Ухвала

від 30.11.2020 по справі 927/1023/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

30 листопада 2020 року м. Чернігів справа № 927/1023/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів",

код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова", код ЄДРПОУ 34183584,

юридична адреса: вул. Червоноткацька, 69, м. Київ, 02094

адреса для листування: вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136

Предмет спору: про стягнення 192 869,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова", у якому позивач просив суд стягнути з відповідача 192 869,60 грн заборгованості за поставлену електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2020 у порядку ст. 191, 192 Господарського процесуального кодексу України затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова".

30.11.2020 до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем (далі - приватний виконавець), у якому він просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання зобов`язань, покладених на боржника ухвалою №927/1023/19, постановленої 03.03.2020 Господарським судом Чернігівської області.

Подання приватного виконавця обґрунтовано тим, що керівник боржника ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, об`єкти нерухомого майна, транспортні засоби і грошові кошти на рахунках у боржника відсутні, і обмеження його у праві виїзду за межі України є тією крайньою мірою, яка змусить його виконати свої зобов`язання.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Так, за приписами п. 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження поміж іншого має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Як вбачається з матеріалів подання, на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження", 02.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2020 у справі №927/1023/19 про погашення заборгованості в розмірі 192 869,60 грн відповідно до вказаного графіку:

- до 26.03.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 27.04.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 27.05.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 25.06.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 27.07.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 27.08.2020 включно - 32144,90 грн.

Зазначеною постановою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно.

Постанова приватного виконавця від 02.06.2020 була надіслана боржнику за адресою: вул. Червоноткацька, 69, м. Київ, 02094, та була повернута виконавцю з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

16.06.2020 приватним виконавцем у виклику зобов`язано керівника боржника з`явитись до виконавця 26.06.2020 та надати пояснення та відомості, зазначені у виклику.

Вказаний виклик був направлений на адресу боржника: вул. Червоноткацька, 69, м. Київ, 02094, та повернутий виконавцю з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання .

За приписами ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, закон не обмежує виконавця в направленні документів боржнику лише в зазначеному вище порядку, за змістом наведеної статті відповідні повідомлення можуть направлятись також і в інший дієвий спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з п. 3, 5, 7 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 -1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як вбачається з матеріалів подання, приватний виконавець надсилав документи боржнику лише за його юридичною адресою, вказаною в ухвалі суду від 03.03.2020, доказів повідомлення боржника у інший спосіб виконавець не надав.

Проте в ухвалі суду від 03.03.2020, яка саме і є виконавчим документом, окрім юридичної адреси боржника, зазначена також адреса для листування з ним, а саме вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136.

У наданому виконавцем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова" зазначено інформацію для здійснення зв`язку (номер телефона) з ним.

Крім того у ньому містяться відомості про засновника боржника - ТОВ Боровков Прінт та його адресу (вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136), що є ідентичною, зазначеній в ухвалі суду адресі для листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, приватний виконавець мав і міг вжити дієвих заходів для повідомлення боржника не тільки шляхом направлення документів на його юридичну адресу, а й у інший спосіб, зокрема, направити кореспонденцію на адресу для листування, зазначену в ухвалі суду, на електронну адресу, за допомогою засобів телефонного зв`язку тощо.

Доказів вчинення таких дій приватний виконавець не надав, а відтак не можна і вважати, що боржник був повідомлений про здійснення примусового виконання ухвали суду від 03.03.2020 в належний спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України Про виконавче провадження за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доказів вжиття заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності за невиконання вимог приватного виконавця суду не надано, що спростовує твердження приватного виконавця про відсутність будь-яких інших дієвих механізмів змусити боржника виконати рішення суду.

Як зазначає виконавець у своєму поданні, 09.06.2020 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти лише у розмірі 77,70 грн; кошти на рахунку боржника відсутні; відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості щодо майна, що належить боржнику відсутні; згідно з відповіддю МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Проте жодних доказів на підтвердження цього приватний виконавець суду не надав.

Виконавець вказує, що на сьогодні боржником будь-яких дій, спрямованих на виконання судового рішення не здійснено, а заборгованість згідно з виконавчим провадженням станом на 26.11.2020 становить: борг - 64 281,97 грн; основна винагорода приватного виконавця - 6428,20 грн.

Однак відповідно до ухвали суду від 03.03.2020, якою затверджено мирову угоду, відповідач повинен був сплатити позивачу до 27.08.2020 заборгованість за договором у розмірі 192 869,60 грн та відшкодувати судовий збір у розмірі 1446,52 грн, що майже в три рази більш ніж наведений виконавцем залишок.

Отже, з наданої приватним виконавцем інформації слід дійти висновку, що боржник частково погасив заборгованість перед позивачем, при тому ще в більшій частині, що у свою чергу спростовує відповідні твердження виконавця.

Таким чином, вказані обставини у їх сукупності не можуть свідчити про вчинення боржником свідомих діянь (дій або бездіяльності), спрямованих на будь-яке уникнення від виконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, тобто про ухилення його від виконання ухвали суду.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що приватним виконавцем не надано належних доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, не доведено адекватність та співмірність вжиття заявлених заходів обмеженням прав та свобод боржника, дотримання справедливого балансу між загальними та особистими інтересами у розумінні Конвенції, а наявність лише частково невиконаного зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

З огляду на викладене суд вважає, що у задоволенні подання приватного виконавця необхідно відмовити.

Керуючись ст. 13, 14, 74-79, 233-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 30.11.2020. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В. В. Шморгун