Рішення

від 24.11.2020 по справі 160/13112/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Справа № 160/13112/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: представник позивача представник відповідача представник третьої особи Поух Д.А. Петрушевська І.О. Садиленко О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), Підприємство об`єднання громадян ДОБРОБУТ Дніпропетровської обласної громадської організації Управління соціального захисту ветеранів та інвалід МВС України (01054, м. Київ, пров. Георгіївський, 2, кім. 12, код ЄДРПОУ 36354124), ОСОБА_3 - спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (51408, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 338), Дніпропетровська обласна громадська організація Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України (код ЄДРПОУ 26510810, 49000, м. Дніпро, вул. Половицька, 5) про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , Підприємство об`єднання громадян ДОБРОБУТ Дніпропетровської обласної громадської організації Управління соціального захисту ветеранів та інвалід МВС України , ОСОБА_3 - спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року Про задоволення скарги щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 03.09.2020 року №1002241070016038905 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу , проведену головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_3 щодо Дніпропетровської обласної громадської організації Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВМ України ;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який було скасовано на підставі Наказу Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року Про задоволення скарги , а саме: записів внесених, головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_3 щодо Дніпропетровської обласної громадської організації Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВМ України .

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що під час розгляду скарги на дії державного реєстратора Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) вийшла за межі своїх повноважень, фактично розглянула трудовий спір, оскільки підставою для скасування реєстраційної дії стали імовірні виявлені порушення трудового законодавства, яким Колегія надала оцінку та обґрунтувала свій Висновок, який став підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 29.10.2020 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у справі №160/13112/20 - Дніпропетровську обласну громадську організацію Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України .

09.11.2020 року від третьої особи - ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких останній проти задоволення позовної заяви заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що державний реєстратор ОСОБА_3, як спеціаліст відділу державної реєстрації, згідно п.6 ч.1 ст. 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань , мала відмовити у державній реєстрації рішень Загальних Зборів, оформлених Протоколом №12 від 09.07.2020р., оскільки в документах наданих на реєстрацію, а саме - в протоколі позачергових загальних зборів Організації від 09.07.2020 № 12 відсутня дата звільнення скаржника із займаної посади Голови Ради Організації та призначення ОСОБА_1 на цю посаду, що суперечить приписам статті 241 Кодексу Законів про Працю України, а також пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 вважає наказ Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020р. обґрунтованим, законним та таким, що винесений з урахуванням системного аналізу підстав державної реєстрації відомостей щодо Дніпропетровської обласної громадської організації Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України .

10.11.2020 року представником відповідача - Міністерства юстиції України надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Колегією встановлено, що пунктами 4.6, 4.7 статуту Організації (у редакції чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) передбачено, що припинення членства в Організації відбувається за рішенням Загальних зборів Організації та має наслідком припинення перебування особи на посаді в Організації.

Разом з тим, пунктом 5.3.2 статуту Організації передбачено окремий порядок та підстави дострокового припинення повноважень Голови Ради Організації, серед яких підстава втрати членства в Організації відсутня.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 28 Закону державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації у разі, коли документи суперечать статуту громадського формування.

Таким чином, головний спеціаліст ОСОБА_3 повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 28 Закону, а тому порушення, встановлені Висновком Колегії, є обґрунтованими, а спірний наказ є правомірним.

18.11.2020 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив та відповідь на пояснення третьої особи, в яких було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача та пояснення третьої особи є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

В судових засіданнях 10.11.2020 року та 19.11.2020 року судом розглянуті клопотання про направлення справи за підсудністю до іншого адміністративного суду, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про закриття провадження у справі та зупинення провадження у справі.

Щодо направлення справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва судом було відмовлено, так як відповідно до ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, вказана справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративного суду за вибором позивача, адреса реєстрації якого м. Дніпро.

Щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження судом було відмовлено, так як вказана справа не відноситься до справ, які повинні, згідно статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а відповідачем не було зазначено обставин, за наявності яких суд дійшов би висновку про складність вказаної справи або про недоцільність її розгляду у спрощеному позовному провадженні через інші обставини.

Щодо закриття провадження у справі, судом відмовлено в задоволенні вказаних клопотань з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; а публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судом першої інстанції належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Так, в зазначеній справі позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом до суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України за захистом своїх прав у сфері публічно-правових відносин, оскільки спір в зазначеній справі стосується виключно правомірності розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії державного реєстратора та законності прийнятого рішення. При цьому, а ні позивач ані відповідач не обґрунтовували свої вимоги, заперечення та пояснення оцінкою дій державного реєстратора, або іншими обставинами, за наявності яких суд може дійти висновку про наявність цивільних правовідносин чи відносин майнового характеру або пов`язаних з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів учасників спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що спір у даній справі не є похідним від приватно-правових інтересів його учасників, а є основним і звернення до адміністративного суду є єдино можливим способом захисту прав позивача.

Суд вказує, що предметом позовних вимог є дослідження законності рішення Міністерства юстиції України, виданого у формі наказу №3508/5 від 09.10.2020 року про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 03.09.2020 року №1002241070016038905.

При цьому, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом поновлення скасованого запису, який було скасовано на підставі Наказу Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року, не є спором про відновлення майнових прав позивача, адже таке поновлення не пов`язане з виникненням або припиненням права, а є наслідком скасуванням неправомірного, як вважає позивач, рішення відповідача про скасування реєстраційної дії.

Крім того, вимога про поновлення записів не може розглядатись окремо, оскільки є наслідком визнання незаконними і скасування рішення відповідача.

Отже, скасування Міністерством юстиції України реєстраційної дії державного реєстратора та відновлення становища, яке існувало до такого скасування, зокрема наявність у реєстрі записів, за своїм юридичним змістом взаємопов`язані.

Захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи в публічно - правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції.

Оскільки спір у цій справі стосується виключно проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному, реєстрі, а не підстав набуття права, та не є спором про право, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з огляду на те, що виник внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій та має публічно - правовий характер.

Відповідні висновки узгоджуються з позицією Верховного суду, яка викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №910/8424/17 та у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі №821/1490/17.

При цьому суд вважає безпідставними посилання третьої особи на рішення Великої Палати Верховного суду від 04.06.2019 року у справі № 821/1504/17, оскільки правовідносини, що розглядались в тій справі, не є подібними з правовідносинами у цій справі, так як у справі № 821/1504/17 реєстраційні дії, скасовані наказом Міністерства юстиції України, були вчинені на підставі, зокрема, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства і спірні правовідносини виникли саме щодо правомірності вчиненого правочину, що відсутнє у справі № 160/13112/20.

З тих самих підставі - відсутність подібних відносин, суд також вважає необґрунтованим посилання відповідача і на рішення Верховного суду від 06.02.2020 року у справі № 640/20032/18.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі № 160/13112/20 до набрання законної сили судового рішення у справі № 203/3955/20, суд відмовив в його задоволенні, оскільки заявником не було доведено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, у відповіді на відзив та у відповіді на пояснення третьої особи, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмові пояснення, що міститься в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

03.09.2020 року ОСОБА_1 подано до Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України документи з метою проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для проведення державної реєстрації Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу юридична особа ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ ТА ІНВАЛІДІВ МВС УКРАЇНИ , а саме документи: статут; заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; документ про сплату адміністративного збору; рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни; протокол позачергових загальних зборів; квитанція за скорочення термінів; відомості про керівні органи; вимога про скликання; вимога про скликання.

03.09.2020 року на підставі поданих документів головним спеціалістом Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_3 проведено реєстраційну дію №1002241070016038905 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу , якою змінено керівника, членів керівних органів та редакцію статуту Організації.

14.09.2020 року до Міністерства юстиції України за вхідним № 26273-33-20 надійшла скарга ОСОБА_2 від 09.09.2020 року на дії державного ресторатора в порядку ст. 34 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ ТА ІНВАЛІДІВ МВС УКРАЇНИ .

Вказана скарга за №26273-33-20 фактично обґрунтована тим, державний реєстратор був зобов`язаний застосувати положення ст. 27 Закону та зупинити державну реєстрацію, та в разі не усунення порушень (недоліків) повинен був скористатися пунктом 4 ч.1 ст.28 Закону яким регламентовано, що підставою для відмови у державній реєстрації, окрім іншого, може бути факт того, що не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку. Ці імперативні вимоги закону були проігноровані державним реєстратором, який зареєстрував зміни до відомостей про юридичну особу.

08.10.2020 року Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції розглянула скаргу ОСОБА_2 від 09.09.2020 року та рекомендувала скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 03.09.2020 № 1002241070016038905 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу , проведену головним спеціалістом Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_3 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ ТА ІНВАЛІДІВ МВС УКРАЇНИ (ідентифікаційний код юридичної особи 26510810).

Вказаний висновок вмотивовано тим, що головний спеціаліст ОСОБА_3 повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених пунктами 5 та 6 частини 1 статті 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , а саме - коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України (п.5 ч.1 ст. 28 Закону) та коли документи суперечать статуту громадських формувань (п. 6 ч. 1 ст. 28 закону).

09.10.2020 року, на підставі вказаного висновку Колегії, Міністерство юстиції України видало наказ від №3508/5 Про задоволення скарги , яким Скаргу ОСОБА_2 від 09.09.2020 року задоволено частково; скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 03.09.2020 № 1002241070016038905 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу , проведену головним спеціалістом Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_3 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ ТА ІНВАЛІДІВ МВС УКРАЇНИ (ідентифікаційний код юридичної особи 26510810); в частині інших вимог відмовлено.

Отже, правомірність прийняття оскаржуваного наказу Міністерством юстиції України є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини сторін регулюються нормами Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1150).

Відповідно до статті 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає, зокрема, скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення).

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову в задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, в тому числі, про скасування реєстраційної дії. Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, зокрема, державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Згідно з Порядком розгляду скарг, зокрема, передбачено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

З наведених норма судом вбачається, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації повинно бути прийнято вмотивоване рішення щодо наявності або відсутності порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, а також прийнято вмотивоване рішення про задоволення або відмову в задоволенні такої скарги.

Так, з висновку Колегії Міністерства юстиції України від 08.10.2020 року судом встановлено, що Колегія дійшла висновку, що головний спеціаліст ОСОБА_4 повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених п. 6 ч. 1 ст. 28 Закону, так як пунктами 4.6, 4.7 статуту Організації (у редакції чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) передбачено, що припинення членства в організації відбувається за рішенням Загальних зборів Організації та має наслідком припинення перебування особи на посаді в Організації. Разом з тим, пунктом 5.3.2 статуту Організації, передбачено окремий порядок та підстави дострокового припинення повноважень Голови ради Організації, серед яких підстава втрати членства в Організації відсутня.

Здійснивши аналіз статуту Дніпропетровської обласної громадської організації Управляння соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України в редакції протоколу № 10 від 03.10.2017 року, суд зазначає, що пункт 4.7 Статуту 4.7. Припинення членства у Організації має наслідком припинення перебування особи на посаді та пункт 5.3.2 Статуту 5.3.2. Голова Ради призначається Загальними зборами терміном на 3 роки з кола осіб, обраних до Ради Організації. Рішення щодо обрання/переобрання/звільнення Голови Ради Організації приймається, якщо на нього проголосувало 2/3 членів Організації від загальної кількості членів Організації відповідно до переліку членів Організації при наявності на Загальних Зборах 2/3 членів Організації від загальної кількості членів Організації відповідно до Переліку членів Організації. Загальні Збори мають право достроково припинити повноваження Голови Ради на підстав: письмової особистої заяви Голови Ради; вступу Голови Ради на державну або іншу публічну службу; завдання рішеннями, діями або бездіяльністю Голови Ради значної майнової або немайнової шкоди Організації. містять окремі, не взаємовиключні порядки припинення повноважень особи на посаді Організації, в тому числі і Голови ради Організації, і наявність в Статуті таких порядків не свідчить про наявність суперечностей в самому Статуті.

Також, висновок Колегії не містить і інформації про те, які інші документи, що були подані 03.09.2020 року на реєстрацію головному спеціалісту ОСОБА_3, суперечать статуту громадського формування та в якій частині.

Крім того, з висновку Колегії Міністерства юстиції України від 08.10.2020 року судом встановлено, що Колегія дійшла висновку, що головний спеціаліст ОСОБА_4 повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону, так як на підставі відомостей ЄДР, Колегією встановлено, що в поданому головному спеціалісту ОСОБА_3 протоколі позачергових загальних зборів Організації від 09.07.2020 № 12 відсутні дата звільнення скаржника із займаної посади Голови Ради Організації та призначення ОСОБА_1 на цю посаду, що суперечить приписам статті 2411 Кодексу законів про працю України, а також пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.

Так, стаття 241-1 Кодексу законів про працю України Обчислення строків, передбачених цим Кодексом містить наступний зміст:

Строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Пункт 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників встановлює:

2.27. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв`язку із скороченням штату працівників 10 жовтня 1993 року є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу "Відомості про роботу" ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: "Звільнений за скороченням штатів, п.1 ст.40 КЗпП України", у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

Отже, з аналізу змісту наведених норм судом встановлено, що вказані норми не містять вимог до складання протоколів загальних зборів громадської організації, не містять до документів, що подаються державному реєстратору для проведення реєстраційних дій, а також не містять застережень, які повинен враховувати державний реєстратор під час своєї діяльності. Не містить застережень перевіряти і враховувати вказані норми під час вчинення реєстраційних дій і Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Окремо, суд звертає увагу про безпідставність посилання Колегією на Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, оскільки матеріали справи, а також матеріали, що перебували на розгляді Колегії Міністерства юстиції України, зокрема, надані суду, не містять інформації про перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з Дніпропетровською обласною громадською організацією Управляння соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України .

Таким чином, висновок Колегії Міністерства юстиції України від 08.10.2020 року не містить інформації про суперечність поданих головному спеціалісту ОСОБА_3 03.09.2020 року документів Конституції або іншим законам України.

Суд звертає увагу, що стаття 6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містить загальні вимоги до державного реєстратора і визначає, що державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачає вичерпний перелік документи, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, а статті 27 та 28 вказаного Закону - вичерпні переліки підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, а також для відмови у державній реєстрації.

Суд, дослідивши матеріали справи, а також документи та відомості, що були предметом перевірки Колегії Міністерства юстиції України, дійшов висновку, що подані 03.09.2020 року до Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України документи, на підставі яких головним спеціалістом ОСОБА_3 проведено реєстраційну дію №1002241070016038905, не містили підстав для зупинення розгляду документів або для відмови у державній реєстрації, а тому суд дійшов висновку, що висновок Колегії Міністерства юстиції України від 08.10.2020 року, а також винесений на його підставі Наказ Міністерства юстиції України від 09.10.2020 року № 3508/5, є необґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ відповідача не відповідає вищезазначеним вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому оспорюваний Наказ № 3508/5 від 09.10.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині поновлення запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який було скасовано на підставі наказу Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року Про задоволення скарги , то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами частини другої статті 5 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до повноважень відповідача у сфері державної реєстрації належить, в тому числі, контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом, здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру.

З метою повного захисту прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року Про задоволення скарги . Вказане є способом відновлення порушеного суб`єктом владних повноважень права.

При цьому, суд не вважає вказаний спосіб захисту порушеного права передчасним, як про це зазначив представник відповідача з посиланням на пункт 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, так як вказаний пункт не містить вимогу до міністерства юстиції відновити скасовану реєстраційну дію, а лише містить загальне положення, що у разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення також забезпечує внесення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону. З наведеного пункту не є зрозумілим, що таке відповідні відомості, і в який спосіб буде віднослено порушене право особи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), Підприємство об`єднання громадян ДОБРОБУТ Дніпропетровської обласної громадської організації Управління соціального захисту ветеранів та інвалід МВС України (01054, м. Київ, пров. Георгіївський, 2, кім. 12, код ЄДРПОУ 36354124), ОСОБА_3 - спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (51408, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 338), Дніпропетровська обласна громадська організація Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України (код ЄДРПОУ 26510810, 49000, м. Дніпро, вул. Половицька, 5) про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року "Про задоволення скарги" щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 03.09.2020 року №1002241070016038905 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_3 щодо Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України";

Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який було скасовано на підставі Наказу Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року "Про задоволення скарги", а саме: записів внесених, головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_3 щодо Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 30 листопада 2020 року.

Суддя В.В. Горбалінський