Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/11752/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/11752/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. , розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон-Україна" (02098, м.Київ, вул. Березняківська, 29, пов. 1, літ Б, код ЄДРПОУ 30579869)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міт Трейд" (02090, м.Київ, вул.Сновська, 20, код ЄДРПОУ 36972008)

про стягнення 565 222,73 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскон-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міт Трейд" 382 562,29 грн основного боргу - заборгованості за поставлений товар по договору поставки № 42 від 28.02.2020, 63 390,96 грн пені, 99 561,96 грн 30% річних, 19707,52 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.08.2020 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав, у т.ч. строк для подання відповідачем заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 14.08.2020 була надіслана позивачу поштовим відправленням № 0105471513519 та отримана останнім - 19.08.2020.

10.09.2020 позивач через відділ діловодства суду подав повідомлення про часткову оплату відповідачем основного боргу у сумі 220 000,00 грн у період з 07.08.2020 по 08.09.2020 та надав розрахунок наявної заборгованості станом на 08.09.2020.

16.09.2020 позивач засобами поштового зв`язку (відправлено 14.09.2020) звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої заявив вимоги про стягнення з відповідача 162 562,29 грн основного боргу, 63390,96 грн пені, 99561,96 грн 30% річних, 1797,52 грн інфляційних втрат.

Розглянувши подану заяву, враховуючи її відповідність вимогам ст. 42 ГПК України, подання у визначений процесуальний строк, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду та вирішив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням цієї заяви.

Відповідач письмового відзиву по справі не надав, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 14.08.2020 була надіслана відповідачу поштовим відправленням № 0105471513527, та повернена до суду із зазначенням причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання .

Однак, за приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 між позивачем - ТОВ Аскоп-Україна (постачальник за договором) та відповідачем - ТОВ Міг Трейд (покупець) був укладений договір поставки № 42, за умовами якого постачальник зобов`язався передати окремими партіями продукти харчування (далі по тексту - товар) у власність покупця, а покупець - приймати та оплачувати даний товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.2 договору, найменування (асортимент), кількість, ціна та вартість окремими партіями товару визначаються за згодою сторін та вказуються у видаткових накладних, що є невід`ємними складовими частинами цього договору.

Відповідно до пп.1.3-1.4 договору, сторонами узгоджено, що дата поставки товару зазначається в видатковій накладній. Строк поставки товару - протягом двох робочих днів від дати отримання постачальником заявки покупця.

Сторонами у п.4.1 договору визначено, що сума цього договору визначається сумарною вартістю товару, поставленого за даним договором згідно видаткових накладних.

За умовами п.4.2-4.3 договору, покупець зобов`язується здійснити оплату вартості окремої партії товару протягом 14 календарних днів від дати підписання сторонами видаткової накладної. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У випадку, якщо покупцем протягом 60 днів з моменту поставки партії товару не буде подана заявка на купівлю наступної партії товару або у випадку прострочення покупцем оплати вартості поставленої партії товару, постачальник має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення покупця змінити порядок оплати вартості товару з відстрочення платежу, передбаченого п.4.2 договору, на 100% попередню оплату вартості товару.

Відповідно до п.7.3 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року.

Матеріалами справи встановлено, що за видатковою накладною № 2136 від 03.03.2020 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 1 287 562,29 грн.

Факт поставки відповідачу товару по вказаній накладній підтверджується також ТТН № АС000002136 від 03.03.2020, копія якої долучена до позову.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково на суму 905 000,00 грн.

31.03.2020, 15.07.2020 позивач звертався до відповідача із письмовими вимогами про погашення боргу, які залишені останнім без відповіді.

Після звернення до суду з даним позовом позивач повідомив про сплату відповідачем у період з 07.08.2020 по 08.09.2020 грошових коштів в рахунок існуючої заборгованості за поставлений товару, що є предметом спору, у сумі 220 000,00 грн.

Згідно розрахунку позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача щодо оплати отриманого за видатковою накладною № 2136 від 03.03.2020 по договору поставки № 42 від 28.02.2020 склала 162 562,29 грн. Також за прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 63 390,96 грн пені, 99 561,96 грн 30% річних, 19707,52 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Долучена до матеріалів справи видаткова накладна № 2136 від 03.03.2020 на суму 1 287 562,29 грн по договору поставки № 42 від 28.02.2020, яка підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень і скріплена їх печатками, приймається судом в якості належних доказів поставки товару.

Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманого товару є таким, що настав, за відсутності доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми 162 562,29 грн. вартості товару, що залишився неоплаченим, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, судом враховано, що здійснюючи часткове погашення боргу, відповідач визнав наявність свого зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості окремої партії товару, строк оплати якої настав, покупець зобов`язується сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Згідно з п. 6.2 договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості окремої партії товару, строк оплати якої настав, покупець зобов`язується сплатити на користь постачальника пеню на залишок суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період існування заборгованості, за кожен календарний день прострочення платежу.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, вимоги про нарахування пені відповідно до п.6.2 договору, 30% річних та інфляційних втрат відповідно до п.6.1 договору та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є обґрунтованими.

Нараховані позивачем 19 707,52 грн інфляційних втрат після перерахунку, задовольняються в межах розрахунку позивача.

Вимоги позивача в частині стягнення 63 390,96 грн пені, 99 561,96 грн 30% річних, після здійснення перевірки правильності нарахування за вказані періоди прострочення, з урахуванням часткових оплат, задовольняються судом в частині 54915,87 грн пені та 99289,91 грн 30% річних.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків зі своєчасної оплати поставленого товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон-Україна" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 162 562,29 грн основного боргу, 19 707,52 грн інфляційних втрат, 54915,87 грн пені та 99289,91 грн 30% річних. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-250 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міт Трейд" (02090, м.Київ, вул.Сновська, 20, код ЄДРПОУ 36972008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон-Україна" (02098, м.Київ, вул. Березняківська, 29, пов. 1, літ Б, код ЄДРПОУ 30579869) 162 562 (сто шістдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн. 29 коп основного боргу, 19 707 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сім) грн. 52 коп інфляційних втрат, 54915 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 87 коп пені та 99289 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн. 91 коп 30% річних, 5047 (п`ять тисяч сорок сім) грн. 13 коп витрат по сплаті судового збору.

3. В решті сум позову відмовити.

4. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак