Ухвала від 23.11.2020 по справі 924/503/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"24" листопада 2020 р. Справа № 924/503/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах -

1. Західного офісу Державної аудиторської служби, м. Львів

та 2. Державного підприємства "Хмельницький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Хмельницький

до приватного підприємства "ОККО Контракт", м. Київ

про визнання недійсною додаткової угоди та зобов`язання допоставити товар

представники учасників справи:

від позивача 1 - Єгорова О.С. завідувач юридичного сектору

від позивача 2 - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від прокуратури - Приступа В.І. прокурор відділу

встановив:

Прокурор у позові просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 27.05.19 до договору № 27ТЛ-6198/19 від 11.05.19, укладену між Державним підприємством „Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (код ЄДРПОУ 02568354) та приватним підприємством „ОККО Контракт (код ЄДРПОУ 36248687);

- зобов`язати приватне підприємство „ОККО Контракт (код ЄДРПОУ 36248687) допоставити (передати) Державному підприємству „Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (код ЄДРПОУ 02568354) 213 літрів бензину марки А-95 та 1 582 літри бензину А-92, згідно договору про закупівлю товарів № 27ТЛ-6198/19 від 11.05.19, укладеного між Державним підприємством „Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (код ЄДРПОУ 02568354) та приватним підприємством „ОККО Контракт (код ЄДРПОУ 36248687).

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

ДП „Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації свого представника до суду не направив, будь-яких клопотань не подав. Належність повідомлення даного учасника справи про розгляд справи в суді підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому ухвали суду про призначення справи до судового розгляду по суті (з відповідними відомостями).

Відповідач свого представника до суду не направив, будь-яких клопотань не подав. Належність повідомлення даного учасника справи про розгляд справи в суді підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому ухвали суду про призначення справи до судового розгляду по суті (з відповідними відомостями).

Представник Західного офісу Держаудитслужби в судовому засіданні подав заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби.

Вирішуючи клопотання, суд враховує таке.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. В силу ч. 4 даної статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону „Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у випадках: а) якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень; б) у разі неналежного захисту інтересів держави вищевказаними органами; в) у разі відсутності такого органу. Підставою здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави є порушення таких інтересів, або загроза їх порушення.

Отже, для дослідження питання наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивачів суду слід встановити, по перше наявність підстав для подання позову (порушення інтересів держави чи загроза такого порушення), по друге факт бездіяльності відповідного органу щодо усунення такого порушення.

Обгрунтовуючи своє звернення з даним позовом до суду, прокурор зазначає, що воно зумовлено потребою захистити інтереси держави у зв`язку з нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України, який держава наділила відповідними функціями щодо реалізації державної політики у сфері державного контролю, зокрема, при здійсненні закупівель. Прокурор вказує, що Західним офісом Державної аудиторської служби заходи щодо припинення та визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 27.05.19, якою безпідставно внесено зміни до основного договору не вживались та вживатись не будуть. Крім того, незважаючи на порушення вимог ст. ст. 3, 36 Закону „Про публічні закупівлі при укладені додаткової угоди, проведення ревізії щодо вказаних обставин у плані здійснення державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на 2020 рік не передбачалось, зміни до плану також не внесено, моніторинг закупівлі не проведено, що також свідчить про нездійснення захисту інтересів держави відповідним органом контролю.

Суд зазначає, що наявність повноважень органу Держаудитслужби щодо здійснення перевірки у сфері державних закупівель не заперечується жодною із сторін спору. Однак, позивач (Західний офіс Державної аудиторської служби) заперечує щодо наявності в нього повноважень на подання позову про визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю товарів, укладеного за результатами публічних закупівель.

За п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.16 № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Перелік прав органів державного фінансового контролю передбачений ст. 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, де передбачені конкретні вичерпні випадки, коли орган державного фінансового контролю (в даному випадку Держаудитслужба) має право на звернення до суду, а саме:

- п. 4, де вказано право вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі;

- п. 7, де вказується право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- п. 8, де надано право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- п. 10 визначає право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто, законом передбачено право органів державного фінансового контролю, в тому числі Держаудитслужби звертатися до суду лише у випадках: спонукання до проведення інвентаризацій; вилучення до бюджету прихованих і занижених валютних та інших платежів; стягнення коштів в дохід держави, які отримані за незаконними договорами, без законних підстав та з порушенням законодавства; якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (данному праву передує висунення вимог щодо усунення порушень; виявлення таких порушень під час державного фінансового контролю та невиконання вимог підконтрольною установою щодо виявлених порушень. Жодних з вказаних подій в даному разі не відбулася).

Таким чином, закон не передбачає права Держаудитслужби звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору.

Не вказано про наявність таких прав Держаудитслужби і у п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.16 № 43 (Положення), який визначає перелік прав даного органу, наданих йому для виконання покладених завдань. При цьому, серед прав, пов`язаних зі зверненням до суду, вказаних у даному пункті є:

- п. 11, що надає право вилучати під час проведення ревізій у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який засвідчується підписами представника органу Держаудитслужби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій зазначених документів таким підприємствам, установам, організаціям;

- п. 19, що надає право вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час проведення ревізій приховані, занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування у разі, коли отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням законодавства;

п. 20 визначає право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно підпункт 9 пункту 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

- вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог;

- звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства;

- передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Судом не приймаються доводи прокуратури про наявність в Держаудитслужби повноважень на звернення до суду з таким позовом, які обґрунтовуються нормами ст. 7 Закону „Про публічні закупівлі. Так, згідно ч. 4 вказаної статті рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тобто, даний закон не встановлює якихось додаткових повноважень Держаудитслужби, а ніж ті, які передбачені вищенаведеним відомчим законодавством.

Враховуючи вказаний аналіз законодавства, права Держаудитслужби, пов`язані зі зверненням до суду, які передбачені Положенням, в цілому дублюють аналогічні права, надані законом, який, як вказано вище, не передбачає звернення до суду з позовом, пов`язаним з визнанням недійсною додаткової угоди до договору. Однак, виявлення порушень законодавства у сфері державного фінансового контролю та виставлення вимог керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, про усунення виявлених порушень законодавства є прямим обов`язком даного органу. При цьому, згідно п. 8 ст. 10 Закону „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні Держаудитслужба має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.

Таким чином, у відносинах, пов`язаних з визнанням недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, виявленим при державному фінансовому контролі Держаудиторська служба наділена повноваженнями щодо виявлення таких порушень, проте, порядок їх усунення у спосіб, пов`язаний зі зверненням до суду, має вирішуватися шляхом порушення такого питання перед відповідними державними органами, в тому числі перед прокурором.

Згідно ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу, або відсутності в нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Враховуючи вищевказані законодавчі положення, а також встановлений судом факт відсутності повноважень Західного офісу Держаудитслужби щодо звернення до суду (саме з даним позовом), він необґрунтовано визначений прокурором в якості позивача.

В даному випадку потрібно вказати, що Верховний Суд у постанові від 21.03.19, прийнятій у справі № 912/898/18 зазначив, що оскільки Держаудитслужба набуває статусу позивача в наслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, проте, оскільки сторонами не доведено, а судами не встановлено, що вказаний орган здійснюючи фінансовий контроль виявив порушення законодавства у спірних правовідносинах, у нього не виникло право на звернення у суд із даним позовом, тому у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.

Вирішуючи обставини звернення прокурора за позовом у цій справі слід зазначити, що у даному випадку порушення законодавства (яке порушує інтереси держави) Держаудитслужбою не виявлені та не підтверджені нею за зверненням прокурора. Ознаки наявності порушення мають місце за припущенням самого прокурора. Тому, як і у випадку, що мав місце у справі № 912/898/18, Держаудитслужба у відносинах, що є предметом розгляду у цій справі також не здійснювала фінансовий контроль та не встановлювала наявності порушень за його результатами. Отже, статусу позивача вона не набула. При цьому, слід вказати, що у справі № 912/898/18 розглядався випадок, коли в Держуадитслужби було право на звернення до суду (в рамках права звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, передбаченого пп.9 п.4 Положення про Держаудитслужбу) при умові здійснення нею фінансової перевірки. В даному ж випадку, окрім відсутності перевірки, відсутнє і право аудиторської служби на звернення до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди до договору.

Верховий Суд у постанові від 28.09.20 у справі № 924/768/18 виклав правову позицію щодо представництва інтересів держави прокурором, яка полягає в тому, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом в розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону „Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону „Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналізуючи вищевказану позицію Верховного Суду, можна дійти висновку про те, що звернення прокурора в інтересах держави не є необґрунтованим, якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора щодо реагування на порушення інтересів держави, причини відсутності такого реагування з`ясувати неможливо, або такої відповіді взагалі не було. З зазначеного випливає протилежний висновок щодо обґрунтованості (необґрунтованість) звернення прокурора до суду, в ситуації, коли відповідь компетентного органу на звернення прокурора (щодо реагування на порушення інтересів держави) полягає у наданні відомостей про відсутність порушень інтересів держави.

Виконуючи вимоги ст. 23 Закону „Про прокуратуру, заступник прокурора області звернувся до управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області листом від 29.05.19 № 05/1-184 вих 19, де вказав про встановлення прокурором обставин, які свідчать про можливі порушення вимог ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі при здійсненні закупівлі, обставини якої є предметом розгляду у даній справі, які можуть завдати шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів. Враховуючи викладене, прокурор повідомляє про зазначене для проведення передбачених законом заходів щодо додержання вимог законодавства в сфері публічних закупівель та, за наявності на те підстав, вжиття заходів до припинення (визнання недійсною) додаткової угоди № 2 до одговору № 27ТЛ-6198/19 від 11.05.19.

Листом від 07.06.19 № 13-22-17-17/2844-2019, адресованим заступнику прокурора області, управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області повідомило, що з огляду на норми чинного законодавства та враховуючи, що проведеним аналізом закупівлі за № UА-2019-03-22-002664-b (обставини якої є предметом розгляду в даній справі) порушень законодавства у сфері закупівель не було виявлено, здійснення аналізу ціни договору на відповідність „ринковій, „середньоринковій, „домінуючій, а також визначення різниці таких цін та їх порівняння, що наводиться в зверненні, не належить до компетенції органу державного фінансового контролю. Водночас, повідомлено, що інформацію, викладену у зверненні прокурора, буде враховано при плануванні та проведенні заходів державного фінансового контролю, які передбачені ст. 2 Закону „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

31.01.20 заступник прокурора області направив лист № 05/1-124 вих-20, на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, де повторно зазначив обставини можливого порушення вимог законодавства при здійсненні закупівлі, що є предметом розгляду цієї справи. Зазначено, що вказані обставини повідомлені для вирішення питання про включення ревізії вказаного об`єкту контролю до проекту плану контрольно-ревізійної роботи Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, проведення передбачених законом заходів контролю (моніторингу) та, за наявності на те підстав, вжиття заходів до припинення (визнання недійсною) додаткової угоди № 2 до договору № 27ТЛ-6198/19 від 11.05.19.

Листом від 19.02.20 № 13-22-08-17/931-2020 управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області повідомило прокуратуру про те, що пропозиції прокуратури будуть враховані під час планування заходів державного фінконтролю на наступні періоди із врахуванням Концепції ризик орієнтованого відбору об`єктів контролю. Повторно зазначено, що проведеним аналізом вищевказаної закупівлі порушень законодавства у сфері закупівель не було виявлено, здійснення аналізу ціни договору на відповідність „ринковій, „середньоринковій, „домінуючій, а також визначення різниці таких цін та їх порівняння, що наводиться в зверненні, не належить до компетенції органу державного фінансового контролю. Водночас, повідомлено, що інформацію, викладену у зверненні прокурора, буде враховано при плануванні та проведенні заходів державного фінансового контролю, які передбачені ст. 2 Закону „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Листом від 23.04.2020 за № 05/1-433 вих 20 прокурор повідомив Західний офіс Держаудитслужби про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

З вищевказаного листування вбачається, що в рамках передпозовної роботи прокурора, передбаченої ст. 23 Закону „Про прокуратуру, позивач (Західний офіс Держаудитслужби) повідомив прокурора про те, що за результатами проведеного аналізу вказаних прокурором у зверненні обставин, порушень законодавства у сфері закупівель виявлено не було.

Як зазначалось вище, підставою звернення прокурора до суду в інтересах держави є порушення таких інтересів, або загроза їх порушення. З огляду на вказане, прокурор, враховуючи відсутність в прокуратури повноважень щодо самостійного встановлення відповідних порушень, в разі виявлення їх ознак, має звернутися до компетентного органу для підтвердження їх наявності. При цьому, в разі виявлення порушень, відповідний орган зобов`язаний вжити заходів щодо їх припинення. І, лише при невиконанні підконтрольним суб`єктом, вимог контролюючого органу щодо усунення порушень, або відсутності дій повноважного органу щодо впливу на порушника, прокурор звертається з відповідним позовом до суду. Тому, при отриманні відповіді компетентного органу про відсутність порушень щодо запитуваних прокурором обставин, підстави для подальшого звернення з позовом відсутні.

Прокурор зазначає, що відсутність ознак порушень закону при здійсненні публічних закупівель не може бути встановлена у вказаний Держаудитслужбою спосіб проведеним аналізом. Такі обставини мають буди встановлені у межах визначених законодавством процедур (аудит, інспектування, ревізія тощо.). Суд погоджується з такими доводами, однак, зазначає, що своїми листами відповідями Держаудитслужба не висловила остаточної відповіді на звернення прокурора, а вказала, що інформацію останнього буде враховано при плануванні та проведенні заходів державного фінансового контролю. Тобто, остаточна відповідь на звернення прокурора буде отримана по закінченню відповідних процедур. Таким чином, як у випадку виявлення відсутності порушень за результатами проведеного аналізу, так і у випадку необхідності їх встановлення за належними процедурами (до моменту їх проведення), станом на дату розгляду справи наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом не доведена (наявність порушення має бути визначена за результатами фінансового контролю).

З вищевказаного вбачається, що прокурор дійсно дотримався передбаченої законом процедури, яка передує позову. Однак, її результат у вигляді звернення з даним позовом є передчасним, оскільки немає результатів проведення заходів фінансового контролю. При цьому, враховуючи відсутність повноважень в Держаудитслужби на подання такого позову, звернення прокурора має бути самостійним. Звернення з даним позовом, враховуючи вказані обставини належить здійснити, або - у випадку встановлення порушення за результатами фінансового контролю, або у випадку тривалого не здійснення (понад встановлені законом терміни проведення перевірок, які можна вважати розумними строками реагування на звернення прокурора) даного контролю, або не надання висновків за результатами його проведення. В даному випадку прокурор підмінив своїми висновками висновок компетентного органу який цей орган робить за результатами визначених процедур.

За таких обставин, підстави для звернення з даним позовом прокурора в інтересах Держаудитслужби відсутні.

Щодо звернення з даним позовом в інтересах ДП „Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПКУ прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Тобто, якщо позов заявляється прокурором в інтересах держави, обов`язковою умовою для його розгляду є зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Тобто, позивачем за таким позовом має бути орган держави з відповідними функціями.

Як вбачається з наданого до справи статуту ДП „Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації, даний учасник спірних правовідносин є державним комерційним підприємством (не державний орган) та належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. При цьому, згідно п. 3 статуту дане підприємство утворено з метою забезпечення реалізації економічних інтересів держави, задоволення потреб населення та суб`єктів господарювання будь-якої форми власності в продукції, роботах, послугах у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів згідно з вимогами законодавства та отримання прибутку.

Враховуючи, що ДП „Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації взагалі не є державним органом, та відповідно не уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (не має контролюючих повноважень), зазначення його у даному позову у якості позивача також не відповідає положенням ГПКУ. Виходячи з п. 4.1. статуту, про те, що дане підприємство є юридичною особою, воно може подавати позов самостійно, в загальному порядку.

За таких обставин, суд не знайшов доказів наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі зазначених ним учасників процесу в якості позивачів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.20, прийнятій у справі № 912/2385/18 зазначила, що якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Встановлення відсутності підстав для представництва відбулось судом на стадії судового розгляду. Проте (за відсутності процесуальних обмежень) дана обставина не перешкоджає вирішенню питання залишення позову без розгляду.

Таким чином, поданий позов слід залишити без розгляду.

Керуючись п. 2 ст. 226, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повний текст ухвали складено 30.11.20.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 5 прим:

1 - до справи

2 - прокуратура Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3)

3 - Західний офіс Держаудитслужби (79000, Львівська обл., м. Львів, вулю Костюшка, 8)

4 - ДП "Хмельницькстандартметрологія" (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 7)

5 - ПП "ОККО Контракт" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18)

Всім рек. з пов