Ухвала

від 30.11.2020 по справі 913/642/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2020 року м.Харків Справа № 913/642/20

Провадження №7/913/642/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства БІВМ І К (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22, ідентифікаційний код 22715584)

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Шаркон ЛТД (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24-Д, офіс 325, ідентифікаційний код 43709753),

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Лабеан ЛТД (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24-Д, офіс 380, ідентифікаційний код 43709989)

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Без повідомлення та виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство БІВМ І К звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Шаркон ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю Лабеан ЛТД про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просить:

- витребувати на свою користь з незаконного володіння відповідача-1 нерухоме майно у вигляді 53/100 земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: вул. Науки, 22, м. Сєвєродонецьк Луганської області, загальною площею 0,5525 га;

- витребувати на свою користь з незаконного володіння відповідача-2 нерухоме майно у вигляді 47/100 земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: вул. Науки, 22, м. Сєвєродонецьк Луганської області, загальною площею 0,5525 га.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на незаконність володіння відповідачами вказаною земельною ділянкою та вважає наявними підстави для його витребування з володіння останніх на підставі положень ст. 388 ЦК України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ Про судовий збір .

Частиною 1 ст. 4 ЗУ Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн 00 коп.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір , ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, позовні вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у розумінні вказаних статей є майновими вимогами, тобто судовий збір повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна - земельної ділянки.

За приписами ст. 9 ЗУ Про судовий збір , судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, з наведеного вбачається, що позивач при звернені до суду з позовом повинен сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі, а суд, в свою чергу, перед відкриттям провадження у справі повинен перевірити правильність його сплати, а також перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В даному випадку предметом даного позову є вимога майнового характеру про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Згідно п. 2.1 доданої до позовної заяви копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.08.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Шаркон ЛТД , ТОВ Лабеан ЛТД ціна продажу спірної земельної ділянки становила 602 000,00 грн. При цьому, відповідно до п. 2.3. даного договору, вартість земельної ділянки визначена шляхом проведення незалежної оцінки на підставі Висновку про вартість майна від 26.08.2020 року, зроблену ТОВ ЮНІТЕД ФІНАНС ГРУП .

З вказаної вартості земельної ділянки виходив і позивач під час визначення ціни позову у змісті позовної заяви.

Тому за заявленими позовними вимогами майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у сумі 9 030,00 грн. (602 000,00 грн. * 1,5 % : 100 %).

Отже, з огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 030,00 грн. та надати суду документи, якими підтверджується факт сплати судового збору у вказаному розмірі та визначеному законом порядку.

Позаяк, наразі відсутність документів, які підтверджують сплату судового збору, є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

При цьому, п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

А тому, у разі здійснення сплати судового збору позивачу у заяві про усунення недоліків необхідно навести фактичний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 ГПК України, письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно приписів ч. 5 ст. 91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позову, в якості "доказів" заявником до позову додано ксерокопії документів, які не є ані оригіналами документів, ані засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів. Так, відмітка про засвідчення копії, яка передбачена п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, не містить дати засвідчення.

Таким чином, додані до позову ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином у порядку, встановленому чинним законодавством.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених ст.ст. 162, 164 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

У свою чергу, суд також вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно зі ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, залишення судом позовної заяви без руху та надання заявнику строку на усунення зазначених в ній недоліків позовної заяви є певним обмеженням при зверненні до суду, проте, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 162, 163, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Приватного підприємства БІВМ І К .

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити Приватному підприємству БІВМ І К спосіб усунення недоліків шляхом:

- надання суду документів, які підтверджують сплату судового збору у зазначеному в ухвалі суду розмірі;

- подання заяви про усунення недоліків з наведенням у ній фактичного попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат;

- подання документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги), які зазначені в матеріалах позовної заяви в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з ч. 5 ст. 91 ГПК України.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30.11.2020 року. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Тацій