Постанова

від 18.11.2020 по справі 20/906/43-б/13-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 20/906/43-Б/13-Г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників сторін : кредитора ОСОБА_1 - адвокатів Бочуляка Ю.І. (ордер ВС № 1045920 від 17.11.2020; свідоцтво № 1978 від 08.09.2012) та Петровського Ю.І. (ордер ВС № 1045921 від 17.11.2020; свідоцтво № 1947 від 08.09.2012)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020

у справі № 20/906/43-Б/13-Г

за заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"

до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф"

про визнання банкрутом (заява про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна та визнання недійсними договорів купівлі-продажу),-

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог заяви у справі про банкрутство

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.01.2013 порушено провадження у справі № 20/906/43-Б/13-Г за заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (далі - ПАТ "Піреус Банк МКБ") про визнання банкрутом Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (далі - ПП "Бізнес Тріумф", боржник) за правилами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції від 04.11.2012.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013, зокрема, визнано банкрутом ПП "Бізнес Тріумф"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Козія В.Ю.

21.10.2019 до місцевого господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф", проведених 28.09.2016 та 18.11.2016, а також визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 1 від 28.09.2016 та №2 від 18.11.2016.

Вказана заява обґрунтована тим, що на майно банкрута в межах кримінальної справи № 181-0221 накладено арешти постановами слідчого від 21.01.2011 та від 31.01.2011. Боржнику в особі ліквідатора Козія В.Ю. було відомо про наявність арештів, що підтверджується протоколом зборів кредиторів № 2 від 27.03.2015. На час проведення аукціонів з продажу майна банкрута 28.09.2016 та 18.11.2016 у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) порядку арешти не скасовувались, що є підставою для визнання недійсними результатів аукціонів.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи

Провадження у даній справі було порушено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 №4212-VI. Нова редакція Закону про банкрутство, яка вступила в дію 19.01.2013, не передбачає провадження справи про банкрутство відсутнього боржника в порядку статті 52. Таким чином, при вирішенні судом даної справи застосовуються положення Закону про банкрутство від 14.05.1992 за № 2343-XII в редакції від 04.11.2012.

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" № 161(5661) від 31.08.2013.

07.12.2013 ліквідатором проведено інвентаризацію основних засобів ПП "Бізнес Тріумф".

Під час проведення інвентаризації встановлено, що у власності банкрута знаходиться:

- земельна ділянка площею 0,800 га на території Раковецької сільради;

- земельна ділянка площею 0,2825 га на території Раковецької сільради;

- нежитлове приміщення загальною площею 394,6м3;

- трансформаторна;

- каптажна споруда з артезіанською свердловиною.

Враховуючи те, що оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно відсутні, ліквідатором проведено дії по виготовленню дублікатів та правовстановлюючих документів на майно банкрута. Після чого, майнові активи, які належать банкруту на праві власності та були виявлені в ході ліквідаційної процедури, ліквідатором були включені до складу ліквідаційної маси.

30.11.2013 в газеті "Львівська пошта" №133 (1458) опубліковано оголошення про конкурсний відбір торгуючої організації на проведення аукціонів/відкритих торгів з реалізації майна ПП "Бізнес Тріумф".

02.12.2013 ліквідатором отримано листа №02/113 від Товарної біржі "Наша" з пропозицією співпраці по підготовці та проведенні відкритих торгів з продажу майна, вартість послуг якої становить 10% від суми продажу.

15.07.2016 відбулись збори кредиторів, на яких прийнято рішення зобов`язати ліквідатора здійснити дії щодо реалізації майна банкрута на прилюдних торгах.

19.07.2016 ліквідатором проведено інвентаризацію (актуалізацію) майна банкрута, за результатами якої встановлено, що у його власності знаходиться майно:

- земельна ділянка площею 0,8 га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0001), що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Раковецька;

- земельна ділянка площею 0,2825 га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0017), що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Раковецька;

- цех по розливу безалкогольних напоїв /перша черга/ загальною площею 394,6м3; трансформаторна; каптажна споруда з артезіанською свердловиною, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Раковець, вул.. Лісова, буд.1;

- дві свердловини: св.№1 - глибиною 60м, св.№ - глибиною 62м.

02.08.2016 ліквідатором отримано лист від ПАТ "Піреус Банк МКБ" №482 про надання останнім згоди на реалізацію заставного майна у складі цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК) за початковою вартістю сукупно визнаних вимог кредиторів банкрута.

02.08.2016 відбулись збори кредиторів, на яких прийнято рішення встановити початкову вартість ЦМК банкрута в розмірі 28 193 182, 58грн (сукупність вимог кредиторів) при виставленні на аукціон (прилюдні торги).

Надалі ліквідатором здійснювалась підготовка реалізації майнових активів банкрута на аукціоні (прилюдних торгах) у складі ЦМК за початковою вартістю, яка становить сукупність кредиторських вимог.

З матеріалів справи та офіційного сайту Вищого господарського суду України судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На сайті Вищого господарського суду України 03.08.2016 за №34123 опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф" (ЦМК; вартість 28193182,58 грн), призначеного на 02.09.2016.

Відповідно до повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 02.09.2016 - аукціон визнано таким, що не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників.

За період з 11.08.2016 по 07.09.2016 ліквідатором отримано висновки про ринкову вартість майна банкрута, згідно яких вартість майна визначено: двох свердловин - 11 760,00 грн.; цеху по розливу безалкогольних напоїв, трансформаторної, каптажної споруди з артезіанською свердловиною - 174 476,88 грн; земельної ділянки - 42 332,00 грн.

На підставі зазначеного, листом №1670/08-11 від 31.08.2016 забезпеченим кредитором АТ "Піреус Банк МКБ" надано згоду на реалізацію майна банкрута одним лотом з земельною ділянкою, на якій таке майно розміщене, за початковою вартістю 174 476, 88грн.

Рішенням зборів кредиторів від 15.09.2016 перенесено розгляд питання щодо продажу нерухомого майна банкрута на наступне засідання зборів кредиторів 14.10.2016.

На сайті Вищого господарського суду України 29.08.2016 за № 34863 та на сайті Міністерства юстиції України 29.08.2016 за № 34863 організатором аукціону - ТБ "Наша", 79035, м. Львів, вул. Зелена 251 опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф", призначеного на 28.09.2016.

Згідно оголошення на аукціон було виставлено майно ПП "Бізнес Тріумф", (код ЄДРПОУ 32477815), а саме: ЛОТ№1: дві свердловини: артезіанська свердловина глибиною 60 м, дебітом 20,0 м куб./год, артезіанська свердловина глибиною 62 м, дебітом 5,0 м куб./год. Адреса місцезнаходження. Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Раковець, вул. Лісова.

Надалі, на сайті Вищого господарського суду України 28.09.2016 за № 35865 та на сайті Міністерства юстиції України 28.09.2016 за № 35865 опубліковано інформаційне повідомлення про результати аукціону в провадженні у справі про банкрутство на виконання Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, що за лотом № 1 аукціон відбувся. Запропонована переможцем аукціону ціна: 13 524,00 грн без ПДВ.

Відповідно до протоколу № 6-019 від 28.09.2016 проведення аукціону з продажу майна підприємства банкрута ПП "Бізнес Тріумф" у відповідності до вимог Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, організатор - Товарна біржа "Наша" переможцем аукціону за лотом № 1 визначено учасника аукціону № 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (далі -ТОВ "Ватер Фор") (адреса: м. Львів, вул. Стрийська, 195, код ЄДРПОУ 40805365, телефон: НОМЕР_1, адреса електронної пошти: waterforlviv@gmail.com), який запропонував найвищу ціну в ході аукціону: 13 524,00 грн (тринадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок) без ПДВ.

На підставі вищезгаданого протоколу аукціону між ПП "Бізнес Тріумф" та ТОВ "Ватер Фор" (далі - ТОВ "ВАТЕР ФОР") укладено договір № 1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 28.09.2016, відповідно до п.2.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю наступне майно: Лот № 1: дві свердловини: артезіанська свердловина глибиною 60 м, дебітом 20,0 м куб./год, артезіанська свердловина глибиною 62 м, дебітом 5,0 м куб./год. Адреса місцезнаходження. Львівська обл., Пустомитівський р-н.,с. Раковець, вул. Лісова.

Зазначене майно згідно акту приймання - передачі 05.10.2016 було передано Покупцю.

14.10.2016 відбулись збори кредиторів на яких прийнято рішення перенести розгляд питання продажу майна банкрута на 19.10.2016

19.10.2016 кредиторами прийнято рішення про реалізацію нерухомого майна банкрута у складі одного лоту за сумарною початковою вартістю 336 686,88грн.

19.10.2016 листом №1929/10-III заставний кредитор АТ "Піреус Банк МКБ" надав згоду на реалізацію нерухомого майна банкрута у складі одного лоту за сумарною початковою вартістю 336 686,88 грн.

На сайті Вищого господарського суду України 20.10.2016 за № 36520 та на сайті Міністерства юстиції України 20.10.2016 за № 36520 організатором аукціону - ТБ "Наша", 79035, м. Львів, вул. Зелена 251 опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф", призначеного на 18.11.2016.

Згідно оголошення на аукціон було виставлено майно ПП "Бізнес Тріумф", (код ЄДРПОУ 32477815), а саме ЛОТ № 1:

1) Земельна ділянка площею 0,8га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0001), що розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с/рада Раковецька.

Інформація про земельну ділянку: Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Інженерні комунікації відсутні. Власник: ПП "Бізнес Тріумф", код ЄДРПОУ: 32477815, країна реєстрації: Україна.

2) Земельна ділянка площею 0,2825га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0017), що розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с/рада Раковецька.

Інформація про земельну ділянку: Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Інженерні комунікації відсутні. Власник: ПП "Бізнес Тріумф", код ЄДРПОУ: 32477815, країна реєстрації: Україна.

3) Об`єкти нерухомого майна: Цех по розливу безалькогольних напоїв /пера черга/ загальною площею 394,6 кв.м(літ А-1); трансформаторна, загальною площею 7 кв.м. (літ В- 1); каптажна споруда з артезіанською свердловиною, загальною площею 9.2 кв.м. (літ Б-1). Адреса місцезнаходження: Львівська обл., Пустомитівський р-н.,с. Раковець, вул. Лісова, буд. 1.

Надалі, на сайті Вищого господарського суду України 18.11.2016 за № 37477 та на сайті Міністерства юстиції України 18.11.2016 за № 37477 опубліковано інформаційне повідомлення про результати аукціону в провадженні у справі про банкрутство на виконання Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, що за лотом №1 аукціон відбувся. Запропонована переможцем аукціону ціна: 340 053,75 грн. без ПДВ.

Відповідно до протоколу № 6-035 від 18.11.2016 проведення аукціону з продажу майна підприємства банкрута ПП "Бізнес Тріумф" у відповідності до вимог Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, організатор - Товарна біржа "Наша" переможцем аукціону за лотом № 1 визначено учасника аукціону № 1 - ТОВ "Ватер Фор" (адреса: м. Львів, вул. Стрийська, 195, код ЄДРПОУ 40805365), який запропонував найвищу ціну в ході аукціону: 340 053,75 грн без ПДВ.

На підставі вищезгаданого протоколу аукціону між ПП "Бізнес Тріумф" та ТОВ "Ватер Фор" укладено договір № 2 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016, відповідно до п.2.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю наступне майно (далі - Об`єкт аукціону) Лот №1:

1) Земельна ділянка площею 0,8 га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0001), що розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с/рада Раковецька.

Інформація про земельну ділянку: Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Інженерні комунікації відсутні. Власник: ПП "Бізнес Тріумф", код ЄДРПОУ: 32477815, країна реєстрації: Україна.

2) Земельна ділянка площею 0,2825 га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0017), що розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с/рада Раковецька.

Інформація про земельну ділянку: Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Інженерні комунікації відсутні. Власник. ПП "Бізнес Тріумф", код ЄДРПОУ: 32477815, країна реєстрації: Україна.

3) Об`єкти нерухомого майна: Цех по розливу безалькогольних напоїв /пера черга/ загальною площею 394,6 кв.м. (літ А-1); трансформаторна, загальною площею 7 кв.м.(літ В- 1); каптажна споруда з артезіанською свердловиною, загальною площею 9.2 кв.м. (літ Б-1). Адреса місцезнаходження: Львівська обл., Пустомитівський р-н.,с. Раковець, вул. Лісова, буд. 1.

Договір № 2 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016 нотаріально не посвідчений.

Після реалізації майна банкрута, 03.10.2016 на адресу Господарського суду Житомирської області від ліквідатора надійшов реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.07.2017 затверджено уточнений реєстр вимог кредиторів ПП "Бізнес Тріумф" (м.Житомир) з включеними до нього вимогами конкурсних кредиторів з їх віднесенням до відповідних черг задоволення вимог кредиторів:

- Пустомитівського районного центру зайнятості (м. Пустомити) на суму 333, 59 грн. основного боргу - до другої черги;

- Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м. Житомир) на суму 3 546,78 грн боргу по сплаті страхових внесків - до другої черги;

- Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Житомир) на суму 2 495,86 грн боргу - до третьої черги;

- Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (м. Львів) на суму 6 739,62 грн боргу - до четвертої черги;

- Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Львів) на суму 1 421,08 грн боргу - до четвертої черги.

Включено в реєстр вимог кредиторів окремим рядком вимоги щодо сплати неустойки (штраф, пеня), що підлягають задоволенню в шосту чергу, таких кредиторів:

- Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м. Житомир) на суму 265,79 грн боргу по сплаті фінансових санкцій та 75,58грн боргу по сплаті пені - до шостої черги;

- Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Житомир) на суму 90,00 грн боргу по сплаті штрафних санкцій та 1 151,70 грн боргу по сплаті пені - до шостої черги;

- Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (м. Львів) на суму 320,19 грн боргу по пені - до шостої черги.

Включено в реєстр вимог кредиторів окремим рядком вимоги кредитора, забезпечених заставою, що підлягають задоволенню в першу та шосту черги: ПАТ "Піреус Банк МКБ" (м. Київ) на суму 25 773 775,77 грн основного боргу з врахуванням сплаченого судового збору у сумі 5 365,00 грн за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та 24 984,86 грн судових витрат - до першої черги, 2 378 255,84 грн боргу по сплаті штрафних санкцій - до шостої черги.

Відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі № 20/906-43-Б/13-Г заяву ОСОБА_1 від 15.12.2018 про визнання грошових вимог до ПП "Бізнес Тріумф" на суму 42 653,45 грн задоволено. Визнано грошові вимоги ОСОБА_1 по заробітній платі в розмірі 2 685,71 грн та по сплаті середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні на суму 39 967,74 грн. Зобов`язано арбітражного керуючого (ліквідатора) внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Вказана вище заява кредитора у справі, - ОСОБА_1 , - від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф" та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зокрема обґрунтована тим, що на майно банкрута в межах кримінальної справи накладено арешти.

Щодо арешту майна банкрута

З матеріалів справи судами встановлено, що постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Осташевського А.М. від 21.01.2011 в кримінальній справі № 181-0221 на підставі статей 125, 126, 130 КПК України (1960р.) було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПП "Бізнес Тріумф" (код ЄДРПОУ 32477815), яка листом №06/3-425вих11 направлена до виконання 1-й Львівській державній нотаріальній конторі м. Львова.

Відомості про обтяження нерухомого майна ПП "Бізнес Тріумф" арештом були внесенні 25.01.2011 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом від 25.01.2011 № 30091063.

Також, відомості про обтяження рухомого майна ПП "Бізнес Тріумф" арештом були внесенні 25.01.2011 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 25.01.2011р. № 30091097.

Крім того, постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Осташевського А.М. від 31.01.2011 в кримінальній справі № 181-0221 на підставі статей 125, 126, 130 КПК України (1960р.) було накладено арешт на нерухоме майно ПП "Бізнес Тріумф" (код ЄДРПОУ 32477815) у вигляді нежитлового приміщення, яке розташоване у с.Раковець, Пустомитівського району, Львівської області, яка листом від 01.02.2011 № 06/3-689вих11 направлена до виконання 1- й Львівській державній нотаріальній конторі м. Львова.

Відомості про обтяження нерухомого майна ПП "Бізнес Тріумф", а саме - нежилого приміщення, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Раковець, вул. Лісова, будинок 1, арештом були внесенні 03.02.2011 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом від 03.02.2011 № 30204873.

Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна №10610615 від 10.10.2013 на майно банкрута накладено 8 арештів: № 9227892, № 9227919, № 9228060, №10065720, № 10707741, № 10749049 (підстава -постанова прокуратури Львівської області), № 10791004 (підстава - постанова прокуратури Львівської області), № 12708186.

24.07.2015 відбулися збори кредиторів, на яких прийнято рішення зобов`язати ліквідатора Козія В.Ю. вчинити дії щодо скасування усіх арештів (обтяжень), накладених на майно банкрута.

Ліквідатор звернувся з заявами до Реєстраційної служби Пустомитівського РУЮ Львівської області та Реєстраційної служби Яворівського РУЮ Львівської області про припинення арештів.

За результатами розгляду зазначених заяв, ліквідатором отримано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію (припинення) обтяження, зокрема, від 17.07.2015 №40802973 - обтяження №10749049 скасовано (Т.7 а.с.91) та від 27.07.2015 №41245899 - обтяження №10791004 скасовано (Т.7 а.с.92).

Підставою для скасування зазначено - постанова Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013 у справі №20/906/43-Б/13-Г.

З інформаційної довідки №51987237 від 23.01.2016 з державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна судами попередніх інстанцій встановлено відсутність записів про наявні арешти (обтяження) нерухомого майна банкрута.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 (суддя Гнисюк С.Д.) у справі № 20/906/43-Б/13-Г заяву ОСОБА_1 від 19.10.2019 задоволено. Визнано недійсними результати аукціону, проведеного 28.09.2016 Товарною біржею "Наша" з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф", оформлені протоколом № 6-019 від 28.09.2016. Визнано недійсним договір № 1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 28.09.2016, укладений між ПП "Бізнес Тріумф" та ТОВ "Ватер Фор". Визнано недійсними результати аукціону, проведеного 18.11.2016 Товарною біржею "Наша" з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф", оформлені протоколом № 6-035 від 18.11.2016. Визнано недійсним договір № 2 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016, укладений між ПП "Бізнес Тріумф" та ТОВ "Ватер Фор".

Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що доводи заявника в частині наявності арештів на майно банкрута, накладених в межах кримінальної справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. А саме, зазначені арешти були скасовані на підставі постанови Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013 про визнання банкрутом ПП "Тріумф". Доказів оскарження дій державного реєстратора чи ліквідатора по зняттю арештів матеріали справи не містять. Отже, на момент продажу майна всі арешти та обтяження були зняті.

Разом з цим, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 з тих підстав, що ліквідатором банкрута порушено встановлені законодавством правила проведення аукціону. Зокрема, не здійснено перехід до загальних процедур банкрутства; не проведено заходи щодо затвердження судом реєстру вимог кредиторів, на підставі чого проводяться збори, якими і обирається комітет, який в свою чергу приймає рішення. Недотримання норм Закону про банкрутство в цій частині вплинуло в подальшому на безпідставне визначення початкової вартості ЦМК банкрута. Також, прийнято до уваги ту обставину, що до ЦМК ліквідатором не було включено заставне майно - обладнання лінії розливно-укупорювальної для газових рідин, яку реалізовано окремим лотом на аукціоні 22.06.2017 (договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні № 3 від 22.06.2017).

Щодо заяви ТОВ "Ватер Фор" про застосування строків позовної давності суд першої інстанції дійшов висновку про залишення її без розгляду, враховуючи що Товариство приймало участь при розгляді позовної заяви в межах справи про банкрутство як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2019 у справі №19/5009/2383/11, відповідно до якої заява про сплив позовної давності, зроблена будь-яким учасником судового процесу, крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.

Апеляційне оскарження та короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Піреус Банк МКБ", ТОВ "Ватер Фор" та ОСОБА_1 звернулись з апеляційними скаргами.

ПАТ "Піреус Банк МКБ" в своїй скарзі зазначав про те, що порушення, які були зазначені судом першої інстанції, не мали наслідком перешкоджання продажу майна за найвищою ціною. Також вказав, що в оскаржуваному рішенні судом не зазначено, яким саме чином вищевказані порушення (у разі, якщо вони мали місце) перешкодили або могли перешкодити продажу майна за найвищою ціною. При цьому, суд першої інстанції безпідставно відмовився розглядати заяву ТОВ "Ватер Фор" про застосування строку позовної давності, що є грубим порушенням норм процесуального законодавства. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просив оскаржуване судове рішення змінити в мотивувальній частині, зазначивши підставами для задоволення заяви про визнання недійсними результатів аукціону наведені у ній скаржником аргументи. Зауважив, що рішення місцевого господарського суду є правильним по своїй суті, однак в його мотивувальній частині суд дійшов ряду помилкових висновків. На думку скаржника, рішення суду підлягає зміні щодо його мотивувальної частини, виходячи, зокрема, з того, що підставою для визнання судом першої інстанції недійсними результатів аукціону та, як похідних вимог, недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні слугувало те, що ліквідатором порушено порядок продажу цього майна, оскільки до складу ЦМК банкрута при його продажу не було включено заставне майно - обладнання лінії розливно-укупорювальної для газових рідин моделі ЛГРЖ-00, яку реалізовано окремим лотом на аукціоні 22.06.2017 (договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні №3 від 22.06.2017). Разом із тим, суд першої інстанції помилково відхилив доводи ОСОБА_1 про наявність на момент реалізації майна банкрута арештів, накладених в рамках кримінальної справи.

ТОВ "Ватер Фор" у своїй апеляційній скарзі зазначав, що рішення суду першої інстанції ухвалене із порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема вказав, що положення частини шостої статті 52 Закону про банкрутство не містять імперативної норми переходу на загальну процедуру банкрутства, а тому не можна вважати порушенням неподання ліквідатором клопотання про перехід до загальної процедури банкрутства в разі виявлення ним майна під час процедури ліквідації відсутнього боржника. Законом про банкрутство не встановлено заборони щодо формування комітету кредиторів у справах, провадження в яких здійснюється за скороченими процедурами. Виходячи із судової практики вказував, що порушенням закону є нескликання зборів кредиторів чи формування комітету кредиторів, натомість у даній справі таке формування відбулось. Початкова вартість ЦМК формувалась ліквідатором за сукупністю усіх вимог кредиторів, що також не може вважатися порушенням закону, а затверджений в подальшому судом уточнений реєстр вимог кредиторів відрізнявся від сукупності вимог усіх кредиторів на 0,01%, що не свідчить про безпідставність визначення початкової вартості ЦМК. Вказував також щодо безпідставності твердження суду про невключення до ЦМК всіх активів під час його реалізації, оскільки розливно-укупорювальна лінія не могла бути включена до складу ЦМК під час проведення аукціону 02.09.2016, позаяк її виявлення відбулось лише в січні 2017 року, тому остання реалізовувалась окремим лотом. Звернув увагу, що ліквідатор під час реалізації майна банкрута дотримав встановленого законом алгоритму дій: спершу реалізація майна як ЦМК, далі окремими лотами із визначення початкової вартості майна банкрута на підставі експертної оцінки. При цьому жодних претензій кредиторів, в тому числі і заставного кредитора, щодо реалізації майна ПП "Бізнес Тріумф" в ліквідаційній процедурі заявлено не було. За наведених підстав просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

За результатом апеляційного перегляду справи постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційні скарги АТ "Піреус Банк МКБ" та ТОВ "Ватер Фор" задоволено. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 у справі № 20/906/43-Б/13-Г скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПП "Бізнес-Тріумф" та визнання недійсними договорів купівлі-продажу відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ключовими мотивами скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовної заяви стало наступне.

Щодо арештів, накладених на майно боржника в рамках кримінальної справи . Суд апеляційної інстанції в своїй постанові погодився з місцевим господарським судом щодо того, що арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 цього Кодексу. Відтак, скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Однак, суд апеляційної інстанції підтримав висновок місцевого господарського суду, що накладені на майно банкрута в межах кримінальної справи арешти були зняті на підставі саме постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом. Враховуючи те, що доказів оскарження дій державного реєстратора чи ліквідатора по зняттю арештів матеріали справи не містять, а згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження арешти, які накладені в рамках кримінальної справи, на момент реалізації майна банкрута було скасовано, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції, що доводи ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо порушення процедури продажу майна. Судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до пункту 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство № 2343-XII (у редакції Закону № 4212-VI) положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Встановлені зміни та доповнення до Закону про банкрутство не передбачають особливостей банкрутства відсутнього боржника та не визначають правил переходу (трансформації) цієї категорії справ у відповідності до внесених змін. Таким чином, у даній справі особливості ліквідаційної процедури регулюються нормами статті 52 Закону про банкрутство, а процедура продажу майна банкрута регулювалась нормами Закону про банкрутство в новій редакції, чинній з 19.01.2013. З огляду на що: (1) посилання місцевого господарського суду на відсутність клопотання ліквідатора про перехід до загальних процедур банкрутства згідно частини шостої статті 52 Закону про банкрутство не може бути розцінено як допущене порушення, оскільки дана норма імперативно не встановлює обов`язок ліквідатора вчиняти зазначену дію; (2) затвердження судом реєстру вимог кредиторів норми статті 52 Закону не передбачають, так само як і не передбачається створення комітету кредиторів внаслідок відсутності процедури розпорядження майном боржника; (3) стосовно формування комітету кредиторів у даній справі, судова колегія погоджується з аргументами скаржника ТОВ "Ватер Фор", що положення Закону про банкрутство не забороняють його створення та функціонування навіть в спрощеній процедурі банкрутства. Таким чином, аналіз проведених ліквідатором дій по реалізації виявленого майна банкрута свідчить про дотримання останнім вимог Закону про банкрутство, як в редакції до 19.01.2013 так і з урахуванням внесених змін і доповнень згідно Закону № 4212-VI. Крім того, посилання суду першої інстанції, як на порушення процедури продажу майна щодо невключення до складу ЦМК, виявлення ліквідатором в подальшому обладнання лінії розливно-укупорювальної для газових рідин моделі ЛГРЖ-00, яку реалізовано окремим лотом на аукціоні 22.06.2017, колегія суддів вважає безпідставним та таким, що не впливає на предмет даного спору. Разом з цим, судова колегія погодилася з аргументами апелянтів АТ "Піреус Банк" та ТОВ "Ватер Фор", що єдиним обґрунтуванням заяви кредитора ОСОБА_1 є наявність арештів, накладених у кримінальній справі. Інші обставини, на підставі яких заяву було задоволено, суд встановлював з власної ініціативи. Отже, суд першої інстанції під час розгляду заяви ОСОБА_1 надав оцінку обставинам, які не були підставою заявлених вимог. Внаслідок цього констатація судом першої інстанції порушень під час проведення реалізації майна банкрута, зокрема, відсутність рішення ліквідатора (замовника) про визначення організатора аукціону; відсутність договору про проведення аукціону, укладеного ліквідатором з організатором аукціону; відсутність рішення організатора аукціону про допуск до аукціону заявників та сплату ними гарантійних внесків тощо, відбулась без дотримання принципів диспозитивності господарського судочинства. Оскільки наведені та інші самостійно встановлені судом обставини не відносились до предмету з`ясування, відповідно сторони були позбавлені можливості їх спростувати або підтвердити відповідними доказами. Вказане свідчить про те, що встановлені судом обставини не можуть вважатися безумовно доведеними. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що допущене в даному випадку процесуальне порушення призвело до помилкових та необґрунтованих висновків суду в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПП "Бізнес-Тріумф" та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Щодо заяви про застосування строків позовної давності. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 31.08.2020 зазначив, оскільки заява ОСОБА_1 в даному випадку є самостійним позовом, який розглядається в межах справи про банкрутство, а заявник визначив ТОВ "Ватер Фор" відповідачем 2 у даному спорі, при чому судом при розгляді спору не змінювався процесуальний статус останнього, тому викладена у відзиві від 24.12.2019 заява ТОВ "Ватер Фор" про застосування строків позовної давності безпідставно залишена судом першої інстанції без розгляду. Одночасно, колегією суддів враховано, що в зв`язку з відмовою в задоволенні заяви ОСОБА_1 за її безпідставністю, розгляд заяви ТОВ "Ватер Фор" про застосування строків позовної давності судом апеляційної інстанції є недоцільним.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог та доводів заявника касаційної скарги

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі №20/906/43-Б/13-Г.

Посилаючись на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, скаржник просить Суд її скасувати, а рішення місцевого господарського суду про задоволення заяви про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу майна банкрута змінити в мотивувальній його частині.

У якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник посилається на застосування норми права без врахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №Б-50/112-09, від 05.09.2019 у справі №910/10369/15, від 22.08.2019 у справі №Б8/065-12, від 11.04.2019 у справі №926/1307-б/15, від 18.04.2019 у справі №1-23-32/135-08-4825, від 10.02.2020 у справі 924/237/18, від 02.10.2019 у справі №640/5896/15-ц, від 21.08.2019 у справі №638/6877/14-ц, та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №461/233/17-ц, від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц, від 23.05.2018 у справі №910/73/17.

Також, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статей 2, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 114 КПК України (1960р.) у подібних правовідносинах щодо збереження чинності раніше внесеного до відповідного державного реєстру арешту на майно банкрута, накладеного в порядку КПК України у разі, якщо такий запис про арешт в подальшому було незаконно вилучено ліквідатором банкрута та державним реєстратором на підставі постанови суду про визнання боржника банкрутом.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі:

У відзиві на касаційну скаргу відповідач 2, - ТОВ "Ватер Фор", - просить Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін з наведених у відзиві підстав.

РОЗГЛЯД КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Касаційне провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №20/906/43-Б/13-Г визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Пєсков В.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.09.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.

У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі №20/906/43-б/13-г; призначено до розгляду на 18.11.2020 об 11: 30 год.

У зв`язку з запланованою відпусткою судді Ткаченко Н.Г. та перебуванням судді Банаська О.О. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Пєсков В.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2020.

У судове засідання 11.11.2020 з`явилися представники скаржника ОСОБА_1 - адвокати Бочуляк Ю.І. та Петровський Ю.І., які надали пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.

При цьому, Суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Предметом розгляду у цій справі є заява кредитора у справі про банкрутство ПП "Бізнес Тріумф" - ОСОБА_1. від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу майна банкрута.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що провадження у справі було порушено в порядку статті 52 Закону про банкрутство (в редакції Закону від 14.05.1992 за № 2343-XII, чинній з 04.11.2012), однак до правовідносин з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі застосуванню підлягають положення цього Закону в редакції від 22.12.2011 №4212-VI (чинній з 19.01.2013), враховуючи вимоги пункту 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство (в редакції від 19.01.2013) результати аукціону, проведеного з порушеннями вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі №5023/4363/12).

Задовольняючи позовну заяву про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу майна банкрута, суд першої інстанції вказав про те, що ліквідатором банкрута порушено встановлені законодавством правила проведення аукціону, відтак недотримання норм Закону про банкрутство вплинуло в подальшому на безпідставне визначення початкової вартості ЦМК банкрута, до якого, крім того, не було включено заставне майно.

При цьому, місцевим господарським судом зазначено, що доводи заявника в частині наявності арештів на майно банкрута, накладених в межах кримінальної справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, позаяк зазначені арешти були скасовані на підставі постанови Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013 про визнання банкрутом ПП "Тріумф".

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовної заяви, зазначивши про те, що аналіз проведених ліквідатором дій по реалізації виявленого майна банкрута свідчить про дотримання останнім вимог Закону про банкрутство, висновок попереднього суду щодо невключення до складу ЦМК виявленого в подальшому (після реалізації майна на спірних аукціонах) обладнання є безпідставним та таким, що не впливає на предмет даного спору.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду виходила також з того, що єдиним обґрунтуванням заяви кредитора ОСОБА_1 є наявність арештів, накладених у кримінальній справі. Інші обставини, на підставі яких заяву було задоволено, суд встановлював з власної ініціативи, тобто надав оцінку обставинам, які не були підставою заявлених вимог. Внаслідок цього, констатація судом першої інстанції порушень під час проведення реалізації майна банкрута відбулась без дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства, оскільки наведені та інші самостійно встановлені судом обставини не відносились до предмету з`ясування, відповідно сторони були позбавлені можливості їх спростувати або підтвердити відповідними доказами. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що встановлені судом обставини щодо порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону не можуть вважатися безумовно доведеними.

Щодо встановлення обставин порушення порядку продажу майна банкрута

За змістом позовної заяви, що вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, заявником ОСОБА_1 не ставиться під сумнів дотримання процедури продажу майна банкрута, як то обрання організатора торгів, належності процедур організації продажу спірного майна у складі цілісного майнового комплексу, дотримання процедури продажу спірного майна окремими лотами та інше. При цьому, єдиними підставами звернення з відповідною заявою слугували обставини наявності на момент продажу спірного майна з аукціону наявності накладеного у кримінальній справі арешту на це майно.

З огляду на вказане, суд касаційної інстанції зауважує на необхідності врахування принципу диспозитивності у межах даного позову про визнання недійсним аукціонів та договорів купівлі-продажу майна банкрута .

Зміст принципу диспозитивності у господарському судочинстві, закріплений у статті 14 ГПК України, полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власник розсуд.

Колегія суддів звертається до правової позиції щодо застосування принципів диспозитивності та повноти судового контролю процедур банкрутства, викладеній у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі №911/3848/15, та зазначає наступне.

Відмінність у застосуванні колегіями суддів передбаченого статтею 14 ГПК України принципу диспозитивності, що застосовується у позовному провадженні, та принципу повноти судового контролю процедур банкрутства, який реалізується у процедурах банкрутства і забезпечує дотримання балансу інтересів боржника, кредиторів та інших учасників справи про банкрутство, зокрема й щодо реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі відповідно до приписів статей 42, 44, 98 Закону про банкрутство, зумовлено різними фактичними обставинами у кожній справі, з яких виходить суд, приймаючи кожне окреме судове рішення чи то у справі позовного провадження, чи то у справі про банкрутство.

Ані чинним законодавством, ані судовою практикою не врегульовано єдиних критеріїв застосування принципу судового контролю під час розгляду спорів щодо визнання недійсними результатів аукціонів у справі про банкрутство. Отже, судам слід використовувати принцип судового контролю у поєднанні із дотриманням принципу балансу інтересів не лише боржника та кредиторів, а й переможця аукціону.

Сформована практика застосування спеціальних принципів, притаманних інституту банкрутства, у поєднанні з принципами господарського судочинства не повинна перешкоджати досягненню як цілей банкрутства, так і ефективному захисту прав та інтересів усіх без винятку учасників провадження у справі про банкрутство.

Оскільки підставою оскарження ОСОБА_1 результатів аукціону та договорів купівлі-продажу майна банкрута був лише факт існування накладеного в кримінальній справі арешту на це майно, то самостійне встановлення судом першої інстанції обставин щодо порушення порядку організації та проведення аукціону відповідно до вимог Закону про банкрутство, що не відносились до предмету з`ясування, було здійснено судом без врахування принципу диспозитивності та надання учасникам спору можливості спростувати або підтвердити ці обставини відповідними доказами.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правомірними твердження апеляційного господарського суду щодо того, що допущення вказаних процесуальних порушень під час розгляду даного спору в суді першої інстанції призвело до передчасних висновків цього суду.

Щодо встановлення обставин існування арешту майна банкрута в межах кримінальної справи

Як зазначалось вище, заява ОСОБА_1 від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф" та договорів купівлі-продажу цього майна обґрунтовувалась тим, що постановами слідчого на майно банкрута в межах кримінальної справи № 181-0221 накладено арешти, які на час проведення спірних аукціонів 28.09.2016 та 18.11.2016 у встановленому КПК України порядку не скасовувались, при чому боржнику в особі ліквідатора Козія В.Ю. було відомо про наявність цих арештів, що підтверджується протоколом зборів кредиторів № 2 від 27.03.2015.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.07.2015 відбулися збори кредиторів, на яких прийнято рішення зобов`язати ліквідатора Козія В.Ю. вчинити дії щодо скасування усіх арештів (обтяжень), накладених на майно банкрута. На виконання вказаного рішення ліквідатор банкрута звернувся з заявами про припинення арештів до відповідних органів Реєстраційної служби.

За результатами розгляду зазначених заяв, ліквідатором отримано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію (припинення) обтяжень, вчиненою державним реєстратором на підставі постанови Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013 у справі №20/906/43-Б/13-Г, докази чого, як встановлено судами попередніх інстанцій, містяться в матеріалах справи.

Також, з інформаційної довідки №51987237 від 23.01.2016 з державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна судами попередніх інстанцій встановлено відсутність записів про наявні арешти (обтяження) нерухомого майна банкрута.

Таким чином, враховуючи відсутність обтяжень на майно боржника, накладених в межах кримінальної справи, судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, вказані доводи заявника щодо проведення спірних аукціонів з порушеннями вимог закону визнано необґрунтованими.

Водночас, Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та акцентує на тому, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Втім, місцевим та апеляційним господарськими судами наведене не було враховано, оскільки висновки судів за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціонів та договорів купівлі-продажу майна ПП "Бізнес Тріумф" зроблено без належного з`ясування на момент розгляду справи фактичного стану обставин, що були підставою для накладення слідчим прокурором арешту на все рухоме та нерухоме майно ПП "Бізнес Тріумф, зокрема й без встановлення обставин можливого завершення розгляду кримінальної справи № 181-0221 чи то закриттям відповідного провадження, чи то вироком суду.

За умовами статті 23 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013), а також статті 38 цього Закону із змінами та доповненнями (в редакції з 19.01.2013), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що арешти №10791004 та №10749049 були накладені в рамках кримінальної справи.

Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 цього Кодексу.

Відтак, скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.10.2018 у справі №Б-50/112-09, від 11.04.2019 у справі № 926/1307-б/15, від 24.04.2018 у справі №910/10369/15, від 18.04.2019 у справі № 1-23-32/135-08-4825.

При цьому, судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що накладені на майно банкрута в межах кримінальної справи арешти зняті на підставі саме постанови Господарського суду Житомирської області, при чому доказів оскарження дій державного реєстратора чи ліквідатора зі зняття арештів - матеріали справи не містять.

Колегія суддів касаційної інстанції враховує встановлені судами обставини відсутності доказів оскарження дій державного реєстратора чи ліквідатора по зняттю арештів, враховує також те, що таке оскарження не є предметом позову у даному спорі про визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута недійсними, однак вважає, що наявність кримінального арешту майна боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, зобов`язує ліквідатора вжити заходів щодо скасування такого арешту в порядку чинного КПК України, що не обмежується лише зверненням з заявами про припинення арештів до відповідних органів Реєстраційної служби.

Так, за правовою аналогією Судом враховано позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 11.07.2018 у справі №509/5216/13-ц, відповідно до якої забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України 2004 року). Тому той факт, що встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі , ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу достеменно відомо .

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18) та Верховного Суду України, викладеній у постановах від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, від 18.01.2017 у справі №6-2552цс16 та від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17.

Однак, наведені правові висновки Верховного Суду не були враховані судами попередніх інстанцій під час оцінки правомірності дій ліквідатора щодо продажу майна банкрута з аукціону на підготовчому етапі, зокрема, щодо вжиття ліквідатором заходів для скасування накладеного в межах кримінального провадження арешту в порядку КПК України.

При цьому, господарські суди також не з`ясували фактичного стану кримінального провадження, у якому було арештоване майно банкрута, обмежившись лише констатацією факту відсутності у справі доказів оскарження дій реєстратора та ліквідатора зі зняття арештів, а також відсутності відомостей щодо обтяження майна в реєстрі.

Тому, у даному випадку, вирішення спору про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу також залежить від дослідження судами обставин щодо фактичного стану кримінального провадження, у якому було арештоване майно банкрута.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи скаржника про ухвалення оскаржуваних судових рішень без врахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також неповним дослідженням обставин щодо наявності та чинності арешту майна банкрута в кримінальному провадженні як основного доводу заявника.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії").

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Ухвалені у цій справі судові рішення вищезгаданим вимогам в повній мірі не відповідають, оскільки не з`ясувавши всіх обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, попередні судові інстанції припустилися порушення вимог статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України щодо повного, всебічного дослідження обставин та доводів сторін, які мають значення для правильного вирішення даної справи.

Допущені процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд.

З огляду на обмеження, вказані в статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Встановивши зазначені у цій постанові порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, зокрема щодо фактичного стану кримінального провадження, у якому було арештоване майно банкрута; за результатом цього дати належну правову оцінку правомірності звернення ліквідатором з відповідними заявами про припинення арештів до державного реєстратора, іншим доказам, доводам й запереченням учасників судового процесу та здійснити розгляд заяви про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу відповідно до норм чинного законодавства.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2 . Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі №20/906/43-Б/13-Г скасувати.

3. Справу №20/906/43-Б/13-Г в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков