Рішення

від 11.11.2020 по справі 908/687/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/51/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020 Справа № 908/687/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Горохов І.С.,

Зінченко Н.Г.,

при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 33086027)

про стягнення 1 626 925,53 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Білич Н.С., довіреність № 12 від 01.01.2020 р., адвокат;

Від відповідача: Череповський В.П., протокол №11 від 05.04.2019 р., директор;

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" №008-33/4406 від 20.03.2019 р. (вх. №733/08-07/19 від 20.03.2019 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" про стягнення 1 317 245,49 грн.

Згідно Витягу з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2019 р. справу №908/687/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 25.03.2019 р. вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України залишено без руху та надано ПАТ "Запоріжжяобленерго" строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом надання суду належних доказів сплати судового збору в розмірі 19 758,68 грн., докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

Ухвалою від 03.04.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/687/19 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/51/19, підготовче засідання призначено на 25.04.2019 р. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою. В судовому засіданні 25.04.2019 р. було оголошено перерву до 27.05.2019 р.

Ухвалою від 27.05.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 02.07.2019 р., розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено до 24.06.2019р. о/об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 24.06.2019 р. провадження у справі № 908/687/19 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №908/1271/19, яка розглядається Господарським судом Запорізької області.

Ухвалою від 12.12.2019 р. провадження у справі поновлено з 08.01.2020 р., підготовче засідання призначено на 08.01.2020 р. о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 08.01.2020 р. заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 02.01.2020 № 008-33/21 про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду. Вирішено справу № 908/687/19 передати на колегіальний розгляд.

Згідно Витягу з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 р., справу №908/687/19 передано на розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Науменко А.О., Топчій О.А.

Ухвалою від 13.01.2020 р. справу № 908/687/19 прийнято до свого провадження, розгляд справи №908/687/19 розпочато спочатку зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 11.02.2020 р. об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. В судовому засіданні 11.02.2020 р. судом оголошено перерву до 11.03.2020 р.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-119/20 від 11.03.2020, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47 та 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Топчій О.А. у відпустці з 06.03.2020 р. по 13.03.2020 р. (з відкликанням 13.03.2020 р.), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/687/19.

Витягом з протоколу автоматичної розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 р., справу №908/687/19 передано на розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Корсун В.Л., Науменко А.О.

Ухвалою від 11.03.2020 р. справу № 908/687/19 прийнято до свого провадження, розгляд справи №908/687/19 розпочато спочатку зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 11.03.2020 р. о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 11.03.2020 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.04.2020 р. об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 08.04.2020 р. продовжено по справі № 908/687/19 процесуальні строки, передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 р. на двадцять два дня після закінчення шістдесятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, тобто до 01.06.2020 р. Розгляд справи у підготовчому провадженні перенесено (відкладено) на 13.05.2020 р. об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою від 13.05.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 01.07.2020 р., розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 10.06.2020 р. на 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 10.06.2020 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 24.06.2020 р. о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Відповідно до Витягів з протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2020 р., враховуючи перебування у відпустці суддів учасників колегії: Корсуна В.Л. з 22.06.2020 р. по 07.07.2020 р. та Науменка А.О. з 24.06.2020 р. по 30.06.2020р., справу №908/687/19 та заяву від 10.03.2020 р. за вих. №18 про зупинення провадження у справі передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Дроздова С.С., Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 24.06.2020 р. прийнято справу № 908/687/19 до свого провадження, розгляд справи №908/687/19 розпочати спочатку зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 21.07.2020 р. о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до Витягів з протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.07.2020 р., враховуючи перебування у відпустці судді учасника колегії: Дроздової С.С. з 20.07.2020 р. по 14.08.2020 р. включно, справу №908/687/19 та заяву №18 від 10.03.2020 р. про зупинення провадження у справі передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Зінченко Н.Г., Левкут В.В.

Ухвалою від 22.07.2020 р. справу № 908/687/19 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" №18 від 10.03.2020 про зупинення провадження у справі прийнято до свого провадження. Розгляд справи №908/687/19 розпочато спочатку зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 11.08.2020 р. о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалами суду від 11.08.2020 р. в задоволенні заяви ТОВ "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" №18 від 10.03.2020 (вх. № 5172/08-08/20 від 11.03.2020) про зупинення провадження у справі № 908/687/19 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/261/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 20.10.2020 р. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.10.2020 р. о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Витягом з протоколу автоматичної розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 р., у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді-учасника колегії Левкут В.В. з 12.10.2020 р., справу №908/687/19 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Горохов І.С., Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 12.10.2020 р. справу № 908/687/19 прийнято до свого провадження. Повторний розгляд справи по суті призначено на 12.10.2020 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 12.10.2020 р. відмовлено у задоволенні усного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" від 12.10.2020 про витребування у Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" бухгалтерського документу - відомостей щодо відображення у бухгалтерському обліку Акта ТОВ "БАРК" № 1 від 01.06.2017 "Про нарахування величини відшкодування за перерву в електропостачанні" на суму 2 975 803,28 грн. У судових засіданнях 12.10.2020 р., 27.10.2020 р. судом оголошувались перерви.

В судовому засіданні 11.11.2020 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі Акорд .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 02.01.2020 р. за вих. №008/33/21, зазначивши, що між ПАТ Запоріжжяобленерго та ТОВ БАРК укладено договір про постачання електричної енергії від 06.12.2005 р. №1149 (зі змінами та доповненнями). Однак, порушуючи умови договору відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Виставлені позивачем рахунки відповідач не сплатив, при цьому надсилав позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в підтвердження погашення заборгованості з активної електричної енергії. Однак, такі заяви не породжують для позивача жодних правових наслідків, оскільки суперечать вимогам Закону України Про електроенергетику . Таким чином, у відповідача існує заборгованість за спожиту активну електричну енергію за липень 2016 р. та за період з липня 2017 р. по грудень 2018 р. в сумі 988 856,28 грн. У зв`язку з не виконанням відповідачем належним чином зобов`язання в частині своєчасної та повної плати спожитої електричної енергії, позивачем нараховано пеню в сумі 485 359,90 грн., інфляційні втрати в сумі 106 583,73 грн. та 3 % річних в сумі 46 125,62 грн. На підставі викладеного, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 07.05.2019 р. за вих. №41, письмовому відзиві від 25.03.2020 р. за вих. №27 на заперечення, письмових поясненнях по суті спору від 02.11.2020 р. за вих. №83, пояснивши, що Товариство з обмеженою відповідальністю Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс ЄДРПОУ 33086027 (далі - ТОВ БАРК ) є підприємством харчової промисловості, діє на підставі статуту. Згідно статутної діяльності та покладених на нього завдань Міністерством аграрної політики та продовольства України забезпечує продовольчу безпеку держави на виконання статті 5 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів . В розумінні п. 1.2 ч. 1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ) позивач є споживачем електричної енергії.

06.12.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (в процесі реорганізації змінено найменування на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (далі - ПАТ Запоріжжяобленерго ), що є електропередавальною організацією, постачальником електричної енергії, та Товариством з обмеженою відповідальністю Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс (далі - ТОВ БАРК ), що є споживачем, укладено Договір про постачання електричної енергії № 1149. Для виконання договору № 1149 про постачання електричної енергії, як товару позивачем було укладено додатковий договір: між ПАТ Запоріжжяобленерго та ПрАТ Азовкабель (основний споживач згідно п.1.2. ч. 1 ПКЕЕ) 01.05.2013 р. договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 (далі - договір № 4-6). Також, між ПрАТ Азовкабель та ТОВ БАРК 01.01.2016 р. укладено типовий договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 59 (далі - Договір № 59), що передбачений додатком 1 до Правил користування електричною енергією та Договір змішаного типу № 58 (далі - Договір № 58) від 01.01.2011 р., який передбачає також і додаткові господарські послуги до обов`язкових, передбачених законодавством про електроенергетику.

ПрАТ Азовкабель на виконання чинного законодавства в галузі електроенергетики та умов укладеного договору забезпечувало ПАТ Запоріжжяобленерго технічну можливість під час передачі постачальником ПАТ Запоріжжяобленерго електричної енергії споживачу ТОВ БАРК за Договором № 4-6 від 01.05.2013 р. включно до 11.08.2016р. Однак, 11.08.2016 р. між 15:00 та 15:30 було припинено постачання електричної енергії до мереж ТОВ БАРК , що зафіксовано журналами подій лічильників, які контролює незалежна компанія ФОП Алексєєв К.О. та Актами від 11.08.2016 р. та від 15.09.2016 р.

Відповідно до п. 7.1 ПКЕЕ: Електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно правовими актами в тому числі і ПКЕЕ, в зв`язку з чим відповідач зауважує, що на момент припинення електропостачання 11.08.2016 р. між 15:00 та 15:30 і по час часткового поновлення лише 10.07.2017 р. не існувало жодних об`єктивних та обґрунтованих підстав такого припинення та не поновлення електроживлення. Безпідставність та незаконність припинення електропостачання зокрема підтверджується у постановах суду по справах № 908/1019/17, №908/2260/16, №908/,1884/17, безпідставність та не законність переривання позивачем постачання електричної енергії за договором № 1149 від 06.12.2005 р. доведена у справах № 908/3004/16, № 908/2068/17, № 908/1032/18, які вступили в законну силу і підлягають обов`язковому виконанню згідно чинного законодавства України, та якими встановлено факт незаконного відключення та перерви (непоновлення) у постачанні електричної енергії до ТОВ БАРК . Вину у непоновлені електропостачання в межах встановлених ПУЕ відповідач вбачає у бездіяльності ПАТ Запоріжжяобленерго , тому, що після втручання у процес постачання електричної енергії ПАТ Запріжжяобленерго було терміново повідомлено про відключення електроспоживання електроустановок ТОВ БАРК , що встановлено у Рішеннях господарського суду від 18.04.2017 р. по справі № 908/3004/16, від 26.03.2018 р. №908/2068/17, №908/1032/18. Протиправні дії позивача в частині непоновлення постачання електричної енергії до ТОВ БАРК також підтверджено листом Держенергонагляду від 19.10.2016 р.

На виконання вимог ПКЕЕ, 11.07.2017 р. ТОВ БАРК складено акт про нарахування величини відшкодування за перерву в електропостачанні за період 11.08.2016 р. по 10.07.2017 р. на загальну суму 2 975 803,28 грн. Зазначений акт прийнятий ПАТ Запоріжжяобленерго без зауважень та позивачем не було надано на нього жодної вмотивованої відповіді. Після вручення позивачу акту від 11.07.2017 р. ТОВ БАРК отримало законне право на зарахування в наступних розрахункових періодах нарахованої за актом суми для погашення заборгованості за використану електричну енергію в майбутньому. Отримуючи акти та рахунки за використану електричну енергію, відповідачем на адресу позивача направлялись вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог. Зазначені заяви відповідачем направлялись для повного та всебічного упередження незаконних дій ПАТ Запоріжжяобленерго направлених на невиконання п. 6.46 ПКЕЕ. На день звернення ПАТ Запоріжжяобленерго з вимогами до ТОВ БАРК про стягнення заборгованості у розмірі 1 317 245,49 грн., заборгованість позивача у справі перед відповідачем, яка підтверджена судовими рішеннями у перелічених вище справах склала: 882 108,39 грн. Судами у перелічених вище справах видані відповідні накази, які не пред`явлені ТОВ БАРК до виконання, оскільки підприємство сподівається на добросовісність та сумлінність ПАТ Запоріжжяобленерго щодо виконання покладених на нього законодавством України зобов`язань в частині виконання п. 6.46 ПКЕЕ. Вважає, що ТОВ БАРК жодним чином не порушувало діючого законодавства України відносно ПАТ Запоріжжяобленерго , оскільки починаючи з 11.07.2017 р. саме ПАТ Запоріжжяобленерго зобов`язано вчинити дії спрямовані на зарахування не сплаченої на користь ТОВ БАРК нарахованої суми відшкодування за перерву в електропостачанні, у розмірі 2 975 803,28 грн., яка нарахована за період з 11.08.2016 р. по 10.07.2017 р. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (далі - Постачальник електричної енергії, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Базовий Азовський рибопереробний комплекс (далі - Споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії від 06.12.2005 р. №1149 з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до розділу 1 Договору, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Умовами п. 2.2.3 та 2.2.4 п. 2.2 договору, передбачено обов`язок Споживача здійснювати оплату Постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами додатка №4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію та додатка №5 Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії .

Відповідно до п. 7 додатка №4 до Договору, Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йму Постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику Споживачу під розпис в журналі, дата зазначена у журналі;

- при направлені - дата вручення Споживачу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", пункту 1.3 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28, споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником. Договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованими тарифами та споживачем.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. В свою чергу, відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно пункту 10.2. розділу 10 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, споживач електричної енергії зобов`язаний: оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов договору позивачем були виставлені та направлені на оплату відповідачу відповідні рахунки за спожиту активну електричну енергію за липень 2016 р. та за період з липня 2017 р. по грудень 2018 р. в сумі 988 856,28 грн., які містяться в матеріалах справи. (а.с. 71 - 168, т. 1)

Однак, відповідач не виконав належним чином свої договірні в`язання в частині своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 988 856,28 грн.

Відповідач зазначає, що 11.08.2016 р. між 15:00 та 15:30 було припинено постачання електричної енергії до мереж ТОВ БАРК , що зафіксовано журналами подій лічильників, які контролює незалежна компанія ФОП Алексєєв К.О. та Актами від 11.08.2016 р. та від 15.09.2016 р.

Позивачем не було поновлено електропостачання до мереж відповідача, що є, на думку відповідача, тривалим правопорушенням у загальному періоді з 11.08.2016 р. по 10.07.2017 р.

Суд зазначає, що факт припинення електропостачання відповідачу досліджувався у справі у справі №908/2260/16, а отже відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 р. у справі №908/2260/16 за позовом ТОВ БАРК до відповідача - 1: ВАТ Запоріжжяобленрего , відповідача-2: ПрАТ Азовкабель про стягнення 219 396,00 грн. збитків та зобов`язання вчинити дії, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 р., встановлено, що дії відповідача-2 по припиненню 11.08.2016 р. постачання електроенергії позивачу є неправомірними, оскільки за результатами судового розгляду не встановлено факту наявності підстав для вчинення вказаних дій…

Що стосується позовних вимог про солідарну відповідальність у спричиненні заявлених збитків ВАТ "Запоріжжяобленерго", то суд вважає, що позивач не довів наявності в діях відповідача - 1 ознак протиправної поведінки, оскільки як встановлено в ході розгляду справи ВАТ "Запоріжжяобленерго" не припиняло постачання електричної енергії позивачу та не давало відповідних доручень на проведення таких дій відповідачу 2, а при погодженні відключення діяло виключно у спосіб передбачений Правилами і попереджало ПрАТ "Азовкабель" про можливі негативні наслідки, у разі відсутності підстав, визначених п.7.5 Правил. Враховуючи, що відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення, звільняє сторону від відповідальності за понесені стороною збитки, суд вважає за необхідне в позовних вимогах про стягнення збитків до відповідача --1 відмовити .

Відповідно до п. 4.1.2 договору № 1149 від 06.12.2005 р., у разі перерви в постачанні електричної енергії Споживачу з вини Постачальника понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії постачальник електричної енергії несе відповідальність перед споживачем за вартість недовідпущеної електричної енергії згідно ст. 24 Закону України Про електроенергетику .

Відповідно до ч.ч. 11, 13 ст. 24 Закону України Про електроенергетику енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб`єктом господарської діяльності, що здійснює передачу або розподіл належної енергопостачальнику електричної енергію, у разі, коли електрична енергія поставляться мережами, які не є його власністю. Енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання(не поновлення) постачання електричної енергії.

Згідно з п 6.45 ПКЕЕ у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб`єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

У відповідності до п. 6.46 ПКЕЕ у разі переривання електропостачання уповноваженими представниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, у якому зазначаються час перерви та обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Час переривання визначається спільно за документацією споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) з моменту припинення або обмеження постачання електричної енергії до відновлення електропостачання відповідно до диспетчерських оперативних документів електропередавальної організації.

Якщо переривання в електропостачанні викликане технологічними порушеннями в роботі мереж електропередавальної організації, то у разі визначення обсягу недовідпущеної електричної енергії час перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується ПУЕ відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів.

Час спрацювання пристроїв автоматичного підключення резерву та автоматичного повторного підключення не вважається перериванням електроспоживання.

Обсяг електричної енергії, що недовідпущена споживачу, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору (визначається, виходячи із середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період та часу переривання), і Фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.

Нарахована за актом величина відшкодування за перерву в електропостачанні враховується в наступних розрахункових періодах або за заявою споживача перераховується на його поточний рахунок.

Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву від 07.05.2019 р. за вих. №41 відповідач посилається на Акт від 11.07.2017 р. про нарахування величини відшкодування за перерву в електропостачанні. У переліку додатків, які вказані у відзиві, зазначено копію Акту від 01.07.2017 р.

Суд зазначає, що фактично відповідачем надано до матеріалів справи Акт від 01.06.2017 р. про нарахування величини відшкодування за перерву в електропостачанні, з якого вбачається, що 01.06.2017 р. ТОВ БАРК складено Акт №1 Про нарахування величини відшкодування за перерву в електропостачанні у відповідності до абзацу 6 п. 6.46 Правил користування електричною енергією , у присутності незалежних свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та уповноважених осіб Споживача ТОВ БАРК Череповського Володимира Петровича, Балаби Світлани Борисівни, Д`ячкова Артема Андрійовича .

У вказаному Акті зазначено, що на підставі факту, що доведено у законний спосіб (первинні бухгалтерські документи, журнал подій з лічильниками №1124016, №1125117) встановлено: час переривання електричної енергії за договором №1149 від 06.12.2005 р. за період з 15:00 год. 11.08.2016 р. по 12:00 год. 10.07.2017 р. (Додаток №3 до Договору №1610-2094 від 31.08.2016р.) дорівнює 7989 годин.

Розрахунок величини відшкодування: 1) Кількість отриманої у попередній розрахунковий період електроенергії, а саме у липні 2016 р. 63378 КВт./год.: 744 год. = 85,18 кВт./год. (за 1 годину у попередньому розрахунковому періоді); 2) 7989 год. - це час переривання (непоновлення) постачання електричної енергії за договором №1149 від 06.12.2005 р.; 3) Недовідпущений обсяг електроенергії розраховується виходячи із формули (обсяг за 1 год. * на час переривання ) та який складає: 85,18 кВт./год. * 7989 год. = 680503 кВт/год.; 4) Середній тариф, розраховується із встановленого рахунку № 1149/7а від 01.08.2016 р., який вирахуваний як вартість поділена на обсяг: 138574,31 грн.: 63378 кВт/год. = 2,1864733 грн.; 5) Величина відшкодування визначається за договором №1149 від 06.12.2005 р., Законом України Про електроенергетику , ПКЕЕ, ПУЄ, договір №1610-2094 від 31.09.2016 р. Закон України Про захист економічної конкуренції та складає: 680503 кВт/год. * 2,1864733 грн. * 2 = 2975803,28 грн.

Величина 2 975 803,28 грн. підлягає або зарахуванню у наступні поставки електроенергії до ТОВ БАРК , або перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ БАРК за вибором останнього.

ТОВ БАРК було здійснено розрахунок двократної вартості недовідпущеної електроенергії в порядку абз. 5 п. 6.46 ПКЕЕ.

Також, ТОВ БАРК в порядку ст. 601 ЦК України направлялись на адресу позивача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в підтвердження погашення заборгованості з активної електричної енергії, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 155-179, т. 2)

Представник відповідача пояснив, що ТОВ БАРК пропонувало, але не проводило зарахування зустрічних однорідних вимог, що вбачається з наданих до суду матеріалів бухгалтерського обліку та продовжує виконувати приписи законодавства України. ТОВ БАРК виконало приписи норм законодавства та врахувало на своїх бухгалтерських реєстрах за Актом № 1 від 01.06.2017 р. суму 2 975 803,28 грн. та продовжує, за вимогою Закону, враховувати у кожному наступному розрахунковому періоді величину відшкодування, яка за згодою сторін визначається щомісячно у Актах про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що ухвалою від 24.06.2019 р. провадження у справі № 908/687/19 зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням по справі №908/1271/19, яка розглядається Господарським судом Запорізької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.08.2019 р. по справі №908/1271/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" про визнання правочинів недійсними, яке набрало чинності та міститься в матеріалах справи, встановлено, що … зазначеними положеннями спеціального законодавчого акту у регулюванні правовідносин у сфері електроенергетики чітко визначено спеціальний порядок проведення розрахунків за електроенергію, за яким розрахунки проводяться виключно грошовими коштами та шляхом їх перерахування споживачем електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії і сторони у відповідних правовідносинах не можуть відступати від визначеного законом порядку, зокрема, проведення таких розрахунків.

З огляду на викладене, оспорювані заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в частині припинення зобов`язань з оплати електричної енергії в період з серпня 2016 р. по грудень 2018 р., як односторонні правочини, суперечить вимогам частин 2, 3 статті 15-1 та частині 8 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" та підлягають визнанню недійсними у відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до пункту 6.46 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 нарахована за актом величина відшкодування за перерву в електропостачанні враховується в наступних розрахункових періодах або за заявою споживача перераховується на його поточний рахунок.

Суд відхиляє посилання відповідача на п. 6.46 ПКЕЕ, оскільки не зазначаючи прямо про таку заборону, вказані вище норми закону та умови договору містять в собі пряму вказівку, що оплата вноситься виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Більш того, в ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" законодавець, не забороняючи проведення споживачем розрахунків в інших формах (або сплату коштів на інші рахунки), вказує, що такі кошти не повинні враховуватися як оплата спожитої електричної енергії. …

Крім того, п. 6.46 ПКЕЕ передбачає і перерахування величини відшкодування за перерву в електропостачанні за заявою споживача на його поточний рахунок.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Зазначеним рішенням суду визнано недійсними правочини у формі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" про зарахування зустрічних однорідних вимог в частині погашення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2016 по 31.12.2018, а саме: № 11 від 12.02.2018, № 16 від 21.03.2018, № 26 від 12.04.2018, № 31 від 10.05.2018, № 38 від 15.06.2018, № 44 від 11.07.2018, № 50 від 10.08.2018, № 60 від 20.09.2018, № 65 від 31.10.2018, № 76 від 19.12.2018, № 78 від 19.12.2018, № 44/з від 27.02.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, надані відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в підтвердження погашення боргу, не визнані судом недійсними в частині погашення заборгованості за спожиту активну електричну енергію, а тому такі заяви не породжують правових наслідків з моменту їх вчинення щодо погашення заборгованості.

Щодо твердження відповідача про те, що легітимність (дійсність) Акту № 1 від 01.06.2017 р. визнано судом України у справах № 908/2068/17, № 908/3004/16, які набрали законної сили, суд зазначає наступне.

Позивач пояснив, що стаття 26 Закон України "Про електроенергетику" втратила чинність 01.01.2019 р. на підставі Закону № 2019-VШ від 13.04.2017 р., ВВР, 2017, № 27-28, ст. 312, а також Правила користування електричною енергією, що були затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. за №28, втратили чинність 11.06.2018 р., а отже й відсутні підстави для зарахування такої суми.

Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд зазначає, що нормативно-правові акти на підставі яких відповідач на сьогоднішній день пропонує в майбутньому зарахувати заборгованість вже не діють, а тому відсутні підстави для проведення такого зарахування.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року по справі №908/3004/16 з ПАТ "Запоріжжяобленерго" стягнуто двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в розмірі 312 330,84 грн.; постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 р. по справі №908/2068/17 з ПАТ "Запоріжжяобленерго" стягнуто двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в розмірі 268 563,55 грн.; рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.05.2019 р. по справі №908/310/19 було відмовлено ТОВ "Барк" в задоволені позовних вимог про стягненні з ПАТ "ЗОЕ" недовідпущеної електричної енергії в розмірі 268 563,55 грн.; рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.07.2019 р. по справі №908/1032/18 було відмовлено ТОВ "Барк" в задоволені позовних вимог про стягнення з ПАТ "ЗОЕ" недовідпущеної електричної енергії в розмірі 268 563,55 грн.

Отже, заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго", яка стягнута двома рішеннями суду у справах №908/3004/16 та №908/2068/17 складає не 2 975 803,28 грн., а лише 580 894,39 грн. та підлягає виконанню в порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження та відповідно сума боргу, що стягнута за цими рішеннями не може бути погашена в односторонньому порядку ТОВ БАРК на підставі норм права, які на сьогоднішній день вже не діють, а тому заборгованість ПАТ ЗОЕ не має відношення до предмету розгляду цієї справи.

Проаналізувавши зміст вказаних рішень, суд зазначає, що Акт №1 від 01.06.2017 р. не був предметом дослідження у вказаних справах, а тому твердження відповідача про підтвердження законності вказаного акту цими рішеннями є безпідставним.

Щодо наявності заборгованості перед позивачем за спожиту електричну енергію в сумі 988 856,28 грн. відповідач не заперечує та лише посилається на обов`язок позивача зарахувати спожиті обсяги електричної енергії згідно Акту №1 від 01.06.2017 р.

Суд зазначає, що акти складаються за п.п. 6,45 6.46 ПКЕЕ з урахуванням різних підстав порушення, а саме за п.6.45. у разі порушення цих Правил або умов договору ; за п. 6.46 у разі переривання електропостачання . Отже, у вказаних випадках Акт складається за участю обох сторін (споживача, постачальника електричної енергії та/або електропередавальною організацією).

Судом встановлено, що Акт Про нарахування величини відшкодування за перерву в електропостачанні №1 від 01.06.2017 р. складений одноособово представниками ТОВ БАРК без участі уповноважених представників ПАТ Запоріжжяобленерго , що не відповідає умовам п.п. 6,45, 6.46 ПКЕЕ, а тому не може бути підставою для зарахування коштів в розмірі 988 856,28 грн. за спожиту електричну енергію за спірний період як погашення вказаної заборгованості перед позивачем.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем, що є предметом розгляду цієї справи існує, не є погашеною в будь-який спосіб, та оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погашення ним боргу в сумі 988 856,28 грн. за спожиту електричну енергію за липень 2016 р. та за період з липня 2017 р. по грудень 2018 р. в сумі 988 856,28 грн., суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині недотримання термінів сплати рахунків, згідно п.п. 4.2.1. договору нараховано відповідачу пеню за період з 21.03.2018 р. по 15.12.2019 р. в сумі 485 359,90 грн., інфляційні втрати за період з 01.09.2016 р. по 30.11.2019 р. в сумі 106 583,73 грн. та 3 % річних за період з 24.08.2016 р. по 15.12.2019 р. в сумі 46 125,62 грн.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 додатка №4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію ) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії (п. 6 додатка №6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії ), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов`язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідачем контррозрахунку заявлених позивачем до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат не надано.

Суд, перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, зазначає, що вони є вірними, відповідають вимогам чинного законодавства, тому пеню в сумі 485 359,90 грн., інфляційні втрати в сумі 106 583,73 грн. та 3 % річних в сумі 46 125,62 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Інші доводи відповідача спростовуються вище встановленими обставинами справи.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 33086027) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; банківські реквізити: IBAN - поточний рахунок у національній валюті НОМЕР_1 АТ МетаБанк , МФО 313582, код ЄДРПОУ 00130926) основний борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 988 856 (дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 28 коп., пеню в сумі 485 359 (чотириста вісімдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 90 коп., інфляційні втрати в сумі 106 583 (сто шість тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 73 коп., 3 % річних в сумі 46 125 (сорок шість тисяч сто двадцять п`ять) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 24 403 (двадцять чотири тисячі чотириста три) грн. 88 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 23.11.2020 р.

Головуючий суддя К. В. Проскуряков

Суддя І.С. Горохов

Суддя Н.Г. Зінченко

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.