Рішення

від 23.11.2020 по справі 922/3030/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Справа № 922/3030/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Політучій В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Коцюбинське", с. Кононівка, Драбівський р.-н, Черкаська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодвор", м. Харків , Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Науково-виробнича фірма "Озон ЛТД", м. Харків про стягнення 141128,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Циганенко О.П. (ордер серії АХ № 1029614 від 09.11.2020);

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Коцюбинське", с. Кононівка, Драбівський р.-н, Черкаська обл. (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодвор", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 141128,00 грн., з яких:

140000,00 грн. основного боргу;

1128,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зокрема вказує на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 32 від 26.03.2020 відповідач поставив йому двигун ЯМЗ-238 вартістю 140000 грн., за який позивач повністю розрахувався з відповідачем. В подальшому в процесі експлуатації цього двигуна позивачем було виявлено, що він не відповідає технічним нормам, однак відповідач за вимогою позивача відмовився від заміни цього двигуна на якісний. Позивач зазначає, що внаслідок зазначених обставин він в порядку визначеному ч. 2 ст. 678 ЦК України відмовився від договору та вимагав від відповідача сплачених за двигун грошових коштів в сумі 140000 грн., однак відповідач грошові кошти безпідставно не повернув.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.10.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2020 розгляд справи відкладено на 02.11.2020 о 15:00 год.

У зв`язку з відпусткою судді Байбака О.І., на підставі рішення зборів суддів господарського суду Харківської області від 14.05.2014, сторін повідомлено про перенесення судового засідання у справі № 922/3030/20 з 02.11.2020 о 15:00 год. на 10.11.2020 об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2020 задоволено клопотання відповідача про залучення третьої особи, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Науково-виробничу фірму "Озон ЛТД", м. Харків (далі за текстом - третя особа).

Іншою ухвалою від 10.10.2020 розгляд справи відкладено на 23.11.2020.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх.. № 23730 від 12.10.2020) в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 32 від 26.03.2020 відповідач поставив йому технічно справний двигун ЯМЗ-238 який відповідає технічним умовам та стандартам. Однак, в подальшому відповідач використовував цей двигун не за призначенням (двигун встановлено на трактор Т-150, однаке встановлення двигуна ЯМЗ-238 на такий трактор не передбачено технічними умовами його експлуатації;), та з порушенням умов його експлуатації (порушено технічні умови обкатки двигуна), що і призвело до виведення його із ладу. Відповідач вказує, що позивач самостійно доставив вказаний двигун на територію підприємства відповідача, проте самоусунувся від участі в роботі комісії фахівців з метою встановлення причин виходу двигуна з ладу. Зазначені обставини, на думку відповідача, унеможливлюють повернення позивачу грошових коштів сплачених за договором поставки № 32 від 26.03.2020.

Також відповідачем у відзиві на позов заявлено до стягнення з позивача 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які відповідач поніс в зв`язку з розглядом даної справи в суді.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх.. № 26037 від 09.11.2020) в якому наполягає на задоволенні заявленого позову. Зокрема позивач зазначає, що відповідач зазначаючи про експлуатацію позивачем двигуна не за призначенням намагається ввести суд в оману, оскільки саме директор підприємства відповідача Кротченко Д.Є. 28.03.2020 здійснив встановлення двигуна ЯМЗ-238 на належний позивачу трактор Т-150. Відповідач вказує, що позивач всупереч вимог п. 5.3. договору не створив комісії фахівців за участі представника позивача для встановлення винної сторони в виході двигуна з ладу, та взагалі не збирається ремонтувати двигун і повертати позивачу сплачені за нього грошові кошти.

Відповідач надав суду заперечення (вх.. № 26180 від 10.11.2020) в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позову. Відповідач вказує, що умовами договору поставки № 32 від 26.03.2020 не передбачено обов`язку відповідача встановлювати двигун на належний позивачу трактор, і зазначені позивачем у відповіді на відзив обставини щодо безпосереднього встановлення двигуна директором підприємства відповідача не відповідають дійсності. Відповідач вказує, що при передачі двигуна позивачу був також переданий повний комплект документів на нього, а позивач приймаючи двигун без будь-яких заперечень не заявляв відповідачу будь-яких вимог з цього приводу. Відповідач також повідомляє суд, що несправний двигун ЯМЗ-238 було позивачем доставлено до відповідача, але позивач самоусунувся від участі в роботі по встановленню причин виходу з ладу двигуна, оскільки ні під час доставки двигуна до відповідача, ні під час прибуття представника відповідача спеціаліста Згуровського Ф.Є. приймати участь в роботі комісії відповідач відмовився.

Третя особа письмових пояснень у справі не надавала.

На судове засідання 23.11.2020 прибув представник відповідача, який з посиланням на правову позицію, викладену у відзиві на позов та запереченнях просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, та покласти на позивача судові витрати, в т.ч. стягнути з позивача на користь відповідача 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката понесених в зв`язку з розглядом даної справи.

Третя особа на судове засідання свого представника не направила, хоча судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою її повідомлення про час та місце розгляду справи.

Позивач на судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2020 було задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 23.11.2020 в режимі відео конференції, доручено забезпечення проведення відео конференції Золотонізькому міськрайонному суду Черкаської області. Однак, в призначений для проведення відео конференції день та час Золотонізький міськрайонний суд Черкаської області не вийшов на зв`язок, про що уповноваженою особою господарського суду Харківської області складено відповідний акт від 23.11.2020.

Згідно з ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд констатує, що дане судове засідання у справі є вже третім. Позивач належним чином повідомлений про час та місце справи, тобто мав можливість реалізувати власні процесуальні права в межах цієї справи.

Враховуючи викладене, а також те, що визначений законом строк для розгляду справи є таким, що майже сплинув, а неявка на судове засідання представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в справі документами та матеріалами, як це передбачено ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між відповідачем, як постачальником, та позивачем, як покупцем, укладено договір поставки № 32 від 26.03.2020 (далі - договір; а. с. 13-14), за умовами якого відповідач зобов`язався передати у власність, а позивач оплатити й прийняти продукцію, найменування, асортименти, кількість, ціна за одиницю й загальну вартість якої визначено Специфікацією, а саме, двигун ЯМЗ-238 - 1 шт., вартістю 140000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.2. договору, загальна вартість договору становить 140000 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 23333,33 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору покупець здійснює оплату у розмірі 100% від загальної суми, після повідомлення відповідачем про готовність товару до відвантаження продовж З днів.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що товар передається покупцеві на умовах EXW-франко-завод Виконавця (згідно правил Інкотермс-2000) на умовах само вивезення м. Харків, пров. Конюшинний, 28а.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що постачальник передає покупцеві наступний пакет документів на продукцію:

- інструкцію по експлуатації;

- видаткова накладна;

- рахунок-фактура;

- паспорт;

- електронна податкова накладна зареєстрована в СЄА.

Згідно з п. п. 5.1-5.2 договору, якість продукції відповідає нормативно-технічній документації згідно ГОСТ 18523-85 й витримує гарантійний строк дванадцять місяців. При виникненні обставин відмови вузла, агрегату або дизеля в цілому постачальник провадить ремонт дизеля й комплектуючих до нього протягом 10 робочих днів за рахунок винної сторони.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що винна сторона визначається комісією фахівців постачальника за участю представника покупця.

Згідно з п. 5.4. договору, ремонт рекламаційного дизеля й агрегатів до нього, оформляється актом, у якому вказується перелік замінних деталей, причина відмови й винна сторона.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання й діє по 31.12.2020.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач повністю оплатив вартість двигуна, перерахувавши на користь відповідача 140000 грн. платіжним дорученням № 1642 від 27.03.2020 (а. с. 15).

Відповідач на виконання умов договору поставив позивачу двигун ЯМЗ-238 згідно з накладною № 5 від 27.03.2020 (а. с. 16).

Суд констатує, що позивач прийняв вказаний двигун без будь-яких заперечень, в т.ч. стосовно його якості, та не заявляв будь-яких заперечень стосовно ненадання при його передачі документації, передбаченої п. 4.3. договору.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідної документації на двигун відповідач при його передачі не надавав. Зазначені обставини відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечуються.

В позовній заяві (а. с. 2) позивач зазначає, що після отримання двигуна він встановив його на трактор Т-150 5955 ЧБ; однак, за час роботи двигуна з 02.04.2020 по 07.04.2020 (всього відпрацьовано 27 мотогодин) виявилося, що він не відповідає технічним нормам ГОСТ 18523-85 і фактично непридатний до експлуатації.

Виявлені недоліки в роботі двигуна позивачем зазначено в акті-рекламації від 09.04.2020 підписаної директором підприємства позивача Головко А.С. (а. с. 17), а саме, на насосі розсипався шків; через вихлопи в повітряний фільтр розкрутився регулювальний винт коромисла клапана; на стартері пробуксовує втягуюче реле; насос гріється; тиск мастила падає; зірвалися картерні гази, в результаті чого в піддоні картера з`явився невеликий отвір біля зливної пробки, повиривало гумові прокладки під клапанними кришками.

Зазначений акт-рекламацію направлено позивачем на адресу відповідача за вих. № 11 від 09.04.2020. В даному акті позивач просив відповідача прийняти міри по заміні двигуна.

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, вказаний вище двигун ЯМЗ-238 позивач самостійно доставив на територію підприємства відповідача, де він перебуває і понині.

У відповідь на акт рекламацію вих. № 11 від 09.04.2020, відповідач направив на адресу позивача лист вих.. № 12/05-2020 від 12.05.2020 в якому зазначив, що його працівниками в присутності незалежного експерта було проведено огляд двигуна в результаті якого встановлено, що поломка виникла, можливо, через не здійснення позивачем щоденного технічного огляду двигуна. Відповідач зазначив, що в результаті огляду комісія дійшла висновку що вини виробника в поломці двигуна відсутня а тому претензію відповідача задовольнити не можливо. Відповідач також повідомив, що має можливість відремонтувати двигун за рахунок позивача відповідно до фактичної калькуляції.

Матеріали справи також свідчать, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1 від 06.05.2020 (а. с. 19-20), в якій повторно зазначив про недоліки придбаного двигуна, додав до якої акт-рекламацію, та з посиланням на ч. 2 ст. 678 ЦК України повідомив відповідача про свою відмову від договору поставки і вимагав повернути сплачені за товар грошові кошти в сумі 140000,00 грн., а також 8000 грн. транспортних витрат по доставці неякісного товару відповідачу.

У відповідь, відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 25/05-2020 від 25.05.2020 (а. с. 22-23) в якому повідомив, що не визнає доводи позивача про поставку йому неякісного двигуна ЯМЗ-238 та вимог про повернення сплачених коштів в зв`язку з односторонньою відмовою від договору. В листі зазначеного, що згідно з актом перевірки технічного огляду комісією у складі представників підприємства відповідача та спеціалістів з ремонту техніки, які мають перевірену кваліфікацію встановлено, що двигун має певні поломки, оскільки обкатка двигуна позивачем здійснювалася з порушенням правил технічного обслуговування, а саме, щоденне обслуговування не проводилося, навантаження на двигун було перевищено, а отже вина виробника відсутня. Відповідач також повідомив, що має можливість відремонтувати двигун, який знаходиться в нього на зберіганні, та просив позивача протягом 5 днів надати інформацію щодо або проведення ремонтних робіт за рахунок позивача, або умов транспортування двигуна на його адресу. Також відповідач запропонував позивачу направити свого представника для прийняття технічного рішення.

До зазначеного листа відповідач додав акт перевірки технічного стану № 28/04-2020 від 28.04.2020, складеного представниками продавця - ТОВ Технодвор - ОСОБА_1 , виготовлювача двигуна - ТОВ НВФ Озон ЛТД - ОСОБА_2 , ПП Актив-Агро - ОСОБА_3 , ТОВ РСП Форсаж - Зібаров (інженер по якості, сертифікат № 203). Згідно з даним актом комісією оглянуто двигун ЯМЗ-238 № 39176, та встановлено наступне:

1. Масло в двигуні відсутнє;

2. При розкритті нижнього масляного кратера двигуна було виявлено клинення шатунних і корінних вкладишів.

3. На нижньому масляному кратері була виявлена ??тріщина, характер якої є механічним пошкодженням.

Комісією зроблено наступний висновок:

Відсутність масла (масляне голодування) в двигуні ЯМЗ-238 № 39176 спричинило за собою клинення корінних і шатунних вкладишів колінчастого вала двигуна з подальшим його виходом з ладу, що свідчить про те що:

- обкатка двигуна проводилася з порушенням правил технічного обслуговування двигуна і трактора в цілому, зокрема щоденне технічне обслуговування не проводилося

- навантаження на двигун було перевищено.

З огляду на викладене, відповідач залишив без задоволення претензію Позивача № 1 від 06.05.2020.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи 02.07.2020 року представник позивача - Згуровський Ф.Є. перебував у відповідача про що свідчить акт та довіреність на отримання товару (а.с. 51-52), але, як зазначає відповідач, прийняти участь в огляді двигуна та встановити причини виходу його з ладу відмовився.

Як свідчать матеріали справи, 02.07.2020 комісією у складі директора ТОВ Технодвор - Кротченко Д.Е., зам. директора ТОВ НВФ Озон ЛТД - Чуйко В.М., директора по виробництву ТОВ НВФ Озон ЛТД Цапенко В.А. за участі представника СТОВ Коцюбинське Згуровського Ф.Е. проведено огляд двигуна ЯМЗ-238 № 39176, за результатами якого складено акт технічного стану двигуна ЯМЗ-238 № 39176, належного СТОВ Коцюбинське .

Даним актом також встановлено, що:

1. Масло в двигуні відсутнє;

2. При розкритті нижнього масляного кратера двигуна було виявлено клинення шатунних і корінних вкладишів.

3. На нижньому масляному кратері була виявлена ??тріщина, характер якої є механічним пошкодженням.

Комісією зроблено наступний висновок:

Відсутність масла (масляне голодування) в двигуні ЯМЗ-238 № 39176 спричинило за собою клинення корінних і шатунних вкладишів колінчастого вала двигуна з подальшим його виходом з ладу, що свідчить про те що:

- обкатка двигуна проводилася з порушенням правил технічного обслуговування двигуна і трактора в цілому, зокрема щоденне технічне обслуговування не проводилося;

- навантаження на двигун було перевищено.

На підставі викладеного, комісія дійшла висновку, що вина виготовлювача в виході з ладу двигуна ЯМЗ-238 № 39176 відсутня; причиною виходу із ладу двигуна стало грубе порушення правил обкатки трактора ХТЗ Т-150.

В даному акті зазначено, що представник СТОВ Коцюбинське Згуровський Ф.Е. від його підпису відмовився.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідач з заявою від 27.07.2020 № 32 (а. с. 27-28) в якому повідомив відповідача про свою відмову від договору та вимагав повернути на його користь сплачені за двигун грошові кошти в сумі 140000 грн.

У відповідь, відповідач направив на його адресу лист (а. с. 30) в якому вимоги, викладені позивачем в заяві відхилив.

Обставини щодо стягнення сплачених за двигун ЯМЗ-238 № 39176 грошових коштів в сумі 140000 грн. стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі. Крім того, з посиланням на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем також нараховано до стягнення 1128 грн. 3% річних. В позовній заяві позивач наполягає на тому, що в рамках договору № 32 від 26.03.2020 відповідач поставив йому двигун ЯМЗ-238 який не відповідає технічним нормам та стандартам, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням, при цьому відповідач в добровільному порядку відмовився від заміни цього двигуна на якісний. Позивач зазначає, що внаслідок зазначених обставин він в порядку визначеному ч. 2 ст. 678 ЦК України відмовився від договору а тому має право вимагати повернення сплачених за двигун грошових коштів.

Крім того, у відповіді на відзив позивач вказує, що безпосереднє встановлення двигуна ЯМЗ-238 № 39176 на належний позивачу трактор Т-150 здійснював 28.03.2020 відповідач в особі директора підприємства Кротченко Д.Є. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано суду заяви свідків - головного бухгалтера СТОВ Коцюбинське - Капустянської О.А. та інженера з ТБ і ОП СТОВ Коцюбинське Згуровського Ф.Є.

Відповідач факт встановлення двигуна ЯМЗ-238 № 39176 на належний позивачу трактор Т-150 директором підприємства відповідача Кротченко Д.Є. категорично заперечує.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 76-77 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 678 ЦК України, встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

3. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

4. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Системний аналіз вказаної норми чинного законодавства свідчить про право покупця відмовитися від договору виключно у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару, а саме виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення.

Дещо інше визначення істотного недоліку міститься у п. 12 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів". Зокрема, істотним недоліком вважається недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Невиправні недоліки визначають неможливість фізичного усунення порушення вимог щодо якості товару. Недоліки, усувати які економічно невигідно, зумовлюють наявність такого порушення вимог щодо якості товару, усунення якого пов`язане із значними витратами, замість яких доцільніше придбати інший товар. Повторні недоліки визначають такий стан товару, за якого вони постійно повторюються незалежно від їх усунення.

Характеристики істотних недоліків обумовлюють права покупця, який придбав товар із вказаними недоліками. Зокрема, він вправі відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, позивач прийнявши без будь-яких заперечень від відповідача Двигун ЯМЗ-238 згідно з видатковою накладною № 5 від 27.03.2020 тим самим погодився, що цей двигун при його передачі був технічно справним та відповідаючим технічній документації згідно з ГОСТ 18523-85.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, вказаний двигун вийшов з ладу в процесі його експлуатації саме позивачем.

Як вже зазначалося, про свою відмову від договору поставки № 32 від 26.03.2020 та вимоги про повернення сплачених за нього грошових коштів позивач заявив в претензії № 1 від 06.05.2020.

Документом, на який в названій претензії посилається позивач в обґрунтування наявності істотних недоліків поставленого відповідачем двигуна ЯМЗ-238 є акт-рекламація від 09.04.2020.

Однак, розглянувши зазначений акт суд констатує, що його підписано одноособово лише директором підприємства відповідача, в ньому зазначено лише про характер технічних неполадок, які виникли в процесі експлуатації двигуна. Проте, позивачем ні в претензії № 1 від 06.05.2020 ні в акті-рекламації від 26.03.2020 не зазначено та не надано будь-яких доказів стосовно неможливості усунення виниклих технічних неполадок усунути які неможливо або економічно невигідно, що недоліки постійно повторюються незалежно від їх усунення, що замість придбаного двигуна доцільніше придбати інший з цих підстав, або інших обставин, з якими закон пов`язує можливість відмови покупця від договору та повернення сплаченої за товар грошової суми на підставі ч. 2 ст. 678 ЦК України.

Таких доказів позивачем не надано суду і в процесі розгляду даної справи.

Згідно з п. 5.3. договору, винна сторона визначається комісією фахівців постачальника за участю представників покупця.

Суд констатує, що акту комісії за підписом представника підприємства позивача матеріали справи не містять.

Позивач зазначаючи про те, що відповідач ухиляється від скликання такої комісії не надав суду будь-яких доказів зазначених обставин. Суд констатує, що з моменту виходу двигуна з ладу представник позивача принаймні двічі прибував до відповідача (15.04.2020 коли доставив двигун відповідачу, та 02.07.2020 коли отримував ТМЦ), проте жодного разу не наполягав на складанні відповідного акту. Більше того, матеріали справи містять докази складання відповідачем 2 актів комісійної перевірки технічного стану двигуна, а саме, від 28.04.2020 та від 02.07.2020. При цьому, при складанні акту від 02.07.2020 був присутній представник відповідача, проте від підпису акту відмовився, що і було зафіксовано комісією в цьому акті.

Разом з тим, в зазначених актах комісією встановлено, що вина виготовлювача в виході з ладу двигуна ЯМЗ-238 № 39176 відсутня; причиною виходу із ладу двигуна стало грубе порушення правил обкатки трактора ХТЗ Т-150.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

В даному випадку, надані відповідачем комісійні акти технічного огляду від 28.04.2020 та від 02.07.2020 є більш вірогідними доказами причин виходу з ладу двигуна ЯМЗ-238 ніж одноособово підписана директором підприємства відповідача акт-рекламація від 09.04.2020 з переліченням виниклих технічних неполадок цього двигуна.

За таких обставин, суд приходить до висновку що позивачем, всупереч вимог ст. ст. 76-77 ГПК України, не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими закон пов`язує можливість відмови покупця від договору та повернення сплаченої за товар грошової суми на підставі ч. 2 ст. 678 ЦК України, тобто істотного порушення відповідачем вимог щодо якості поставленого товару.

Крім того, згідно зі ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Зі змісту позовної заяви та акту рекламації № 11 від 09.04.2020 вбачається, що позивач отриманий від відповідача двигун ЯМЗ-238 встановив на трактор Т-150 НОМЕР_1 .

Однак, встановлення двигуна ЯМЗ-238 на трактор Т-150 не передбачено умовами технічної експлуатації трактору Т-150, що в свою чергу свідчить про експлуатацію позивачем двигуна ЯМЗ-238 не за призначенням.

Посилання позивача у відповіді на відзив про те, що двигун ЯМЗ-238 на трактор Т-150 встановив безпосередньо директор підприємства відповідача Кротченко Д.Є. не спростовує зазначених обставин та не звільняє відповідача від обов`язку використовувати двигун за цільовим призначенням, оскільки по-перше, умовами договору № 32 від 26.03.2020 передбачено що його предметом є поставка саме двигуна ЯМЗ-238, а не двигуна придатного для встановлення на трактор Т-150, по-друге, цим договором взагалі не передбачено обов`язку відповідача здійснити встановлення двигуна на належний позивачу трактор. Таким чином, в даному випадку ризик встановлення двигуна ЯМЗ-238 на трактор Т-150 несе саме позивач, незалежно від того хто за замовленням позивача встановлював цей двигун.

До того ж, відповідач в процесі розгляду даної справи обставини щодо встановлення двигуна ЯМЗ-238 на належний позивачу трактор Т-150 директором підприємством відповідача Кротченко Д.Є. категорично заперечує. При цьому, позивач в позовній заяві зазначає, що двигун на трактор Т-150 встановив саме він, тоді як про обставини щодо встановлення двигуна саме директором підприємства відповідача позивачем в подальшому зазначено у відповіді на відзив з посиланням на заяви свідків. Таким чином, в твердженнях позивача з цього приводу маються певні суперечності.

Крім того, зі змісту позовної заяви, а також акту рекламації № 11 від 09.04.2020 вбачається, що позивач в період обкатки двигуна напрацював 27 мотогодин, з яких:

- 02.04.20 відпрацьовано 8 годин: їзда по полях господарства без причіпа;

- 03.04.20 - відпрацьовано 9 годин: боронування на полі в другий слід зі сценкою борон 11-ти метрів захвату;

- 04.04.20 - відпрацьовано 4 години: боронування зі сценкою;

- 05.04.20 - відпрацьовано 5 годин: боронування зі сценкою;

- 07.04.20 - відпрацьовано 1 годин: дискування поля під посів соняшника 1 га з агрегатом УДА-3,8

З вказаного Акту рекламації вбачається, що Позивач фактично порушив технічні умови обкатки двигуна, які наведені в Положенні про гарантійні зобов`язання, паспорту двигуна та умовами технічної експлуатації трактора Т-150, а саме:

1. І етап обкатки повинен бути на холостому ходу по 10-15 хвилин, всього 2 години;

Однак обкатка двигуна І етапу позивачем не була здійснена взагалі

2. II етап обкатки повинен бути при нагрузці на крюку Н (кгс) 5000-6000 (500-600) протягом всього 14 годин.

Фактично з Акту рекламації вбачається, що Позивач на обкатці двигуна 18 годин здійснював боронування на полі в другий слід зі сценкою борон 11-ти метрів захвату. При цьому, сцепка борон 11-ти метрів захвату розрахована на навантаження на крюку 14000 Н (1400 кгс).

3. III етап повинен обкатки повинен бути при нагрузці на крюку Н (кгс) 12000-15000 (1200-1500) протягом всього 15 годин.

Фактично з акту рекламації вбачається, що позивач на обкатці двигуна здійснював боронування 9 годин зі сценкою, а також один час здійснював дискування поля під посів і соняшника 1 га з агрегатом УДА 3,8, яка має нагрузку на крюку 27000-28500 Н.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність доводів відповідача стосовно того, що експлуатація позивачем двигуна ЯМЗ-238 здійснювалась як не за призначенням, так і з порушенням умов його експлуатації.

Зазначене в свою чергу також свідчить про безпідставність доводів позивача стосовно нібито поставки відповідачем двигуна ЯМЗ-238, який не придатний до експлуатації через його невідповідність технічним нормам і правилам. При цьому, відмова позивача від договору поставки № 32 від 26.03.2020 з посиланням на зазначені обставини є такою, що суперечить вимогам ст. 525, 526, 629, 678 ЦК України.

Також не надають позивачу права на відмову від договору поставки доводи позивача про те, що відповідач при передачі двигуна всупереч вимог п. 4.3. договору нібито не передав йому передбачену договором технічну документацію на двигун. До того ж, як свідчать матеріали справи, зазначені обставини позивачем належним чином не доведені, останній прийняв від відповідача двигун за видатковою накладною № 5 від 27.03.2020 без будь-яких заперечень, в т.ч. стосовно не надання певної технічної документації на нього, а відповідач в процесі розгляду даної справи наполягає на тому що така документація позивачу надавалася при передачі двигуна вказаною видатковою накладною.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення 140000 грн. грошових коштів, сплачених на виконання умов цього договору в зв`язку з відмовою від нього, та 1128 грн. 3% річних в зв`язку з нібито простроченням відповідачем виконання зобов`язань з повернення зазначених грошових коштів.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку зі зверненням позивача до суду з позовом у даній справі, відповідач з метою надання юридичного захисту уклав відповідний договір з адвокатом.

Зокрема, 28.09.2020, між ТОВ Технодвор , як клієнтом, та Адвокатським бюро Олексія Циганенко укладено договір про надання правничої допомоги (а. с. 54), згідно з умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу з захисту прав та інтересів клієнта у справі за позовом СТОВ Коцюбинське до ТОВ Технодвор по стягненню коштів у розмірі 141128 грн. та судовий збір у розмірі 2116,93 грн.

Згідно з п. 4.1. договору сторони домовились, що вартість та обсяг правничої допомоги за цим договором сторони визначають у розмірі 7000 грн..

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за результатами надання послуг між сторонами підписується акт надання послуг в якому зазначається обсяг та вартість.

На виконання умов договору між сторонами складено акт про надання правничої допомоги від 10.11.2020 (а. с.117) згідно з яким сторонами підтверджено, що на виконання договору про надання правничої допомоги від 28.09.2020 Адвокатським бюро Олексія Циганенко надало, а клієнт прийняв послуги згідно з переліком, який містить цей акт, всього на суму 7000 грн.

Платіжним дорученням № 234 від 01.10.2020 ТОВ Технодвор сплатило на користь Адвокатського бюро Олексія Циганенко 7000 грн. вартості послуг за договором про надання правничої допомоги від 28.09.2020.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, вони є співрозмірними щодо ціни позову, ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги; що позивач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність розподілу судових витрат виходячи з суми сплачених відповідачем витрат на послуги адвоката в розмірі 7000 грн.

Крім того, як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2116,93 грн.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову, за результатами розгляду даної справи судові витрати покладаються на позивача. Таким чином, з останнього на користь відповідача підлягають стягненню 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Коцюбинське (адреса: 19810, Черкаська обл., Драбівський р-н, с. Кононівка, вул. Молодіжна, 8, ідентифікаційний код: 31766462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технодвор (адреса: 61068, Харківська обл., м. Харків, вул. Тарасівська, 17, кв. 333, ідентифікаційний код: 40945258) 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "30" листопада 2020 р.

Суддя О.І. Байбак