про прийняття на роботу до територіального органу ДПС направлено після початку роботи ОСОБА_1 .

У постанові Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу" зазначено, що відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановив установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, позивачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу".

Також, частина ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України окрім обов`язку укладення трудового договору з працівником зобов`язує роботодавця повідомити про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, оскаржуваною постановою № ІФ7293/1677/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 25.03.2020 штраф на позивача накладено відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.

Вказаною нормою встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, дана норма, з врахуванням встановлених обставин, передбачає відповідальність за допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору та не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.04.2020 року у справі №440/45/19, та від 24.09.2020 у справі № 200/929/19-а.

Натомість, за неповідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу відповідальність визначена в абзаці 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати. Однак до такого виду відповідальності позивача не притягнуто.

В підсумку судом не встановлено порушень трудового законодавства, яке полягало в допуску позивачем працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору, проте Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області застосовано штраф передбачений абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України виключно за вказане порушення, яке ПСП Рідна Земля не вчинено.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідачем у даному випадку помилково притягнуто позивача до відповідальності на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови №ІФ7293/1677/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 25.03.2020. про накладення на позивача штрафу в сумі в сумі 47 230, 00 грн.

Надаючи оцінку постанові Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2020 № 352/503/20 суд звертає увагу на наступне.

Як попередньо встановлено судом, листом за № 04-12/15-10/1544 від 20.02.2020 направлено справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно директора ПСП Рідна Земля ОСОБА_2 до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області (а.с.75).

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2020 № 352/503/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становило 510 грн. Цим рішенням суду директора ПСП Рідна Земля ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП, оскільки він допустив порушення вимог законодавства про працю, викладені в акті інспекційного відвідування № ІФ 7293/1677/АВ від 17.02.2020 (а.с.76).

Частиною 1 статті 41 КУпАП передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено частиною 3 статті 41 КУпАП.

Відтак, директора ПСП Рідна Земля ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної не порушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено частиною 3 статті 41 КУпАП , а за інші порушення вимог законодавства про працю відповідно до ч.1 ст.41 КУпАП.

Згідно із статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи встановлені судом обставини справи, враховуючи те, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв помилково застосувавши норми Кодексу Законів про працю в Україні, а тому позовні вимоги ПСП Рідна земля є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Документально підтвердженими є витрати позивача на сплату судового збору, сплаченого за подання даного адміністративного позову в розмірі 2 102 гривні згідно платіжного доручення за № 8020 від 03.07.2020.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ст. 134 КАС України вбачається, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, судом досліджено, що витрати позивача, пов`язані з розглядом справи (на професійну правничу допомогу) адвокатом Бакуном Андрієм Юрійовичем, підтверджуються договором № РЗ/20-05 від 23.06.2020 про надання правничої/правової допомоги та акту здачі-приймання наданих послуг від 10.08.2020 із зазначенням розрахунку затрат робочого часу при наданні правничої допомоги позивачу на суму 4000 гривень, з рахуванням змісту яких, суд вважає наведений розмір витрат обґрунтованим, доведеним, розумним та витрати - неминучими, розмір витрат таким, що відповідає складності справи та зусиллям, які були необхідними для поновлення прав позивача.

Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до умов договору № РЗ/20-05 від 23.06.2020 про надання правничої/правової допомоги (п. 4.2) оплата проводиться протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Таким чином, розмір витрат, які позивач має сплатити за професійну правничу допомогу адвоката є співмірним із складністю справи, ціною спору та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.

Відтак, вказані витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ7293/1677/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 25.03.2020 про накладення штрафу уповноваженими особами на приватне сільськогосподарське підприємство "Рідна Земля" штрафу в розмірі 47 230 (сорок сім тисяч двісті тридцять) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь приватного сільськогосподарського підприємста "Рідна Земля" сплачений судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь приватного сільськогосподарського підприємста "Рідна Земля" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000(чотири тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - приватне сільськогосподарське підприємство "Рідна Земля" (код ЄДРПОУ 02126047, адреса місцезнаходження: с.Делятин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77140; фактична адреса: вул.Калуське шосе, 2а, с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423);

Відповідач - Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018)

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.