Рішення

від 02.10.2019 по справі 640/20359/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Київ № 640/20359/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Моторз Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача - адвокат Томашевський В.А.;

відповідача - Коваленко Л.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Моторз Груп" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13.09.2018 № 00011231402.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 10.12.2018 - відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті; від 04.03.2019 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ТОВ "Юніверсал Моторз Груп" придбавало вживані автомобілі в осіб, які не були платниками податку на додану вартість, тому база оподаткування вираховувалась як позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання, що визначено статтею 189 ПК України. Відповідно на вказану різницю нараховувався податок на додану вартість за ставкою 20 відсотків. Представник також наголосив, що ще однією підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є не підписання акта перевірки однією з посадових осіб, що приймала участь в перевірці.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем невірно визначена база оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 266765,00 грн., що слугувало підставою для нарахування грошового зобов`язання.

Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача позов не визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

Відповідачем проведено перевірку позивача за результатами якої було сформовано акт від 28.08.2018 581/26-15-14-02-03/39997491 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Юніверсал Моторз Груп" щодо дотримання податкового законодавства за період з 08.09.2015 по 31.03.2018, валютного за період з 08.09.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 08.09.2015 по 31.03.2018, в якому зазначено про порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 189.3 статті 189, пункту 193.1. статті 193 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли на момент відображення вказаних операцій в податковому обліку), встановлено заниження податку на додану вартість на суму 266765,00 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2015 року в сумі 1023,00 грн., за листопад 2015 року в сумі 15000000 грн., за грудень 2016 року в сумі 51051,00 грн., за січень 2017 року в сумі 28592 грн., за березень 2017 року в сумі 37458 грн., за квітень 2017 року в сумі 14337,00 грн., за травень 2017 року в сумі 10888,00 грн., за червень 2017 року в сумі 6158,00 грн., за серпень 2017 року в сумі 9918,00 грн., за вересень 2017 року в сумі 18183 грн., за жовтень 2017 року в сумі 8861 грн., за листопад 2017 року в сумі 15289,00 грн., за грудень 2017 року в сумі 12243,00 грн., за січень 2018 року в сумі 19923,00 грн., за лютий 2018 року в сумі 19528,00 грн., за березень 2018 року в сумі 11813,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ "Юніверсал Моторз Груп" звернулось з відповідними запереченнями до Головного управління ДФС у м. Києві.

Головне управління ДФС у м. Києві рішенням від 12.09.2018 №62379/10/26-15-14-02-03 було залишено без задоволення заперечення ТОВ "Юніверсал Моторз Груп", а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем були сформоване податкове повідомлення рішення від 13.09.2018 № 00011231402.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2018 №00011231402 визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 333456,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2018 №00011231402 позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Як встановлено перевіркою, ТОВ "Юніверсал Моторз Груп" здійснювало господарську діяльність з придбання вживаних автомобілів в осіб, які не є платниками податку на додану вартість та з наступним продажам автомобілів.

Наведене підтверджується також відповідними договорами, доданими до матеріалів судової справи, вказана обставина відповідачем не заперечувалась. Спір виник щодо питання визначення платником податку на додану вартість бази оподаткування.

Зі змісту позову вбачається, що ТОВ "Юніверсал Моторз Груп" розраховувалась база оподаткування як позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання.

Відповідачем зроблено висновок про помилковість такого розрахунку, оскільки для розрахунку бази оподаткування мала включатись ціна наступного продажу автомобіля, до якої має включатись податок на додану вартість. При цьому згідно з актом перевірки правовою підставою для такого висновку слугували положення пункту 188.1 статті 188, пункту 189.3 статті 189, пункту 193.1 статті 193 ПК України.

Судом установлено, що господарська діяльність ТОВ "Юніверсал Моторз Груп", яка була предметом перевірки, здійснювалась позивачем у період з 08.09.2015 по 31.03.2018.

Протягом періоду, що перевірявся абзац другий пункту 189.3 статті 189 ПК України, на який посилається контролюючий орган, як на підставу нарахування грошового зобов`язання позивачу, неодноразово зазнав змін згідно із Законами України від 12.04.2016 №1084-VIII та від 21.12.2016 № 1797-VIII.

Відповідно до пункту 189.3 статті 189 ПК України (у редакції з 01.01.2017) у разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.

Датою збільшення податкових зобов`язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 цього Кодексу.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб`єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 ПК України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017 зі змінами згідно з Законом України від 12.04. 2016 №1084-VIII - набрав чинності з 01.01.2016) у разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.

Датою збільшення податкових зобов`язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 цього Кодексу.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб`єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Відповідно до статті 189.3 ПК України (у редакції, чинній на час здійснення господарської діяльності у 2015 році) у разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання однорідних вживаних товарів, придбаних у фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.

Датою збільшення податкових зобов`язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 цього Кодексу.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

для фізичної особи виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб`єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Як уже вказувалось, на думку контролюючого органу позитивна різниця мала розраховуватись, виходячи з договірної (контрактної) вартості, водночас позивач вважав, що договірна (контрактна) вартість не повинна включати податок на додану вартість.

З аз містом статті пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

На думку суду, платником податку правомірно не включено до бази оподаткування податок на додану вартість вживаного автомобіля, що реалізовувався, позаяк за змістом наведеної норми до договірної вартості не включається податок на додану вартість. Відповідно контролюючий орган помилково дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість.

Однією з підстав позову зазначено відсутність підпису в акті перевірки.

Відповідно до акту перевірки перевірка була проведена на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 05.07.2018 № 10777 та направлень, виданих перевіряючим ГУ ДФС у м. Києві, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6

Акт перевірки підписаний перевіряючими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_1 акт не підписано, напроти її прізвища проставлено відмітку "відпустка".

За приписами статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється "Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами", затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10. 2015 за №1300/27745 (далі - Порядок №727)

Пунктом 2 розділу І Порядку №727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пунктів 1 та 2 розділу ІІ Порядку №727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Згідно пункту 2 розділу V Порядку №727 акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

За змістом наведених норм, акт повинні підписати особи, які проводили перевірку. Однак, на думку суду, непідписанння акту одним з перевіряючи внаслідок перебування його у відпустці не може бути підставою для неврахування судом висновків акту перевірки. При цьому суд ураховує, що посадова особа, яка не підписала акт перевірки перебувала у відпустці, тобто у цієї особи відсутні повноваження для підписання акту, акт підписаний іншими посадовими особами контролюючого органу, наведені правові норми не регламентують обов`язковий кількісний склад посадових осіб, які проводять перевірку. Тому суд відхиляє вказаний довід представника позивача.

Враховуючи наведені висновки суду, позов підлягає задаволенню, відповідно податкове-повідомлення рішення від 13.09.2018 №00011231402 суд визнає протиправним та скасовує.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі в розмірі 5001,84 грн. (п`ять тисяч одна гривня 84 копійки). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 5001,84 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДФС у місті Києві.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13 вересня 2018 року № 00011231402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Моторз Груп" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5001,84 грн. (п`ять тисяч одна гривня 84 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Моторз Груп" (ідентифікаційний код 39997491, місцезнаходження: 01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 15/2);

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147- VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 27 листопада 2020 року.

Суддя В.А. Донець