Ухвала

від 26.04.2021 по справі 927/1023/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1023/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» ,

код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова» , код ЄДРПОУ 34183584,

юридична адреса: вул. Червоноткацька, 69, м. Київ, 02094

адреса для листування: вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136

Предмет спору: про стягнення 192 869,60 грн,

Представники сторін:

Від позивача: не викликався;

Від відповідача: не викликався;

Від приватного виконавця: не з`явився.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4, 9 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини ухвали була підписана судом у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова» , у якому позивач просив суд стягнути з відповідача 192 869,60 грн заборгованості за поставлену електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2020 у порядку ст. 191, 192 Господарського процесуального кодексу України затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова» .

26.04.2021 до суду електронною поштою надійшло підписане ЕЦП подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича (далі - приватний виконавець), у якому він просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання зобов`язань, покладених на боржника ухвалою №927/1023/19, постановленої 03.03.2020 Господарським судом Чернігівської області.

Подання приватного виконавця обґрунтовано тим, що керівник боржника ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, об`єкти нерухомого майна, транспортні засоби і грошові кошти на рахунках у боржника відсутні, і обмеження його у праві виїзду за межі України є тією крайньою мірою, яка змусить його виконати свої зобов`язання.

Ухвалою суду від 26.04.2021 подання приватного виконавця Авторгова А. М. було призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.04.2021 о 16:55, про призначення якого приватний виконавець був повідомлений телефонограмою.

Розглянувши подання приватного виконавця Авторгова А. М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, господарський суд встановив наступне.

02.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2020 у справі №927/1023/19 про погашення заборгованості в розмірі 192 869,60 грн відповідно до вказаного графіку:

- до 26.03.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 27.04.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 27.05.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 25.06.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 27.07.2020 включно - 32144,94 грн;

- до 27.08.2020 включно - 32144,90 грн.

Зазначеною постановою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно.

Постанова приватного виконавця від 02.06.2020 була надіслана боржнику за адресою: вул. Червоноткацька, 69, м. Київ, 02094, та була повернута виконавцю з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

02.06.2020 приватний виконавець отримав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо боржника у вказаних реєстрах відсутні.

Відповідно до відповіді МВС від 02.06.2020 відомості про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні.

16.06.2020 приватним виконавцем у виклику зобов`язано керівника боржника з`явитись до виконавця 26.06.2020 та надати пояснення та відомості, зазначені у виклику.

Вказаний виклик був направлений на адресу боржника: вул. Червоноткацька, 69, м. Київ, 02094, та повернутий виконавцю з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання .

Слід зазначити, що приватний виконавець Авторгов А.М. вже звертався з аналогічним поданням до суду.

Ухвалою від 30.11.2020 суд відмовив у його задоволенні у зв`язку з невжиттям приватним виконавцем належних дієвих заходів щодо примусового виконання судового рішення, у тому числі, але не виключно: ненаправлення виконавчих документів на адресу для листування боржника або повідомлення його засобами телефонного зв`язку; ненадання доказів вжиття заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності; ненадання доказів відсутності коштів, нерухомого та рухомого майна тощо.

Як зазначає приватний виконавець у своєму повторному поданні, ним було здійснено усі можливі дії на виконання цієї ухвали суду, а саме направлено виклик за обома адресами відповідача (юридичною: вул. Червоноткацька, 69, м. Київ, 02094 та адресою для листування: вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136), здійснено телефонний дзвінок на номер НОМЕР_2 , що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як засіб зв`язку відповідача; здійснено вихід за його юридичною адресою.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що жодних вказівок вчинити певні дії або висновків про достатність перелічених заходів для тимчасово обмеження керівника відповідача у праві виїзду за кордон ухвала суду від 30.11.2020 не містить, а тому вчинення деяких з наведених заходів не може бути підставою для автоматичного задоволення судом такого подання.

У своєму подання приватний виконавець зазначає, що згідно з відповідями АТ КБ Приватбанк від 25.06.2020, 21.07.2020, від 20.08.2020, 10.09.2020, 13.10.2020, 04.02.2021 кошти на рахунках боржника відсутні.

Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано приватному виконавцю відомості про перетинання ОСОБА_2 державного кордону України (лист від 23.11.2020 №0.184-30036/0/15-20-вих).

02.12.2020 приватним виконавцем у виклику зобов`язано керівника боржника з`явитись до виконавця 11.12.2020 та надати пояснення та відомості, зазначені у виклику.

Вказаний виклик був направлений на адреси боржника: вул. Червоноткацька, 69, м. Київ, 02094, та вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136, проте був повернутий виконавцю з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання .

25.02.2021 приватним виконавцем за результатами виходу за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 69 було складено акт про відсутність за зазначеною адресою керівних органів та майна боржника.

Також, приватний виконавець зазначає, що з метою повідомлення боржника ним здійснено дзвінок на номер телефону НОМЕР_2 , вказаний у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як номер для здійснення зв`язку з боржником, проте було встановлено, що цей номер належить Київській міській дитячій лікарні №1.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України (з наступними змінами та доповненнями) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, під поняттям ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 по справі 910/8130/17 наголошено, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Підсумовуючи вищевикладене господарський суд доходить висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника до виконання зобов`язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів.

Приписами ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 336 ГПК України передбачено можливість звернення стягнення на майно та кошти боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України Про виконавче провадження за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перелік таких заходів не є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиний запит щодо майна боржника було здійснено приватним підприємцем ще 02.06.2020.

Доказів подання запиту до податкових органів щодо переліку рахунків боржника взагалі не надано.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження перевірки майнового стану боржника, а саме: щодо виявлення рахунків - не рідше ніж один раз на два тижні та щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника - не рідше ніж один раз на три місяці.

Приватний виконавець у поданні зазначає, що згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України у боржника відкриті рахунки в АТ КБ ПриватБанк ; 02.06.2020 ним винесено постанову про арешт коштів боржника та надіслано платіжні вимоги на списання коштів до АТ КБ ПриватБанк ; згідно з відповідями АТ КБ Приватбанк від 25.06.2020, 21.07.2020, від 20.08.2020, 10.09.2020, 13.10.2020, 04.02.2021 кошти на рахунках боржника відсутні; 09.06.2020 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти лише у розмірі 77,70 грн.

Проте жодних доказів на підтвердження цього приватний виконавець суду не надав, окрім відповіді АТ КБ Приватбанк від 13.10.2020.

Як вбачається з матеріалів подання, приватним виконавцем 25.02.2021 здійснено вихід лише за юридичною адресою боржника, вказаною в ухвалі суду від 03.03.2020 (м. Київ, вул. Червоноткацька, 69)

Проте в ухвалі суду від 03.03.2020, яка є виконавчим документом, окрім юридичної адреси боржника, зазначена також адреса для листування з ним, а саме вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136.

Крім того, у наданому виконавцем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також містяться відомості про засновника боржника - ТОВ Боровков Прінт та його адресу (вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136), яка є ідентичною зазначеній в ухвалі суду адресі для листування, що дає підстави для висновку про фактичне місцезнаходження відповідача (його керівних органів та/або майна).

Зазначене вбачається також з листування з відповідачем, що міститься в матеріалах справи № 927/1023/19.

Таким чином, приватний виконавець мав і міг вжити дієвих заходів для повідомлення боржника не тільки шляхом формальних направлення документів та здійснення виходу на його юридичну адресу, а й у інший спосіб, зокрема, здійснити вихід за фактичним місцезнаходження відповідача або його безпосереднього керівника.

Доказів вжиття заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності за невиконання вимог приватного виконавця суду також надано.

Наведені обставини у їх сукупності спростовують твердження приватного виконавця про відсутність будь-яких інших дієвих механізмів змусити боржника виконати рішення суду.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не надано належних доказів усвідомленого ухилення боржника від виконання рішення суду, а також не вжито ефективних, своєчасних і в повному обсязі передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, що мають передувати застосуванню виключного заходу забезпечення виконання судового рішення у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, а відтак і не доведено адекватність та співмірність вжиття заявлених заходів обмеженням прав та свобод боржника, дотримання справедливого балансу між загальними та особистими інтересами у розумінні Конвенції, а наявність лише частково невиконаного зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Таким чином, у задоволенні подання приватного виконавця слід відмовити.

Керуючись ст. 13, 14, 74-79, 233-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 27.04.2021.

Суддя В. В. Шморгун