Ухвала

від 30.11.2020 по справі 921/210/14-г/5

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 921/210/14-г/5

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області

(суддя Заголдна Я.В.)

від 20.08.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Грязнов В.В., судді: Розізнана І.В., Мельник О.В.)

від 13.10.2020

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Дочірнього підприємства "Трейд Лайн Тернопіль"

про визнання рішення загальних зборів учасників товариства та договору недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 20.08.2020, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020, відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (надалі - ТОВ "ФК "Форінт") про заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником у справі № 921/210/14-г/5.

02.11.2020 ТОВ "ФК "Форінт" звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 921/210/14-г/5, у якій просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником.

Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 512, частини 1 статті 513, статей 514, 516, 525 та 526 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", а також порушили норми статті 52, частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не дослідили обставини та докази, надані ним на підтвердження набуття новим кредитором на підставі договору № 2297/К від 29.07.2020 прав кредитора за кредитними договорами, зокрема за договором № 21/КВ-08 від 08.08.2008.

Верховний Суд, вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, і оскаржені судові рішення, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Твердження заявника про порушення норм процесуального права є необґрунтованим, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Форінт" про заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником у справі № 921/210/14-г/5:

- дослідили докази, надані заявником стосовно укладення договору № 2297/К від 29.07.2020 прав кредитора за кредитними договорами, зокрема за договором № 21/КВ-08 від 08.08.2008;

- встановили, що договір відступлення прав вимоги № 2297/К від 29.07.2020 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Форінт" укладено з відкладальною обставиною (пункт 161.1. цього договору);

- дійшли висновку, що у матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги від Акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі АТ "Дельта Банк") до ТОВ "ФК "Форінт" як нового кредитора за кредитним договором № 21/КВ-08, що був укладений між ПАТ "Дельта Банк" та Дочірнім підприємством "Трейд Лайн Тернопіль" 08.08.2008, а саме - до заяви не долучено доказів настання відкладальної обставини згідно з пунктом 161.1. договору № 2297/К від 29.07.2020, зокрема, доказів укладання ТОВ "ФК "Форінт" договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо прав вимоги, які входили до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону UA-EA-2020-06-10-000037-b сформованого 02.07.2020, за кредитним договором № 21/КВ-08.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Беручи до уваги, що суди першої та апеляційної інстанцій дослідили докази, надані заявником на підтвердження набуття новим кредитором на підставі договору № 2297/К від 29.07.2020 прав кредитора за кредитними договорами (зокрема за договором № 21/КВ-08 від 08.08.2008), правильно встановили обставини справи № 921/210/14-г/5, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм статті 512, частини 1 статті 513, статей 514, 516, 525 та 526 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 52, частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення.

Керуючись нормами статей 234, 287, 290, частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 921/210/14-г/5 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач